Рішення

від 12.03.2013 по справі 2/1517/317/2011

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

4 м. смт. Красні Окни Україна 67900

Справа № 2/1517/317/2011

Провадження № 2/506/33/13

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

12.03.2013 смт.Красні Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі

головуючого - судді Криворучка П.В.,

при секретарях Канському О.С., Івановій Л.В.,

Гушкан Є.А., Яцькову О.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Васильковської О.М.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт.Красні Окни, цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Мир" с.Новокрасне, Красноокнянського району Одеської області, про стягнення орендної плати та пені в сумі 2571,45грн.,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що ПСП "Мир", орендуючи його майновий пай, згідно укладеного договору №52 від 01.04.2000р., із 2003 року не виплачує йому орендної плати, а тому заборгованість, станом на 08.08.2011р., з урахуванням індексу інфляції та пені, складає 2571,45грн., яку і просив стягнути із відповідача.

В процесі розгляду справи, представник позивача збільшила позовні вимоги до 2 985,89грн., вважаючи, що розмір заборгованості по орендній платі, разом з пенею, за 2003-2012р.р. складає саме вказану суму.

В судовому засіданні представник позивача наполягала на зазначених вимогах, пояснюючи суду, що за отриманням вказаної орендної плати вона декілька разів зверталась до бухгалтерії ПСП «Мир», однак їй під різними приводами відмовляли у виплаті.

Хоча відповідач, надавши заперечення проти позову, просив в його задоволенні відмовити, однак, його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, пояснивши суду, що борг по орендній платі перед позивачем складає лише 108,00грн. /ар.сп. 25-26, 46-47, 184,186 /

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши всі подані сторонами докази, суд, на основі встановлених фактів та відповідних їм правовідносин, прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного:

свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснили, що причина неотримання позивачем орендної плати їм невідома, однак інші орендодавці вказану плату отримували і відмови в її видачі з боку орендаря не було;

згідно договору оренди майнового паю №52 від 01.04.2000р., укладеного між сторонами, та додатку до нього, ОСОБА_5 передав ПСП "Мир" в оренду свій майновий пай, у вартісному розмірі 2 755грн., строком на п»ять років з перманентним його продовженням на кожен наступний рік, а останнє зобов"язалось щорічно виплачувати орендну плату, в сумі 27,55грн., в строк до 30 листопада кожного року протягом терміну оренди, однак місце виконання зобов"язання договором не встановлено; /ар.сп. 9, 39, 136 /

п.4.2 вказаного договору №52, за несплату Орендарем орендної плати в терміни, передбачені договором, нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми недоїмки за кожен день прострочення; /ар.сп. 9, 136 /

в платіжних відомостях «на видачу оренди майнового паю» за 2005-2008р.р. підписи позивача, про отримання вказаної орендної плати, відсутні;

/ар.сп. 27-29 /

із розрахунків оренди майнових паїв за 2003-2010р.р. вбачається, що залишок невиплаченої орендної плати позивачеві, на початок кожного року, збільшується, що свідчить про її невиплату за зазначений період;

/ар.сп. 30-38, 151-152 /

на звернення в 2007-2008р.р. ОСОБА_3 (дружини та представника позивача) до різних державних та правоохоронних органів, в тому числі з питань невиплати орендної плати за оренду майнових паїв, існуюча заборгованість проведеними перевірками підтверджувалась та рекомендовано здійснити виплати; /ар.сп. 41-44, 48-50 /

в списку №1, про видачу орендної плати за майновий пай за 2002 рік, підпис позивача про отримання наявний, що підтверджує відсутність заборгованості до 2003 року; /ар.сп. 51-52 /

із протоколу №1 від 16.03.2004р. зборів пайщиків і членів ПСП «Мир» видно, що слабкий врожай в 2003 році, із-за поганих погодних умов, не дав змоги розрахуватись за оренду земельних та майнових паїв, а тому керівництво вказаного підприємства пообіцяло покрити борги за рахунок врожаю 2004 року; /ар.сп. 54 /

ухвалою суду від 15.11.2011р., з метою забезпечення позову, на майно ПСП «Мир» було накладено арешт, в розмірі заявленого позову, однак на клопотання відповідача, суд ухвалою від 06.09.2012р. надав дозвіл на внесення на депозитний рахунок коштів, у розмірі заявленого позову, скасувавши заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна відповідача;

/ар.сп.15, 67-68, 103, 106-107, 119-122/

ухвалою суду від 15.03.2012р., для з"ясування питань щодо розміру заборгованості по вказаній орендній платі, з урахуванням індексу інфляції та пені, була призначена судово-економічна експертиза, оскільки ухвали суду від 29.12.2011р. про призначення ревізії, та від 26.01.2012р., про залучення спеціаліста в галузі бухгалтерського обліку для надання письмового висновку, виконання яких доручались Держфінінспекції в Одеській області, залишились без виконання; /ар.сп. 75-78, 81-83, 89 /

п.1 ч.2 ст.258 ЦК України передбачено, що для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється скорочена позовна давність тривалістю в один рік;

ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

згідно ст.526 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору;

ч.1 ст.527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту;

відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

п.4 ч.1 ст.532 ЦК України передбачено, що у разі, коли місце виконання зобов'язання договором не встановлено, то виконання за грошовим зобов'язанням провадиться - за місцем проживання кредитора;

за правилами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

ч.1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк;

згідно ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму;

відповідно до п.3.1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. (із відповідними змінами), до об'єктів індексації не відносяться доходи громадян від здачі в оренду майна, від акцій та інших цінних паперів, ведення селянського (фермерського) і особистого підсобного господарства, підприємницької діяльності, яка є для громадян джерелом грошових доходів від власності.

Виходячи з наведеного, на переконання суду, позов підлягає частковому задоволенню, оскільки орендар, не виплативши орендну плату позивачеві за 2003-2012р.р., має заборгованість, яку повинен погасити, так як його посилання на часткову виплату та ухиляння позивача від отримання орендної плати не є обґрунтованими, як не підтверджені відповідними доказами, та з урахуванням того, що місце отримання орендної плати договором не встановлено, а тому у позивача не було обов'язку з'являтися до відповідача для отримання орендної плати, а отже відповідачеві існуючу заборгованість необхідно було перерахувати орендодавцю грошовим переказом.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості орендної плати, яка підлягає стягненню із відповідача, суд виходить із того, що її щорічний розмір складає 27,55грн., а тому за 2003-2012р.р., тобто за десять років, сума складає 275,50грн. /27,55 х10/, так як жодних змін до вказаного договору було не внесено.

Порушення орендарем своїх зобов»язань дає підстави для стягнення з нього пені, сума якої, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, складається із її річного розміру по заборгованості за 2003-2011р.р., тобто за 9 років, та за 101 день по заборгованості за 2012р., тобто з 01.12.2012р. по 11.03.2013р., а тому загальна сума пені складає 466,42грн. = 452,51 /247,95 (борг по оренді за 9 років) х 182,5% (0,5% х 365днів) +13,91 /27,55 (борг за 2012рік) х 50,5% (0,5%х101день)/.

Таким чином, повна сума задоволених позовних вимог дорівнює 741,92грн., в тому числі: 275,50грн. - заборгованість по орендній платі та 466,42грн. - пеня за невиконання орендарем своїх зобов»язань.

Висновок №2677/2678 судово-економічної експертизи від 27.12.2012р., яка проводилась тривалий час, суд змушений відхилити, як недостовірний доказ, оскільки пеня експертом нарахована помилково не лише за останній рік, а і за попередні роки, а сума заборгованості по орендній платі визначена по твердженням сторони відповідача, що суперечить первинним бухгалтерським документам. /ар.сп. 89-101, 104, 108, 115-118, 123-167 /

Водночас, вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, не підлягають задоволенню, оскільки положення зазначеного нормативно-правового акту, який регулює порядок її проведення, не поширюються на спірні правовідносини.

Посилання представника відповідача на норми права, які регулюють господарські відносини та обмежують розмір пені, суд не бере до уваги, з урахуванням того, що позивач не являється їх суб»єктом. /ар.сп. 184 /

З твердженнями сторони відповідача, про можливе стягнення заборгованості по орендній платі лише в межах строку загальної позовної давності, як визначено ст.ст.257, 261 Цивільного кодексу України, суд не може погодитись, оскільки, відповідно до первинних бухгалтерських документів, заборгованість по орендній платі перед позивачем за попередній рік переносилась на наступний, з наростаючим підсумком, а тому, на переконання суду, у останнього залишається право на її отримання у повному обсязі, тобто за всі минулі роки. /ар.сп. 142-154 /

Окрім цього, надані стороною відповідача лист-звернення до суду від гр.ОСОБА_8, в якому висловлені позитивні оцінки діяльності керівника ПСП «Мир» і критичні зауваження на адресу представника позивача, та список пайщиків 3-ї групи з актами прийому-передачі майна співвласникам по групам пайщиків, яке ПСП «Мир» не бере в оренду, складені в 2008 році, суд не бере до розгляду, як неналежні та недопустимі докази, оскільки представник відповідача клопотань в судовому засіданні, про допит вказаної громадянки в якості свідка по справі, не заявляла, та з урахуванням, що вони не стосуються предмета спору. /ар.сп. 55, 57-59 /

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Зважаючи, що заявлені позовні вимоги задоволені на 29% (741,92 : 2571,45), а отже судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача саме в такому розмірі. Однак, враховуючи, що документальні підтвердження оплати проведеної судово-економічної експертизи сторонами суду не надані, а тому питання щодо відшкодування цих витрат слід залишити без розгляду, роз»яснивши учасникам справи про їх право на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по вказаному питанню, долучивши відповідні документальні підтвердження.

На підставі ст.ст.258 ч.2 п.1, 509 ч.1, 526, 527 ч.1, 530 ч.1, 532 ч.1 п.4, 549, 759 ч.1, 762 ч.1 ЦК України, п.3.1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р.( із відповідними змінами) та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Мир" с.Новокрасне, Красноокнянського району Одеської області, про стягнення орендної плати та пені, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Мир» с.Новокрасне Красноокнянського району Одеської області (код ЄДРПОУ 22508868), на користь ОСОБА_5, 741,92грн., в якості погашення заборгованості по договору оренди майнового паю та сплати пені за неналежне виконання своїх зобов»язань, без врахування податків та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПСП «Мир» с.Новокрасне Красноокнянського району Одеської області, на користь ОСОБА_5, 101,55грн., в якості часткового повернення витрат на правову допомогу.

Стягнути з ПСП «Мир» с.Новокрасне Красноокнянського району Одеської області, на користь ОСОБА_5, 49,59грн., в якості часткового повернення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 18 березня 2013 року.

ГоловуючийП. В. Криворучко