Постанова

від 03.12.2014 по справі 910/16006/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2014 р. Справа№ 910/16006/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Підченко О.Ю.

за участю представників:

від позивача: Мішайлов А.М. - директор, Волонюк В.В. за довіреністю від 18.11.2014;

від відповідача: Жак-Кітаєнко Д.О. за довіреністю №132 від 13.08.2014;

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014

у справі №910/16006/14 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діє Довіра"

до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною

про стягнення 215646,43грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діє Довіра" (далі - позивач) до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (далі - відповідач) про стягнення 215646,43 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 припинено провадження у справі №910/16006/14, в частині стягнення пені у сумі 7164,03грн. та 3% річних у сумі 1050,40грн. В інший частині позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діє Довіра" 207432 грн. - основного боргу та 4148 грн. 64 коп. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 апеляційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 26.11.2014.

У судове засідання 26.11.2014 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 скасувати повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, рішення суду у даній справі просив залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

28.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діє Довіра" (виконавець) та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (замовник) укладено договір про надання послуг з охорони № 8, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за плату надавати послуги з охорони майна та територій замовника (об'єкти), визначених договором, а замовник зобов'язується оплатити послуги, що надаються виконавцем за цим договором (п. 1.1 договору).

Охороні підлягають об'єкти замовника, що розташовані за адресами: м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В (цілодобово), м. Київ, вул. Вакуленчука, 4 (один пост цілодобово, другий - в неробочі дні цілодобово, в робочі дні з 19.00 до 7.00), Волинська область, м. Луцьк, пр-кт Перемоги, 36 (в неробочі дні цілодобово, в робочі дні з 18.00 до 9.00), Волинська область, м. Ковель, вул. Кутузова, 178 (в неробочі дні цілодобово, в робочі дні з 18.00 до 9.00), м. Керч, вул. Кокорина, 59-А (цілодобово), м. Сімферополь, вул. Комунальна, 65 (цілодобово), м. Джанкой, вул. Щорса, 70-А (цілодобово) (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Вартість послуг за одну годину охорони співробітника виконавця становить 13, 40 грн. і оплата здійснюється щомісяця на підставі акту виконаних робіт, який підписується обома сторонами не пізніше 5 числа наступного місяця. До акту виконаних робіт обов'язково додається відповідний розрахунок ціни з урахуванням специфіки режиму охорони кожного об'єкта, який підписується обома сторонами та скріплюється печатками. Перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця здійснюється не пізніше 10 днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Даний договір вступає в силу з 01 лютого 2014 року і діє до 31 грудня 2014 року (п. 8.1 договору).

Під час дії даного договору, сторонами 01.03.2014, 14.03.2014, 11.04.2014 та 15.04.2014 укладалися угоди про доповнення договору, в яких додатково погоджувалося місцезнаходження об'єктів, кількість постів та режим охорони.

17.03.2014 сторонами укладено додаткову угоду до договору №8, відповідно до якої виконавець зобов'язується додатково за плату протягом дії цієї додаткової угоди надавати послуги з охорони працівників замовника при здійсненні ними своїх посадових обов'язків під час перевезення грошових коштів з банківських установ до каси адміністративної будівлі замовника. Згідно з цією додатковою угодою виконавець надає послуги із залученням трьох співробітників, режим охорони для яких встановлюється з 9.00 до 18.00 в робочі дні і за послуги, надані в рамках цієї додаткової угоди, замовник сплачує виконавцю 70974, 00 грн.

На виконання умов даного договору, позивач в період з квітня по травень 2014 надав відповідачу послуги охорони на об'єктах, погоджених умовами договору на загальну суму 244461,91 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані уповноваженими особами сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств, а саме: № ОУ-0000011 від 30.04.2014 на суму 160 082,11 грн., № ОУ-0000012 від 28.05.2014 на суму 84379,80 грн. та розрахунками наданих охоронних послуг.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо визначених договором охоронних послуг.

Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором № 8 щодо оплати наданих охоронних послуг, оплату належним чином не здійснив, сплативши лише 37029,91 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 207432,00 грн.

У зв'язку з тим, що замовник не виконав свої зобов'язання щодо оплати охоронних послуг, 31.05.2014 сторонами у справі укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони домовились з 01.06.2014 розірвати договір від 28.01.2014 про надання послуг з охорони №8.

10.06.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, але відповідач у своїй відповіді (лист № 708/07 від 11.07.2014) зазначив про те, що підприємство позбавлене можливості оплатити заборгованість із-за скрутного фінансово-економічного становища, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а за умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підставами для скасування рішення на думку відповідача є прийняття судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням усіх обставин справи. Відповідач посилається на дві підстави які на його думку дають йому право не виконувати умов договору про оплату виконаних робіт. По-перше, це невиконання позивачем обов'язку по розробленню інструкції по охороні кожного об'єкта, забезпечення охоронників журналами, бланками, не підтримання приладів сигналізації в працездатному стані. По-друге, відповідач посилається на акт приймання-здачі робіт в порушення п. 2.2. Договору підписаний 28 травня 2014, тоді як мав би бути підписаний не пізніше 5ого числа наступного місяця.

Як зазначено в договорі, останній укладався на надання охоронних послуг, а не на розроблення інструкцій, та забезпечення охоронників журналами і т.і. Умови договору по наданню охоронних послуг позивачем виконані у повному обсязі.

Щодо акта №ОУ 0000012 від 28.05.2014, колегія суддів зазначає, що крім позивача цей акт підписав і відповідач. До акту додано розрахунок вартості наданих охоронних послуг за травень 2014, підписаний тими самими сторонами 31.05.2014. У обох цих документах зазначена одна й та ж сума - 84379грн. 80коп. У цьому акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 у справі №910/16006/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 у справі №910/16006/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16006/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

Л.В. Чорна