Рішення

від 20.11.2014 по справі 910/19317/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19317/14 20.11.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес сервіс" про стягнення 1 284 690,45 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Баранов О.В. (дов. № 4 від 17.1.2014 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20 листопада 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Фінростбанк" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес сервіс" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 1 284 690,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року порушено провадження у справі № 910/19198/14, слухання справи призначено на 21.10.2014 року.

21.10.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник сторін в судове засідання 21.10.2014 року не з'явилися, вимоги ухвали суду від 12.09.2014 року не виконали, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 року розгляд справи було відкладено на 11.11.2014 року, у зв'язку з неявкою сторін, поданим клопотанням про відкладення розгляду справи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача в судове засідання 11.11.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.10.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 11.11.2014 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 11.11.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 20.11.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2014 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 7, кв. 6, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується матеріалами справи.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Фінростбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес сервіс" (боржник) було укладено кредитний договір № 111-КЛ/КРВ про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна (надалі по тексту - Договір), за умовами якого банк надає боржнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії (далі по тексту - кредит) з лімітом заборгованості 3 000 000,00 грн. строком користування з 23 грудня 2013 року по 20 червня 2014 року зі сплатою 28% річних.

Згідно з пунктом 1.3. Договору видача кредиту здійснюється частинами, шляхом надання божнику траншів, після розгляду банком заявок боржника на видачу кредитних коштів (надалі за текстом - заявка) та їх акцепту, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії). Заявка оформлюється боржником за формою банку. Зобов'язання банку по кредитуванню в рамках даного Договору визначаються сумою акцептованої заявки і виникають в момент акцепту заявки банком. При повному наданні боржникові кредитних коштів за акцептованою заявкою, заявка вважається виконаною, а зобов'язання банку виконаними.

Відповідно до пункту 3.5. Договору боржник сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше 8-го числа (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом, та в день, встановлений для повернення основної суми боргу, а у випадку повного дострокового погашення кредиту від фактичної суми заборгованості за кредитом, безготівковим шляхом на рахунок банку. За період у якому наступає строк погашення кредиту проценти сплачуються не пізніше строку повернення кредиту вказаного в пункті 1.1. Договору.

На підставі заявок Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес сервіс" від 23.12.2013 року та від 14.01.2014 року, банк надав відповідачу кредит на загальну суму 3 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 864 від 23.12.2013 року на суму 1 700 000,00 грн. та платіжним дорученням № 949 на суму 1 300 000,00 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес сервіс" допустило порушення своїх зобов'язань по сплаті кредиту і процентів за користування кредитними коштами згідно Договору.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по кредиту в розмірі 1 200 000,00 грн. та заборгованість по процентам у розмірі 84 690,45 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що між сторонами у справі було укладено договір № 111-КЛ/КРВ про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна, за умовами якого банк надав боржнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 3 000 000,00 грн. строком користування з 23 грудня 2013 року по 20 червня 2-014 року зі сплатою 28% річних.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Про надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Гермес сервіс" грошових коштів в межах кредитної лінії у розмірі 3 000 000,00 грн. свідчать платіжні доручення № 864 від 23.12.2013 року на суму 1 700 000,00 грн. та № 949 на суму 1 300 000,00 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

У свою чергу, нормами статей 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, останній допустив порушення своїх зобов'язань по сплаті кредиту за Договором, внаслідок чого, позивач, звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес сервіс" 1 200 000,00 грн. заборгованості по кредиту та заборгованість по процентам у розмірі 84 690,45 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 1 200 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес сервіс" 1 200 000,00 грн. заборгованості по кредиту за договором № 111-КЛ/КРВ про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна від 23.12.2013 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 3.5. Договору сторони погодили, що боржник сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше 8-го числа (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом, та в день, встановлений для повернення основної суми боргу, а у випадку повного дострокового погашення кредиту від фактичної суми заборгованості за кредитом, безготівковим шляхом на рахунок банку. За період у якому наступає строк погашення кредиту проценти сплачуються не пізніше строку повернення кредиту вказаного в пункті 1.1. Договору.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що відповідно до пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України від 15.07.2014 року № 409 прийнято рішення про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" до категорії неплатоспроможних, рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.07.2014 року № 55 запроваджено у Публічному акціонерному товаристві "Фінростбанк" тимчасову адміністрацію строком на три місяці.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що ціна позову становить 1 284 690,45 грн., стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає сума судового збору у розмір 25 693,81 грн.

Керуючись статтями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" задовольнити .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес сервіс" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 7, кв. 6, код ЄДРПОУ 35591022) на користь Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" (65104, м. Одеса, пр-т Академіка Глушка, буд. 13, код ЄДРПОУ 14366762) 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) грн. 00 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 84 690 (вісімдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто) грн. 45 коп. простроченої заборгованості за нарахованими відсотками.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес сервіс" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 7, кв. 6, код ЄДРПОУ 35591022) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 25 693 (двадцять п'ять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 45 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2014 року

Суддя С.В. Стасюк