Постанова

від 07.07.2009 по справі 16/20/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/20/09

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" липня 2009 р. Справа № 16/20/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                                Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Мацюри П.Ф.,

                                                Ліпчанської Н.В.

При секретарі                               Юзьковій А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – Вельгош Т.М., Діткун І.З., Пендерецький В.І.,

від відповідача –Мудрова Я.В., Шахміна І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ТОВ „Транс-Сервіс-1” та ВАТ  „Олександрівський гранітний кар'єр”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 11.03.2009р.           

по справі № 16/20/09

за позовом ТОВ „Транс-Сервіс-1”

до ВАТ  „Олександрівський гранітний кар'єр”

про стягнення 846 711,31 грн.,

встановив:

26.01.2009р.  ТОВ „Транс-Сервіс-1” звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з ВАТ  „Олександрівський гранітний кар'єр” 846 711,31 грн. в зв'язку з неналежним виконанням останнім договору транспортного перевезення № 01/04/08-01 від 01.04.2008р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.03.2009р.(суддя Фролов В.Д.) позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ  „Олександрівський гранітний кар'єр” на користь ТОВ „Транс-Сервіс-1” 846 711,31 грн. боргу, з яких: 727 397,43 грн. - основний борг, 53 050,41 грн. –пеня, 13 213,06 грн. – 3% річних; 7 936,61 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 53 050,41 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, його оскаржили обидві сторони у апеляційному порядку.

ТОВ „Транс-Сервіс-1” просить рішення змінити в частині розміру пені та суми держмита, задовольнивши позовні вимоги в цій частині у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог послалось на його необґрунтованість та на порушенням норм матеріального та процесуального права. А саме, апелянт вважає, що місцевий суд, залишивши поза увагою законодавчі вимоги щодо необхідних умов, за яких суд має право в порядку ч. 1 ст. 83 ГПК України та ч. 1 ст. 233 ГК України зменшити розмір санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, без належного обґрунтування прийняв рішення у цій частині, не надавши оцінки наявності чи відсутності обставин, що можуть бути підставою для зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню з винної сторони.

ВАТ  „Олександрівський гранітний кар'єр” також не погоджуючись з рішенням суду, просить в апеляційній скарзі, з урахуванням додатку до неї, його скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування послалось на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими та на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги ВАТ  „Олександрівський гранітний кар'єр” та відмову у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Транс-Сервіс-1”, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01.04.2008р. між ТОВ „Транс-Сервіс-1” (Перевізник) та ВАТ  „Олександрівський гранітний кар'єр” (Замовник) був укладений договір транспортного перевезення № 01/04/08-01, за умовами якого Перевізник зобов'язався надати Замовнику послуги по перевезенню автомобільним транспортом вантажу на умовах, визначених у Додатках до даного договору, а Замовник прийняти й оплатити належним чином виконані Перевізником послуги по перевезенню.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг по перевезенню вантажу визначається Перевізником та вказується у Додатках до договору.

Згідно п. 3.2 договору оплата наданих Перевізником за даним договором послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Перевізника в строк 3 банківські дні з моменту підписання акту виконаних робіт. Дата виконання послуг є дата підписання актів виконаних робіт.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що за порушення Замовником термінів оплати послуг, він сплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 7.4 договору сторони встановили, що умови перевезення, зміни і доповнення до договору оформлюються у вигляді додатків, додаткових угод, які після їхнього підписання сторонами, стають невід'ємними частинами даного договору.

Додатком № 1 від 01.04.2008р. до договору сторони визначили вантаж –піщано-щебенева суміш, маршрут перевезення, вартість послуг з перевезення вантажу, яка становить 0,35 грн. за одну тону/кілометр у т.ч. ПДВ.(а.с.15)

Додатком № 2 від 12.06.2008р. до договору сторони погодили наступні умови з перевезення: вантаж –піщано-щебенева суміш, маршрут, вартість послуг з перевезення, яка тепер склала 0,45 грн. за одну тону/кілометр у т.ч. ПДВ.(а.с.16)

Додатком № 15/06/08-1 від 15.06.2008р. до договору сторони погодили наступні умови з перевезення вантажу із зазначенням вартості та маршруту:

1. Маршрут 1: вантаж –камінь бут однорідний фракція 300-600; маршрут перевезення: с. Олександрівка, Одеська область –м. Іллічівськ, Одеська область. Вартість послуг з перевезення однієї тони вантажу по вищевказаному маршруту становить 80 грн. у т.ч. ПДВ. Кількість вантажу –1 000 тон.

2. Маршрут 2: вантаж –камінь бут фракція 600 - 1200; маршрут перевезення: с. Олександрівка, Одеська область –м. Іллічівськ, Одеська область. Вартість послуг з перевезення однієї тони вантажу по вищевказаному маршруту становить 85 грн. у т.ч. ПДВ. Кількість вантажу –635,1 тон.(а.с.17)

Додатком № 3 від 29.07.2008р. до договору сторони погодили наступні умови з перевезення: вантаж –піщано-щебенева суміш, маршрут, вартість послуг з перевезення, яка тепер склала 0,50 грн. за одну тону/кілометр у т.ч. ПДВ.(а.с.18)

Пославшись на те, що відповідно до вищезазначеного договору ТОВ „Транс-Сервіс-1” надало ВАТ  „Олександрівський гранітний кар'єр” обумовлені послуги на загальну суму 1 742 270 грн., однак ВАТ  „Олександрівський гранітний кар'єр” не оплатило 727 397,43 грн., ТОВ „Транс-Сервіс-1” звернулось з відповідним позовом до суду.

Як на підставу своїх вимог ТОВ „Транс-Сервіс-1” послалось на чотири акти здачі-прийняття робіт:

№ ТС-0003352 від 08.07.2008р., відповідно до якого було здійснено перевезень на суму 1 381 451,26 грн. (а.с.43)

№ ТС-0003578 від 31.07.2008р., відповідно до якого було здійснено перевезень на суму 80 000 грн.(а.с.49)

№ ТС-0003579 від 31.07.2008р., відповідно до якого було здійснено перевезень на суму 53 983,5 грн.(а.с.47)

№ ТС-0003932 від 31.08.2008р. відповідно до якого було здійснено перевезень на суму 96 835,67 грн.(а.с.52)

Як зазначив позивач, по акту № ТС-0003352 від 08.07.2008р. на суму 1 381 451,26 грн. ВАТ  „Олександрівський гранітний кар'єр” оплатило 884 873 грн.

Тобто, загальна сума боргу ВАТ  „Олександрівський гранітний кар'єр” перед ТОВ „Транс-Сервіс-1”, за підрахунками останнього, склала 727 397,43 грн.

Крім основної суми боргу позивач просив стягнути з відповідача 106 100,82 грн. пені та 3% річних у сумі 13 213,06 грн.

Вирішуючи спір в частині вимог щодо стягнення основної заборгованості, місцевий суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено надання позивачем, за умовами договору перевезення № 01/04/08-01 від 01.04.2008р., відповідачу послуг на загальну суму 1 742 270 грн. та несплата останнім 727 397,43 грн. А оскільки на підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даного кодексу, інших актів цивільного законодавства, тому суд задовольнив дані позовні вимоги, стягнувши з відповідача 727 397,43 грн.

Задовольняючи позов в частині стягнення 3% річних у сумі 13 213,06 грн., суд послався на ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Задовольняючи частково позов в частині стягнення пені, а саме, у сумі 53 050,41 грн., суд взяв до уваги ст. 233 ГК України, відповідно якої у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, а тому зменшив розмір пені у половину.

Однак з такими висновками місцевого суду не може погодитись апеляційна інстанція виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3 договору транспортного перевезення № 01/04/08-01 від 01.04.2008р., на підставі якого ТОВ „Транс-Сервіс-1” звернулось до суду,  належне виконання Перевізником умов даного договору оформляється актом виконаних робіт, що підписується представником Перевізника і Замовника.

Тобто, об'єм  виконаних робіт, які сторони передбачили у додатках до даного договору, повинен бути засвідчений та оформлений актами виконаних робіт.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ „Транс-Сервіс-1” послалось на чотири акти здачі-приймання робіт № ТС-0003352 від 08.07.2008р., № ТС-0003578 від 31.07.2008р., № ТС-0003579 від 31.07.2008р., № ТС-0003932 від 31.08.2008р., які, на його думку, підтверджують виконання ним робіт по договору № 01/04/08-01 від 01.04.2008р.

Однак, як вбачається з актів: № ТС-0003578 від 31.07.2008р., № ТС-0003579 від 31.07.2008р., № ТС-0003932 від 31.08.2008р., всі роботи проведені позивачем на виконання умов іншого договору - № ТС-080005-FL-6 від 01.07.2008р., який не є предметом спору у даній справі.

Що стосується акту № ТС-0003352 від 08.07.2008р., то з нього також не вбачається, що роботи, зазначені у даному акті, були проведені також на виконання умов договору транспортного перевезення № 01/04/08-01 від 01.04.2008р.

Крім того, дослідивши даний акт детальніше, судова колегія відмічає у ньому й наявність інших невідповідностей умовам договору № 01/04/08-01 від 01.04.2008р.   

Так,  в акті підставою для проведення робіт визначено рахунок № ТС-0003352 від 08.07.2008р.

Як вбачається з рахунку-фактури № ТС-0003352 від 08.07.2008р. підстава для замовлення визначена як –„без замовлення”, кількість перевезеного вантажу становить 306 989,666 т/км за ціною 3,75 грн. без ПДВ на загальну суму 1 151 209,38 грн. (без ПДВ)

Однак, як вбачається з акту № ТС-0003352 від 08.07.2008р., складеного на підставі даного рахунку, кількість перевезеного вантажу - 3069891,68 т/км, тобто, не відповідає кількості, що зазначена в рахунку

До того ж, ціна, зазначена у рахунку-фактурі № ТС-0003352 від 08.07.2008р. не відповідає жодному з перевезень, визначених сторонами у договорі № 01/04/08-01 від 01.04.2008р. та додатках до нього.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про кількість та асортимент перевезеного по даному акту вантажу, судова колегія неодноразово відкладала розгляд справи для надання можливості позивачу надати додаткові докази у підтвердження своїх позовних вимог, а саме, транспортні накладні або інші первинні документи, які б відносились до даного акту.

Однак інших доказів суду так і не було надано

Враховуючи викладене, а також те, що позивач не довів, що перевезення, визначені в актах здачі-приймання робіт № ТС-0003352 від 08.07.2008р., № ТС-0003578 від 31.07.2008р., № ТС-0003579 від 31.07.2008р., № ТС-0003932 від 31.08.2008р., здійснені на виконання договору транспортного перевезення № 01/04/08-01 від 01.04.2008р., тому у місцевого суду не було підстав для задоволення позову в частині основної суми боргу.

Крім того, відповідач платіжними дорученнями довів, що за актами виконаних робіт за № ТС-0002568 на суму 130 000 грн. від 08.04.2008 р.; за № ТС-0003578 та № ТС-0003579 на суму відповідно 80 000 грн., так 53 983, 50 грн. від 31.07.2008 р. він з позивачем повністю розрахувався, а за актом  № ТС- 00003352 на суму 1 381 451,25 грн. стверджує,   що значно переплатив за надані послуги, оскільки в такому об'ємі вони не замовлялись і не надавались, як помилково зазначено в акті виконаних робіт.

Оскільки позивачем не доведена основна сума заборгованості відповідача перед ним, тому не має підстав і для задоволення вимог щодо стягнення пені та 3% річних, які є похідними сумами від основної суми боргу.

На підставі викладеного, так як висновки місцевого суду, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, таке рішення підлягає скасуванню.

На підставі п.2 ст.103 ГПК України апеляційний господарський суд приймає нове рішення, яким у позові відмовляється.

Керуючись  ст.ст.101, 103-105 ГПК України,  апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ТОВ „Транс-Сервіс-1” залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ВАТ  „Олександрівський гранітний кар'єр” задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 11.03.2009р. по справі № 16/20/09 скасувати. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий                                                                      Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                 П.Ф. Мацюра

                                                                                           Н.В. Ліпчанська