Ухвала

від 08.10.2015 по справі 813/2026/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 876/384/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Гуляка В.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Малого колективного підприємства «Дари Карпат» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі № 813/2026/14 за адміністративним позовом Дрогобицької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Малого колективного підприємства «Дари Карпат» про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2014 року Дрогобицька об'єднана податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася в суд з позовом до Малого колективного підприємства «Дари Карпат» у якому просила стягнути податковий борг в сумі 7819,69 грн. з рахунків МКП «Дари Карпат» (ЄДРПОУ 23961127), 82391, Львівська обл.., м. Борислав, смт. Східниця, вул.. Шевченка,6.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Мале колективне підприємство «Дари Карпат» (юридична адреса: вул. Шевченка, 6, смт. Східниця, Львівська область, 82391; адреса для листування: вул. Галібери, 34, м. Борислав, Львівська область, 82300, код ЄДРПОУ 23961127) податковий борг в сумі 7819 (сім тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 69 коп.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Мале колективне підприємство «Дари Карпат» оскаржило її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий борг МКП «Дари Карпат» виник у зв'язку з несплатою штрафних санкцій по податку на прибуток, по податку на додану вартість та з орендної плати за землю, визначених згідно з:

- податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №0000401500 від 15.04.2013 року на суму штрафних санкцій 3060,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №165/1500/23961127 від 04.03.2013 року;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №0001261541 від 28.09.2011 року на суму штрафних санкцій 1190,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №764/151/23961127 від 18.08.2011 року;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №0000621541 від 16.08.2012 року на суму штрафних санкцій 1020,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №151/1510/23961127 від 06.07.2012 року;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №000121541 від 13.03.2012 року на суму штрафних санкцій 170,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №45/151/23961127 від 31.01.2012 року;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №0000691531 від 03.09.2012 року на суму штрафних санкцій 1020,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №170/1500/23961127 від 19.07.2012 року;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Р» №0000671531 від 23.06.2011 року на суму штрафних санкцій 170,00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №510/153/23961127 від 23.06.2011 року;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Ш» №0000571620 від 06.09.2012 року на суму штрафних санкцій 130,00 грн.;

- податковим повідомленням - рішенням форми «Ш» №0000581620 від 06.09.2012 року на суму штрафних санкцій 1059,69 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що платник зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцезнаходженням і за якою податковий орган правомірно надсилає усю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання ним кореспонденції податкового органу як на обставину, що звільняє його від відповідальності у зв'язку з настанням негативних для нього наслідків.

Згідно з матеріалами справи акти перевірок та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення були надіслані МКП «Дари Карпат» рекомендованими листами з повідомленнями про вручення за адресою, яка міститься в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: вул. Шевченка, 6, смт. Східниця, Львівська область. Зазначені листи були повернуті до податкового органу з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання».

27 листопада 2008 року МКП «Дари Карпат» отримано першу податкову вимогу форми «Ю1» №1/210 від 24.11.2008 р. на загальну суму 27110,36 грн.

30 грудня 2008 року позивачем вручено відповідачу другу податкову вимогу форми «Ю2» №2/244 від 30.12.2008 року на загальну суму 25814,96 грн.

Чинний до 2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачав, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 цього Закону). У разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення (п. 6.6 ст. 6 Закону).

Дана норма Закону кореспондується із вимогами пункту 59.1 статті ПК України яким передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У п. 59.5 цієї ж статті зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 6.2. Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №576, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана (вручена) податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Вказаними нормами законодавства не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то орган доходів і зборів не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 57.1, 57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до абзацу другого зазначеного пункту в разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 41, 160, ст. 195, ст. 198, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Малого колективного підприємства «Дари Карпат» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі № 813/2026/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: І.В. Глушко

В.В. Гуляк