Ухвала

від 27.11.2014 по справі 2а-5069/09/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року м. Київ К/9991/67476/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Голяшкіна О.В.,

Конюшка К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Контракти-Аудит" до обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", третя особа: приватне мале підприємство "Зільник", за участю ОСОБА_2, про скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракти-Аудит" звернулось до суду з позовом до обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", третя особа - приватне мале підприємство "Зільник", про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Контракти-Аудит" задоволено: визнано неправомірною повторну реєстрацію відповідачем права власності приватного малого підприємства «Зільник» на приміщення лівого крила п'ятого поверху будинку №109 по вулиці Зеленій у м. Львові; визнано неправомірною видачу відповідачем приватному малому підприємству «Зільник» витягу з реєстру прав власності від 15.07.2008 року №19535828 для відчуження у складі інших приміщень лівого крила п'ятого поверху будинку №109 по вулиці Зеленій у місті Львові приміщень, позначених на плані №№224-226, 233, 234 загальною площею 91,8 кв.м; скасовано державну реєстрацію права власності приватного малого підприємства «Зільник» на вказані приміщення.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі з мотивів непідсудності Львівського окружного адміністративному суду як адміністративному зазначеного спору.

Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Касаційну скаргу розглянуто після одержання матеріалів адміністративної справи №2а-5069/09/1370.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до рішення Личаківського районного суду міста Львова від 17 вересня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Контракти-Аудит" набуло право власності на нежитлові приміщення лівого крила п'ятого поверху, позначені на плані номерами « 224-226», « 233», « 234» загальною площею 91,8 м. кв., яке було зареєстроване відповідачем 20 листопада 2007 року (витяг про реєстрацію права власності № 16723046). У липні 2008 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу йому Витягу з реєстру прав власності для відчуження.

Рішенням Державного реєстратора від 06 серпня 2008 року у видачі зазначеного Витягу було відмовлено у зв'язку з невідповідністю заявлених прав і нерухомого майна.

Відповідач 15 липня 2008 року повторно зареєстрував за ПМП «Зільник» право власності за договором купівлі-продажу від 30 червня 2005 року, яке вже реєструвалось ним 01.07.2005.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ "Контракти-Аудит" просило визнати нечинним рішення державного реєстратора від 06.08.2008 року про відмову у видачі Витягу з реєстру прав власності для відчуження; визнати нечинною реєстрацію відповідачем права власності ПМП «Зільник» на приміщення лівого крила п'ятого поверху, позначені на площі номерами « 224-226», « 233», « 234» загальною площею 91,8 м.кв., здійснену 15.07.2008 року на підставі дублікату договору купівлі-продажу, укладеного 30 червня 2005 року.

Розглядаючи зазначений спір по суті, суди попередніх інстанцій виходили з наявності у ньому визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції на момент вчинення відповідної процесуальної дії, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 5 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", чинного на момент звернення позивача до суду, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, в редакцій, чинній на момент звернення позивача до суду, встановлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

За результатами аналізу наведених норм колегія суддів дійшла висновку, що на момент звернення позивача до суду із вказаним позовом комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації при реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна діяли як суб'єкти, яким делеговано владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

За вказаних обставин, зазначений орган у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у спірних правовідносинах діяв як суб'єкт владних повноважень.

Наявність можливого конфлікту майнових інтересів між позивачем та іншими особами не впливає на публічно-правовий характер спору між позивачем та відповідачем як суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи викладене, зважаючи на необґрунтованість доводів заявника щодо непідсудності зазначеного спору Львівському окружного адміністративному суду як адміністративному, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

У той же час, при розгляді зазначеної справи судом касаційної інстанції встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2014 року за результатами розгляду касаційної скарги приватного малого підприємства "Зільник" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі №2а-5069/09/1370 рішення судів попередніх інстанцій, що є предметом перегляду за вказаною касаційною скаргою, скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Підставою для скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі №2а-5069/09/1370 згідно з мотивувальною частиною ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2014 року є недотримання судами попередніх інстанцій вимог щодо обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до статті 232-1 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в установлені цим Кодексом строки, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи або коли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за правилами, встановленими цією главою.

Залежно від обґрунтованості зазначеної в частині першій цієї статті скарги суд постановляє ухвалу або ухвалює постанову відповідно до статей 231 і 232 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано ухвалу або постанову суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги ОСОБА_2 не спростовують позицію суду касаційної інстанції, з яких скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій у вказаній справі, що викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2014 року, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду касаційної інстанції за результатами розгляду зазначеної касаційної скарги.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231, 232-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2014 року, якою скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року та направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: