Рішення

від 13.04.2012 по справі 4-с-3/12

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є

Справа №4-с-3/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Диби О.В.

при секретарі Євдоченко О. В., Підгородецькій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, суб'єкт оскарження відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, зацікавлена особа Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Печерське відділення №3715 про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та оскарження дій державного виконавця -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду м. Києва із скаргою про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та оскарження дій державного виконавця при виконанні рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12.10.2010 року за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії Печерського відділення №3715 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення посилаючись на те, що вказаним вище рішенням суду яке ухвалою Апеляційного суду м. Києва було залишено без змін та яке набрало законної сили фактично, було вирішено питання про подвійне стягнення з скаржника суми боргу. Крім того, на думку скаржника, державний виконавець не мав права при відкритті виконавчого провадження накладати арешт на все майно боржників, а повинен був накласти арешт лише в межах стягнення грошових коштів.

Крім цього, посилаючись на те, що пропуск строку на звернення із скаргою був пропущений з поважних причин, просив його поновити.

Враховуючи вищенаведене скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2011 року.

В судовому засіданні скаржник та його представник свої вимоги підтримав в повному обсязі та просили їх задовольнити посилаючись на обставини, що вказані в скарзі.

Представник відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився однак, разом із своїми запереченнями подав заяву про розгляд справи у його відсутність. В задоволенні скарги просив відмовити.

Представник зацікавленої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та зазначив, що рішення Оболонського районного суду м. Києва набрало законної сили, державний виконавець зобов'язаний виконувати рішення суду у відповідності змісту його резолютивної частини на підставі виданого судом виконавчого листа, що й було зроблено. Скаржник проводить оскарження постанов про відкриття провадження виключно з метою затягування виконання законного рішення суду . В діях державного виконавця відсутні будь -які порушення. Просив відмовити в задоволенні скарги.

Вислухавши пояснення учасників суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 3 ст. 19 вищенаведеного Закону у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Як вбачається із матеріалів справи та визнається учасниками рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12.10.2010 року за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії Печерського відділення №3715 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення набрало законної сили та підлягає виконанню на всій території України.

Виконавче провадження було відкрито на підставі заяви стягувача який просив накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження, що й було зроблено.

Посилання скаржника на те, що державний виконавець не мав права накладати арешт на все майно боржників, а повинен був накласти арешт на майно лише в межах суми стягнення не відповідає вимогам чинного законодавства України оскільки дане твердження скаржника здійснено по аналогії із забезпеченням позову. Законодавець в Законі України «Про виконавче провадження» не визначив меж накладення арешту, отже державний виконавець оголошуючи заборону на відчуження майна боржників діяв в межах своїх повноважень.

Щодо посилань скаржника на те, що державний виконавець міг звернутись до суду який видав виконавчий документ для роз'яснення його виконання чого не зробив, що фактично призвело до подвійного виконання рішення суду також не заслуговує на увагу оскільки законодавець визначає право державного виконавця на звернення за роз'ясненням а не обов'язок.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд приходить до висновку про безпідставність вимог скаржника оскільки державний виконавець, під час виконання рішення суду діяв без порушень чинного законодавства України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 209, 383-389 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу ОСОБА_1 про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та оскарження дій державного виконавця -залишити без задоволення;

Судові витрати покласти на скаржника;

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час постановлення ухвали, апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з моменту її отримання;

Ухвала набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя: О.В. Диба

13.04.2012 Справа № 4-с-3/12