Рішення

від 03.12.2014 по справі 388/857/14-ц

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/857/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

03.12.2014 Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Степанов С.В.

при секретарі: Васіч А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Долинська цивільну справу за за позовом ФГ "Вершино-Власівське" до ОСОБА_1 , СФГ «Міллер Надія Іванівна» , Відділу Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області , (третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору , на стороні відповідачів - Реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області) , про визнання недійсним правочину - договору оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні майном,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить задовільнити позов посилаючись на наступне.

Між фермерським господарством «Вершино-Власівське» та ОСОБА_1 15.02.2007 року укладено договір оренди землі строком на 10 років. Відповідно до якого ФГ |«Вершино-Власівське» приймає в строкове платне користування земельну ділянку НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Долинського району, загальною площею 3.74 га. Цей договір зареєстрований у ДП «Центр ДЗК», 26.02.2007 року за № 279.

ОСОБА_1 отримували орендну плату в повному обсязі та нарікань щодо виконання умов договору від них не надходило.

Договором оренди землі від 1 листопада 2013 року ОСОБА_1 передала у оренду вказану ділянку СФГ «Міллер Надія Іванівна».

Згідно із наказом Держкомзему України від 23.05.2003р. № 135 до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, ведення реєстру земель та реєстрація державних актів на право власності на землю проводиться Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру", його філіями та відділеннями на місцях.

Відповідно до Постанови КМУ від 17.07.2003р. №1088 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», встановлено, що до створення Державного реєстру прав на нерухоме майно, Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по тих ресурсах проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення відомостей про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель, а комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації вносять дані про об'єкти нерухомого майна, що об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, та права на них до бази даних державного реєстру прав власності на нерухоме майно; адміністратором бази даних державного реєстру земель є Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті земельних ресурсах.

Відповідно до п. 4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003р. № 174, зареєстрованим в 25.07.2003р. за № 641/7965 - державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною . договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги регістрації. Державному підприємству "Центр ДЗК" цими нормативними актами були делеговані владні новаження з ведення Державного земельного кадастру, у тому числі й реєстрації земельних ділянок та прав на них.Таким чином договори оренди між ОСОБА_1 та ФГ «Вершино- Власівське» зареєстровано у встановленому законом порядку.

Відповідно до статі 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо заявлене право вже зареєстроване . В такому випадку відмова в державній реєстрації прав позбавляє особу права реєструвати договори оренди землі.

На думку позивача склалася така ситуація, що при дії чинного договору оренди земельної ділянки відбулася наступна реєстрація договору оренди цієї самої земельної ділянки, але з іншим орендарем. Тобто відбулася подвійна реєстрація оренди земельної ділянки. Подвійна реєстрація можлива лише за тієї умови, якщо відділ Дерземагенства в Долинському районі надав Витяг з Державного земельного кадастру з недостовірними відомостями, а саме про відсутність інформації про реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Отже, на даний момент ФГ «Вершино-Власівське»має право використовувати вказану земельну ділянку на праві оренди згідно чинного договору оренди земельної ділянки, сплачує орендну плату в повному обсязі, тобто виконує всі умови Договору.

Тому вважають, що відповідачі не мали права укладати договор оренди, знаючи, що земельна ділянка вже перебуває в оренді.

Згідно ч. 2 ст. З Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень " держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Відповідно до н. 6 ч. 1 сг. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо заявлене право вже зареєстроване.

У судовому засідання представник позивача вимоги позову підтримав.

Повідомленні належно відповідач ОСОБА_1 не зявився.

Представник відповідача СФГ «Міллер Надія Іванівна» проти позову заперечив на підставах викладених у письмовому заперечені, вважає договір правомірним, не вбачає підстав для визнання його недійсним.

Відділ Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області подав заяву про розгляд справи без їх участі, згідно письмових пояснень сторонами при укладенні договорів додержано вимог закону.

Третя особа, повідомлена належно, у засідання не з'явилась, направили копії документів на підставі яких здійснено реєстрацію речового права.

Заслухавши сторони та дослідивши надані документи суд встановив наступне.

Копією державного акту 11-КР №021314 підтверджено, що ОСОБА_1 є власниками відповідної земельної ділянки.

Згідно копії договору оренди землі від 15.02.2007 року укладеного між фермерським господарством «Вершино-Власівське» та ОСОБА_1 , позивач приймає в строкове (згідно умов договору строком на 10 років) платне користування земельну ділянку відповідача , яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Долинського району. Цей договір зареєстрований у ДП «Центр ДЗК», 26.02.2007 року за № 279.

Згідно копії договору оренди землі від 1 листопада 2013 року ОСОБА_1 передала у оренду вказану ділянку СФГ «Міллер Надія Іванівна» строком на 10 років. Копією акту від 1.11.2013 підтверджується приймання передача ділянок.

Згідно копій витягів з державного земельного кадастру станом 27.09.2013 обмежень у використанні ділянки не зареєстровано.

Згідно копій витягу з державного реєстру речових прав зареєстровано договір оренди від 1.11.2013 між ОСОБА_1 та СФГ «Міллер Надія Іванівна» строком на 10 років.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Статтею 210 ЦК України визначено, що правочин, який підлягає державній реєстрації є чинним, з моменту його реєстрації.

Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки.

Стаття 31 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У судовому засіданні встановлено, що договір оренди з фермерським господарством «Вершино-Власівське» , на які посилається позивач, був укладений строком на 10 років, а отже діяв, як на момент укладання договору між відповідачами так і на теперішній час. Відповідачами не надано будь яких доказів того , що договір з фермерським господарством «Вершино - Власівське» був припинений чи визнаний недійсним.

Згідно норми ст. 6 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діє з 01.01.2013, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За визначенням ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (в редакції, яка діє після 01.01.2013) визначено, що: права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.(ч.3 ст.3); права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. (ч.4 ст.3); обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право оренди земельної ділянки. (п.2 ч.1 ст. 4).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

На час прийняття рішення державним реєстратором про державну реєстрацію договору оренди з відповідачем , договір оренди з позивачем не було припинено, розірвано чи визнано недійсним.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог. Встановлено, що договір від 15.02.2007 року укладено відповідно до вимог законодавства, що діяло на той час.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявність одночасно на одну й ту саму земельну ділянку права оренди у двох різних орендарів є не припустимим, а отже у відповідачів відсутне право укладати договір оренди на період обумовлений іншим діючим договором оренди , з огляду на що позивачем доведено підстави позову.

Враховуючи вищевикладене підлягають задоволенню вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою до закінчення строку дії первісного договору.

Стягненню з належних відповідачів на користь позивача підлягають понесені останнім та документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору 243 , 60 грн. в рівних частках з кожного в сумі 121 грн. 80 коп.

Керуючись ст.60,88,214-218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ФГ "Вершино-Власівське" до ОСОБА_1 , СФГ «Міллер Надія Іванівна» , Відділу Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області , (третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору , на стороні відповідачів - Реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області) , про визнання недійсним правочину - договору оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні майном задовільнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 3,74 га, НОМЕР_1, розташованої на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, укладений 1 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та СФГ «Міллер Надія Іванівна», зареєстрований 19.11.2013.

Усунути перешкоди в користуванні майном, а саме земельною ділянкою площею 3,74 га, НОМЕР_1, розташованої на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, шляхом заборони СФГ «Міллер Надія Іванівна» користуватися у будь-який спосіб вказаною земельною ділянкою, до припинення дії договору оренди землі від 15.02.2007 року зареєстрованого у ДП «КРЦДЗК» 26.02.2007 за № 279.

Стягнути з ОСОБА_1 , СФГ «Міллер Надія Іванівна» на користь ФГ "Вершино-Власівське" судові витрати по справі в рівних часках по 121 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 діб відповідно до ст.294 ЦПК України.

Суддя Долинського районного суду С. В. Степанов