Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/8341/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8341/14 01.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Н.І.К." простягнення 586 568,00 грн. Суддя - Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Хуторянець О.В. по довіреності № б/н від 25.03.2014р.

Від відповідача: Дігтяр О.В. по довіреності № б/н від 16.04.2014р.

Обставини справи :

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.І.К." про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 05.05.2014, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, суддею Дупляк О.М., порушено провадження у справі № 910/8341/14 та призначено до розгляду на 19.05.2014.

Ухвалою суду від 19.05.2014 розгляд справи № 910/8341/14 було відкладено на 26.05.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 17.06.2014р.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 13.06.2014 р. справу № 910/8341/14 передано уповноваженій особі для здійснення повторного автоматичного розподілу, у зв'язку з тривалим лікарняним судді Дупляк О.М.

Автоматизованою системою документообігу справу розподілено судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддею Трофименко Т.Ю. прийнято справу № 910/8341/14 до свого провадження та призначено її розгляд на 07.07.2014р.

07.07.2014р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» заборгованості та штрафні санкції в загальній сумі 616 568,00 грн.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. справу № 910/8341/14, передано для розгляду судді Сіваковій В.В., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддею Сіваковою В.В. прийнято справу № 8341/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 06.08.2014р. за участю представників сторін.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. справу № 910/8341/14, передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю, у зв'язку з її виходом з відпустки.

В судових засіданнях 06.08.2014р., 03.09.2014р., 08.09.2014р. та 17.09.2014р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви до 03.09.2014р., 08.09.2014р., 17.09.2014р. та 24.09.2014р. - відповідно.

02.09.2014р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» заборгованості та штрафні санкції в загальній сумі 647 075,36 грн., з яких: 450 000,00 грн. загальна сума заборгованості; 170 000,00 загальна сума штрафу згідно п.п. 2.1.1. та 2.1.2. договору № 1 від 25.11.2013р. про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № 4Ю/2005 від 04.03.2005р.; 4153,31 грн. - 3% річних та 22 922, 05 грн. - інфляційні нарахування.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 24.09.2014 р. справу № 910/8341/14, передано для розгляду судді Сіваковій В.В., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддею Сіваковою В.В. прийнято справу № 910/8341/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 27.10.2014р. за участю представників сторін.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. справу № 910/8341/14, передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю, у зв'язку з її виходом з відпустки.

В судових засіданнях 27.10.2014р. та 17.11.2044р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви до 17.11.2014 та 01.12.2014р.- відповідно.

В процесі провадження від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» позовні вимоги визнає частково, а саме в сумі 210 000,00 грн., оскільки так як договір № 1 від 25.11.2013р. про реструктуризацію боргує чинним, а позивач не звертався з вимогою до відповідача про розірвання вищевказаного договору, тому у позивача немає підстав просити суд стягнути всю суму боргу.

Тобто виходячи з умов Договору на дату звернення до суду (30.04.2014 р.) з даним позовом у позивача виникло право просити суд стягнути з відповідача суму заборгованості яка утворилась в розмірі 210000 гривень.

ТОВ «Українська боргова компанія» в позові просить стягнути з ТОВ «Н.І.К.» три відсотки річних та інфляційні витрати на підставі ст. 625 ЦК України. Але так як позивач не просить розірвати договір реструктуризації то обрахунок як трьох відсотків річних так і інфляційних витрат має бути проведеним на суму боргу який утворився на дату звернення до суду (210 000 грн.) а не на всю суму боргу. Більш того відповідно до умов договору перший платіж ТОВ «Н.І.К.» мало б сплатити до 05.12.2013 р., а тому в нарахуванні трьох відсотків річних і інфляційних витрат за листопад 2013 р. має бути відмовленим.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

04.03.2005р. між Комерційним банком «Українська фінансова група» - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - Банк) та Акціонерним товариством закритого типу «Н.І.К.» (в подальшому реорганізоване у Товариство з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.») (далі Позичальник; Відповідач) укладено кредитний договір № 4Ю/2005 відповідно до якого Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії з лімітом в сумі 1400000.00 грн. з терміном погашення не пізніше 31.10.2012р. на ремонт, придбання обладнання та інші виробничі потреби, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом та штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору, а також відшкодувати понесені Банком збитки.

05.03.2005р. з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та Позичальником було укладено Іпотечний договір та останнім передано в іпотеку нежитлове приміщення № 3 на першому поверсі загальною площею 310,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, буд. 66. До приміщення примикає рампа площею 35,9 кв.м.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 10 про внесення змін та доповнень від 30.03.2012р. до Кредитного договору Позичальнику було погоджено графік зменшення ліміту кредитування в розмірі 553 882,00 грн. з квітня по жовтень 2012 року. Однак Позичальником зобов'язання належним чином не виконані.

10.10.2013р. між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» (далі - Позивач) укладено Договір про відступлення права вимоги № 3-190 за яким останній набув прав кредитора до Позичальника за Кредитним договором.

25.11.2013р. між Позивачем та Позичальником укладено Договір № 1 про реструктуризацію заборгованості за Кредитним договором (далі - Договір реструктуризації).

Відповідно до положень даного договору, предметом Договору є визначення порядку погашення Позичальником заборгованості перед Кредитором за Кредитним договором № 4Ю/2005 від 04 березня 2005 року (далі - Кредитний договір), укладеного між Комерційним банком «Українська фінансова група» - товариство з обмеженою відповідальністю та Позичальником.

Згідно з п. 1.2. договору, права ТОВ «Українська боргова компанія», як Кредитора підтверджуються Договором відступлення права вимоги № 3-190 від 10.10.2013 року, укладеним між Комерційним банком «Українська фінансова група» - товариство з обмеженою відповідальністю та ТОВ «Українська боргова компанія», відповідно до якого, останній набув права Кредитора відносно Позичальника за Кредитним договором.

Строк дії цього договору встановлюється від дати його укладення та закінчується останньою датою повного погашення розстроченого боргу, за винятком випадків дострокового розірвання договору.

Розділом другим договору сторони погодили порядок розрахунків, відповідно до якого:

2.1. Сторони домовились, що, сума заборгованості у розмірі 460 000 грн. 00 коп. (чотириста шістдесят тисяч Щ грн.. 00коп.), буде сплачена Позичальником в наступному порядку:

2.1.1. перший транш у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) грн. буде сплачено Позичальником до 05.12.2013 р.

2.1.2. сума заборгованості у розмірі 360 000,00 (триста шістдесят тисяч) грн. буде реструктуризовано Кредитором, та сплачуватися Позичальником у продовж 12 (дванадцяти) календарних місяців рівними платежами у розмірі 30 000,00 (тридцяти тисяч) грн. щомісячно.

2.2. Оплата заборгованості по даному Договору може проводитися Позичальником, на власний розсуд, у готівковій або безготівковій формі.

2.2.1. У разі сплати Позичальником грошові кошти у готівковій формі, шляхом внесення у касу Кредитора, Позичальнику надається прибутковий касовий ордер на суму внесених коштів.

2.2.2. У разі сплати Позичальником грошові кошти у безготівковій формі, Позичальник сплачує грошові суми на наступний рахунок Кредитора, а саме: Банк одержувач: АТ «УкрСиббанк», МФО 351005; Одержувач: ТОВ «Українська боргова компанія», код СДРПОУ: 37535394; Рахунок: 26003396203700, Призначення платежу: оплата по договору від 25.11.2013 року в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 4Ю/2005 від 04.03.2013 року.

Відповідно до п. 3.2.1. договору, позичальник зобов'язаний сплатити суми в порядку, визначеному в п. п. 2.1., 2.2. Договору.

Пунктом 3.1.3. договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, кредитор має право стягнути несплачену суму у загальному прядку, згідно з чинним законодавством України, та нарахувати додаткові штрафні санкції, передбачені даним договором, у розмірі 50% від кожного не сплаченого або сплаченого не вчасно траншу в супереч графіку передбаченим даним договором.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені Договором № 1 від 25.11.2013р. про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № 4Ю/2005 від 04.03.2005р., тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 450 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 1 від 25.11.2013р. про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № 4Ю/2005 від 04.03.2005р. , та положення ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача відповідно до договору № 1 від 25.11.2013р. про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № 4Ю/2005 від 04.03.2005р. заборгованості в розмірі 450 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань відповідно до договору № 1 від 25.11.2013р. про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № 4Ю/2005 від 04.03.2005р. позивач просить стягнути штраф в розмірі 170 000,00 грн.

Пунктом 3.1.3. договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, кредитор має право стягнути несплачену суму у загальному прядку, згідно з чинним законодавством України, та нарахувати додаткові штрафні санкції, передбачені даним договором, у розмірі 50% від кожного не сплаченого або сплаченого не вчасно траншу в супереч графіку передбаченим даним договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За несвоєчасну сплату заборгованості позивачем нараховано штраф у розмірі 170000,00 грн., розрахунок штрафних санкцій відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань відповідно до умов договору № 1 від 25.11.2013р. про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № 4Ю/2005 від 04.03.2005р. позивач просить стягнути інфляційні нарахування в розмірі 22 922,05 грн. та 3% річних в розмірі 4153,31 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 22 922,05 грн. та 3% річних в розмірі 4153,31 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.І.К." (02232, м. Київ, вул. Бальзака, буд. 66, код ЄДРПОУ 23726840), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код ЄДРПОУ 37535394) 450 000 (чотириста пятдесят тисяч) грн. 00 коп. - суму основної заборгованості, 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн.. 00 коп. - штрафу, 22 922 (двадцять дві тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 05 коп. -- інфляційних втрат, 4 153 (чотири тисячі сто пятдесят три) грн. 31 коп. - 3% річних та 12 941 (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок одну) грн. 07 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.12.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.