Постанова

від 17.06.2009 по справі п-15/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П-15/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                        

17.06.09                                                                                           Справа  № П-15/10

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                                               Мельник Г.І.

суддів:                                                                                    Новосад Д.Ф.

                                                                                                Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ДП «Оздоровчий спортивний комплекс «Електрон» ВАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад»,  м. Івано-Франківськ б/н і без дати

на рішення  господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2009 року

у справі        № П-15/10

за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах  Державного міського  підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м. Івано-Франківськ

до відповідача: Дочірнього підприємства «Оздоровчий спортивний комплекс «Електрон»ВАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад»,  м. Івано-Франківськ

про стягнення коштів в сумі 92 168 грн. 35 коп.,

За участю представників:

від прокуратури: Макогон Ю.І. –прокурор відділу (посвідчення № 28 від 12.03.2007 року) – запізнився;

від позивача: Бабій С.В. (довіреність № 297-2/07 від 15.08.2007 року);

від відповідача: Бойчук З.І. –в.о. директора, Футерко В.Л. (довіреність від 25.05.2009 року),

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області (суддя Деделюк Б.В.) від 30.03.2009 року у справі № П-15/10 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Дочірнього підприємства «Оздоровчий спортивний комплекс «Електрон»ВАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад»,  м. Івано-Франківськ на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м. Івано-Франківськ 43344 грн. 89 коп. пені за договором про постачання теплової енергії № 787 від 07.07.2006 року, 4726 грн. 75 коп. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних в сумі 751 грн. 82 коп., а також 921 грн. 68 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження у справі в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Оздоровчий спортивний комплекс «Електрон»ВАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад»,  м. Івано-Франківськ на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м. Івано-Франківськ 43344 грн. 89 коп. основного боргу за договором про постачання теплової енергії № 787 від 07.07.2006 року припинено.

Відповідач –ДП «Оздоровчий спортивний комплекс «Електрон»ВАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад»з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу та уточнення до неї, в яких просить (з урахуванням останнього уточнення до апеляційної скарги від 15.06.2009 року) абз. 3 резолютивної частини цього рішення змінити, стягнувши з відповідача 4721,44 грн. пені, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте без урахування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права. В обґрунтування своїх вимог скаржник покликається, зокрема на те, що місцевим господарським судом при постановленні рішення у даній справі не враховано спеціальні приписи щодо обмеження розміру неустойки до подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, встановлені ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та          ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України. Звертає увагу суду апеляційної інстанції також на скрутне матеріальне становище відповідача і на положення ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3           ст. 551 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, які надають право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки.

Позивач –Державне міське  підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» у відзиві на апеляційну скаргу (вих. № 544-2/09 від 25.05.2009 року) зазначає, що у п. 5.8 договору про постачання теплової енергії № 787 від 07.07.2006 року чітко визначено, що у випадку несплати за надані послуги в терміни, обумовлені цим договором, на суму невиконаного зобов'язання нараховується пеня у розмірі 1% за кожний день прострочення до дня фактичної оплати. Покликається також на те, що аналогічний розмір пені встановлений Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», який на думку позивача, є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а тому повинен застосовуватися до спірних правовідносин. На підставі наведеного просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2009 року у справі № П-15/10 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

В судовому засіданні 27.05.2009 року оголошувалась перерва до 17.06.2009 року.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі, уточненнях до неї та у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши апеляційну скаргу, уточнення до неї та відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2009 року у справі № П-15/10 –змінити, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що 07.07.2006 року між Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго»(Виробник) та Дочірнім підприємством «Оздоровчий спортивний комплекс «Електрон»ВАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад»(Споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії                № 787, згідно умов якого Виробник зобов'язався постачати Споживачу теплову енергію у відповідності з умовами договору в обсягах згідно з додатком № 1 до даного договору, а споживач зобов'язався своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні вимоги встановлені статтею 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач всупереч умовам укладеного договору за період з листопада 2007 року по грудень 2008 року несвоєчасно і не в повному обсязі виконував свої зобов'язання щодо оплати за надані позивачем послуги, що призвело до виникнення заборгованості перед останнім  в розмірі 43344,89 грн. і стало підставою для звернення заступника прокурора м. Івано-Франківська до господарського суду Івано-Франківської області в інтересах  Державного міського  підприємства «Івано-Франківськ-теплокомуненерго» із позовом у даній справі.

Однак, в процесі розгляду даної справи в суді першої інстанції відповідачем згідно платіжних доручень від 09.01.2009 року, від 24.02.2009 року та від 04.03.2009 року, а також шляхом проведення 19.03.2009 року з дозволу ДПІ в м. Івано-Франківську взаємозаліку розрахунків між підприємствами в сумі 18382,48 грн., оплачено заборгованість за спожиту теплоенергію в сумі 43344,89 грн., у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині припинено.          

Одночасно, відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 624 цього Кодексу, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 5.8 договору про постачання теплової енергії № 787 від 07.07.2006 року встановлено, що у випадку неоплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим договором, на суму невиконаного зобов'язання нараховується пеня у розмірі 1% за кожний день прострочення до дня фактичної оплати; сума нарахованої пені включається в наступний платіжний документ.

В результаті аналізу поданого позивачем розрахунку, з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», згідно якого суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні   розрахунки  за  спожиті  комунальні  послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка  від  суми простроченого платежу  за  кожний  день прострочення,  якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін,  але не більше 100 відсотків  загальної суми боргу, колегією встановлено, що розмір пені, нарахованої позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року становить 43344,89 грн.

Покликання скаржника в апеляційній скарзі на приписи ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України щодо обмеження розміру неустойки до подвійної облікової ставки Національного банку України, не приймаються колегією до уваги, оскільки позивачем вірно зауважено, що Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а тому повинен застосовуватися до спірних правовідносин.

Проте, проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази, беручи до уваги добровільне погашення відповідачем заборгованості і його скрутне матеріальне становище, колегія вважає за доцільне скористатися наданим їй ч. 1 ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України правом і зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки на 50%, стягнувши з відповідача лише 21 672,45 грн. пені.

Поряд з цим, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В результаті аналізу поданих позивачем розрахунків колегією встановлено, що сума інфляційних втрат від несплати відповідачем за поставлену теплову енергію за весь період прострочення складає 4726,75 грн., а розмір 3% річних становить 751,82 грн., і не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі та останньому уточненні до неї.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2009 року у справі № П-15/10 слід змінити, стягнувши з відповідача 21 672,45 грн. пені. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не приймаються колегією до уваги.

Керуючись ст. ст. 99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

          1. Апеляційну скаргу ДП «Оздоровчий спортивний комплекс «Електрон»ВАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад»,  м. Івано-Франківськ б/н і без дати задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2009 року у справі № П-15/10 в частині стягнення з ДП «Оздоровчий спортивний комплекс «Електрон»ВАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад»,  м. Івано-Франківськ на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м. Івано-Франківськ 43 344,89 грн. пені змінити, стягнувши з відповідача 21 672,45 грн. пені. В решті дане рішення залишити без змін.

3. Судові витрати по розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

4.  Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

          6.  Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя                                                                        Мельник Г.І.

Суддя                                                                                               Новосад  Д.Ф.

         Суддя                                                                                               Михалюк О.В.