Вирок

від 04.12.2014 по справі 182/8323/14-к

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/8323/14-к

Провадження № 1-кп/0182/763/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2014 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження № 32014040340000004 стосовно обвинуваченого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни, Амурської області, Російської Федерації, Громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого головним інженером Нікопольського УВП Дніпропетровського УВО «Луч» УТОС, проживає і зареєстрований: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,

за правовою кваліфікацією ст. 212 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 в період з 17.09.2009р. по 01.08.2013р. в порушення п.п. 8.2.1. п.8.2 ст.8, п.п. в) п.17.2 ст.17, п.п. б) п. 20.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року N889- IV (що діяв на момент вчинення правопорушення, до 31.12.2010р.), п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164, п. 168.2 ст.168, п.п. 168.4.8 п. 168.4 ст.168 Податкового кодексу України, не сплачував податок з доходів фізичних осіб та податок на доходи фізичних осіб, в результаті чого, до бюджету у встановлені терміни не надійшов податок з доходів фізичних осіб та податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 907 294,82 грн., що є значним розміром, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 в період з 16.04.2007року по 21.06.2013року працював на посаді директора Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Алекс-мебель» (ЄДРПОУ 30755905), яке здійснювало виробництво меблів. Як керівник підприємства, ОСОБА_4 мав у своєму розпорядженні інформацію про клієнтів підприємства (покупців меблів) та їх замовлення. З метою отримання додаткового прибутку ОСОБА_4 в період часу з 17.09.2009р. по 01.08.2013р., діючи умисно, організував на виробничих потужностях ПП «ВКФ «Алекс- мебель» власне виробництво м`яких меблів, таких самих, які виробляло підприємство та реалізовував їх клієнтам підприємства, використовуючи особисті готівкові кошти для придбання матеріалів (деревини, тканин, фурнітури та ін.) необхідних для виготовлення м`яких меблів (диванів, крісел).

Грошові кошти за меблі, які вироблялись за власні кошти ОСОБА_4 та реалізовувались, надходили від покупців меблів на його особистий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 305653, який було відкрито для ОСОБА_4 17.09.2009року як директора вказано підприємства.

Для здійснення свого злочинного наміру, ОСОБА_4 особисто визначав, які замовлення клієнтів будуть виконуватись підприємством та за які розрахунки здійснюватимуться на рахунки ПП «ВКФ «Алекс-мебель», а які замовлення виконуватимуться неофіційно та розрахунки за них здійснюватимуться на його особистий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль». Визначивши замовлення, яке буде виконуватись неофіційно, ОСОБА_4 надавались вказівки підлеглим працівникам для підготовки та виробництва ними м`яких меблів згідно даного замовлення. В подальшому після виробництва меблів та їх передачі покупцям, ОСОБА_4 надавав вказівки менеджерам ПП «ВКФ «Алекс-мебель» повідомляти покупцям меблів реквізити рахунку № НОМЕР_1 , для перерахування на нього грошових коштів за придбані ними м`які меблі. В деяких випадках ОСОБА_4 особисто спілкувався з покупцями меблів та надавав їм реквізити рахунку № НОМЕР_1 . Про те, що на виробничих потужностях ПП «ВКФ «Алекс-Мебель» ОСОБА_4 було організоване власне виробництво м`яких меблів, засновник та працівники підприємства не знали.

Грошові кошти з рахунку № НОМЕР_1 знімались ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яких ОСОБА_4 уповноважував довіреностями, оформленими в АТ «Райффайзен Банк Аваль», здійснювати зняття коштів з даного рахунку. Зняті з рахунку кошти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 віддавали особисто ОСОБА_4 , який залишав їх у власному розпорядженні.

В порушення вимог п.п.а) п.18.1. ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-ІV (що діяв на момент вчинення правопорушення, діяв до 31.12.2010р.), п.п. г) 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N2181-ІІІ (що діяв на момент вчинення правопорушення, діяв до 31.12.2010р.), пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України , ОСОБА_4 умисно в особистих інтересах не надавав до Нікопольської об`єднаної ДП1 ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області річні декларації про доходи свої за 2009, 2010, 2011, 2012 та 2013роки.

Згідно п.1.1 ст.1. Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (що діяв на момент вчинення правопорушення, до 31.12.2010р.), та згідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, будучи платником податків, ОСОБА_4 , всупереч вимогам вище перелічених нормативно- правових актів, здійснюючи злочинний умисел, спрямований на ухилення від сплати податків, діючи умисно в власних інтересах, завідомо усвідомлюючи неправомірність своїх дій та їх наслідків, в порушення п.п. 8.2.1. п.8.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-ІV (що діяв на момент вчинення правопорушення, до 31.12.2010р.) відповідно до якого «платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов`язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку», а також п.п. в) п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-ІV (що діяв на момент вчинення правопорушення, до 31.12.2010р.) відповідно до якого «особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку», а також п.п. б) п. 20.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року N889-ІV (що діяв на момент вчинення правопорушення, до 31.12.2010р.) відповідно до якого «фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи: при порушенні правил сплати податку з чистого річного оподатковуваного доходу платника податку - такий платник податку», а також п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України відповідно до якого «до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору», а також п. 168.2 ст.168 Податкового кодексу України відповідно до якого «особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність. Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів», а також п.п. 168.4.8 п. 168.4. ст.168 Податкового кодексу України відповідно до якого «відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа у випадках, визначених цим розділом» в період з 17.09.2009р. по 01.08.2013р. на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» отримував доходи від громадян з різних областей України Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Київська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська) за реалізовані товари (меблі) та не декларував їх в річних деклараціях про доходи за 2009р, 2010р., 201 1р., 2012р. та 2013р. в загальній сумі 5703103,53 грн., що спричинило за собою несплату податку з доходів фізичних осіб та податку на доходи фізичних осіб за період з 17.09.2009р. по 01.08.2013р. в загальній сумі 907 294,82 грн., що є значним розміром.

В судовому засіданні ОСОБА_4 визнав свою провину та пояснив, що він дійсно працював директором Приватного підприємства «Алекс-мебель» на його ім`я був відкритий рахунок в АТ «Райффайзен Банк Аваль». Цей рахунок було відкрито з метою виробничих потреб, наприклад у разі сплати штрафів, надходження боргів та інш. Приблизно з вересня 2009 року, у зв`язку із економічними труднощами, він вирішив вкласти свої гроші у виробництво виставкових екземплярів меблів для розширення кола покупців. Тобто фактично за власний рахунок налагодив додаткове виробництво меблів, використовуючи ресурси підприємства «Алекс-мебель». Облік виготовлених товарів та перелік покупців він не може довести, т.я і не може довести затрати на придбання матеріалів для їх виготовлення. Тому кошти, які перераховані йому на рахунок відкритий у АТ «Райффайзен Банк Аваль» не є чистим прибутком. У зв`язку з чим він не визнає позовні вимоги прокурора та не погоджується з висновками акту податкової перевірки. Вчасно не оскаржив його, бо сподівався, що зможе довести власні витрати на виробництво цих меблів. Особисто він гроші не знімав з рахунку, т.я. за його дорученням як директора це робили гл. бухгалтер, його заступник та заступник директора з питань виробництва меблів, які мали право розпоряджатися цим рахунком. В скоєному щиро кається, але запевняє, що не збагатився своїми діями, а навпаки витратив власні кошти на виробництво меблів і не розуміє чому він має сплачувати таку велику суму податків, якщо прибутку фактично не мав. Просив звільнити його від покарання та застосувати положення Закону України «Про амністію».

За клопотанням прокурора та за згодою обвинуваченого, судом досліджений акт Нікопольської об`єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №2783/04-07-17- 03.1814306999 від 01.10.2014р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_4 з питань правильності, повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб, податку на доходи фізичних осіб при отриманні доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) з урахуванням отриманих допитів громадян з різних областей України, які перераховували грошові кошти на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 за період з 17.09.2009 року по 01.08.2013 року, згідно якого встановлено наступне:

Відповідно до п.п. 8.2.1. п.8.2 ст.8, п.п. в) п.17.2 ст.17, п.п. б) п. 20.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-ІV (що діяв на момент вчинення правопорушення, до 31.12.2010р.), п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст.164, п.168.2 ст.168, п.п.168.4.8 п.168.4. ст.168 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань яка підлягає донарахуванню на податок з доходів фізичних осіб та податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 907294,82грн., в тому числі: за 2009 рік (з 17.09.2009 по 31.12.2009) на суму 124690,08 грн.; за 2010р. на суму 285157,76грн., за 2011 рік на суму 270868,22 грн.; за 2012р. на суму 178221,23 грн., за 2013р. (з 01.01.2013 по 01.08.2013) на суму 48357,53грн.

В порушення п.п. а) п. 18.1. ст.18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-ІV (що діяв на момент вчинення правопорушення, до 31.12.2010р.), п.п. г) 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N2181-ІІІ (що діяв на момент вчинення правопорушення, до 31.12.2010р.), пп.49.18.4, п.49.18, ст.49 Податкового кодексу України ОСОБА_4 не надано до Нікопольської об`єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області річних декларацій про доходи за 2009р., 2010р., 2011р., 2012р. та 2013р.

Крім того, в порушення вимог п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України, платником податків, ОСОБА_4 контролюючим органам не надані первинні документи за перевіряємий період при здійсненні податкового контролю. Таким чином, під час перевірки контролюючими органами використані лише виписки банку по розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 , за період з 17.09.2009 року по 01.08.2013 року та протоколи допиту, надані слідчим.

Інші докази у кримінальному провадженні суду для дослідження не надавалися.

Оцінюючи, досліджені докази, вважаю, що вина ОСОБА_4 доведена у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, враховує пом`якшуючі обставини до яких відносить щиросердне каяття обвинуваченого, позитивні характеристики з місця роботи та проживання, враховує його акту співучасть у розкритті вчиненого ним правопорушення, той факт, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, є особою пенсійного віку, але продовжує працювати та має постійне місце роботи. У зв`язку з чим, суд вважає, що достатнім для його виправлення, а також відповідним до вчиненого та його наслідків буде покарання у вигляді штрафу, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.212 КК України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного так і додаткового покарання, призначеного судом. Згідно ст.1 п.г) Закону України «Про амністію» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших видів покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 кримінального кодексу України, особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону країни «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_4 вчинив умисне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості та на день набрання чинності Законом України « Про амністію у 2014 році» йому виповнилося 64 роки. В судових дебатах він просив суд застосувати відносно положення Закону України «Про амністію у 2014 році». За таких обставин, суд може звільнити засудженого від основного покарання призначеного за вироком.

Цивільний позов прокурора про відшкодування збитків завданих неправомірними діями ОСОБА_4 на суму 907294,82 гривні не може бут задоволений з наступних підстав. Факт несплати податку з доходів фізичних осіб та податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 907 294,82 грн., визначений в акті Нікопольської об`єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №2783/04-07-17- 03.1814306999 від 01.10.2014р. Згідно цього ж акту зазначено, що первинних документів для проведення перевірки надано не було, вони не вилучалися і відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування. Таким чином розмір позовних вимог не доведений. За таких обставин , відповідно до ст. 129 КПК України зазначений цивільний позов не може бути задоволений.

Керуючись ст.129,370,371, 374 КПК України,ст.1 п.ґ, ст.14 Закону України «Про амністію у 2014 році», - суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 п. ґ Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді штрафу, призначеного судом.

Запобіжний захід не обирався.

Заходи забезпечення провадження не застосовувалися.

В задоволенні цивільного позову, заявленого прокурором відмовити.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Головуючий :