8/35-38
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
22.06.09 Справа № 8/35-38
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого –судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «МСМ Фаворит»
на рішення господарського суду Волинської області від 19.03.2009 року.
у справі № 8/35-38
За позовом: ТзОВ «МСМ Фаворит»
до : ТзОВ КБ «Західінкомбанк»
про: стягнення 18521,70 грн.
З участю представників :
від позивача –Тимощук В.В. –представник (довіреність №б/н від 02.01.2008р.)
від відповідача –Смалюх Р.Я. –представник (довіреність №19-159/317 від 16.02.2009р.)
Встановив :
Рішенням господарського суду Волинської області від 19.03.2009р., суддя Кравчук А.М., у позові ТзОВ «МСМ Фаворит»було відмовлено.
З даним рішенням не погодився позивач - ТзОВ «МСМ Фаворит» і оскаржив його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ТзОВ КБ «Західінкомбанк»подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Волинської області від 19.03.2009р. у справі №8/35-38 скасувати також частково, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.. 104 ГПК України, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 2 квітня 2008 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "МСМ Фаворит" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Західінкомбанк" був укладений договір банківського рахунку ( а. с. 5-6 ).
Згідно п. 1.1 договору позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги, які пов'язані із відкриттям йому поточного рахунку, переказом грошей з рахунку/на рахунок відповідача, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням по цьому рахунку інших операцій, передбачених чинним законодавством України та договором. Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку.
Відповідно до пункту 2.3.2 договору банк зобов'язується здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів НБУ. У відповідності до пункту 2.3.5. договору Банк зобов'язаний забезпечувати своєчасне зарахування та списання коштів на рахунок Клієнта.
27.01.2009р. позивачем до Сарненського безбалансового відділення Рівненської філії ТзОВ КБ «Західінкомбанк»було подано платіжне доручення №2 про перерахування коштів на рахунок ТзОВ «Фаворит»на суму 7242 грн., 28.01.2009р. позивачем було подано два платіжних доручення –№92, №98 про перерахування коштів підприємцю Мичка С.М. на суму 5000грн. та 4300 грн. відповідно.
Однак, вказані розпорядження позивача банком-відповідачем виконані не були.
18.02.2009р. позивач подав до відповідача письмову заяву про видачу йому готівкових коштів в сумі 16 560 грн. Дана вимога позивача банком також не була виконана.
В зв'язку з такими обставинами позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в розмірі 16 560 грн. 70 коп., що виявились заблокованими на його власному рахунку та збитків в сумі 1960 грн., заподіяних банком через відмову в перерахуванні коштів.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог з тих підстав, що в банку не виникло обов'язку перед позивачем щодо сплати коштів.
Однак апеляційний суд такий висновок місцевого господарського суду визнає необґрунтованим та неправомірним з наступних підстав.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору.
Стаття 1066 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
У відповідності до вимог статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин справи апеляційний суд повністю погоджується з твердженням апелянта щодо невиконання відповідачем-банком своїх зобов'язань щодо перерахування коштів та видачі готівки як за договором банківського рахунку від 2.04.2008р., зокрема п.п.1.1, 2.2.1, 2.3.2, так і за нормами ст..ст. 1066, 1068 ЦК України. Відповідно місцевим господарським судом невірно застосовані норми ст..ст. 526, 1066, 1068 ЦК України.
Посилання суду першої інстанції на постанову Правління НБУ від 12.02.2009р. №68, якою в КБ „Західінкомбанк" строком на один рік - з 13.02.2009 р. до 12.02.2010 р. призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 13.02.2009 р. до 12.08.2009р. апеляційний суд визнає неправомірним. Оскільки позивач звернувся до відповідача-банку з вимогою про видачу готівки 18.02.2009р., а мораторій був введений 12.02.2009р. то дана вимога позивача є поточною, відповідно на неї не поширюється дія мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється виключно на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Що ж стосується вимог апелянта про стягнення з відповідача збитків в розмірі 1960 грн., то ним не доведено суду причинно-наслідкового зв'язку між їх настанням та діями відповідача згідно договору банківського рахунку, а тому дані вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду винесене з неповним дослідженням обставин справи, з порушенням вказаних норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню в частині стягнення основного боргу.
Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким позов ТзОВ «МСМ Фаворит»задовольняє частково та стягує з відповідача на користь позивача 16 560 грн. невиданих коштів згідно договору банківського рахунку. Судові витрати покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ТзОВ «МСМ Фаворит»задовольнити частково.
Рішення господарського суду Волинської області від 19.03.2009 року у справі №8/35-38 скасувати в частині стягнення основного боргу.
Постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача - ТзОВ КБ «Західінкомбанк», проспект Перемоги, 15, м. Луцьк, Волинська обл.., код ЄДРПОУ 23307652, МФО 333614, кореспондуючий рахунок 3901810145 на користь позивача - ТзОВ «МСМ Фаворит», вул.. Варшавська, 2є, м. Сарни, Рівненська обл.., ідентифікаційний №35717377, рахунок 260031096628 у ЛФ АБ «Експрес-Банк», МФО 325956 - 16 560 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Судові витрати покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог. Стягнути з відповідача - ТзОВ КБ «Західінкомбанк», проспект Перемоги, 15, м. Луцьк, Волинська обл.., код ЄДРПОУ 23307652, МФО 333614, кореспондуючий рахунок 3901810145 на користь позивача - ТзОВ «МСМ Фаворит», вул.. Варшавська, 2є, м. Сарни, Рівненська обл.., ідентифікаційний №35717377, рахунок 260031096628 у ЛФ АБ «Експрес-Банк», МФО 325956 –165,60 грн. сплаченого позивачем державного мита за подання позовної заяви та 82,8 грн. за подання апеляційної скарги та 105,49 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Для виконання даного рішення господарському суду Волинської області видати наказ.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати в господарський суд Волинської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4176273 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Мирутенко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні