Рішення

від 04.12.2014 по справі 136/1480/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1480/13-ц Провадження № 22-ц/772/3382/2014Головуючий в суді першої інстанції Кривенко Д. Т. Категорія 48 Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Луценка В.В., Сала Т.Б.,

при секретарі: Торбасюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05.06.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

В суд звернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. Позовні вимоги мотивувала тим, що 04.11.2007 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб. В період шлюбу, 16.04.2008 року, сторони, придбали нерухоме майно, а саме: незакінчений будівництвом будинок, з господарськими спорудами, готовністю 6%, за № 17 та земельну ділянку, площею 0,1552 га, на якій цей будинок розташований. Вказане нерухоме майно було зареєстровано на ім'я відповідача - ОСОБА_4 В подальшому вказаний вище житловий будинок ними як подружжям було добудовано повністю. 13.05.2013 року їх шлюб було припинено. Позивачка в позові зазначає, що наведене вище нерухоме майно набуте в період шлюбу, а отже є правом спільної сумісної власності їх як подружжя, частки якого є рівними, оскільки іншого між ними за домовленістю не було визначено, а також розірвання шлюбу не припиняє цього права, мирним шляхом врегулювати спір щодо поділу належного їм майна неможливо, тому позивачка була змушена звернутись в суд з вище зазначеним позовом.

В ході розгляду справи позивачка неодноразово уточнювала свої позовні вимоги виклавши їх у кінцевому варіанті в заяві про зміну позовних вимог від 22.05.2014 року у якій просила розділити в натурі спільне майно подружжя її та ОСОБА_4, що є їхньою спільною сумісною власністю, зокрема незавершене будівництвом домоволодіння, господарські будівлі і споруди та земельну ділянку, площею 0,1552 га, що розташовані в АДРЕСА_1, виділивши по ? частки зазначеного нерухомого майна кожному з подружжя. Визнати за нею право власності 52/100 частин (1/2 частки)у незавершеному будівництвом домоволодінні, з належною частиною господарських будівель і споруд та визнати за нею право власності на ? частки земельної ділянки, площею 0,1552 га, з врахуванням варіанту розподілу житлового будинку, господарських будівель і споруд, а саме :1/2 частки ділянки, загальною площею відповідно до часки - 776,0 м2, в т.ч.121,8 м2 під будівлями, 374,7 м2 під городом та 279,5 м2- у загальне користування. Залишити у власності ОСОБА_4 право власності на 48/100 частин(1/2 частка будинку)- у незавершеному будівництвом домоволодінні з належною частиною господарських будівель і споруд та ? частки земельної ділянки, площею 0,1552 га з врахуванням варіантів розподілу житлового будинку, господарських будівель і споруд, а саме: ? частки земельної ділянки, загальною площею - 776,0 м2, в т.ч. 119,2 м2- під будівлями, 377,3 м2-під городом,279,5 м2- у загальне користування. Здійснити розподіл судових витрат.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 05.06.2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер 0522255500:01:003:0398), площею 0.1552 га, що розташована по АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в відшкодування судових витрат - 676,76 грн. В іншій частині позову відмовлено.

На рішення суду представник позивача подала апеляційну скаргу в якій просить змінити рішення районного суду в частині часткового задоволення її позовних вимог, шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0.1552 га, що розташована у АДРЕСА_1, з врахуванням варіанту розподілу житлового будинку, господарських будівель і споруд, а саме: 1/2 частки ділянки, загальною площею відповідно до частки - 776,0 м.кв., в т.ч. 121,8 м.кв. - під будівлями, 374,7 м.кв. - під городом та 279,5 м.кв. - у загальне користування.

Залишити у власності ОСОБА_4 1/2 частки земельної ділянки, площею 0,1552 га, що розташована у АДРЕСА_1, з врахуванням варіантів розподілу житлового будинку, господарських будівель і споруд, а саме: 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею - 776,0 м.кв. в т.ч. 119,2 м.кв. під будівлями, 377,3 м.кв. - під городом, 279,5 м.кв - у загальне користування.

Крім того, не погоджуючись з рішенням районного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про поділ будинку, представник позивача просила в цій частині скасувати рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05 червня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відповідну частину позовних вимог задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 52/100 частин (1/2 частки) у незавершеному будівництвом домоволодінні за АДРЕСА_1, з належною частиною господарських будівель і споруд, а саме:

а) приміщення в житловому будинку:

- Сходи (позначення 1-4) площею 11,6 м2;

- Частину коридору (позначення 1-5) площею 10,85 м2;

- Житлову кімнату (позначення 1-7) площею 36,6 м2;

У тому числі:

- Гараж (позначення І);

- Підвал (позначення п/А).

Всього площа-59,05 м2

б) господарські будівлі:

- Частину сараю (Позначення III) площею 18,9 м2;

Залишивши у загальному користуванні - Огорожу( 1-4).

Залишити у власності ОСОБА_4 право власності на 48/100 частин (1/2 частка будинку) у незавершеному будівництвом домоволодінні за АДРЕСА_1, з належною частиною господарських будівель і споруд, а саме:

а) приміщення в житловому будинку:

- Прихожу (позначення 1-1) площею 10,6 м2;

- Кухню (позначення 1-2) площею 20,8 м2;

- Ванну (позначення 1-3) площею 5,2 м2;

- Частину коридору (позначенняі-5) площею 6,75 м2;

- Житлову кімнату ( позначення 1-6) площею 16,1 м2;

У тому числі:

- Ганок.

Всього площа-59,45 м2

б) господарські будівлі

- Частину сараю (позначення II) площею 24,3 м2;

- Погріб (позначення п/Б);

- Криницю (позначення 5).

Залишивши у загальному користуванні - Огорожу( 1-4).

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.11.2007 року виконкомом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Як убачається із Договору купівлі - продажу серія ВКК №536809 укладеного 16.04.2008 року між ОСОБА_5 та відповідачем у справі ОСОБА_4, останній придбав незакінчений будівництвом будинок з господарськими спорудами, готовністю 6%, за номером АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1552 га, що розташована за вищевказаною адресою. Будівництво будинку розпочате продавцем ОСОБА_5 на підставі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику. Вказаний Договір купівлі - продажу був посвідчений приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області 16.04.2008 року та зареєстрований в реєстрі за №701. Право власності на незавершений будівництвом об'єкт нерухомості з господарськими спорудами готовністю 6%, що розташований по АДРЕСА_1 був зареєстрований органами державної реєстрації, за відповідачем ОСОБА_4, на підставі Договору купівлі - продажу від 16.04.2008 року, на що вказує Реєстраційне посвідчення видане 09.10.2008 року КП "ВООБТІ". Відповідні зміни було внесено й до технічної документації про належність об'єкта нерухомості, де прізвище власника зазначено після переходу права власності на покупця - ОСОБА_4

09 грудня 2009 року на ім'я ОСОБА_4 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №057743, на підставі наведеного вище Договору купівлі - продажу земельної ділянки реєстр №170 від 16.04.2008 року ВКК №536809 приватним нотаріусом ОСОБА_6, який був зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за №010904400765, площа земельної ділянки 0,1552 га, місце розташування: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

13 травня 2013 року шлюб між сторонами було припинено за рішенням Липовецького районного суду Вінницької області, яке набуло законної сили.

Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 31.03.2014 року № 1748-1751/13-21 встановлена ступінь будівельної готовності об'єктів нерухомого майна спірного домоволодіння, яка вірогідно становить 87 %, визначено ринкову вартість об'єкта та надано можливі варіанти розподілу у співвідношенні наближеному до ? та ? частки домоволодіння та земельної ділянки.

Розглядаючи справу суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідно до положень ст.ст. 60,69 СК України, ст. 368 ЦК України земельна ділянка площею 0,1552 га та незакінчений будівництвом будинок, за адресою: АДРЕСА_1 є майном, яке спільно нажите подружжям за кошти сімейного бюджету та було наявним на час припинення ними спільного ведення господарства, а відтак є спільним сумісним майном сторін спору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивачки про розподіл в натурі незавершеного будівництвом будинку суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не були заявлені вимоги про визнання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя будівництво недобудованого будинку готовністю 87 %, яке було розпочате за час шлюбу, та не заявлено вимоги про визнання її власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Тобто, на час звернення до суду з позовом про розподіл майна, що є їхньою спільною сумісною власністю та визнання 1/2 частки права власності за позивачем є безпідставним, оскільки будинок та господарські споруди не перебували в спільній сумісній власності подружжя, так як право власності на незавершене будівництво, ще не виникло, а відповідно і не може бути розподілено.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не повністю відповідає нормам матеріального права та обставинам справи.

При новому розгляді справи в суді апеляційної інстанції, представником відповідача було пояснено суду про відсутність робочого проекту об'єкту містобудування та дозвільних документів на добудову будинку, в зв'язку з чим питання щодо призначення додаткової чи повторної експертизи на підставі цих додаткових документів не обговорювалось, а тому спір вирішується на підставі наявних у справі доказів.

Відмовляючи у позові в частині поділу недобудованого будинку в натурі, районний суд послався лише на відсутність вимоги про визнання його об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також на те, що він незавершений будівництвом.

Судом встановлено, з чим погоджується апеляційний суд, що незакінчений будівництвом будинок є об'єктом права спільної сумісної власності сторін спору. Встановлення цього факту є достатньою підставою для вирішення вимог про поділ такого будинку.

Пленум Верховного Суду України у ч.2 п.9 Постанови № 7 від 04.10.2001 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», роз'яснив судам, що за позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

Висновком експертизи від 31.03.2014 року № 1748-1751/13-21 встановлена ступінь будівельної готовності спірного будинку, надано можливі варіанти його поділу та вказано про технічну можливість довести будівництво до кінця, а тому в суду першої інстанції не було правових підстав відмовляти у поділі незакінченого будівництвом будинку в натурі, в зв'язку з чим в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення вимог позову.

Суд вважає за можливе задовольнити вимоги позову та провести поділ будинку за другим варіантом висновку експертизи зі зміною ідеальних часток сторін, а саме: ОСОБА_4 - 48/100 частин, ОСОБА_2 - 52/100 частин, зі стягненням з позивачки на користь відповідача грошової компенсації в сумі 3724,21 гривень. Відповідачем не наведено жодних аргументів, які перешкоджають ухваленню рішення про поділ будинку саме за другим варіантом експертизи.

Верховний Суд України у постанові від 03.04.2013 року по справі № 6-12цс13 висловив правову позицію, що у тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію й зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Оскільки поділ будинку в натурі можливий, право відповідача на його частку у будинку не припиняється, відповідачу виділяється в натурі частина будинку і лише має місце відхилення від ідеальної частки, положення ст. 364 ЦК України та 71 СК України, щодо надання згоди на грошову компенсацію та її внесення на депозитний рахунок суду, до даних правовідносин не застосовуються, так як стосуються інших, де особа позбавляється права на частку у майні в обмін на грошову компенсацію.

В той же час, вимоги позову про визнання права власності на частини незакінченого будівництвом будинку не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, прийняття до експлуатації та державної реєстрації.

Спірний будинок не закінчений будівництвом, не прийнятий в експлуатацію, а тому правові підстави визнавати право власності відсутні.

Позовні вимоги в частині поділу земельної ділянки із визнанням за сторонами права власності на їх частини підлягають задоволенню виходячи з такого.

Земельна ділянка площею 0,1552 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за вище зазначеною адресою яка, як було встановлено судом, придбана 16.04.2008 року сторонами в період шлюбу за кошти сімейного бюджету, а отже є предметом спільної сумісної власності подружжя, підлягає поділу з урахуванням правил ст.70 СК України та ст.372 ЦК України, щодо рівності часток подружжя, оскільки іншого між ними за домовленістю не було встановлено та законом не передбачено.

Поділивши в натурі незакінчений будівництвом житловий будинок, апеляційний суд вважає за можливе поділити і земельну ділянку згідно поділу запропонованого експертом у варіанті № 1,2 додатку № 4 висновку експерта № 1748-1751/13-21 від 31.03.2014 року де ОСОБА_2 - другий співвласник, а ОСОБА_4 - перший співвласник.

Понесені позивачем судові витрати, в тому числі на проведення експертизи, вартість якої оплачена позивачем згідно рахунку, про що зазначено експертом у висновку (т. 1 а.с. 152, 159), підлягають стягненню з відповідача у загальній сумі 5124,62 гривень.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Скасувати рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05.06.2014 року та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Розділити в натурі спільне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що є їхньою спільною сумісною власністю.

Виділити ОСОБА_2 52/100 частини у незавершеному будівництвом домоволодінні за АДРЕСА_1, з належною частиною господарських будівель і споруд, а саме:

а) приміщення в житловому будинку:

- Сходи (позначення 1-4) площею 11,6 м2;

- Частину коридору (позначення 1-5) площею 10,85 м2;

- Житлову кімнату (позначення 1-7) площею 36,6 м2;

У тому числі:

- Гараж (позначення І);

- Підвал (позначення п/А).

Всього площа-59,05 м2

б) господарські будівлі:

- Частину сараю (Позначення III) площею 18,9 м2;

Залишивши у загальному користуванні - Огорожу( 1-4).

Виділити ОСОБА_4 48/100 частин у незавершеному будівництвом домоволодінні за АДРЕСА_1, з належною частиною господарських будівель і споруд, а саме:

а) приміщення в житловому будинку:

- Прихожу (позначення 1-1) площею 10,6 м2;

- Кухню (позначення 1-2) площею 20,8 м2;

- Ванну (позначення 1-3) площею 5,2 м2;

- Частину коридору (позначенняі-5) площею 6,75 м2;

- Житлову кімнату ( позначення 1-6) площею 16,1 м2;

У тому числі:

- Ганок.

Всього площа-59,45 м2

б) господарські будівлі

- Частину сараю (позначення II) площею 24,3 м2;

- Погріб (позначення п/Б);

- Криницю (позначення 5).

Залишивши у загальному користуванні - Огорожу(1-4).

Схематичний план-схема розподілу незакінченого будівництвом домоволодінням викладений у варіанті № 2 додатку № 3 висновку експерта № 1748-1751/13-21 від 31.03.2014 року де ОСОБА_2 - другий співвласник, а ОСОБА_4 - перший співвласник.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсацію за відступ від ? частки в праві спільної сумісної власності на незавершене будівництвом домоволодіння в сумі 3 724 грн.21 коп. ( три тисячі сімсот двадцять чотири гривні 21 коп.)

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку земельної ділянки, площею 0,1552 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та виділити їй ? частки земельної ділянки, загальною площею відповідно до частки - 776,0 кв.м., в тому числі 121, 8 кв.м. - під будівлями, 374,7 кв. м. під городом та 279,5 кв. м. у загальне користування.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частку земельної ділянки, площею 0,1552 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та виділити йому ? частки земельної ділянки, загальною площею відповідно до частки - 776,0 м.2, в тому числі 119,2 кв.м під будівлями, 377, 3 кв.м. під городом, 279, 5 кв.м. у загальне користування.

Схематичний план-схема розподілу земельної ділянки викладений у варіанті № 1,2 додатку № 4 висновку експерта № 1748-1751/13-21 від 31.03.2014 року де ОСОБА_2 - другий співвласник, а ОСОБА_4 - перший співвласник.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати в сумі 5124,62 гривень.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: А.Ю. Зайцев

Судді: В.В. Луценко

Т.Б. Сало