Рішення

від 13.07.2009 по справі 39/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/230

13.07.09

За позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ-Інвест”

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіциалл»

про                    стягнення  128 894,63 грн.

                                                                                                           Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Кондратюк О.В. (довіреність № б/н від 10.07.2009 р.)

Від відповідача: Яковенко Т.Ю. (довіреність № б/н  від 13.07.2009 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест»(позивач) звернулося до  Господарського суду м.  Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіциалл»(відповідач) про стягнення з останнього заборгованості  в розмірі 128 894,63 грн. відповідно до договору № 59-ФД від 20.11.2007 р. про надання безвідсоткової позики. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 116 460,00 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 10 597,86 грн. та суму трьох відсотків річних в розмірі 1836,77 грн.  Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним на підставі договору було  надано відповідачу грошові кошти на безвідсотковій основі, проте відповідач в порушення умов договору грошові кошти не повернув в установлений термін. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 11.06.2009 р. порушено провадження у справі № 39/230 та призначено справу до розгляду на 13.07.2009 р. о 12:00 год.

       Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав документи на вимогу ухвали суду від 11.06.2009 р.

       Представник відповідача у судове засідання з‘явився, надав відзив на позовну заяву, яким проти позову не заперечує та визнає: заборгованість у розмірі  116 460,00 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 10 597,86 грн. та суму трьох відсотків річних в розмірі 1836,77 грн.  та надав документи на вимогу у хвали суду від 11.06.2009 р.

В судовому засіданні, призначеному на 13.07.2009 р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                      ВСТАНОВИВ:

20.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» (позивач)  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест»  було укладено договір № 59-ФД про надання безвідсоткової позики, відповідно до п. 1.1. якого позивач передає у власність відповідачу грошові кошти на безвідсотковій основі, а відповідач зобов'язується повернути позику позивачу у визначений строк.

В п. 2.1. зазначено, що розмір позики становить 140 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору, позивач передає позику відповідачу протягом 1-го банківського дня після підписання договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, позика передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок відповідача.

Позивач на виконання умов договору 20.11.2007 р. перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 140 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 610 від 20.11.2007 р. (копія в матеріалах справи).

        01.07.2008 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест»був укладений протокол заліку взаємних вимог (копія в матеріалах справи), в результаті укладення якого сторони домовилися про зменшення суми боргу Товариства з обмеженою відповідальністю за договором. Відповідно до протоколу заліку взаємних вимог від 01.07.2008 р.  сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест»(первісний боржник) перед позивачем за договором становить 116 460,00 грн.

01.07.2008 р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіциалл»(новий боржник) було укладено договір № ПБ/59-ФБ про переведення боргу, відповідно до п. 1 якого визначено, що  первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону в договорі № 59-ФД про надання безвідсоткової позики від 20.11.2007 р., укладеного між позивачем та первісним боржником.

В п. 2 договору № ПБ/59-ФД від 01.07.2008 р. визначено, що новий боржник стає зобов`язаним здійснити  замість первісного боржника наступні обов'язки:

- повернути надану позивачем позику в сумі 116 460,00 грн. без ПДВ в строк до 19.11.2008 р.

В п. 3 договору № ПБ/59-ФД від 01.07.2008 р.  вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіциалл» не  заперечує на переведення боргу в порядку та на умовах, вказаних в договорі.  Вищенаведене свідчить проте, що боржником за договором № 59-ФД від 20.11.2007. є Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіциалл»(відповідач).

Пунктами 5.1.та 5.2. договору № 59-ФД від 20.11.2007 р. передбачено, що відповідач зобов'язується протягом 1-го банківського дня повернути позивачу суму позики шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок останнього. Таким чином, останнім днем виконання відповідачем зобов'язань по договору щодо повернення суми позики було 20.11.2008 р.

       Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України,  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України).

        Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію.

       Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

        Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

В ч. 2 ст. 222 Господарського кодексу України встановлено, що у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична  особа -  учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою  безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Отже, керуючись  ч. 2 ст. 222 Господарського кодексу України, позивач звернувся до відповідача з претензією від 08.04.2009 р., якого просив останнього сплатити суму позики  в розмірі 116 460,00 грн.  за договором № 59-ФД від 20.11.2007 р. про надання безвідсоткової позики. Дана претензія була отримана 09.04.2009 р.  директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіциалл»Антонюк Н.П. про, що свідчить відмітка на претензії, а саме підпис директора та печатка  Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіциалл».

Проте, на момент звернення позивача до суду , за захистом своїх прав та інтересів, вищевказана претензія відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України. Судом встановлено, що права і обов‘язки сторін виникли в результаті надання позивачем безвідсоткової позики відповідачу на підставі договору № 59-ФД від 20.11.2007 р. Зібрані у справі докази свідчать, що позивач на підставі платіжного доручення № 610 від 20.11.2007 р. перерахував відповідачу позику, проте відповідач в порушення умов договору зобов'язання повернути позивачу позику не виконав.

       Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

        Зібрані у справі докази свідчать проте, що   у  відповідача  виникла заборгованість перед позивачем за договором № 59-ФД від 20.11.2007 р. про надання  безвідсоткової позики і становить  116 460,00 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 116 460,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

      Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 10 597,86 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 1836,77 грн.

       Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 10 597,86 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 1836,77 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.  

        Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

       Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

        Відповідно до ч. 4  ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1288,95 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50  грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіциалл»(01030,  м. Київ, вул. Б. Хмельницького/ І.Франка, 31/27; код ЄДРПОУ № 34821190, р/р 26008001669701 в АКБ «Київ», МФО 322498), а у разі відсутності коштів -  з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ-Інвест” (01030,  м. Київ, вул. Б. Хмельницького/ І.Франка, 31/27; код ЄДРПОУ № 32961593, р/р 26001000629501 в АКБ «Київ», МФО 322498) 116 460,00 грн. (сто шістнадцять тисяч чотириста шістдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 10 597,86 грн. (десять тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 86 коп.) інфляційних збитків, 1836,77 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять шість гривень 77 коп.) трьох відсотків річних, 1288,95 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн. 95 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

  Суддя                                                                                                 Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 15.07.2009 р.