Постанова

від 28.11.2014 по справі 813/4388/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2014 року № 813/4388/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря судового засідання Капустинської Н.М.

з участю:

представника позивача Захарчук І.В.

представника відповідача Кручок В.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Славського споживчого товариства Сколівської райспоживспілки про стягнення боргу в сумі 34 969,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Славського споживчого товариства Сколівської райспоживспілки про стягнення боргу в сумі 34 969,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у встановленому чинним законодавством порядку. Відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012-2013 році у кількості 1 особи. У зв'язку з цим, до нього застосовано адміністративно-господарські санкції в сумі 15419 грн за 2012 р та 17167 грн за 2013 р. Оскільки Славське споживче товариство Сколівської райспоживспілки у терміни встановлені чинним законодавством не сплатило адміністративно-господарських санкцій, то позивачем нарахована пеня за 2012 рік в сумі 2054,4 грн, за 2013 рік в сумі 328,6 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що Славське споживче товариство Сколівської райспоживспілки на виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вжило всіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування інвалідів у необхідній кількості. Нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів на підприємства покладено обов'язок створювати робочі місця для інвалідів, а не обов'язок по їх розшуку та працевлаштуванню. Таким чином, відповідач не може бути винним в тому, що створені ним вакансія залишається незайнята.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст.18 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, шо Територіальною державною інспекцією з питань праці у Львівській області у квітні 2014 року проведено перевірку додержання Славським споживчим товариством Сколівської РСС законодавства про працю та загальнообов»язкове державне соціальне страхування, зокрема, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та складено відповідний акт. Відповідно до акту Славське споживче товариство Сколівської райспоживспілки не виконує нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до акту, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2012 році становила 16 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працючих інвалідів 0 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2012 році для відповідача становив 1 особа. Відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2012 рік становила 15419 грн.

У відповідності до акту інспекції, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2013 році становила 16 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів 0 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2013 році для відповідача становив 1 особа. Відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2013 рік становила 17167 грн.

Згідно статті 20 закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Згідно ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №420 від 19.12.2005 р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 р. за № 1534/11814 (чинного на момент виникнення спірних відносин), підприємства, установи і організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форм власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Згідно п. 2.1 Порядку подання форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 р №316,з ареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 р. за N 988/23520 (діє з 12.07.2013 р.), форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, на відповідача покладено лише обов'язок створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості щомісячно, у порядку, встановленому вищезазначеними нормативними актами.

Згідно з пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р №70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Отже, єдиним належним доказом, який свідчить про інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів є звіт форми № 3-ПН.

Судом встановлено, що Славське споживче товариство Сколівської райспоживспілки протягом 2012-2013 року подало до центру зайнятості звіт за формою № 3-ПН з вказанням вакансій для інвалідів, проте не щомісячно. В матеріалах справи наявний звіт за січень 2012 року (а.с. 31).

Таким чином, органи, які можуть сприяти працевлаштуванню, не повідомлялись належним чином про наявність вакансій щомісячно протягом 2012- 2013 року. Тобто, відповідачем не були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів у повному обсязі.

Будь-які інші дії не виправдовують відповідача та не звільняють його від відповідальності за порушення правил господарської діяльності, якщо він не подав до центру зайнятості звітів за формою № 3-ПН за всі місяці певного року.

Аналогічна правова позиція вже висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31 січня 2011 року у справі № 21-60а10, яка є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України.

Згідно статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону, При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до акту, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2012 році становила 16 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працючих інвалідів 0 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2012 році для відповідача становив 1 особа. Відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2012 рік становила 15419 грн. Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій є 15 квітня 2013 року. Сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2013 по 17.06.2014 р складає 2054,4 грн.

У відповідності до акту інспекції, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2013 році становила 16 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів 0 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2013 році для відповідача становив 1 особа. Відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2013 рік становила 17167 грн. Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій є 15 квітня 2014 року. Сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2014 по 17.06.2014 р складає 328,6 грн.

Також, слід зазначити, що при вирішенні даного спору, судом враховувалася правова позиція Вищого адміністративного Суду України, викладена у його постановах від 16.06.2011р. № К-7002/10, від 18.08.2011р. № К-40269/10, від 19.01.2012р. №К/9991/58719/11, від 07.06.2012р. № К-42798/10.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню та стягненню з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 34969 грн.

Згідно ч.4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Славського споживчого товариства Сколівської райспоживспілки (Львівська область, Сколівський район, смт.Славське, вул.Архангельського,10, ЄДРПОУ 01758041) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів борг в сумі 34 969 (тридцять чотири тисячі дев»ятсот шістдесят дев»ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2014 року

Суддя Гулкевич І.З.