Постанова

від 28.11.2014 по справі 813/2026/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2014 року м. Львів № 813/2026/14

17 год. 15 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Ворошилова Н.В., Ярош М.В.;

відповідача: представники Романський С.І., Романський Я.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дрогобицької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Малого колективного підприємства «Дари Карпат» про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ) звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Мале колективне підприємство «Дари Карпат» (далі - МКП «Дари Карпат») податковий борг на загальну суму 7819,69 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив у встановлені законом строки податковий борг зі сплати штрафних санкцій: з податку на додану вартість, з податку на прибуток та орендної плати за землю.

У зв'язку з тим, що МКП «Дари Карпат» не сплачувало податкові зобов'язання, позивачем надсилались підприємству податкові вимоги, проте заходів щодо самостійного погашення боргу відповідач не вживав. Відтак, податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з рахунків боржника податкового боргу в сумі 7819,69 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити позов повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби визначені статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно вимог якої податковий орган мав звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за даним податковим боргом, а не з позовною заявою.

Також зазначає, що Дрогобицькою ОДПІ не надано належних доказів наявності в МКП «Дари Карпат» податкового боргу в сумі 7819,69 грн.

Крім цього, відповідач вказує, що ним не було отримано податкових повідомлень-рішень та актів перевірок, на підставі яких виник податковий борг.

Представники відповідача також звернули увагу на той факт, що податковим органом не надсилалась відповідачу податкова вимога на суму боргу 7819,69 грн., крім цього, не надано доказів, що Дрогобицька ОДПІ є правонаступником ДПІ у м. Бориславі.

В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

МКП «Дари Карпат» зареєстроване, як юридична особа, Виконавчим комітетом Бориславської міської ради Львівської області 27.05.1997 року, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №368636, копією Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №991 від 16.03.2007 року та копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ №694760. Відповідача взято на облік в органах державної податкової служби 15.07.1997 року за №606, що підтверджується довідкою №504 від 26.10.2006 року.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг МКП «Дари Карпат» виник у зв'язку з несплатою штрафних санкцій по податку на прибуток, по податку на додану вартість та з орендної плати за землю, визначених згідно з:

- податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №0000401500 від 15.04.2013 року на суму штрафних санкцій 3060,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №165/1500/23961127 від 04.03.2013 року;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №0001261541 від 28.09.2011 року на суму штрафних санкцій 1190,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №764/151/23961127 від 18.08.2011 року;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №0000621541 від 16.08.2012 року на суму штрафних санкцій 1020,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №151/1510/23961127 від 06.07.2012 року;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №000121541 від 13.03.2012 року на суму штрафних санкцій 170,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №45/151/23961127 від 31.01.2012 року;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №0000691531 від 03.09.2012 року на суму штрафних санкцій 1020,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №170/1500/23961127 від 19.07.2012 року;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №0000671531 від 23.06.2011 року на суму штрафних санкцій 170,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №510/153/23961127 від 23.06.2011 року;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Ш» №0000571620 від 06.09.2012 року на суму штрафних санкцій 130,00 грн.;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Ш» №0000581620 від 06.09.2012 року на суму штрафних санкцій 1059,69 грн.

Покликання представників відповідача про неотримання вищевказаних податкових повідомлень-рішень та актів перевірок суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як вбачається з матеріалів справи, акти перевірок та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення були надіслані МКП «Дари Карпат» рекомендованими листами з повідомленнями про вручення за адресою, яка міститься в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: вул. Шевченка, 6, смт. Східниця, Львівська область. Зазначені листи були повернуті до податкового органу з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання».

Слід зазначити, що платник зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцезнаходженням і за якою податковий орган правомірно надсилає усю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання ним кореспонденції податкового органу як на обставину, що звільняє його від відповідальності у зв'язку з настанням негативних для нього наслідків.

Дана позиція узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові суду від 21.08.2013 року №К/9991/30233/12.

Згідно з довідки про суми податкового боргу платника податків МКП «Дари Карпат» №4143/10/25-010 від 27.11.2014 р. та облікової картки платника податків (а.с. 49-52), податковий борг відповідача становить 7819,69 грн.

27 листопада 2008 року МКП «Дари Карпат» отримано першу податкову вимогу форми «Ю1» №1/210 від 24.11.2008 р. на загальну суму 27110,36 грн.

30 грудня 2008 року позивачем вручено відповідачу другу податкову вимогу форми «Ю2» №2/244 від 30.12.2008 року на загальну суму 25814,96 грн.

Чинний до 2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачав, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 цього Закону). У разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення (п. 6.6 ст. 6 Закону).

Дана норма Закону кореспондується із вимогами пункту 59.1 статті ПК України яким передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У п. 59.5 цієї ж статті зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 6.2. Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №576, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана (вручена) податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Вказаними нормами законодавства не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то орган доходів і зборів не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі суду від 23.09.2014 року №К/800/32315/14 та постанові №К/9991/30233/12 від 21.08.2013 року.

Ні ПК України, ні Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ні Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу, а тому орган доходів і зборів не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Обліковими та інтегрованими картками платника податків (а.с.190-202) підтверджується той факт, що податковий борг МКП «Дари Карпат» не переривався з моменту утворення.

З урахуванням наведеного, судом не враховуються твердження відповідача щодо обов'язку позивача надсилати податкову вимогу на суму 7819,69 грн.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 57.1, 57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до абзацу другого зазначеного пункту в разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Твердження відповідача про те, що порядок розгляду стягнення податкового боргу з рахунків передбачає звернення податкового органу з поданням в порядку ст. 183-3 КАС України і лише в разі відмови в прийнятті подання заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку, підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

Згідно з 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Суд вважає доводи відповідача помилковими, оскільки вищенаведені положення Податкового кодексу України не містять імперативної умови звернення в порядку ст. 183-3 КАС України як обов'язкової підстави для подання позову про стягнення податкового боргу для розгляду в загальному порядку позовного провадження.

Також, з приводу заперечень відповідача суд зазначає, що наявність у контролюючого органу повноважень на звернення до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом у порядку ст. 183-3 КАС України жодним чином не позбавляє його права на звернення до адміністративного суду з позовною заявою за загальними правилами КАС України. Разом з тим, не звернення позивача до суду за приписами ст. 183-3 КАС України не звільняє відповідача від обов'язку сплати податкового боргу.

Дана позиція узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі суду від 23.09.2014 року №К/800/32315/14 та ухвалі суду від 23.09.2014 року №К/800/19767/14.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові суду від 21.08.2013 року №К/9991/30233/12.

Крім цього, суд зазначає, що питання правонаступництва Дрогобицької ОДПІ не охоплюються предметом даного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Суд зазначає, що станом на дату судового розгляду МКП «Дари Карпат» не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, в судовому та адміністративному порядку та доказів добровільної сплати податкового боргу в розмірі 7819,69 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись статтями 17-19, 35, 71, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Мале колективне підприємство «Дари Карпат» (юридична адреса: вул. Шевченка, 6, смт. Східниця, Львівська область, 82391; адреса для листування: вул. Галібери, 34, м. Борислав, Львівська область, 82300, код ЄДРПОУ 23961127) податковий борг в сумі 7819 (сім тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 69 коп.

Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 03.12.2014 року.

Суддя Клименко О.М.