Постанова

від 28.11.2014 по справі 823/3040/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2014 року справа № 823/3040/14

м. Черкаси

11 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

за участю:

представників позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферма Досвід» Курінної Н.А., Скнара О.П. - за довіреностями,

представника відповідача Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області Руденка І.С. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферма Досвід» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось ТОВ «Екоферма Досвід», в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.04.2014р. № 0000612200.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що посадовими особами Смілянської ОДПІ була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «Екоферма Досвід» у податковій звітності з ПДВ, за наслідками якої складено акт від 16.04.2014р. № 723/23-04-22-008/36746388. Вказаними актом встановлено заниження позивачем суми податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2014 року, внаслідок відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг), в даному випадку контрагентом позивача ПАТ «Племсервіс» податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Висновки акту перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення рішення позивач вважає безпідставними, оскільки обидва товариства є суб'єктами спеціального режиму оподаткування. Таким чином, при зменшенні податкового кредиту сільськогосподарському підприємству за результатами камеральної перевірки, сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, не повинна зніматися з позивача, оскільки податкові зобов'язання по сплаті ПДВ у підприємства-сільгоспвиробника згідно п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України не виникають.

В судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов та просили повністю задовольнити вимоги ТОВ «Екоферма Досвід».

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував повністю з підстав викладених у запереченні та просив суд залишити його без задоволення, наголосивши, що у відповідності до норм Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів (послуг) платник податку - продавець товарів (послуг) зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної, зазначив представник відповідача, не дає права покупцю (ТОВ «Екоферма Досвід») на включення сум ПДВ до податкового кредиту. Додатково наголосив, що посилання представника позивача на п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки перебування позивача у спеціальному податковому режимі не означає, що на останнього не поширюються загальні правила та норми податкового законодавства.

З огляду на вказані обставини, представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Екоферма Досвід» повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоферма Досвід» зареєстроване, як юридична особа Смілянським міськрайонним управлінням юстиції 20.12.2010р., за ідентифікаційним кодом 36746388.

У відповідності до свідоцтва № 200093223 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с.29), позивач з 01.03.2012р. перебуває на обліку в Смілянській ОДПІ, як суб'єкт спеціального режиму оподаткування.

Судом встановлено, що посадовими особами Смілянській ОДПІ була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «Екоферма Досвід» у податковій звітності з ПДВ, за на слідками якої складено акт від 16.04.2014р. № 723/23-04-22-008/36746388 (а.с.6-7).

Висновками акту перевірки встановлено заниження ТОВ «Екоферма Досвід» суми податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2014 року на 10 416,67грн., внаслідок відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг), в даному випадку контрагентом позивача ПАТ «Племсервіс» податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є порушенням абзацу 9, п.201.10 ст.201 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2014р. між ТОВ «Екоферма Досвід» та ПАТ «Племсервіс» був укладений договір поставки №3 (а.с.32-33), до умов якого контрагент позивача зобов'язувався поставити позивачеві товар сільськогосподарського призначення, а позивач прийняти його та здійснити оплату.

ТОВ «Екоферма Досвід» платіжними дорученнями № 56 від 27.02.2014р., № 59 від 05.03.2014р. та № 67 від 06.03.2014р. (а.с.35-37) перерахувало на рахунок ПАТ «Племсервіс» грошові кошти в розмірі 62 500,00грн., за договором № 3 від 11.02.2014р.

За насідками виконання умов вищевказаного договору (перерахування позивачем коштів своєму контрагенту та поставка останнім поросят замовнику), ПАТ «Племсервіс» було виписано на ім'я позивача податкову накладну № 12/2 від 12.02.2014р. без її подальшої реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 62 500,00грн. (а.с.20), в т.ч. ПДВ 10 416,67грн.

В подальшому, ТОВ «Екоферма Досвід» на підставі отриманої від свого контрагента податкової накладної включило суму ПДВ за лютий 2014 року до складу податкового кредиту в розмірі 10 417,00грн в декларації з ПДВ за відповідний період.

На підставі висновків акту перевірки позивача від 16.04.2014р. № 723/23-04-22-008/36746388, податковим органом 29.04.2014р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0000612200, яким ТОВ «Екоферма Досвід» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 13 021,25грн., у тому числі основний платіж в розмірі 10 417,00грн. та штрафні санкції в розмірі 2 604,25грн. (а.с.9).

Зазначене повідомлення-рішення в адміністративному порядку було оскаржене товариством 16.05.2014р. до Головного управління Міндоходів у Черкаській області (а.с.10-11) та 17.07.2014р. до Міністерства доходів і зборів України (а.с.15-17). Рішеннями зазначених суб'єктів владних повноважень від 04.07.2014р. (а.с.12-14) та від 01.09.2014р. (а.с.18-19), скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржуване повідомлення-рішення без змін, що і спонукало ТОВ «Екоферма Досвід» звернутись до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

На час свого виникнення спірні правовідносини були врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі - ПК України).

У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Тобто, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 затверджено «Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (надалі - Порядок).

У відповідності до п.п.13, 14, 16, 17 Порядку, з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

На запит покупця стосовно надання інформації, що міститься у Реєстрі, видається: про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру; про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування; про розрахунок коригування до податкової накладної - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування.

Запит щодо надання відомостей про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Реєстру складається у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Державна податкова служба після надходження від покупця запиту в електронній формі проводить його розшифрування, перевіряє електронний цифровий підпис, визначає відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, що прямо визначено.

Державна податкова служба здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту.

Матеріалами справи встановлено, що у відповідності до електронного повідомлення про результати електронної обробки (звірки) податкової інформації з ПДВ за лютий 2014р. (а.с.65-70), керівник ТОВ «Екоферма Досвід» був повідомлений, що за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014р. виявлені розбіжності у виданих податкових накладних від ПАТ «Племсервіс», сума відхилення - 10 416,67грн.

В судовому засіданні представники позивача підтвердили інформацію щодо його обізнаності відносно того, що податкова накладна № 12/2 від 12.02.2014р. ПАТ «Племсервіс» не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, сума ПДВ за якою була включена ТОВ «Екоферма Досвід» до податкового кредиту.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (п.201.10 ст.201 ПК України).

Вказаним пунктом ст.201 ПК України також зазначено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.46.5 ст.46 ПК України).

У відповідності до п.п.14.8 п.14 розділу ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказ Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. № 678 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.12.2013р. за № 2094/24626 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), додатком до декларації є, зокрема заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8).

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Екоферма Досвід» на підставі отриманої від свого контрагента податкової накладної № 12/2 від 12.02.2014р. було включено суму ПДВ за лютий 2014р. в розмірі 10 417,00грн. до складу податкового кредиту, в декларації з ПДВ за відповідний період.

Натомість, незважаючи на обізнаність позивача відносно відсутності реєстрації у відповідному реєстрі податкової накладної № 12/2 від 12.02.2014р. отриманої від свого контрагента - ПАТ «Племсервіс», ТОВ «Екоферма Досвід» в порушення вимог податкового законодавства не була додана до податкової звітності з ПДВ за лютий 2012 року заява про порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 8), що є порушенням вимог податкового законодавства щодо заповнення та подання податкової звітності.

Відносно твердження представника позивача, що товариство є суб'єктом спеціального режиму оподаткування, як сільгоспвиробник, а отже у відповідності до п.209.2 ст.209 ПК України не повинне сплачувати до бюджету ПДВ, суд зазначає, що даний факт не ставиться під сумнів податковим органом, натомість ТОВ «Екоферма Досвід», як суб'єкт господарювання та платник податків і збрів до Державного бюджету України повинен дотримуватись крім спеціально визначених податкових норм також і загальних правил та норм визначених податковим законодавством, зокрема щодо додержання порядку заповнення і подання податкової звітності.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що податковий орган довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов (прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення від 29.04.2014р. № 0000612200) він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферма Досвід» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 03.12.2014р.