Рішення

від 20.06.2006 по справі 7/97-16/282-22/432

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/97-16/282-22/432

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.06                                                                                        Справа №  7/97-16/282-22/432

Суддя   Скиданова Ю.О.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональне відділення “ІВІК-СІЧ”, м. Запоріжжя до приватного підприємства “Юлас”, м. Запоріжжя

                                                                                            Суддя                     

Ю.О. Скиданова

Представники:

від позивача:Дзюбенчук В.А. представник на підставі довіреності № 17 від 19.05.2006р.  

від відповідача:

Желєзняк О.В. представник на підставі довіреності № 15 від 17.05.2006р.

Первісно заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 29587,46 грн. основного боргу та 961,02 грн. пені на підставі договору № 61-ПМП на поставку систем кондиціонування, монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 15.09.2003р.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області № 902 від 29.11.2004 р. справа № 7/97-16/282 передана на розгляд судді Скидановій Ю.О. Ухвалою суду від 29.11.2004 р. справа прийнята до провадження, присвоєний №7/97-16/282-22/432.

У звязку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, ухвалою суду від 07.07.2005р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 04.08.2006р.

В судовому засіданні, яке відбулося 04.08.2005 р., представник позивача надав суду клопотання про збільшення позовних вимог, у якому просить суд стягнути з приватного підприємства “Юлас” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональне відділення “ІВІК-СІЧ” 29587,46 грн. основного боргу, 2587,84 грн. пені на підставі договору № 61-ПМП на поставку систем кондиціонування, монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 15.09.2003р., укладеному між сторонами у справі, а також 6172,71 грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 1471,05 грн. В обґрунтування позову  посилається на норми ст.ст.525, 526, 625, 856, 882 ЦК України.

Клопотання про збільшення позовних вимог визнано таким, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та прийнято судом. Судом розглядаються уточненні позовні вимоги.

У зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України, в межах строків, передбачених ст. 69 ГПК України відкладався до 25.08.2005 р.

За клопотанням відповідача, 25.08.2005р. провадження у даній справі зупинено до перегляду рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.2004 р. у справі № 15/262д-15/234 за нововиявленими обставинами по суті.

Враховуючи усунення обставин, що зумовили його зупинення, ухвалою суду від 27.04.2006р. провадження у справі поновлено,  судове засідання призначено на 22.05.2006 р. В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалися перерви до 08.06.2006р., 20.06.2006р.

Відповідач позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими. Вважає, що під час укладення  спірного договору сторони не дійшли згоди по всіх істотних його умовах, необхідних для договору даного виду, зокрема сторонами чітко не визначений предмет угоди, у зв'язку з чим він є неукладеним. Крім того, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 29587,46 грн. основного боргу на підставі договору № 61-ПМП на поставку систем кондиціонування, монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 15.09.2003р. заявлені позивачем передчасно, оскільки фактично приймання-здача виконаних робіт сторонами в передбаченому договором порядку, а саме за актом здачі-приймання виконаних робіт, не здійснена, адже акт здачі-приймання виконаних робіт зі сторони відповідача (замовника) до цього часу не підписаний.

Твердження відповідача  про те, що договір є неукладеним, позивач вважає помилковим, оскільки рішенням господарського суду Запорізької області від 29.06.2004р., постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 05.10.2004р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2005р. у справі № 15/162д встановлений факт того, що між сторонами договору № 61-ПМП на поставку систем кондиціонування, монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 15.09.2003р. був чітко визначений предмет договору, а також факт того, що відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання виконав неналежним чином.

19.06.2006р. відповідач надав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, у якому заявив клопотання про призначення судової експертизи з питань, чи відповідає система кондиціонування, що поставлена за договором № 61-ПМП на поставку систем кондиціонування, монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 15.09.2003р.  вимогам СНІП 2.04.05-91 “Опалення, вентиляція і кондиціонування” і проекту та чи здатна вона забезпечити ефективний вентиляційний режим у салоні краси по пр. Леніна, 58. В обґрунтування клопотання посилається на висновок про стан повітряного режиму салону краси, розташованого по пр. Леніна, 58 в м. Запоріжжі, складений 26.05.2005 р. доцентом Придніпровської державної академії будівництва і архітектури, експертом, кандидатом технічних наук Стебловцевим В.А., яким встановлено, що система кондиціонування, яка була самовільно встановлена позивачем, не відповідає вимогам СНІП та проекту.

Клопотання відповідача про призначення судової експертизи у рамках цієї справи судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки претензії щодо якості поставленої продукції заявляються у встановленому законом порядку при прийнятті такої продукції.

В останньому судовому засіданні, яке відбулося 20.06.2006р., суддею оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді даного спору судом встановлено, що 29.06.2004р. господарським судом Запорізької області розглянуто справу № 15/162д за позовом приватного підприємства “Юлас” до товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональне відділення “Івік-Січ” про визнання недійсним договору № 61-ПМП від 15.06.2003р.

В задоволенні позовних вимог приватного підприємства “Юлас” судом відмовлено. 05.10.2004р. постановою Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 15/162д рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.2004р. залишено без змін. Вищий господарський суд України постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 05.10.2004р. у справі господарського суду Запорізької області № 15/162д залишив без змін, про що свідчить постанова Вищого господарського суду України від 22.03.2005р. у справі № 15/162д.

31.08.2005р. господарським судом Запорізької області розглянута заява ПП “Юлас” про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.2004р. у справі № 15/162д за нововиявленими обставинами. Рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.2004р. у справі № 15/162 за позовом ПП “Юлас” до ТОВ “Регіональне відділення “Івік-Січ” про визнання договору недійсним залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2006р. ухвала господарського суду Запорізької області від 31.08.2005р. у справі № 15/162д-15/234 залишена без змін.

Судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій встановлено, що 15.09.2003р. між приватним підприємством “Юлас” (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Регіональне відділення “Івік-Січ” (Виконавець) укладено договір за № 61-ПМП на поставку систем кондиціонування, монтажу та пусконалагоджувальних робіт (в подальшому –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати поставку систем кондиціювання, якість яких відповідає встановленим вимогам заводу-виробника, і здійснити монтаж та пусконалагоджувальні роботи систем кондиціювання на об'єктах замовника.

Судами встановлено, що ТОВ “Регіональне відділення “Івік-Січ” на виконання договору поставив та встановив у салоні краси ПП “Юлас” установку-кондиціонер FDUR508/FDC506, притокову установку SAU200, щит автоматичний, повітрявод 8-008/10, повітрявод оцинкований, грати.

Також встановлено, що Виконавцем виконані монтажні роботи з монтажним комплектом на загальну суму 29 587,46 грн., що підтверджується специфікацією від 15.09.2003 до договору № 61-ПМП додаток № 1, що є невід'ємною його частиною (пункт 2.1 договору).

В силу пункту 4.1 договору ПП “Юлас” зобов'язався провести передоплату у розмірі 50% від вартості обладнання та запланованих до виконання робіт протягом трьох банківських днів після підписання сторонами угоди, тобто до 19.09.2003 позивач повинен був перерахувати відповідачу 14 793,73 грн.

Як встановлено судами, в порушення даного пункту договору, позивач не здійснив передплату у розмірі 50 % від вартості обладнання, монтажу і монтажного комплекту протягом трьох банківських днів після підписання договору та не здійснив кінцевий розрахунок за поставлене обладнання і виконані роботи відповідно до пункту 4.2 договору.

Розділом 8 договору встановлено, що приймання обладнання за кількістю та якістю здійснюється, відповідно до вимог чинного законодавства, умов даного договору та накладної, замовником (уповноваженою особою) на підставі довіреності лише в присутності представника Виконавця без перерви.           

Приймання-здача виконаних робіт здійснюється сторонами за актом здачі-приймання виконаних робіт протягом трьох робочих днів з дня отримання замовником повідомлення про готовність предмету Договору.

Замовник зобов'язувався підписати акт здачі-приймання виконаних робіт протягом трьох робочих днів з дати його отримання або надати виконавцю аргументовану відмову (пункт 8.3 Договору).

За умовами п. 4.2 Договору Замовник зобов'язався здійснити кінцевий розрахунок після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт на протязі 3-х банківських днів.

Судами встановлено, що ТОВ “РВ “Івік-Січ” (Виконавцем) 28.01.2004р. направив ТОВ “Юлас” акт здачі-приймання виконаних робіт та податкову накладну за № 10 від 27.01.2004, які останній листом за № 19 від 03.03.2004 повернув відповідачу, як безпідставно складені.

В акті  обстеження  обладнання приточної установки SAU200 та кондиціонеру Mitsubishi FDUR 508 від 09.06.2004р., зазначено, що при проведенні технічних випробувань канальний кондиціонер, встановлений в салоні “Стиль S”, забезпечує робочі параметри, заявлені заводом виробником. Для додаткового притоку свіжого повітря використовується приточна установка SAU, яка забезпечує 400 куб.м./год. свіжого повітря, плюс приток свіжого повітря через кондиціонер канальний в об'ємі приблизно 250 куб.м./год.

Згідно СНІП, для підприємств побутового обслуговування необхідні трьохкратна витяжка і двохкратний приток повітря, а також об'єм витяжки –1785 куб.м. Причиною недостатнього повітрообміну в салоні “Стиль S” є відсутність витяжної вентиляції в залі, без якої приточна установка SAU та канальний кондиціонер не зможуть забезпечити необхідні параметри згідно СНІП.

Судами встановлено, що між сторонами був чітко визначений предмет договору. Технічні характеристики поставленого та змонтованого обладнання описуються в його технічній документації, з якою повинен був ознайомитися ПП “Юлас”, а не ознайомлення з технічними характеристиками обладнання до його придбання, має оцінюватися як бездіяльність ПП “Юлас”.

Відповідно до ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Норми частини 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею ст. 193 ГК України, зокрема п.п. 1,7 встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обовязки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

Факт належного виконання зі сторони ТОВ “РВ “Івік-Січ” прийнятих на себе за договором № 61-ПМП на поставку систем кондиціонування, монтажу та пусконалагоджувальних робіт від 15.09.2003р. зобов'язань та факт того, що ПП “Юлас” не здійснив передплату у розмірі 50 % від вартості обладнання, монтажу і монтажного комплекту протягом трьох банківських днів після підписання договору та кінцевий розрахунок за поставлене обладнання і виконані роботи відповідно до пункту 4.2 договору підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 29.06.2004р., постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 05.10.2004р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2005р. у справі № 15/162д.

Як вбачається з матеріалів справи, на день розгляду даного спору ПП “Юлас”  має заборгованість перед позивачем у розмірі 29587,46 грн.

Оплату даної суми відповідач не довів, тому вимоги позивача в частині  стягнення з ПП “Юлас” основного боргу у сумі 29587,46грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими  та такими, що підлягають задоволенню.

Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає поняття неустойки: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 10.2 Договору, відповідно до якого за порушення строків виконання зобов'язань Замовником відповідно до п. 4.1 Договору та строків виконання необхідних допрацювань Замовник зобов'язався сплачувати Виконавцю пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних у строк зобов'язань.

Згідно з розрахунком позивача сума пені за період часу з 05.08.2004р. по 04.08.2005р. складає 2587,84 грн.   

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Враховуючи норми зазначеної статті, вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають як заявлені безпідставно.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних витрат  за період часу з 19.09.2003р. по 04.08.2005р. у сумі 6172,71 грн. та 3% річних за період часу з 19.09.2003р. по 04.08.2005р. у сумі 1471,05 грн.  

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що правила цього кодексу про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 01.01.2004р., була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

У відповідності до ст. 214 ЦК УРСР, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Ст. 625  чинного ЦК України також передбачає цю норму.

Дані вимоги обґрунтовані. Сума 3% річних, що підлягає стягненню за період часу з 19.09.2003р. по 04.08.2005р. складає 1471,05 грн., а сума витрат понесених позивачем внаслідок інфляційних процесів за період часу з 19.09.2003р. по 04.08.2005р. становить 6172,71 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача  на користь позивача стягується 29587,46 грн. основного боргу, 6172,71 грн. інфляційних витрат та 1471,05 грн. 3% річних.

В свою чергу, заперечення ПП “Юлас” –відповідача у справі  судом до уваги не приймаються з вищевикладених підстав.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 господарського процесуального кодексу України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Юлас” (69063, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 58, код ЄДРПОУ 24910184, р/р№260013011027 в ЗОО ВАТ “Державний ощадний банк України” м. Запоріжжя, МФО 313957) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональне відділення “ІВІК-СІЧ” (69066, м. Запоріжжя, пр.Леніна, 234, код ЄДРПОУ 30850741, р/р № 26008310027501 в ФАБ “Південний” м. Запоріжжя, МФО 313753) 29587 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят сім)грн. 46 коп. основного боргу, 6172 (шість тисяч сто сімдесят дві) грн. 71 коп. інфляційних витрат, 1471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 05 коп. 3%річних, 372 (триста сімдесят дві) грн. 31 коп. державного мита та 110 (сто десять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 20 червня 2006 року.

Суддя                                                                                          Ю.О. Скиданова