Постанова

від 12.03.2009 по справі 16/633-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/633-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2009 р.                                                           Справа № 16/633-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., судді Афанасьєв В.В. ,  Бухан А.І.

при секретарі Кокоревій Л.В.

за участю представників сторін:

позивача – Крупіна А.В., (дов. б/н від 21.07.08)

відповідача – Дем'яненко П.В. (дов. №41/9456 від 30.12.08)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. №323 С/3 на ухвалу господарського суду Сумської області від 12.01.09 по справі № 16/633-08

за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком", м. Київ

до  Військової частини 9953, м. Суми

про стягнення 1518,87 грн.

встановила:

Ухвалою від 12.01.09 господарського суду Сумської області (суддя Моїсеєнко В.М.) залишено без розгляду позовну заяву ВАТ "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком".

Ухвалу мотивовано тим, що позивач не надав витребуваних судом матеріалів, необхідних для встановлення наявності чи відсутності заборгованості відповідача, що, на думку суду першої інстанції, є підставою для застосування п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України та для залишення позову без розгляду.

Позивач з ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд місцевого господарського суду. Крім того, позивачем надано суду письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідачем не дотримано приписів Цивільного кодексу України щодо виконання зобов'язань належним чином, а місцевим господарським судом невірно застосовано п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України щодо підстав залишення позову без розгляду.

Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість доводів заявника скарги, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Заслухавши представників сторін у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - ВАТ "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" – звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення на свою користь з відповідача - Військової частини 9953 - 1518 грн.87 коп., з яких : основний борг за послуги електрозв'язку – 1467 грн.62 коп., пеня - 24 грн.18 коп., збитки від інфляції –17,16 грн. 3% річних – 9,91 грн., а також про стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В ході розгляду справи позивач, у зв'язку з погашенням відповідачем частини заборгованості, зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 739 грн.63 коп.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.12.08  розгляд справи було відкладено на 18.12.08, позивача було зобов'язано направити свого представника зі всіма документами до відповідача та провести звірку заборгованості по сплаті відповідачем отриманих послуг.

Станом на 18.12.08 звірку заборгованості здійснено не було, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений  на 12.01.09,  позивач був зобов'язаний  направити свого  представника до відповідача та провести звірку розрахунків  за надані відповідачу послуги електрозв'язку.

В оскаржуваній ухвалі вказано, що позивачем не виконано вимоги попередніх ухвал суду щодо проведення звірення заборгованості, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без розгляду.

В ході апеляційного розгляду справи представниками обох сторін підтверджено, що звірку заборгованості дійсно не було проведено. Разом з тим, колегія суддів вважає, що, встановивши даний факт, місцевий господарський суд не дослідив усіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, якими керувався місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Як зазначає позивач в апеляційній скарзі, на виконання відповідних ухвал суду першої інстанції ним було направлено до відповідача представника з документацією, необхідною для звірення взаєморозрахунків, але його не пропустили на контрольно-пропускному пункті відповідача. Відповідач даний факт заперечує, посилаючись на те, що позивачем не вказано дату й час прибуття його представника для здійснення звірення, прізвище даного представника, а також –військовослужбовця, який не пропустив його на КПП.

Колегія суддів зазначає, що позивачем дійсно не надано письмових доказів на підтвердження факту вчинення вищевказаних перешкод з боку відповідача при особистому прибутті до нього представника позивача.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, акт звірки, підписаний позивачем, було також направлено на адресу відповідача поштою, а саме - цінним листом. Докази направлення відповідачеві зазначеного акта були подані позивачем до суду першої інстанції (т.1, а.с.99).

Проте суд першої інстанції не надав належної оцінки факту вжиття позивачем заходів на виконання вимог вищезазначених ухвал щодо звірення розрахунків між сторонами, а також не з'ясував, які саме обставини призвели до невиконання вимог суду і чи дійсно витребувані судом матеріали не було подано без поважних причин.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником відповідача не надано відповіді на запитання колегії суддів, з яких причин військовою частиною 9953 не підписано акт звірки, направлений на адресу даної військової частини поштою, або ж - у разі незгоди з наведеними в акті розрахунками - не висловлено позивачеві відповідних зауважень.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі про те, що звірку розрахунків не було здійснено саме з вини позивача, не підтверджується матеріалами справи.

Стосовно доказового значення акту звірення розрахунків між сторонами для вирішення даного спору –колегія суддів відзначає наступне.

Звірення розрахунків здійснюється для з'ясування їх стану, наявності та розміру заборгованості, виходячи з первинних документів, зокрема, укладених між сторонами договорів, рахунків на оплату наданих послуг, актів виконаних робіт, платіжних доручень тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами надано місцевому господарському суду належним чином засвідчені копії вищевказаних документів. Будь-яких інших доказів крім акту звірки судом першої інстанції у позивача не витребовувалося.

Тобто на підставі дослідження наявних у справі копій первинних документів судом мало бути зроблено висновок про доведеність або недоведеність позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що акт звірки (як вторинний документ) не є вирішальним та настільки необхідним доказом, за відсутності якого спір неможливо вирішити по суті і ненадання якого може бути підставою для залишення позову без розгляду.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що представник позивача брав участь у розгляді даної справи судом першої інстанції, надавав відповідні усні та письмові пояснення. Отже така підстава для залишення позову без розгляду як нез'явлення позивача на виклик у засідання господарського суду, що перешкоджає вирішенню спору, також була відсутня.

Тому колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи (зокрема –причини невиконання позивачем вимог ухвал суду), неправильно застосовано норми процесуального права, а саме - пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до винесення ухвали, якою порушено право позивача на судовий захист, а також не дотримано принципів рівності перед законом і судом та змагальності сторін, закріплених у статтях 4-2 та 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів відзначає, що твердження та доводи відповідача зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували аргументи апеляційної скарги.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу має бути задоволено, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що винесена при неправильному застосуванні норм процесуального права, а справу має бути передано на розгляд місцевого господарського суду.

З огляду на викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,  -

постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 12.01.09 по справі № 16/633-08  скасувати.

Справу передати на розгляд місцевого господарського суду.

         Головуючий суддя                                                                    Шевель О. В.  

                                 Судді                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                                                                                               Бухан А.І.