Ухвала

від 02.12.2014 по справі 2а-5470/11/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року м. Київ К/9991/82005/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Карася О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 року по справі № 2-а-5470/11/1070 за позовом Дочірнього підприємства «Ферми Данам» до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року Дочірнє підприємство «Ферми Данам» звернулось до суду з позовом до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2008 року №0001722301/0 та №0001732301/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника по податковій декларації з ПДВ за листопад, грудень 2007 року.

За результатами перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001722301/0, відповідно до якого позивачу було зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2007 року в розмірі 315416,00 грн.; №0001732301/0 відповідно до якого позивачу було зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2007 року в розмірі 154578,00 грн.

Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача про порушенням позивачем п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) та прийнятих відповідно до цих пунктів Постанови КМУ № 805 від 12.05.1999 року «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих на виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» та Постанови КМУ № 271 від 26.02.1999 року «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарським виробникам - платникам ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини».

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР до 1 січня 2008 року сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, встановлено спеціальні режими оподаткування (спрямування та використання сум ПДВ) для операцій, здійснюваних:

1) переробними підприємствами усіх форм власності з реалізації ними молоко- та м'ясопродуктів, виготовлених із молока та м'яса в живій вазі, поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками (абзац перший пункту 11.21 статті 11 зазначеного Закону);

2) сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах (абзац другий цього ж пункту).

Встановлений у абзаці другому пункту 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР режим оподаткування передбачає залишення нарахованих на ціну реалізованої продукції сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, у розпорядженні сільськогосподарських підприємств для підтримки власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

За змістом наведеної норми умовами для застосування встановленого нею податкового режиму є виникнення у платника ПДВ за наслідками здійснених господарських операцій зобов'язання зі сплати до бюджету певних сум податку та можливість подальшого фактичного використання таких коштів для визначених законодавством цілей.

При здійсненні операцій з реалізації молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР із нарахуванням ПДВ за нульовою ставкою у платника податку фактично не виникає обов'язок зі сплати до бюджету грошових коштів, які могли б ним акумулюватись і використовуватись у порядку, визначеному Порядком нарахування коштів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що спеціальний режим оподаткування, передбачений абзацом другим пункту 11.21 статті 11 зазначеного Закону та встановлене у пункті 12 Порядку нарахування коштів правило щодо складання окремої податкової декларації поширюється на операції з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %, і не охоплює операції, здійснювані відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР за нульовою ставкою ПДВ.

Встановлення законодавцем з 1997 року нульової ставки ПДВ для операцій з поставки молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам (підпункт 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР) із одночасним доповненням статті 11 Закону № 168/97-ВР пунктом 11.21, який передбачав виплату останніми сільськогосподарським виробниками тваринницької продукції дотацій, було заходом підтримки товаровиробників, які здійснюють такі операції.

Виплата зазначених дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, які поставляють молоко та м'ясо в живій вазі за нульовою ставкою ПДВ, не є бюджетним відшкодуванням ПДВ, сплаченого цими товаровиробниками постачальникам товарів (послуг), що використані для цілей таких поставок, і не позбавляє такого платника права на віднесення зазначених сум податку до податкового кредиту податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки із державним бюджетом.

Враховуючи наведене, зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад та грудень 2007 року ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Аналогічний висновок містять постанови Верховного Суду України від 2 квітня 2013 року, від 12 листопада 2013 року та від 16 вересня 2014 року (№№ 21-54а13, 21-405а13, та 21-301а14 відповідно).

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 року по справі № 2-а-5470/11/1070 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписБорисенко І.В. підписКарась О.В.