Рішення

від 14.07.2006 по справі 21/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.06                                                                                        Справа №  21/84

Суддя   Черкаський В.І.

За позовом -Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", (69600,м.3апоріжжя, МСП-476)

до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю ”Графі-Січ", м.Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна , 6.158; код за ЄДРПОУ 30201447)

про стягнення 159 354,18 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Графі-Січ", м. Запоріжжя

до відповідача 1 - Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м.Запоріжжя

відповідача 2 - Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”(69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код за ЄДРПОУ 00130926)

відповідача 3 - Відкритого акціонерного товариства “Завод напівпровідників”(69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, код за ЄДРПОУ 31792555)

про стягнення 99 348,38 грн. матеріальної шкоди

                                                                                                                Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

Від КП “ЗТМК” –Степанов М.М., дов. № 19 від 30.05.2006;

Від ТОВ “Графі-Січ” –Глєзєров І.А., дов. № б/н від 06.04.2005;

Від ВАТ “Запоріжжяобленерго”- Козак Т.В., дов. № 139 від 28.09.2005.

Від ВАТ “Завод напівпровідників” -  Криворучко О.Г., дов. № 1 від 31.01.2006

      ВСТАНОВИВ:

           Ухвалою від 17.03.2005 справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 11.04.05. У судовому засіданні оголошувались перерви до 14.04.2005; 27.04.2005 року. У судовому  засіданні оголошувалась перерва  до 27.07.2005. Ухвалою від 27.07.2005 строк розгляду спору у справі № 21/84 продовжено до  27.09.2005, судове засідання відкладено на 11.08.2005. У судовому засіданні оголошувались перерви до  19.08.2005, 30.08.2005, 09.09.2005, 19.09.2005.

           15.03.2005 Казенним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" подана позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Графі-Січ" суми 144162.79 грн. основного боргу за спожиту у період 01.08.2004-31.09.2004 активну електроенергію, суми 2054.30 грн. 3% річних, 12830.49 грн. збитків від інфляції, нарахованих за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії за цей період, всього 159354,18 грн. за договором № 144 від 17.11.1999, що укладений між сторонами (надалі за текстом -"договір").

           Вимоги позивача обґрунтовуються тим, що відповідач не здійснив своєчасну  оплату спожитої електроенергії. Заборгованість відповідача за станом на 16.03.2005 не погашена. Просить позов задовольнити.

           Відповідач проти позову заперечив, надав відзив (м.с. –т.1, с. 23) в якому дійшов до висновку, що згідно ст.11, 526, 530  ЦК України у відповідача не виникло обов'язку  по сплаті електроенергії, що спожита ним у серпні та вересні 2004 р., оскільки  за станом на 11.04.2005 не отримав платіжних документів на її сплату, а відповідно до вимог п.7.2 договору № 144  від 17.11.1999 такий обов'язок  виникає  після дати, що зазначена у платіжному документі. Вважає, що позивач не виконав дій, передбачених договором, має місце прострочка кредитора (ст. 613 ЦК України), тому за весь час він також не повинен сплачувати відсотки за користування коштами та до правовідносин не повинні застосовуватись положення ст. 625 ЦК України. У додаткових поясненнях  від 25.07.2005 (м.с.- т.1, с. 121-122) зазначив, що платіжні документи на оплату електроенергії  були вперше направлені позивачем листом № 11/13-850 від 15.04.2005 (платіжні вимоги № 02994 на 122818.10 грн. та № 03220 на 45694.97грн.) при цьому, у даних документах невірно зазначена дата договору (17.12.1999), сума боргу, виправлене найменування платника (з ВАТ «Графі-Січ»на ТОВ «Графі-Січ»). Вважає, що таким чином, позивач підтвердив наявність прострочки кредитора із встановлення дати платежу у платіжному документі. У поясненнях додатково зазначив, що оплата  електроенергії у розмірі 24350.28 грн. проведена ним  на прохання позивача достроково, до отримання платіжних вимог-доручень, акт  про залік взаємних вимог  від 11.11.2004 не підписаний всіма сторонами, тому не набрав чинності та не може бути доказом боргу  ТОВ «Графі-Січ». Просить у позові відмовити.

           Товариством з обмеженою відповідальністю "Графі-Січ" у судовому засіданні 11.04.2005 року подано зустрічну позовну заяву (м.с. –т. 1, с. 75-76) до Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про стягнення 99 348,38 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок неналежного здійснення КП “ЗТМК”діяльності по забезпеченню 09.10.2003 енергоспоживання ТОВ “Графі-січ”за договором № 144 від 17.11.1999, який укладений між сторонами, що призвело до  позапланового припинення енергопостачання обладнання ТОВ “Графі-Січ”, його  аварійного відключення, відповідно -  пошкодження 10 робочих установок “Редмет-30”, іншого обладанння, приведення в негідність матеріалів, сировини та продукції підприємства. Вважає, що шкода, завдана ТОВ «Графі-Січ», пов'язана  з дією джерела  підвищеної небезпеки та підлягає відшкодуванню за правилами, встановленими ст. 1187 ЦК України. З врахуванням вимог ст. 25 Закону України «Про електроенергетику», ст. 1192 ЦК України , п.3.2 договору вважає, що КП «ЗТМК» зобов'язане  відшкодувати нанесені ТОВ «Графі-Січ»збитки у повному обсязі.   У судовому засіданні  30.08.2005 надав заяву, в якій на підставі ст. 1187 , 1190 ЦК України, ст. 22 ГПК України просить суд для захисту інтересів ТОВ «Графі-Січ»вийти за межі позовних вимог та за зустрічним позовом з відповідними самостійними вимогами на предмет спору,  визначити відповідальність всіх осіб, що завдали  шкоду ТОВ «Графі-Січ»у справі». З посиланням на  Постанову Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 та норми ст. 543, 1188, 1190 ЦК України вважає, що  якщо судом буде встановлено, що шкоду було нанесено ТОВ «Графі-Січ»  внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки ВАТ «Запоріжжяобленерго»та КП «ЗТМК» то позов  підлягає задоволенню згідно заявлених вимог, а якщо  буде встановлено, що шкоду завдано  внаслідок інших причин  - на підставі с.83 (ч.2) –суд має право вийти за межі позовних вимог та за зустрічним позовом з відповідними самостійними вимогами на предмет спору. У судовому засіданні  03.07.2006 ТОВ «Графі-Січ»надало уточнення до зустрічної  позовної  заяви просить стягнути  на свою користь  з КП «ЗТМК»та ВАТ «Запоріжжяобленерго»в якості відшкодування шкоди 99348.38 грн., та судові витрати.

           Ухвалою від 25.04.2005 року провадження у справі № 21/84 зупинено до розгляду Запорізьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Графі-Січ" про перегляд ухвали по справі № 21/84 від 14.04.2005 року про

повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Графі-Січ" до Казенного підприємства "Запорізький  титано-магнієвий  комбінат"  про  стягнення  99348,38 грн. матеріальної шкоди заявникові та повернення справи № 21/84 до господарського суду Запорізької області.

           За підсумками розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Графі-Січ" про перегляд ухвали по справі № 21/84 від 14.04.2005 року Запорізьким апеляційним господарським  судом прийнято постанову від 21.06.2005 року. Цією постановою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Графі-Січ" задоволено, ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.04.2005 року по справі № 21/84 скасовано та справу направлено господарському суду Запорізької області для розгляду по суті.

           Ухвалою від 04.07.2005 суд поновив провадження у справі № 21/84, прийняв зустрічний позов до розгляду та призначив судове засідання для спільного розгляду зустрічного позову з первісним на 25.07.2005.

           У судовому засіданні 25.07.2005  КП «ЗТМК» надало відзив на зустрічну позовну заяву (м.с.-т.1 , с. 129-131), в якому проти позову заперечує. Вважає, що ТОВ «Графі-Січ»не надані докази  вини КП «ЗТМК» та доказів  тих обставин, що дії КП «ЗТМК»були неправомірними, у ситуації, що склалась. Вважає, що  аварійна ситуація склалась внаслідок стихійного лиха та обриву ліній електроенергії, який виник у мережах ВАТ «Запоріжжяобленерго». Для підприємства  ситуація, що виникла є непередбаченою, форс-мажорними обставинами, дією, яку КП «ЗТМК» не  мало можливості  усунути застосуванням оперативного персоналу. Просить у позові відмовити. У додаткових поясненнях у справі, наданих у судовому засіданні 19.08.2005 (м.с. –т.2, с.26-28, 33-34) та 06.06.2006 (м.с. –т.4, с.40-42) зазначає, що всупереч  вимог Типової інструкції по розслідуванню та обліку порушень у роботі  об'єктів енергетичного господарства споживачів електричної та  теплової енергії від 01.01.1990 ТОВ «Графі-Січ»не залучено до розслідування аварійної ситуації представників енергонагляду, акт від 14.10.2003 складений без врахування вимог зазначеної  інструкції та не може бути належним доказом у справі.

           Ухвалою від 19.09.2005  суд залучив до справи № 21/84 в якості відповідача 2 за зустрічним позовом - Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”(69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код за ЄДРПОУ 00130926), та в якості відповідача 3 за зустрічним позовом - Відкрите акціонерне товариство “Завод напівпровідників”(69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, код за ЄДРПОУ 31792555), судове засідання відкладене до 10.10.2005. У судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 14.10.2005.

           15.08.2005 до суду надійшов відзив ВАТ «Запоріжжяобленерго»на зустрічний позов (м.с.- т.2, с.17) , в якому товариство проти позову заперечує з наступних підстав. Відповідно до акту  розмежування балансової належності між КП «ЗТМК»та ВАТ «Запоріжжяобленерго»лінії –106 та 410 знаходяться на балансі ВАТ «Запоріжжяобленерго». Вважає, що акт від 14.10.2003 про стан та причини пошкодження мереж  ВАТ “Запоріжжяобленерго” складений без участі його представників. Просить у позові відмовити. У судовому засіданні 08.06.2006 ВАТ «Запоріжжяобленерго» надало доповнення до відзиву, в якому зазначає, що наданий ТОВ «Графі-Січ»в обгрунтування своїх вимог акт,що складений за формою Н-5 від 14.10.2003, не є належним доказом  у справі. Відповідно до п.7.1, 8.3.1 типової інструкції про розслідування та облік порушень в роботі об'єктів енергетичного господарства споживачів електричної та теплової енергії (надалі Інструкція), правову оцінку якій надано Вищим    господарським судом    України   в постанові від 02.02.2006 по   справі    № 12/4:   „застосування    цієї   інструкції    повністю    відповідає вимогам Постанови Верховної Ради України №1545",  про  аварію,  зв'язану з   порушенням  енергопостачання    електроприладів І категорії особа,   відповідальна   за   енергетичне господарство підприємства   повинна    сповістити   місцеве   підприємство „Енергонагляд", а   розслідування   аварії   проводиться за    участю   представника    підприємства    „Енергонагляд".     Таким   чином,      акт     від   14.10.2003р.     не     відповідає        вимогам  

Інструкції і не є належним доказом причини аварії на печах „Редмет-30". Крім того, обґрунтування позовних вимог з посиланням на ст. 1187 ЦК України є безпідставними. Відповідно до ст.1187 УЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність... що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Отже, електричні мережі що не є під напругою (тобто відсутність електричної енергії в мережах) не створює підвищеної безпеки ані для особи, яка цю діяльність здійснює, ані для інших осіб. Таким чином, якщо припустити що вихід з ладу печей позивача сталося з причини відсутності електричної енергії, тобто припинення електропостачання, то в цьому випадку відшкодовувати завдану шкоду повинна особа, яка зобов'язана забезпечити безперебійне постачання електричної енергії позивачу.

          06.10.2005 до суду надійшов відзив ВАТ «Завод напівпровідників» на зустрічний позов (м.с.- т.3, с.28) , в якому товариство проти позову заперечує з наступних підстав. ТОВ «Графі-Січ»та відповідач 3 не  мають між собою договірних відносин з поставки електроенергії. Із висновків комісії (акт від 14.10.2003) слідує, що ані ТОВ «Графі-Січ», ані КП ЗТМК» претензій до роботи обладнання товариства (РП-147) та до його персоналу не мають. Просить у позові відмовити.

           Ухвалою від 14.10.2005 року за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Графі-Січ" судом призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено  Регіональному судово-експертному бюро м. Запоріжжя, провадження у справі № 21/84 зупинено  до одержання висновку судового експерта .

           12.05.2006 року суду наданий висновок № 44-06 Б  судово-економічної експертизи від 28.04.2006 року  по справі №  21/84.

           У зв'язку з одержанням  господарським  судом   Запорізької  області    висновку судово-економічної експертизи від 28.04.2006 року,  ухвалою від 19.05.2006 суд поновив провадження у справі № 21/84 з 09.06.2006, призначив судове засідання на 08.06.2006.

           Згідно статті 30 ГПК Украіни для  дачі  пояснень  з  питань,  що виникли   під   час   розгляду  справи № 21/84, та  виклику у судове засідання представника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Запорізькій області, у судовому засіданні по справі № 21/84 ухвалою від 08.06.2006 оголошено перерву до 03.07.2006.

           У судовому засіданні  03.07.2006 оголошено перерву до 07.07.2006 для оформлення рішення  у справі у повному обсязі. За клопотанням КП «ЗТМК», наданим до суду 07.07.2006, у судовому засіданні оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України, для надання заявником додаткових доказів. Судове засідання закінчене  14.07.2006 шляхом оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи і заслухавши представників позивачів та відповідачів за первісним та зустрічним позовах у судових засіданнях, суд встановив.

          За первісним позовом.

          17.11.1999 року між електропостачальною організацією - Запорізьким державним титано-магнієвим комбінатом (правонаступником якого у справі відповідно до статуту є Казенне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат") та споживачем –Дочірнім підприємством "Графі-Січ" (правонаступником якого у справі є відповідно до статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Графі-Січ"), укладено договір на користування електричною енергією (м.с. –т.1, с. 6-8) (надалі за текстом -"договір"). За договором позивач зобов'язався постачати електроенергію відповідачу відповідно до умов договору, а відповідач своєчасно проводити сплату за використану електроенергію та виконувати інші умови визначені даним  договором. Відповідно до п.16 договору він укладений на термін до 31.12.2000 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення цього строку не буде заявлено однією із сторін про відмову  від цього договору або його перегляд. Сторони не надали доказів щодо припинення дії договору. Згідно з пунктами 7, 7.1,  7.2 договору  розрахунки за електроенергію за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами та існуючим  індексом цін.  Щомісячно 1 –го числа згідно з додатком № 4  до договору  представник відповідача направляється до позивача для подання  звіту за використану електроенергію за розрахунковий місяць  та одержання платіжних вимог-доручень.  Оплата платіжних документів здійснюється відповідачем самостійно у  5-ти денний термін після дати, що зазначена у платіжному документі.   

          На підставі наданих актів здачі-прийняття робіт, підписаних сторонами, від 07.09.2004 № 2994 за серпень 2004 р. та від  30.09.2004 № 3220, пояснень позивача, суд встановив  що відповідачем у серпні 2004 р. спожито електроенергії на суму 122818.10 грн., у вересні 2004 р. на суму –45694.97 грн.

          На підставі платіжного доручення № 1242 від 28.09.2004 (м.с.- т.2, с. 9) на суму 20000 грн. (виконана банком 28.09.2004), акту звірки розрахунків основного боргу за позовом за станом на 14.03.2005 (м.с.- т.1, с. 47) і  пояснень сторін, суд встановив, що спожита відповідачем електроенергія за договором у серпні 2004 р. сплачена у  сумі 24350.28 грн., у вересні 2004 р. – не сплачувалась.

                    Відповідно до преамбули договору при виконанні його умов а  також вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язались керуватись Правилами користування електричною енергією.

          Згідно  п. 7.8. Правил користування електричною  енергією,затверджених  постановою  НКРЕ  від  31.07.96  №  28, зареєстрованих в  Міністерстві   юстиції   України   02.08.96   за № 417/1442, остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється споживачами  відповідно  до  показів розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку зазначається у  договорі або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних  днів  з  дня  отримання  рахунку  для споживачів, які оплачують   електричну  енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня  отримання  рахунку  для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

          На вимогу суду позивач  пояснив, що передав відповідачу рахунки № 02994 від   08.09.2004 (за електроенергію, що спожита у серпні 2004 р.) та  № 03230 від 06.10.2004 (за електроенергію, що спожита у вересні 2004 р.) при оформленні та підписанні актів здачі- прийняття робіт за серпень та вересень 2004 р., зазначивши, що підтвердженням їх отримання є листи відповідача від 28.09.2004 № 439/03 та  від 11.11.2004 № 508/05 (копії у м.с.-т.1, с.41, 42), акти про залік взаємних вимог  від 02.09.2004 та від 11.11.2004, в яких відповідач фактично підтверджує наявність заборгованості перед позивачем за спожиту електроенергію, та також оплата відповідачем спожитої електроенергії за серпень 2004 р. у  сумі 24350.28 грн.

Суд встановив, що заборгованість у відповідача виникла внаслідок часткової неоплати електроенергії, що спожита за актами здачі прийняття робіт за серпень та вересень 2004 р.,   які відповідачем не оспорюється.

Відповідно зі ст. 548 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Спірним договором не передбачено підстав припинення зобов'язань частково або у повному обсязі.

В даному випадку, відповідач не надав суду жодного доказу, відсутність у нього обов'язку сплатити вартість отриманої та спожитої електроенергії.

          Правовою підставою для виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором є виставлені рахунки, на які в якості пдтвердження боргу відповідач посилається в своїх листах від 28.09.2004 № 439/03 та  від 11.11.2004 № 508/05 (копії у м.с.-т.1, с.41, 42), акт про залік взаємних вимог від 11.11.2004, в яких відповідач фактично підтверджує наявність заборгованості перед позивачем за спожиту електроенергію, посилаючись, зокрема в акті від 11.11.2004 на акти здачі - прийняття робіт, підписаних сторонами, - № 2994 за серпень 2004 р. та № 3220 за вересень 2004 р.. При цьому  відповідач у платіжному дорученні № 1242 від 28.09.2004 (м.с.- т.2, с. 9) на суму 20000 грн. у призначенні платежу вказував номер та дату  рахунку № 02994 від   08.09.2004 “оплата за електроенергію за серпень 2004”, що тим самим спростовує твердження відповідача про те, що він не отримував рахунку та зробив оплату за ним в якості попередньої оплати.

          Відповідач не виконав свої обов'язки, порушуючи умови договору № 144 від 17.11.1999, вимоги ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 26 Закону України "Про електроенергетику". Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України вимоги позивача щодо стягнення основного боргу за спожиту відповідачем електроенергію у серпні та вересні 2004 р. є законними та такими, що підлягають  задоволенню всього у розмірі 144162  грн. 79 коп.  

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За таких обставин, вимоги позивача про стягнення втрат від інфляції  підлягають задоволенню  у сумі 11825 грн.  28 коп.за період  жовтня 2004 р.- лютого 2005 р., 3% річних у сумі 1807 грн. 08 коп. за період 28.09.2004-16.03.2005. Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 246,5 грн. та втрат від інфляції у сумі 1005,21 грн. не підлягають задоволенню,  з врахуванням виникнення боргу відповідача за спожиту електроенергію у серпні 2004 р. - 28.09.2004, за спожиту електроенергію у вересні 2004 р. - 11.11.2004 (дат підтвердження виникнення боргу відповідачем).

Згідно ст. 49 ГПК України за первісним позовом з ТОВ “Графі-Січ” слід стягнути на користь позивача суму 1577 грн. 60 коп. державного мита, суму 116  грн. 82  коп.  витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

За зустрічним позовом.

          01.07.2000 року між електропостачальною організацією –ДАЕК “Запоріжжяобленерго” (правонаступником якого у справі відповідно до статуту є ВАТ “Запоріжжяобленерго”) та споживачем – казенним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат", укладено договір № 76/199 на користування електричною енергією (надалі за текстом -"договір 1"). За договором 1 позивач зобов'язався відпускати електроенергію відповідачу відповідно до умов договору 1 , а відповідач своєчасно проводити сплату за використану електроенергію та виконувати інші умови визначені даним  договором. Відповідно до п.9 договору 1 він укладений на термін до 31.12.2000 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення цього строку не буде заявлено однією із сторін про відмову  від цього договору або його перегляд. Сторони не надали доказів щодо припинення дії договору 1.

Відповідно до п.3.1 Правил користування електричною  енергією,затверджених  постановою  НКРЕ  від  31.07.96  №  28, зареєстрованих в  Міністерстві   юстиції   України   02.08.96   за № 417/1442, межа експлуатаційної відповідальності між споживачами і електропередавальною  організацією (основним споживачем) за стан і обслуговування   суміжних   електроустановок   фіксується  в  акті розмежування     балансової    належності    електроустановок    і експлуатаційної відповідальності сторін. Згідно п.6 договору 1,  актів  розмежування балансової належності між КП «ЗТМК»та ВАТ «Запоріжжяобленерго»(м.с. –т.2, с. 18, 40-41), пояснень представників сторін лінії електромереж –106 та 410 знаходяться на балансі ВАТ «Запоріжжяобленерго».

          17.11.1999 року між електропостачальною організацією - Запорізьким державним титано-магнієвим комбінатом (правонаступником якого у справі відповідно до статуту є казенне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат") та споживачем –Дочірнім підприємством "Графі-Січ" (правонаступником якого у справі є відповідно до статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Графі-Січ"), укладено договір № 144 на користування електричною енергією (надалі за текстом -"договір"). За договором позивач зобов'язався постачати електроенергію відповідачу відповідно до умов договору, а відповідач своєчасно проводити сплату за використану електроенергію та виконувати інші умови визначені даним  договором. Відповідно до п.16 договору він укладений на термін до 31.12.2000 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення цього строку не буде заявлено однією із сторін про відмову  від цього договору або його перегляд. Сторони не надали доказів щодо припинення дії договору.

Згідно з пунктом 3.2 Додатку № 1 до договору, сторони домовились, що у випадках раптового відключення електроенергії з вини енергопостачального підприємства, завдані споживачу збитки, будуть відшкодовані протягом календарного місяця. При цьому сторони утворюють спільну комісію, яка  відповідно до вимог Інструкції про взаємовідносини сторін, складає акт.    

За поясненням позивача, відповідачів 1,3, суд встановив, що  09.10.2003 (22-05) було відключено енергопостачання РП –147, що живить енергообладнання позивача. Комісією у складі представників ТОВ “Графі-Січ”, КП “ЗТМК”, ВАТ “Завод напівпровідників” складено акт від 14.10.2003 (надалі за текстом “Акт від 14.10.2003) (м.с. –т.1, с. 86) , в якому комісія дійшла до наступного висновку- “відключення енергопостачання РП –147, що живить енергообладнання виробництва, яке орендується у корпусі 2 цеха 18 виникло 09.10.2003 в складних погодних умовах внаслідок обриву фази “В” на опорі № 26 лінії Л-106 154 кВ, що живить трансформатор Т1 підстанції ТМ3 та обриву шлейфів 154кВ на перемичках між Т1 та Т2 ТМ3 та повного погашення лінії Л-410 154кВ, що живить Т2 ТМ3 з боку підстанцій “Запорізька-330”. У результаті аварії обидва трансформатора підстанції ТМ3 Т1 та Т2, що забезпечують енергопостачання обладнання корпусу 2 цеха 18 були знеструмлені”. В Акті викладена особлива думка члена комісії  Степанова М.М., заступника головного енергетика з електрочастини  КП “ЗТМК”, а саме  - “повне припинення енергопостачання ТМ-3  є наслідком стихійного лиха, що призвело  за собою відключення в мережах 150, 330кВ, вважаємо цей випадок форс-мажорним”.

          Відповідно до висновку № 44-06 Б  судово-економічної експертизи від 28.04.2006 року  по справі №  21/84, що проводилась за дорученням суду Приватним підприємством «Регіональне судово-експертне бюро»(м.с.-т.3, с.73) суд встановив, що  розмір документально підтвердженої суми витрат ТОВ «Графі-Січ»за зустрічним позовом з ремонту та відновлення обладнання, пов'язаних з аварійним відключенням 09.10.2003 (22-05) робочих установок  «Редмет-30»№ 41-50, вакуумних насосів, насосів водоохолоджуючого  оборотного контуру, а також інших споживачів виробництва ТОВ «Графі-Січ», корпус № 2 цеха 18, які орендувалист у ВАТ «Завод напівпровідників»склав 44751.29 грн., розмір документально підтвердженої суми витрат ТОВ «Графі-Січ»за зустрічним позовом із списання  сировини, матеріалів та готової продукції, понесених у результаті аварійного відключення склав 54597.09 грн.

На підставі пояснень КП “ЗТМК”  від 16.09.2005 (м.с. –т.2, с. 133-134) суд встановив, що наведене в Акті від 14.10.2003 електрообладнання  “РП-147”, відключення якого сталось 09.10.2003,  знаходиться на балансі ВАТ “Завод напівпровідників” згідно акту  приймання-передачі майна, що передається  з балансу КП «ЗТМК» на ДП “Завод напівпровідників” (правонаступником якого  є ВАТ “Завод напівпровідників” відповідно до статуту) (м.с. –т.2, с. 79-80). 21.05.2002 між  КП «ЗТМК»(Основний споживач) та ДП “Завод напівпровідників” (субспоживач) (правонаступником якого  є ВАТ “Завод напівпровідників” відповідно до статуту) підписаний договір № 6 на користування електричної енергії відповідно до якого  основний споживач зобов'язався передавати в користування субспоживачу електроенергію, що отримана від енергопостачальної організації відповідно до умов договору, а субспоживач  своєчасно проводити розрахунки  за використану електроенерію. За поясненням сторін, суд встановив, що договірні відносини між позивачем та відповідачем 3 стосовно  поставки електроенергії відсутні.

Згідно п. 7 ч. 4 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. (надалі –“Положення”). Завданнями та функціями державного енергетичного нагляду є: участь у розслідуванні причин і наслідків аварій та пожеж на електричних і теплових установках споживачів, що призвели до порушення режимів роботи інших споживачів або суб'єктів електроенергетики.

Згідно ч. 13 п. 4 Положення в межах своєї компетенції Державна інспекція з енергетичного   нагляду  за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює нагляд за: дотриманням режимів виробництва, постачання і споживання енергії (активної, реактивної, теплової); забезпеченням надійного постачання енергії; відповідністю схем живлення (зовнішніх та внутрішніх) категорійності споживачів та їх струмоприймачів; відповідністю нормативним документам вимог технічних умов на приєднання електричних і теплових установок до мереж енергопостачальних (електропередавальних) організацій, а також за погодженням проектів енергопостачання споживачів; дотриманням споживачами вимог Правил і нормативно-правових актів з питань енергопостачання.

Згідно ч.2 п. 11.3 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р., споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про: порушення, які пов'язані з відключенням ліній живлення, пошкодженням основного устаткування, ураження електричним струмом людей і тварин, а також пожежі, викликані несправністю електроустановок.

Державна інспекція з енергетичного   нагляду   за   режимами споживання електричної та теплової енергії є організацією, яка встановлює причини та наслідки аварійної ситуації, яка сталася 09.10.2003 р., внаслідок відключення електричної енергії, з'ясувати правильність дій всіх учасників події.

Постановою Верховної Ради України від 2.09.1991 р. № 1545 „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

За станом на 09.10.2003 єдиним нормативним документом,  який регулює відносини щодо розслідування та ведення обліку порушень в роботі об'єктів енергетичного господарства споживачів електричної та теплової енергії є „Типова інструкція із розслідування та обліку порушень в роботі об'єктів енергетичного господарства споживачів електричної енергії", затверджена Головдерженергонаглядом СРСР 12.07.1989 р. (надалі- “інструкція”). Іншого нормативного акту, який регулює відносини щодо розслідування та ведення обліку порушень в роботі об'єктів енергетичного господарства споживачів електричної та теплової енергії, в Україні не існує, тому „Типова інструкція із розслідування та обліку порушень в роботі об'єктів енергетичного господарства   споживачів електричної енергії" цілком   відповідає приписам Постанови Верховної Ради України від 2.09.1991 р. № 1545 „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".

Згідно п. 1.1 вимоги цієї інструкції обов'язкові для всіх підприємств (об'єднань) та організацій незалежно від відомчій належності. Згідно п. 7.1. інструкції про будь -які аварії на енергетичних установках особа, відповідальна за енергетичне господарство підприємства, про аварії, зв'язані з порушенням енергопостачання електроприймачів І категорії, зобов'язана в найближчу робочу добу направити оперативне повідомлення в місцеве підприємство „Енергонагляд". Згідно п. 9.1. на підприємстві відповідальність за правильність обліку аварій, своєчасне повідомлення та направлення в місцеве підприємство „Енергонагляд" актів розслідування та карт відмов, а також збереження журналу обліку аварій та відмов в роботі, актів розслідувань, карт відмов покладається на    особу, відповідальну за експлуатацію енергетичного господарство підприємства. Тобто, обов'язок попередження та направлення акту розслідування до місцевого підприємства „Енергонагляд", покладено на підприємство - на якому сталася аварія, а саме - ТОВ „Графі-Січ".

           У судовому засіданні  03.07.2006 державним інспектором Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Запорізькій області Туровцевим А.Д. надані письмові пояснення стосовно події, що зафіксована в акті спеціального розслідування  на діючих печах «Редмет-30»№ 41-50, що орендуються ТОВ «Графі-Січ»у ВАТ  “Завод напівпровідників”, внаслідок аварійного відключення енергопостачання 09.10.2003 в 22-05 від 14.10.2003, зазначивши, що участі в роботі комісії державна інспекція не приймала, оскільки ТОВ «Графі-Січ»не повідомляло її про аварію.

За поясненнями ТОВ «Графі-Січ»наданими у судовому засіданні 03.07.2006, суд встановив, що позивач не має доказів повідомлення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Запорізькій області про припинення подачі електроенергії 09.10.2003 та аварію відповідно до вимог інструкції. Відповідно до  заперечень ТОВ «Графі-Січ»(м.с.-т.2,с.57-60) суд встановив, що позивач повідомив   ВАТ «Запоріжжяобленерго»про припинення постачання електричної енергії –24.10.2003 (лист  № 44/01 від 21.10.2003) –тобто після складання акту від 14.10.2003. Інших документів за участю позивача та відповідачів стосовно  відключення енергопостачання позивача 09.10.2003 в 22-05 не складалось.

Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин не відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо доведе, що ним вжито всі залежні від нього заходи для попередження господарського правопорушення. Склад господарського правопорушення, визначений законом для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, становить наявність у діях відповідача протиправної поведінки, заподіяння позивачу збитків, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, наявність вини. Відсутність хоча б одного складового елементу господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки, в такому випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

          Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд дійшов до висновку, що позивачем не надані суду належні докази наявності у діях відповідачів протиправної поведінки, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів та понесеними збитками, наявність їх вини.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити  ТОВ “Графі-січ” у задоволенні зустрічного  позову.

Оскільки позивач обгрунтовує позовні вимоги із стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок неналежного здійснення енергоспоживання ТОВ “Графі-січ” саме за договором № 144 від 17.11.1999, то доводи ТОВ «Графі-Січ» про те, що шкода завдана йому пов'язана  з дією джерела  підвищеної небезпеки та підлягає відшкодуванню за правилами, встановленими ст. 1187 ЦК України, є помилковими.   

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом, у т.ч. витрати Приватного підприємства «Регіональне судово-експертне бюро»за проведення судової економічної експертизи, покладаються на позивача - ТОВ "Графі-Січ".

На підставі викладеного, керуючись ст. 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          За первісним позовом.

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Графі-Січ" (69057, м. Запоріжжя, просп. Леніна, б.158; код за ЄДРПОУ 30201447,  р/р № 26000976712526 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя МФО 313623) на користь Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", (69600,м.3апоріжжя, МСП-476, код за ЄДРПОУ 00194731, р/р № 26008301301537 в Орджонікідзевському відділенні "Промінвестбанку України" МФО 313333) суму 144162  грн. 79 коп. основного боргу, суму 11825 грн.  28 коп. втрат від інфляції, суму 1807 грн. 08 коп. 3% річних, суму 1577 грн. 60 коп. державного мита, суму 116  грн. 82  коп. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позову відмовити.

          За зустрічним позовом. В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Графі-Січ" на користь Приватного підприємства «Регіональне судово-експертне бюро»(69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 121/172, код за ЄДРПОУ 30920986, п/рахунок № 26001281801 в АБ «Металург»м. Запоріжжя, МФО 313582) 3500 (три тисячи п'ятьсот) гривень витрат  за проведення судової економічної експертизи.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити сторонам, Приватному підприємству «Регіональне судово-експертне бюро»(69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 121/172).

Суддя                                                                                            В.І.Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –17.07.2006)