Постанова

від 04.12.2014 по справі 923/1209/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р.Справа № 923/1209/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Головея В.М.,

суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.,

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії АСК Укррічфлот «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну»

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.10.2014р.

по справі №923/1209/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «ПРАЙС»

до Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії АСК Укррічфлот «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну»

про стягнення 55 558,73 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 04.12.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «ПРАЙС» (далі - Фірма, позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії АСК Укррічфлот «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну» (далі - Компанія, відповідач) про стягнення заборгованості з інфляційним нарахуванням в сумі 50 008,00 грн., пені в розмірі 5 550,73 грн. та витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позов, Фірма посилається на несвоєчасні розрахунки Компанії за договором підряду №69 від 19.07.2013р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.10.2014р. позов Фірми задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 44 650,00 грн. основного боргу, 5 232,29 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2 894, 30 грн. - пені, 1 735, 51 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні іншої частини боргу відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення суми основного боргу та частковому задоволенню сум пені та інфляційних втрат, з врахуванням виправлень здійснених господарським судом в розрахунках позивача.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції , Компанія звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Скаржник вважає рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки воно прийняте з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи.

20.11.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якому Фірма вважає рішення суду законним, обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім цього, в запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив розглянути справу без участі його представника.

01.12.2014р. до апеляційного суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням його представника на лікарняному.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).

Так, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Доводи відповідача щодо неможливості з'явитися у судове засідання у зв'язку із перебуванням його представника на лікарняному, апеляційним господарським судом відхиляються, оскільки відповідачем у справі є юридична особа.

Відповідно до положень ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Також, господарський суд враховує, що відповідач не був позбавлений права надати письмові пояснення та направити до участі у справі іншого представника, у тому числі з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Враховуючи викладене, судова колегія вирішила розглянути справу без участі представника позивача та зазначити, що неявка відповідача або його представника не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2014р. про прийняття апеляційної скарги до провадження у даній справі, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою. Крім цього, у п. 5 вищевказаної ухвали зазначено, що нез'явлення представників сторін у судове засідання апеляційної інстанції не тягне за собою перенесення судового розгляду на інші строки і не є перешкодою для розгляду скарги по суті, за таких обставин судова колегія вважає, що матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті за відсутності відповідача або його представника.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2013р. між Фірмою (підрядник) та Компанією (замовник) укладено договір підряду № 69 (Договір), за умовами якого, підрядник зобов'язувався власними силами та на власний ризик виконати роботи на підставі та у чіткій відповідності до заявок замовника, які є невід'ємними частинами договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, на умовах передбачених даним Договором.

Сторони узгодили, що загальна вартість даного договору складається із вартості виконаних підрядником робіт, в межах цього договору, згідно Додаткових угод, які є невід'ємною частиною даного договору. Плата за виконані роботи сплачується замовником протягом 30 банківських днів після підписання сторонами Акта виконаних робіт та отримання замовником рахунку на оплату виконаних робіт

(п. п. 3.1. - 3.2. договору).

Цей договір вступає в силу з дня підписання його сторонами і діє до кінця 2013р. (п. 10.4 договору).

До Договору було укладено ряд додаткових угод, де визначався об'єм роботи та її вартість а саме :

- Додаткова угода № 1 від 22 липня 2013 року, за п. 1.1 якої підрядник зобов'язувався виконати дублювання головної палуби на п/к «Спецстрой-16». Попередня вартість цих робіт визначена у розмірі 7 165,20 грн. (п. 3.1 Додаткової угоди);

- Додаткова угода № 2 від 12 серпня 2013 року, за п. 1.1 якої підрядник зобов'язувався виконати роботи на т/х «Орель-4». Попередня вартість цих робіт визначена у розмірі 27 000,00 грн. (п. 3.1 Додаткової угоди);

- Додаткова угода № 3 від 09 серпня 2013 року, за п. 1.1 якої підрядник зобов'язувався виконати роботи на т/х «Механік Черевко». Попередня вартість цих робіт визначена у розмірі 8 300,00 грн. (п. 3.1 Додаткової угоди);

- Додаткова угода № 4 від 15 серпня 2013 року, за п. 1.1 якої підрядник зобов'язувався виконати роботи на т/х «Орель-4». Попередня вартість цих робіт визначена у розмірі 50 000,00 гривень (п. 3.1 Додаткової угоди);

За умовами п. 3.4 Додаткових угод № 1 від 22.07.2013р., № 2 від 12.08.2013р., №3 від 09.08.2013р. та №4 від 15.08.2013р. замовник зобов'язувався здійснювати оплату робіт Підрядника банківським переказом грошових коштів на рахунок підрядника у наступному порядку: перший платіж - 50% від суми, вказаної у п. 3.1 Додаткової угоди та сплачується протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами додаткової угоди; другий платіж остаточний розрахунок за мінусом раніше зробленого платежу протягом 30 банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт та виставляння рахунку на оплату.

До Додаткової угоди № 4 було підписано додатки № 1, № 2, № 3 за якими збільшився об'єм роботи визначений Додатковою угодою № 4 та визначена вартість цього об'єму роботи у розмірі 4 500,00 грн. та 9 250,00 грн., 70 520,00 грн. відповідно.

На виконання умов договору позивач здійснив підрядні роботи відповідачу на загальну суму 114 485,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями актів виконаних робіт від 22.07.2013р. на суму 7 165,20 грн., 12.11.2013р. на суму 24 000,00 грн., від 16.08.2013р. на суму 8 300,00 грн., від 18.11.2013р. на суму 75 020,00 грн., які без заперечень та зауважень підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Відповідач за виконанні роботи позивачем розрахувався з останнім частково в сумі 69 835,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банку, отже станом на день звернення з позовом борг відповідача становив 44 650,00 грн..

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та положень статті 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.1, 2 ст.837 ЦК України).

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 44 650,00 грн. є обґрунтованою і місцевий суд підставно задовольнив цю вимогу.

Щодо стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 2 894,30 грн. пені, втрат від інфляції - 5 232,29 грн., судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, за умовами пункту 3.2 договору від 19.07.2013р. та додаткових угод № 1-4 до нього, обов'язок відповідача щодо здійснення розрахунків пов'язується з обов'язком позивача надати йому рахунок на оплату наданих послуг, а також підписання між сторонами акту прийому - передачі виконаних робіт Після отримання рахунку на оплату у відповідача настає обов'язок сплатити вартість послуг на протязі 30-ти банківських днів.

Позивачем не надано належних доказів, якими б підтверджувався факт вручення відповідачу рахунків на оплату наданих послуг, тому підстави нарахування пені та інфляційних втрат - відсутні.

Посилання позивача на податкові накладні, що були подані разом з актами виконаних робіт відповідачу, які були подані саме в якості рахунків, як документ, що надає підстави для початку розрахунків, судова колегія не приймає до уваги, оскільки податкові накладні не є належними доказами вручення рахунків відповідачу, адже п. 3.2. договору 19.07.2013р. передбачено саме отримання рахунку, а не податкової накладної.

Отже, в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми пені та інфляційних втрат судове рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо неякісного виконання умов договору підрядником, оскільки відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач без зауважень підписав акти виконаних робіт, тобто останній не мав претензій до строків та якості робіт виконаних позивачем.

Посилання скаржника на порушення судом вимог ст.77 ГПК України безпідставне, оскільки дана стаття передбачає право суду, а не обов'язок відкладення справи.

В даній справі позивач надав всі необхідні матеріали для вирішення спору, відповідач надав відзив, тому суд обґрунтовано на підставі ст.75 ГПК України розглянув позов без участі відповідача за наявними матеріалами.

Крім цього, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Також, колегія суддів враховує, що відповідач не був позбавлений права надати письмові пояснення та направити до участі у справі іншого представника, у тому числі з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задовольню, а рішення господарського суду скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача сум пені та інфляційних втрат.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії АСК Укррічфлот «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну» - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 09.10.2014р. - скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії АСК Укррічфлот «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «ПРАЙС» 2 894,30 грн. - пені, втрат від інфляції у сумі 5 232,29 грн., резолютивну частину цього рішення викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «ПРАЙС» - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії АСК Укррічфлот «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «ПРАЙС» :

44 650 (сорок чотири тисячі шістсот п'ятдесят) грн. - основного боргу,

1 468 (одна тисяча чотириста шістдесят вісім) грн. 28 коп. - відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору за розгляд позову.

В решті частині позову відмовити.»

3. Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати накази відповідно до резолютивної частини цієї постанови із зазначенням у них всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.12.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.