Ухвала

від 17.03.2015 по справі 826/6686/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6686/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційні технології» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційні технології» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2014 року №0000372260,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 листопада 2014 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційні технології» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2014 року №0000372260 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2014 року №0000372260 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки наказ про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Експедиційні технології» від 10 січня 2014 року №20-П, на підставі якого була проведена перевірка і винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, визнаний протиправним та скасований постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, тому підстави для винесення такого повідомлення-рішення відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 13 січня 2014 року по 17 січня 2014 року, відповідно до наказу ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві №20-П від 10 січня 2014 року, направлення на перевірку від 13 січня 2014 року №13, згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Експедиційні технології» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 08 лютого 2013 року по 17 січня 2014 року по контракту №3-27 від 01 січня 2013 року згідно одержаної інформації з ПАТ КБ «ПриватБанк» від 05 серпня 2013 року №Г-31.0.0.0/1-12163, від 04 вересня 2013 року №Г-31.0.0.0/1-13700, від 04 жовтня 2013 року №Г-31.0.0.0/1-15793, за результатами якої складено акт від 17 січня 2014 року №120/2206/36283970, в якому встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне отримання валютної виручки в сумі 9000 євро (з дати відправлення товару на експорт термін прострочення складає 91 день), неотримання валютної виручки в сумі 67500 євро (з дати відправлення товару на експорт по 25 листопада 2013 року (тобто на дату винесення ухвали Господарського суду м.Києва від 25 листопада 2013 року по справі №910/22640/13) термін прострочення складає 99 днів) та неотримання валютної виручки в сумі 67500 євро (з дати відправлення товару на експорт по 25 листопада 2013 року (тобто, на дату винесення ухвали Господарського суду м.Києва від 25 листопада 2013 року по справі №910/22640/13) термін прострочення складає 82 дні) по контракту №3-27 від 01 січня 2013 року з OU «Kiivitaja», Естонія. За порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями була нарахована пеня у сфері ЗЕД.

Крім того, встановлено порушення позивачем ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15-93, а саме встановлено порушення строків декларування валютних цінностей за межами України.

На підставі акту перевірки №120/2206/36283970 від 17 січня 2014 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «У» №0000372260 від 30 січня 2014 року, згідно якого за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 414173,29 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки відповідачем надано належні докази щодо порушення позивачем вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно постанови Правління Національного банку України №475 від 16 листопада 2012 року «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У відповідності до постанови Правління Національного банку України №163 від 14 травня 2013 року «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

В силу ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Експедиційні технології» (продавець) та OU «Kiivitaja» (Естонія) (покупець) укладено договір від 01 січня 2013 року №3-27 щодо поставки товару (частини до двоосних візків до вантажних залізничних вагонів, зі сталі, бувші у використанні), на загальну суму 900000 Євро на умовах DDU, м.Даугавпілс (м.Рига).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Експедиційні технології» відправило на користь покупця товар на експорт, всього на загальну суму 408000 євро, а саме згідно: ВМД №555305 від 08 лютого 2013 року на суму 67500 євро, ВМД №555347 від 13 лютого 2013 року на суму 69000 євро, ВМД №555782 від 20 березня 2013 року на суму 69000 євро, ВМД №555936 від 02 квітня 2013 року на суму 67500 євро (граничний термін надходження валютної виручки - 01 липня 2013 року); ВМД №556599 від 20 травня 2013 року на суму 67500 євро (граничний термін надходження валютної виручки - 18 серпня 2013 року); ВМД №556896 від 06 червня 2013 року на суму 67500 євро (граничний термін надходження валютної виручки - 04 вересня 2013 року).

Однак, на рахунок позивача надійшла валютна виручка лише на загальну суму 273000 євро (у тому числі 26 лютого 2013 року - 67500 євро, 02 квітня 2013 року - 60000 євро, 09 квітня 2013 року - 69000 євро, 22 травня 2013 року - 67500 євро, 30 вересня 2013 року - 9000 євро), натомість валютна виручка на решту суми, а саме 135000 євро від контрагента-нерезидента на рахунок ТОВ «Експедиційні технології» не надійшла.

ТОВ «Експедиційні технології» у відповідності до п.13 договору №3-27 від 01 січня 2013 року звернулось до Господарського суду м.Києва із позовною заявою про стягнення з контрагента-нерезидента OU «Kiivitaja» (Естонія) заборгованості у розмірі 135000 Євро за договором від 01 січня 2013 року №3-27. Ухвалою Господарського суду м.Києва від 25 листопада 2013 року у справі №910/22640/13 даний позов ТОВ «Експедиційні технології» прийнято до провадження. Згідно рішення Господарського суду м.Києва від 15 травня 2014 року у справі 910/22640/14 позов ТОВ «Експедиційні технології» задоволено повністю, стягнуто з OU «Kiivitaja» (Естонія) на користь позивача 135000 євро боргу.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що позивач при виконанні зовнішньоекономічного договору №3-27 від 01 січня 2013 року порушив вимоги ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», постанови Правління Національного банку України №475 від 16 листопада 2012 року «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», постанови Правління Національного банку України №163 від 14 травня 2013 року «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», що полягає у порушенні строків отримання валютної виручки від контрагента-нерезидента, жодних доказів щодо дотримання вимог чинного законодавства при розрахунках по операціях із контрагентом позивачем не надано та фактично не заперечується факт порушення строків отримання валютної виручки, тому нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 414173,29 грн. є правомірним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2014 року №0000372260 є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 15 травня 2014 року у справі №910/22640/13 позовні вимоги ТОВ «Експедиційні технології» до OU «Kiivitaja» (Естонія) про стягнення заборгованості у розмірі 135000 євро задоволено, однак, колегія суддів дійшла до висновку, що згідно ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом, в даному випадку з 25 листопада 2013 року (згідно ухвали Господарського суду м.Києва від 25 листопада 2013 року), а оскільки розрахунок пені по експортним операціям ТОВ «Експедиційні технології» обмежено та складено станом на 25 листопада 2013 року, тому правові підстави для проведення перерахунку суми пені у сфері ЗЕД у відповідності до ч.ч.3, 4 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» відсутні.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору, однак позивачем не надано доказів наявності форс-мажорних обставин, а також доказів щодо звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, щодо продовження строків надходження валютної виручки.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що посилання позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі №826/7900/14 за позовом ТОВ «Експедиційні технології» до ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві, згідно якої визнано незаконним та скасовано наказ від 10 січня 2014 року №20-П та визнано незаконними дії по проведенню позапланової виїзної перевірки, що оформлені актом від 17 січня 2014 року №120/2206/36283970, як підставу для спростування факту порушення вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» і звільнення позивача від відповідальності, є необґрунтованими, оскільки не звільняють суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог законодавства, що виявлені в ході проведення перевірки. При цьому, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податковим органом перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки порушень, допущених податковим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки. В даному випадку, податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення виїзної перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому як наказ про призначення перевірки, так і дії податкового органу з проведення такої перевірки вичерпали свою правову дію.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційні технології» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20 березня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.