Рішення

від 20.07.2009 по справі 9/189-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/189-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.07.09           Справа № 9/189-09.

За позовом:  Приватного виробничо – комерційного підприємства «Дюне», м. Суми

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський завод по ремонту дизель – потягів», м. Конотоп Сумської області

Про стягнення 16 526  грн. 00 коп.

за участю  представників сторін:

Від позивача –         Небелов А.К.

Від   відповідача –    не з'явився.

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: позивач згідно позовної заяви  просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14076 грн. 74 коп., інфляційні втрати та 3 % річних в розмірі 2449 грн. 26 коп.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву проти позову не заперечує та просить суд судове засідання провести без участі представника.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

21 січня 2008 року між позивачем – Приватним виробничо – комерційним підприємством «Дюне» та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю «Конотопський завод по ремонту дизель – потягів» був укладений договір поставки № 21 – ВМТП.

Згідно умов договору, позивач зобов'язаний був поставити відповідачу товарно – матеріальні цінності  ( лісоматеріали), а відповідач – прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно домовленості, з 26 листопада по 03 грудня 2008 року товар на суму 34 076 грн. 74 коп. був переданий відповідачу, що підтверджується накладними № 40 від 26.11.2008 року на суму 15 894 грн. 00 коп., № 42 від 03.12.2008 року на суму 18 182 грн. 74 коп., довіреностями на отримання товарно – матеріальних цінностей № 854 від 02.12.2008 року та № 820 від 26.11.2008 року.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від  зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо  у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно п. 5.1 договору, оплата  вартості товару повинна бути здійснена після прийняття товару з відстрочкою платежу строком в 30 банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, частково оплата товару відповідачем була проведена 02.04.2009 року в сумі 5 000 грн. 00 коп., 30.04.2009 року в сумі 5 000 грн. 00 коп., 14.05.2009 року в сумі 5 000 грн. 00 коп., 21.05.2009 року в сумі 5 000 грн. 00 коп. , що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку. Таким чином, загальна  сума оплати відповідачем становить 20 000 грн., заборгованість складає 14 076 грн. 74 коп.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем лише частково було сплачено  позивачеві кошти   за отриманий товар. Залишок не сплачених коштів становить 1067 грн. 92 коп.

Згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача  розмір  3% річних та інфляційних нарахувань становить 2 449  грн. 26 коп.

Позивач не надав доказів сплати вищевказаних сум, у зв'язку з чим, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на відповідача.

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю « Конотопський завод по ремонту дизель – потягів» (41600, Сумська область, м. конотоп, пл.. Новикова, 8 А, код 34284857) на користь Приватного виробничо – комерційного підприємства «Дюне» (40000, м. Суми, вул. Кірова, 27, оф. 408,  код 21114015) 14 076 грн. 74 коп.  основного боргу,  2 449 грн. 26 коп. – 3 %річних та  інфляційних нарахувань,   165 грн. 26 коп.  – державного мита та 312 грн. 50 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                      М.С. Лущик

Повний текс рішення підписано 22.07.2009 року.