Постанова

від 27.11.2014 по справі 826/6686/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2014 року 13 год. 02 хв. № 826/6686/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційні технології» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2014 року № 0000372260, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Експедиційні технології» (далі по тексту - ТОВ «Експедиційні технології», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - ДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2014 року № 0000372260.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем за результатами позапланової виїзної перевірки були зроблені хибні висновки про порушення ТОВ «Експедиційні технології» вимог норми ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині незабезпечення своєчасного надходження валютної виручки від контрагента-нерезидента за експортований товар. Разом з тим порушень з боку позивача жодних порушень умов зовнішньоекономічного договору від 01.01.2013р. № 3-27 допущено не було, оскільки саме Покупець не розрахувався з ТОВ «Експедиційні технології» за поставлений товарі в повному обсязі. При цьому позивачем не заперечується факт наявності порушення граничних строків надходження валютної виручки в сумі 135 000 євро від контрагента-нерезидента.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року провадження у справі № 826/6686/14 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/7900/14 за позовом ТОВ «Експедиційні технології» до ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування наказу від 10.01.2014р. № 20-П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року провадження у справі № 826/6686/14 було поновлено та розгляд даної справи призначений на 24 листопада 2014 року.

В судових засіданнях призначених у даній справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні, надавши суду письмові заперечення проти позову від 17.06.2014р. і додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень ДПІ посилається на те, що висновки акта перевірки не були спростовані позивачем та свідчать про порушення Товариством вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому застосування до нього відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.

27 листопада 2014 року судом було ухвалено про перехід розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено наступне.

Протягом періоду з 13.01.2014р. по 17.01.2014р. працівником відповідача на підставі наказу ДПІ від 10.01.2014р. № 20-П і направлення на перевірку від 13.01.2014р. № 13, та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Експедиційні технології» (ідентифікаційний код 36283970) з питання дотримання вимог валютного законодавства за період з 08.02.2013р. по 17.01.2014р., за результатами якої був складений Акт від 17.01.2014р. № 120/2206/36283970 (далі - Акт перевірки).

В ході проведеної перевірки перевіряючим встановлено, що між ТОВ «Експедиційні технології» (Продавець) та OU «Kiivitaja» (Естонія)(Покупець) був укладений контракт від 01.01.2013р. № 3-27 щодо поставки товару (частини до двоосних візків до вантажних залізничних вагонів, зі сталі, бувші у використанні), на загальну суму 900000 Євро на умовах DDU, М .Даугавпілс (м. Рига).

На виконання умов зазначеного Контракту ТОВ «Експедиційні технології» відправило на користь Покупця товару на експорт, всього на загальну суму 408 000 євро, а саме згідно:

- ВМД № 555305 від 08.02.2013р. на суму 67 500 євро, ВМД № 555347 від 13.02.2013р. на суму 69 000 євро, ВМД № 555782 від 20.03.2013р. на суму 69 000 євро, ВМД № 555936 від 02.04.2013р. на суму 67 500 євро. Граничний термін надходження валютної виручки за такими ВМД (тобто, 90 день) - 01.07.2013р. ;

- ВМД № 556599 від 20.05.2013р. на суму 67 500 євро. Граничний термін надходження валютної виручки (тобто, 90 день) - 18.08.2013р.;

- ВМД № 556896 від 06.06.2013р. на суму 67 500 євро. Граничний термін надходження валютної виручки (тобто, 90 день) - 04.09.2013р.

Однак на рахунок перевіряємого підприємства надійшла валютна виручка лише на загальну суму 273 000 дол. США (в т.ч. 26.02.2013р. - 67 500 євро, 02.04.2013р. - 60 000 євро, 09.04.2013р. - 69 000 євро, 22.05.2013р. - 67 500 євро, 30.09.2013р. - 9 000 євро). Проте валютна виручка на решту суми (а саме 135 000 євро) від контрагент-нерезидента на рахунок ТОВ «Експедиційні технології» не надійшла.

Також під час проведення перевірки працівником відповідача було з'ясовано, що ТОВ «Експедиційні технології» у відповідності до п. 13 контракту №3-27 від 01.01.2013 звернулось до Господарського суду м. Києва із позовною заявою від 21.11.2013р. № 21-03 про стягнення з контрагента-нерезидента OU «Kiivitaja» (Естонія) заборгованості у розмірі 135 000 Євро за контрактом від 01.01.2013р. № 3-27. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.11.2013р. за № 910/22640/13 даний позов ТОВ «Експедиційні технології» прийнято до провадження.

На підставі вище наведеного перевіряючий прийшов до висновку про порушення ТОВ «Експедиційні технології» норм ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасне отримання валютної виручки в сумі 9 000 євро (з дати відправлення товару на експорт термін прострочення складає 91 день), неотримання валютної виручки в сумі 67 500 євро (з дати відправлення товару на експорт по 25.11.2013р. (тобто, на дату винесення ухвали Господарського суду м. Києва від 25.11.2013р. по справі № 910/22640/13) термін прострочення складає 99 днів) та неотримання валютної виручки в сумі 67 500 євро (з дати відправлення товару на експорт по 25.11.2013р. (тобто, на дату винесення ухвали Господарського суду м. Києва від 25.11.2013р. по справі № 910/22640/13) термін прострочення складає 82 дні). Відповідно до ст. 4 цього Закону за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями була нарахована пеня у сфері ЗЕД на загальну суму 414 173,29 грн.

Крім того, в тексті акта перевірки зафіксовано неподання ТОВ «Експедиційні технології» в порушення вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. № 15-93 станом на 01.10.2013р. до податкової інспекції декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, де мала бути відображена сума коштів в розмірі 135 000 євро за товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті, і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку.

30 січня 2014 року на підставі вказаного Акта перевірки ДПІ прийняла спірне податкове повідомлення-рішення (форми «У») за № 0000372260, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ТОВ «Експедиційні технології» нарахована сума грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства», код платежу 21081000, в розмірі 414 173,29 грн.

Не погодившись з правомірністю винесеного податкового повідомлення-рішення від 30.01.2014р. № 0000372260 позивач оскаржив таке рішення відповідача до суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Одночасно нормами ч. 3 ст. 1 цього Закону визначено право Національного банку України запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою статті 1 та частиною першою статті 2 Закону.

Так, на виконання вищенаведених вимог Національний банк України своєю Постановою д 16.11.2012р. № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яка набрала чинності 19 листопада, установив, що розрахунки за операціями з експорту товарів, передбачені в статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів

В силу норм ч. 1 ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0, 3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З контексту наведених вище норм Закону № 185/94-ВР вбачається, що законодавець не ставить стягнення пені за порушення встановлених термінів надходження валютної виручки за експортовані в залежність від наявності вини резидента у невиконанні зобов'язань його контрагентом-нерезидентом. Підставою для застосування встановлених цим Законом санкцій є лише факт порушення встано-вленого законом терміну .

При цьому відповідно до ч. 2 - 3 ст. 4 зазначеного Закону у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується .

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та усних пояснень представників сторін обставини щодо укладення зовнішньоекономічного контракту та прострочення 90-денного терміну для надходження валютної виручки після здійснення поставки товарів за межі України визнається сторонами та підтверджуються матеріалами справи.

В ході розрахунку суми пені у сфері ЗЕД в сумі 414 173,29 грн. відповідачем були враховані приписи норми ч. 2 ст. 4 Закону № 185/94-ВР, що також не заперечується позивачем.

Під час судового розгляду даної справи позивач не надав суду жодне рішення Господарського суду м. Києва винесене за результатами розгляду господарської справи за позовом ТОВ «Експедиційні технології» до OU «Kiivitaja» (Естонія) про стягнення заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом, а тому судом не вбачається правових підстав для проведення перерахунку суми пені у сфері ЗЕД у відповідності до норми ч. 3 або ч. 4 ст. 4 Закону № 185/94-ВР.

Частиною п'ятою ст. 4 Закону № 185/94-ВР (в редакції чинній на момент проведення документальної перевірки позивача) передбачено, що органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Крім того ст. 6 Закону № 185/94-ВР передбачені випадки продовження строків, що визначені у статтях 1 і 2 цього Закону.

Зокрема, ч. 5 цієї статті встановлено, якщо перевищення строків, зазначених у стат-тях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору (частина шоста цієї статті).

Інших випадків, які передбачають можливість продовження строків надходження валютної виручки, норми Закону № 185/94-ВР не передбачають.

За результатами дослідження наявних матеріалів справи судом не встановлено обставини звернення позивача до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження строків надходження валютної виручки, ні наявності форс-мажорних обставин.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позивачем не було спростовано висновків Акта перевірки про порушення строків надходження валютної виручки в період до прийняття судом до провадження позовної заяви про стягнення валютної заборгованості з контрагента-нерезидента, не надано жодних доказів отримання висновку компетентного органу та доказів на підтвердження факту існування форс-мажорних обставин (в т.ч. тривалості таких обставин протягом певного відрізку часу), а тому застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є таким, що відповідає вимогам законодавства.

При цьому судом не приймаються до уваги посилання позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року по справі № 826/7900/14 за позовом ТОВ «Експедиційні технології» до ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконним та скасування наказу від 10.01.2014р. № 20-П та визнання дій незаконними по проведенню позапланової виїзної перевірки, що оформлені актом від 17.01.2014р. № 120/2206/36283970, якою такий наказ ДПІ та дії по проведенню перевірки були визнані незаконними, як підставу для спростовання факту порушення норми ст. 1 Закону № 185/94-ВР і звільнення позивача від відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційні технології» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова