Постанова

від 04.12.2014 по справі 825/2032/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2032/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 червня 2014 року: № 0001582200, № 0001622200; № 0001612200; № 0001602200; № 0001592200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 03 березня 2014 року по 08 травня 2014 року відповідачем на підставі направлень № 707 від 03 березня 2014 року, № 708 від 03 березня 2014 року, № 709 від 03 березня 2014 року, № 710 від 03 березня 2014 року, № 711 від 03 березня 2014 року, № 833 від 14 березня 2014 року, № 892 від 20 березня 2014 року, № 893 від 20 березня 2014 року, № 801 від 12 березня 2014 року, відповідно до ст. 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт № 1195/22/35237656 від 16 травня 2014 року.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме: пп. 153.1.4, пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14. пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, пп. 138.10.5 п. 138.10, пп. 138.5.2 п. 138.5 ст. 138, пп. 135.5.1 п. 135.5. ст. 135, п. 137.8. ст. 137 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 015 750,00 грн., у тому числі за 1 кв. 2012 року - 13 157,00 грн., за півріччя 2012 року - 547 453,00 грн., за 3 кв. 2012 року - 753 178,00 грн., за 2012 рік - 783 435,00 грн., за 2013 рік - 232 315,00 грн.; п. 57.1 ст. 57, п. 2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» № 1213 від 28 вересня 2011 року та наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» № 872 від 30 грудня 2013 року, у результаті чого підприємством занижено значення рядка 34 «Авансовий внесок, що піддягає сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року» декларації з податку на прибуток за 2012 рік в сумі 65 286,00 грн. та значення рядка 23 «Авансовий внесок, що піддягатиме сплаті щомісячно» декларації з податку на прибуток за 2013 рік у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року у сумі 19270,00 грн.; п. 198.5 ст. 198, п. 198,3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 253 417,00 грн., в т.ч. за березень 2012 року - 3 023,00 грн., за травень 2012 року - 5 643,00 грн., за червень 2012 року - 3 449,00 грн., за липень 2012 року - 1 813,00 грн., за листопад 2012 року - 39 394,00 грн., за квітень 2013 року - 125 671,00 грн., за червень 2013 року - 45 227,00 грн., за жовтень 2013 року - 17270,00 грн., за листопад 2013 року - 11 927,00 грн., завищено від'ємне значення ПДВ всього у сумі 13 394,00 грн., в т.ч. за грудень 2013 року - 13 394,00 грн., завищено суму бюджетного відшкодування всього в сумі 138 697,00 грн., в т.ч. за вересень 2012 року - 28 178,00 грн., за січень 2013 року - 27 518,00 грн., за вересень 2013 року - 83 001,00 грн.; пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140, пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 ст. 168.1 ст. 168, пп. «г» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169, п. 170.9 ст. 170, ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 04 червня 2014 року: № 0001582200 про збільшення ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» суми грошового зобов'язання за авансовими внесками з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 235 479,28 грн., з яких 188 383,00 грн. за основним платежем та 47 096,00 грн. за штрафними санкціями; № 0001622200 про збільшення ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 262 638,00 грн., з яких 210 110.00 грн. за основним платежем та 52 528,00 грн. за штрафними санкціями; № 0001612200 про зменшення ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 9 875,00 грн.; № 0001602200 про зменшення ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 132 121,00 грн., з яких 105 697,00 грн. сума завищення бюджетного відшкодування та 26 424,00 грн. штрафні санкції; № 0001592200 про збільшення ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 523 626,00 грн., з яких 1 015 750,00 грн. за основним платежем та 507 876,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» зареєстровано в якості юридичної особи 22 червня 2007 року, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АД № 370733.

Згідно зі Свідоцтвом № 100321119 про реєстрацію платника податку на додану вартість, позивач є платником ПДВ з 06 серпня 2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» та ТОВ «Західшина» укладено договір № 88 від 19 травня 2010 року, за умовами якого ТОВ «Західшина» (товарний склад) прийняло на себе зобов'язання за плату надавати ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (поклажодавець) протягом строку, встановленого договором, наступні послуги: складування та зберігання всіх видів товарів, сировини, різних продуктів тощо на відповідних складах; навантаження та розвантаження товарів позивача; внутрішньо-складське транспортування; комплектування та відгрузка товарів на замовлення позивача; надання додаткових послуг.

Згідно з актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на ТОВ «Західшина», на виконання умов договору в період з травня 2010 року по вересень 2010 року ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» передало ТОВ «Західшина» товарно-матеріальні цінності - автомобільні шини.

19 травня 2010 року між позивачем та ТОВ «Західшина» укладений договір № 89, за умовами якого ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (продавець) прийняло на себе зобов'язання передати у власність ТОВ «Західшина» (покупець) товар в кількості, асортименті та по цінах відповідно до виставленого рахунку. Виставлення рахунку здійснюється на підставі заяви продавця. Передача товару здійснюється протягом 15 днів після проведення попередньої 100 % оплати.

Факт виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи: платіжними дорученнями та податковими накладними.

Згідно з актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на ТОВ «Західшина» від 02 червня 2011 року, проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей автомобільних шин показала відсутність переданого ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» товару в кількості 1706 штук.

Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2013 року по кримінальній справі № 0907/3675/2012 (провадження № 1/344/81/13), який набрав законної сили, керівника ТОВ «Західшина» ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У вироку, зокрема, встановлено, що директор ТОВ «Західшина» ОСОБА_5 з метою

власного збагачення, зловживаючи своїм посадовим становищем, маючи на меті не виконувати взяті на себе зобов'язання, у період часу з 01 січня 2011 року по 02 червня 2011 року самовільно відчужив 1705 штук автомобільних шин на суму 949 353,31 грн., що перебували на складських приміщеннях ТОВ «Західшина» за адресою: м. Івано-Франківськ,вул. Набережна, 44А та належали ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина», що неповністю відображено за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Західшина», і в подальшому вирученими коштами від реалізації автомобільних шин заволодів.

27 серпня 2012 року між ТОВ «Космо Плюс» (виконавець) та ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (замовник) укладено договір про надання рекламних послуг № 25/08-12Н/164, за змістом якого ТОВ «Космо Плюс» за дорученням ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (замовник) зобов'язується провести рекламну компанію по стимулюванню збуту товарів, що поставляються ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» в мережі магазинів АТЛ та надати рекламні послуги в інтересах позивача, а ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» зобов'язується прийняти та оплатити послуги ТОВ «Космо Плюс» в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з додатком № 1 від 27 серпня 2012 року до договору № 25/08-12Н/164 від 27 серпня 2012 року, передбачено проведення рекламної акції по збуту товару замовника (автошини «Белшина») в мережі магазинів АТЛ у вересні 2012 року, а саме: виготовлення, поклейка рекламних плакатів на вітринних площах та фасадах магазинів мережі АТЛ, оренда вітринних площ, фасадних площ та плакатів настінних в торгових залах, а додатком № 2 від 15 листопада 2012 року до договору № 25/08-12Н/164 від 27 серпня 2012 року передбачено проведення рекламної акції по збуту товару замовника (автошини «Белшина») в мережі магазинів АТЛ у листопаді та грудні 2012 року, а саме: оренда вітринних площ, фасадних площ та плакатів настінних.

Крім того, 15 квітня 2013 року між ТОВ «Космо Плюс» (виконавець) та ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (замовник) укладено договір № 14/04-1ЗН/100, за змістом якого ТОВ «Космо Плюс» (виконавець) зобов'язується за дорученням ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (замовник) виконувати роботи з виготовлення рекламно-сувенірної продукції, найменування, параметри, кількість і вартість якої вказуються у додатках до даного договору, та надавати ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» рекламні та мерчендайзингові послуги, направлені на просування та посилення конкурентоспроможності продукції позивача, найменування і вартість яких вказуються в додатках до даного договору, а ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» зобов'язується приймати й оплачувати належним чином виконані роботи та надані послуги згідно з умовами даного договору. Роботи вважаються виконаними, а послуги вважаються наданими належним чином після підписання сторонами акту виконаних робіт (надання послуг).

Згідно з додатками № 1 від 15 квітня 2013 року та № 2 від 09 вересня 2013 року до договору № 14/04-13Н/100 від 15 квітня 2013 року, передбачено виготовлення, розміщення продукції та надання послуг, їх вартість, а саме: друк та поклейка вітрин арокалом; оренда вітрин; друк та оклейка біллбордів фасадних; друк та оклейка плакатів настінних; оренда; виготовлення мішків під шини.

Факт виконання укладених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи: рахунками-фактури, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, звітами про дебетові операції по рахунку, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за січень 2012 року - грудень 2013 року, звітом про проведення рекламної компанії в мережі «АТЛ» відповідно до положення № 1 до договору № 25/8-12Н/164 від 27 серпня 2012 року, звітом про проведення рекламної компанії в мережі «АТЛ» відповідно до положення № 1 до договору № 14/04-1ЗН/100 від 15 квітня 2013 року за період з 09 вересня 2013 року по 09 жовтня 2013 року.

Крім того, у процесі здійснення фінансово-господарської діяльності позивач мав господарсько-правові взаємовідносини на підставі договорів, спрямованих на реалізацію товарів (автомобільних шин торгівельної марки «Белшина), з наступними контрагентами: ТОВ «ТЛ Авто» (договір № 143 від 07 вересня 2010 року), ТОВ «ТЛ Авто» (договір № 71 від 10 лютого 2011 року), ТОВ «АТЛ» (договір № 6 від 14 січня 2013 року); ТОВ «Космо Плюс» (договір № 27 від 05 лютого 2013 року, договір поставки з відстрочкою № 194 від 09 вересня 2013 року, договір поставки № 16 від 25 січня 2014).

Факт виконання укладених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи: банківськими гарантіями, оборотно-сальдовими відомостями, іпотечними договорами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, специфікаціями, довіреностями, товарно-транспортними накладними.

Крім того, 01 грудня 2012 року між ПП «Фірма «Спецодяг-Нова» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки, за яким ПП «Фірма «Спецодяг-Нова» (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (покупець) товар, окремими партіями, відповідно до замовлення позивача, а ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» зобов'язується прийняти та оплатити товар. Асортимент, найменування, одиниці виміру, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається у відповідному замовленні позивача/додаткових угодах/бухгалтерських документах ПП «Фірма «Спецодяг-Нова»: рахунку-фактурі. видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації та є невід'ємною частиною цього договору.

Поставка товару здійснюється ПП «Фірма «Спецодяг-Нова» на склад позивача, за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 78, якщо інше не погоджено сторонами. Із передачею кожної партії товару ПП «Фірма «Спецодяг-Нова» передає ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» наступні документи: один екземпляр видаткової накладної/додаткової угоди та/або один екземпляр акта приймання-передачі, які після підписання позивачем протягом 14 календарних днів разом з оригінальним примірником довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей підлягають обов'язковому поверненню постачальнику; один оригінальний екземпляр податкової накладної.

На виконання умов договору постачальником здійснена поставка товару окремими партіями, що підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактури, оборотно-сальдовими відомостями, звітами про дебетові операції, бухгалтерськими довідками.

Також, 19 листопада 2013 року між ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» та ТОВ «АВКМ» укладено договір про надання шиномонтажних послуг № 251 та додаткові угоди до договору № 251 від 19 листопада 2013 року, за змістом яких ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (замовник) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, доручає ТОВ «АВКМ» (виконавець), а ТОВ «АВКМ» бере на себе зобов'язання надати послуги (виконати роботу) по монтажу легкового асортименту автомобільних шин торгівельної марки «Белшина» у період з 20 листопада 2013 року по 31 грудня 2013 року, в тому числі, але не виключно: зняття колеса з шиною з автомобіля; демонтаж і монтаж автомобільної шини (шино монтаж); встановлення колеса з шиною на автомобіль; накачування автомобільної шини повітрям.

Факт виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи: актами приймання-передачі наданих послуг, відомостями наданих послуг, платіжним дорученням, звітами про дебетові операції.

Крім того, 01 квітня 2014 року між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_7 (виконавець) укладено договір про надання шиномонтажних послуг № 59, за змістом якого ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (замовник) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, доручає ФОП ОСОБА_7 (виконавець), а ФОП ОСОБА_7 бере на себе зобов'язання надати послуги (виконати роботу) по монтажу легкового асортименту автомобільних шин торгівельної марки «Белшина» у період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року, в тому числі, але не виключно: зняття колеса з шиною з автомобіля; демонтаж і монтаж автомобільної шини (шиномонтаж); встановлення колеса з шиною на автомобіль; накачування автомобільної шини повітрям.

Факт виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи: актами приймання-передачі наданих послуг, відомостями наданих послуг, звітами про дебетові операції.

Крім того, умовами укладених договорів сторони погодили, що у випадку необхідності позивач забезпечує виконавця спеціальним одягом, а також розміщує рекламний матеріал з логотипом, фірмовим найменуванням ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина», як на зовні, так і всередині приміщень виконавця, де останнім надаються послуги (виконується робота) по монтажу легкового асортименту автомобільних шин торгівельної марки «Белшина».

На виконання умов договору № 251 від 19 листопада 2013 року у січні та травні 2014 року ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» здійснив передачу ТОВ «АВКМ» одягу та взуття з фірмовим логотипом на підставі актів приймання-передачі.

На виконання умов договору № 59 від 01 квітня 2014 року у травні 2014 року ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» здійснив передачу ФОП ОСОБА_7 одягу та взуття з фірмовим логотипом на підставі акта приймання-передачі.

Крім того, 21 грудня 2011 року між позивачем (продавець) та ТОВ «Склофлекс» (покупець) укладено договір № 342, за умовами якого ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (продавець) зобов'язується продати, а ТОВ «Склофлекс» (покупець) - купити товар в асортименті, комплектації, кількості та по цінам згідно із заявленим рахунком і відповідною специфікацією, які є невід'ємною частиною даного договору. Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах склад Біла Церква.

Факт виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковими накладними, актами прийому-передачі, довіреностями, податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за січень 2012 - грудень 2013 року, платіжним дорученням.

Згідно з актом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 198/3/22-80 від 26 квітня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Склофлекс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень 2011 року - березень 2012 року, зазначено, що діяльність ТОВ «Склофлекс» підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, передбачених у ст. 55-1 Господарського кодексу України.

Відповідно до службової записки ГОВ ДПІ у м. Чернігові № 372/07 від 17 квітня 2014 року, зазначено, що співробітниками ОУ ДПІ у м. Чернігові встановлено, що керівник ТОВ «Склофлекс» не має жодного відношення до діяльності зазначеного підприємства, на підтвердження чого надані пояснення особи - директора.

Згідно з поясненнями, наданими ОСОБА_8 (керівником ТОВ «Склофлекс»), від 19 грудня 2012 року, він на прохання гр. ОСОБА_9 зареєстрував на себе ТОВ «Склофлекс». Довіреність на представництво від свого імені нікому не надавав, печатку підприємства не отримував, жодної податкової звітності не подавав та не підписував, жодної діяльності від імені підприємства не здійснював, договори та інші первинні документи не підписував.

Крім того, 26 жовтня 2011 року між ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (продавець) та ТОВ «Інтайм Сервіс» (покупець) укладено договір № 293, за змістом якого ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (продавець) зобов'язується продати, а ТОВ «Інтайм Сервіс» (покупець) - купити товар в асортименті, комплектації, кількості та по цінам згідно із заявленим рахунком. Поставка товару за цим договором здійснюється самовивозом ТОВ «Інтайм Сервіс» зі складу ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» - склад Біла Церква.

Факт виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковими накладними, актами прийому-передачі, довіреностями, податковими накладними, розрахунками, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за січень 2012 - грудень 2013 року, звітами про дебетові і кредитні операції.

Згідно з актом ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 1074/22-60/37588027 від 06 липня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтайм Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року, зазначено, що в ході відпрацювання ТОВ «Інтайм Сервіс» за січень 2012 року від ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС службовою запискою № 942 /вн./ 07-08/30 від 14 травня 2012 року отримано висновок, погоджений з юридичним підрозділом ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Інтайм Сервіс».

Крім того, згідно з поясненнями, наданими ОСОБА_10 (керівником ТОВ «Інтайм Сервіс»), від 07 травня 2014 року, на пропозицію маловідомого чоловіка Сергія за винагороду погодився обіймати посаду директора ТОВ «Інтайм Сервіс». Довіреність на представництво від свого імені нікому не надавав, печатку підприємства не отримував, жодної податкової звітності не подавав та не підписував, жодної діяльності від імені підприємства не здійснював, договори та інші первинні документи не підписував.

Також, 18 березня 2013 року між позивачем (постачальник) та ТОВ «РАРТ» (покупець) укладено договір поставки (на умовах 100 % передплати) № 69, за яким ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (постачальник) зобов'язується поставити й передати у власність ТОВ «РАРТ» (покупець) товар окремими партіями відповідно до замовлення ТОВ «РАРТ», а ТОВ «РАРТ» зобов'язується прийняти та оплатити товар. Поставка товару за цим договором здійснюється позивачем протягом п'ятнадцяти робочих днів від дати попередньої 100 % оплати на умовах: склад ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина», за адресою м. Біла Церква, якщо інше не погоджено сторонами.

Факт виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковими накладними, актами прийому-передачі, довіреностями, податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за січень 2012 - грудень 2013 року, звітами про дебетові і кредитні операції.

Згідно з актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 1736/22-20/38320736 від 03 травня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «РАРТ» за період з 17 серпня 2012 року по 03 травня 2013 року, документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «РАРТ» з СГД - постачальниками та з СГД - покупцями, за період з 17 серпня 2012 року по 03 травня 2013 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, в порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року у справі № 761/22932/13-к, який набрав законної сили, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.

У вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року у справі

№ 761/22932/13-к встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ОСОБА_11 є засновником суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «РАРТ». Дане підприємство зареєстроване в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими слідством особами за співучастю у формі пособництва ОСОБА_6, вчинене повторно, а також за згодою і безпосередньою участю ОСОБА_11

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що послуги зі складування та транспортного оброблення вантажів на регіональному складі в м. Біла Церква надавалися ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» на підставі договору складування та транспортного оброблення вантажів № 138 від 12 серпня 2010 року та договору складування та транспортного оброблення вантажів № 146/1 від 19 травня 2011 року.

Факт виконання укладених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи: актами прийому-передачі, накладними на переміщення, товарно-транспортними накладними.

Як встановлено судом першої інстанції, у позивача відповідно до даних податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік, з урахуванням уточнюючих декларацій з податку на прибуток за 2013 рік, позитивне значення курсових різниць (р. 03.19 декларації) складає 9 241 292,00 грн.; від'ємне значення курсових різниць (р. 06.4.12 декларації) складає 12 195 240,00 грн.; витрати на купівлю - продаж валюти (р. 06.4.39) складають 7 489 120,00 грн.

У ході проведення перевірки позивача встановлено, що підприємство здійснює операції в іноземній валюті, зокрема, придбаває за іноземну валюту товар та отримує валютний кредит. У результаті проведення таких операцій у підприємства виникають доходи та/або витрати від курсових різниць. Під час проведення встановлено, що позивач декларує у складі «Інших доходів» доходи від курсових різниць (р. 3.19) та одночасно у складі «Інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат» витрати від курсових різниць.

Крім того, відповідачем встановлено завищення сум витрат на придбання валюти за 16 квітня 2013 року на 444,45 грн. та 18 квітня 2013 року на 93 895,58 грн. Перевірка правильності визначення витрат від купівлі іноземної валюти здійснювалася на основі аналізу карток рахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти» та платіжних документів. У ході проведення перевірки встановлено, що показник витрат від купівлі іноземної валюти за 2012 рік, задекларований платником податків становить 7 489 120,00 грн.

Також, встановлено, що позивач обліковує суму витрат на придбання іноземної валюти на рахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти» та в податковому обліку відображає у складі «Інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат», а саме: у рядку 05.4.43 «Інші витрати господарської діяльності, до яких розділом ІІІ Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат».

У результаті аналізу карток рахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти» та платіжних документів встановлено завищення витрат всього на суму 118 737,00 грн., в т.ч. за 2013 рік - 118 737,00 грн.

Крім того, у ході проведення перевірки відповідачем встановлено заниження авансового внеску всього у розмірі 235 479,00 грн., в т.ч. основний платіж: 188 383,00 грн.; штрафні санкції: 47 096,00 грн.

Позивачем задекларовано показник у рядку 34 «Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісячно у березні - грудні 2013 року та січні - лютому 2014 року (рядок 33/12)» декларації з податку на прибуток за 2012 рік у розмірі 139 213,00 грн.

Водночас, перевіркою встановлено, що авансовий внесок, який підлягає сплаті у березні - грудні 2013 року та січні - лютому 2014 року, збільшується на 65 286,00 грн. та дорівнює 204 499,00 грн.

Також, позивачем задекларовано показник у рядку 23 «Авансовий внесок (рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 податкової декларації з податку на прибуток підприємства - рядок 13.1 - рядок 13.2 - рядок 13.6 додатка ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства) / 12, що підлягатиме сплаті щомісячно» декларації з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 160 770,00 грн.

Водночас, перевіркою встановлено, що авансовий внесок, який підлягає сплаті у березні - грудні 2014 року та січні - лютому 2015 року збільшується на 19 270,00 грн. та дорівнює 180 040,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 135.5 ст. 135 ПК України, інші доходи включають: доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами; доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до пункту 153.7 статті 153 цього Кодексу; суми неустойки (штрафу та/або пені), фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду; вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Згідно з п. 137.8 ст. 137 ПК України, датою визнання та сумою доходів платника податку від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку. Не включаються до складу доходів проценти за користування кредитом, що не нараховуються відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За змістом п. 137.10 ст. 137 ПК України передбачено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Згідно з пп. 138.5.2 п. 138.5 ст. 138 ПК України, інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного: датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей цієї статті під субординованим боргом розуміються звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів;

Відповідно до пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп. 153.1.3, 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 ПК України, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

У разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів.

У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.

Також до витрат відносяться витрати на сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню та інших обов'язкових платежів, пов'язаних з придбанням іноземної валюти.

Термін «балансова вартість іноземної валюти» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції залежно від того, яка дата настала пізніше.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів під час розгляду справи керується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, в якій зазначено, що підписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права. та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, колегія суддів враховує посилання відповідача в апеляційній скарзі на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2013 року по кримінальній справі № 0907/3675/2012, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року у справі № 761/22932/13-к, оскільки вони є належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог податкового законодавства, та спростовують реальність правочинів між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат, а, отже, і правомірності відображення їх у податковій звітності, оскільки первинні документи, які надані позивачем на підтвердження реальності укладених договорів з його контрагентом, колегія суддів не вважає належними доказами у справі, зважаючи на той факт, що особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність контрагентів позивача у періоді, що перевірявся, заперечують свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, що знайшло своє підтвердження допустимими доказами у справі, та зважаючи на обставини, встановлені у вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2013 року по кримінальній справі № 0907/3675/2012, вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року у справі № 761/22932/13-к.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує відсутність належного документального підтвердження виконання зазначених господарських зобов'язань між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим не вбачається за можливе визначити зв'язок наданих послуг позивачу з господарською діяльністю підприємства.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не засновані на нормах права, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат за відповідний період не знайшли у повній мірі свого підтвердження відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій щодо проведення планової документальної виїзної перевірки позивача, оформлення її результатів у формі акту та прийняття на його основі податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року - скасувати та ухвалити нову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» - відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 04 грудня 2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.