Постанова

від 10.07.2009 по справі 08/189-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

08/189-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2009 р.                                                           Справа № 08/189-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Барбашова С.В.

при секретарі Байбак О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Іванов К.В., Коломійцев А.Ю.

відповідача -  Чередниченко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщення Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 1230Х/3-7 на рішення господарського суду Харківської області від 12.02.09 по справі № 08/189-08

за позовом ТОВ "Аметрін", м. Київ

до Приватного медико-фармацевтичного підприємства "Тесей", смт. Первомайський

про стягнення 20402,74 грн. -

встановила:

В листопаді 2008 р. позивач –ТОВ «Аметрін», м. Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача –ПМФП «Тесей», м. Первомайський, Харківської області 15766,93 грн. заборгованості, 4264,71 грн. штрафу, 371,10 грн. пені та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару в рамках укладеного між сторонами договору № 712/м-с від 05.05.08 р.

В процесі розгляду справи в господарському суді позивач надав до суду заяву, в якій уточнив свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 15716,93 грн. основного боргу, 4264,71 грн. штрафу, 371,10 грн. пені, та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що за час розгляду справи відповідач частково погасив існуючий борг, сплативши позивачу 50 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.09 р. (колегія суддів: головуючий суддя Ковальчук Л.В., судді Савченко А.А., Лаврова Л.С.) по справі № 08/189-08 позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 15716,93 грн. основного боргу, 371,10 грн. пені, 4264,71 грн. штрафу, 205 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в рамках укладеного між сторонами договору № 712/м-с від 05.05.08 р.; що пеня та штраф підлягають стягненню з відповідача на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України та ін.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та припинити провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, взяв до уваги неналежні докази, та порушив процесуальні права відповідача. Зокрема суд, на думку відповідача, проігнорував той факт, що позивач не має ліцензії для оптової торгівлі та свідоцтва про реєстрацію платника податку, виданих на фактичну адресу господарювання, тобто м. Харків, а при зверненні до суду до того ж безпідставно не надав акту звірки платежів на момент такого звернення. Крім того, суд, на думку відповідача, проігнорував той факт, що відповідно до поворотної накладної № 002 від 13.11.08 р. відповідач повернув позивачу частину товару, стягнення заборгованості за який також вимагає позивач по даній справі, а останній до того ж, на думку відповідача, факт прийняття товару через свого представника приховує та подає до суду неправдиві відомості стосовно дійсного розміру заборгованості. При цьому, суд, на думку відповідача, незаконно не взяв до уваги той факт, що відповідно до акту звірки від 05.01.09 р. саме позивач заборгував відповідачу 42269,38 грн., що на думку відповідача, свідчить про те, що на момент винесення рішення заборгованість позивача перед відповідачем складала 34481,78 грн.

Разом з тим, суд, на думку відповідача, під час розгляду даної справи порушив процесуальні права відповідача, а саме:

-          вирішив справу в незаконному складі судової колегії;

-          безпідставно подовжив термін розгляду справи належним чином не сповістивши про це відповідача;

-          не надіслав на адресу відповідача ряд залучених до матеріалів справи документів;

-          неналежним чином здійснив фіксацію судового процесу технічними засобами фіксації;

-          незаконно вжив заходів щодо неповідомлення відповідача про час та місце розгляду справи;

-          залучив до матеріалів справи документи без відома відповідача;

-          незаконно вносив виправлення в залучені до матеріалів справи документи;

-          проігнорував низку заяв відповідача про допущені судом правопорушення, та жодним чином на них не реагував та ін.

01.06.09 р. позивач надав до суду клопотання про залучення до справи додаткових документів, а саме звернення начальника міліції Московського РВ ХМУ ГУМВСУ у Харківській області (вх. № 3330 від 01.06.09 р.), звернення о/у СДСБЕЗ Московського РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області для дачі пояснень (вх. № 3331 від 01.06.09 р.), заяву довіреної особи відповідача Чередниченко М.І. від 19.03.09 р. до прокуратури Московського району м. Харкова (вх. № 3332 від 01.06.09 р.) іншу заяву довіреної особи відповідача Чередниченко М.І. від 14.04.09 р. до прокуратури Московського району м. Харкова (вх. № 3333 від 01.06.09 р.).

Вказані клопотання були судом задоволені, надані відповідачем документи залучені до матеріалів справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що доводи відповідача про порушення господарським судом під час розгляду даної справи процесуальних прав відповідача є останнім жодним чином не доведеними та надуманими; що господарський суд прийняв оскаржуване рішення в законному складі суду, про що, крім іншого, свідчить відповідна ухвала заступника голови суду від 12.02.09 р., а відповідач при цьому був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, однак представник останнього з власної ініціативи не забажав прийняти в ньому участь; що позивачем на адресу відповідача неодноразово надсилався акт звірки взаєморозрахунків, і цей акт також надавався для залучення до матеріалів справи; що наданий відповідачем акт звірки (станом на 05.01.08 р.) є, на думку позивача, неналежним доказом по даній справі, оскільки взаєморозрахунок за ним відповідачем проведено не з позивачем, а з іншим господарюючим суб'єктом, який не має відношення до позивача, а позивач не є її правонаступником; що позивач надавав до суду відповідну ліцензію на право здійснення відповідного виду діяльності, свідоцтво платника податку, свідоцтво про державну реєстрацію однак наявність чи відсутність даних документів жодним чином не звільняє відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов'язання перед позивачем; що накладна про повернення товару № 002 від 13.11.08 р. не є належним доказом часткового повернення товару позивачу, оскільки за нею товар від відповідача отримувала невідома позивачу особа, не його представник, а в самого відповідача до того ж відсутні належні докази отримання товару вказаною особою саме для позивача та ін.

06.07.09 р. відповідач надав до суду заяву (вх. № 4446) в якій зазначив про те, що позивач під час розгляду даної справи вводить суд в оману, що виявляється в тому, що він отримавши від відповідача товар за накладною № 002 від 13.11.08 р. через свого представника Гацько Владислава Борисовича в присутності іншого представника позивача Ситьсь Віталія Михайловича відмовляється оформити по відповідних бухгалтерських документах відповідно до ЦК України, безпідставно заперечує зазначені обставини під час розгляду даної справи та не враховує повернутий товар в своєму акті звірки взаєморозрахунків. Крім того, позивач, на думку відповідача, при розгляді справи безпідставно не враховує той факт, що відповідно до акту звірки від 05.01.09 р. ТОВ «Фармацевтична аптека № 95», яка як зазначає відповідач з посиланням на договір про відступлення права вимоги від 12.08.08 р. є правонаступником позивача, заборгувала відповідачу 42269,38 грн. Окрім того, відповідач також звертає увагу суду на те, що позивач всупереч вимогам ухвали Харківського апеляційного господарського суду не надав суду на огляд оригіналів ліцензії для оптової торгівлі ліками, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, акту звірки на час розгляду справи та ін.

06.07.09 р. відповідач надав до суду «зауваження»(вх. № 4440) в якому зазначає про те, що акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.08 р. по 31.12.08 р. є, на його думку, неналежним доказом по даній справі, оскільки складений з рядом вказаних відповідачем у вказаному зауваженні недоліків.

06.07.09 р. відповідач надав до суду інше «зауваження»(вх. № 4441) в якому просить суд вважати право вимоги позивача неналежним та таким, що не відповідає вимогам ст. 6 ГПК України посилаючись на порушення останнім «порядку пред'явлення претензії (позовної заяви)»а, саме невиконання останнім вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду щодо надання суду оригіналів ліцензії для оптової торгівлі ліками, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за адресою фактичного господарювання.

Крім того, під час розгляду даної справи представник відповідача Чередниченко Н.М. подав заяву в якій заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Необхідність відкладення розгляду справи представник відповідача мотивував тим, що йому необхідно ознайомитися з наданими позивачем разом з відзивом документами, а саме ліцензією на право здійснення відповідного виду діяльності, свідоцтвом платника податку, свідоцтвом про державну реєстрацію за фактичною адресою та актом звірки.

Однак, вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, як пояснив представник позивача, ніяких документів «за адресою фактичного господарювання»він не надавав, а додані позивачем до відзиву документи, а саме копії ліцензії на право здійснення відповідного виду діяльності, свідоцтва платника податку, свідоцтва про державну реєстрацію надавалися позивачем під час розгляду справи в господарському суді, і вони були залучені судом до матеріалів справи (т. 1 а.с. 54-58), відповідно  представник відповідача Чередниченко М.І. при неодноразовому ознайомленні з матеріалами справи мав можливість ознайомитися і з вказаними документами, а акт звірки позивачем неодноразово надсилався на адресу відповідача, що не заперечується самим представником відповідача Чередниченко М.І., та свідчить про те, що вказаний представник ознайомлений з даним документом.

Разом з тим, представник відповідача в судовому засіданні також просив суд відкласти розгляд справи з посиланням на відсутність у представників позивача в судовому засіданні, відповідних повноважень, як наслідок «їх неналежної вимоги по даній справі»та необхідністю познайомитися з даними представниками.

Однак, вказане клопотання також було залишено судом без задоволення, оскільки як свідчать залучені до матеріалів оригінали довіреностей на представників позивача Коломійцеві А.Ю. та Іванова К.В., вказані представники мають повноваження на представництво інтересів позивача в господарських судах різних інстанцій, а факт знайомства представників жодним чином не може вплинути на розгляд даної справи по суті. До того ж з відповідними довіреностями представників позивача представник відповідача Чередниченко Н.М. ознайомився в судовому засіданні.

Під час розгляду даної справи в удовому засіданні від 06.07.09 р., представник відповідача Чередниченко М.І. просив суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати прийняте по справі рішення та прийняти нове, яким стягнути з позивача на користь відповідача 34481,78 грн. заборгованості, посилаючись при цьому на те, що існування вказаної заборгованості підтверджується актом звірки від 05.01.09 р.

Однак, вимоги відповідача про прийняття нового рішення за зустрічною вимогою про стягнення заборгованості з позивача, з урахуванням вимог ст. 101 ГПК України, не можуть бути задоволені, оскільки вони не були предметом розгляду суду першої інстанції т. я. відповідних зустрічних позовних вимог відповідач, як свідчать матеріали справи у встановленому законом порядку не заявляв.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, 05.05.08 р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №712/М-С відповідно до умов якого Продавець (позивач) зобов'язався передати, а Покупець (відповідач) приймати окремими партіями і оплачувати лікарські препарати, хімічні реактиви, дезинфекційні засоби, вироби медичного призначення і витратні матеріали, що іменуються надалі "Товар", номенклатура, кількість і ціна якого визначаються на підставі письмової заявки або заявки по телефону відповідача на кожну конкретну партію товару і відображаються в накладній на дану партію. При цьому відповідач також зобов'язався проводити оплату кожної партії товару на розрахунковий рахунок позивача у відповідності до строків вказаних у накладній, згідно з п.2.1 договору на кожну партію товару.

Відповідно до п.5.1 Договору Покупець проводить оплату кожної партії товару на розрахунковий рахунок Продавця відповідно до строків вказаних у накладній, згідно з п. 2.1. Договору, на кожну партію товару.

Згідно з п. 5.3 Договору, оплата здійснюється відповідачем на підставі договору. При здійсненні платежу відповідач обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату вищезгаданого договору.

Матеріали справи також свідчать про те, що позивач виконуючи свої зобов'язався поставив відповідачу товар на підставі накладних № 31968 від 18.06.2008 р. на суму 1628,52 грн. строк оплати 18.07.2008 р. (борг 1390,79 грн.), № 38548 від 18.07.2008 р. на суму 1540,04 грн. строк оплати 17.08.2008 р. (борг 1298,04 грн.), № 39126 від 22.07.2008 р. на суму 1452,65 грн. строк оплати 21.08.2008 р., № 39127 від 22.07.2008 р. на суму 1587,42 грн. строк оплати 21.08.2008 р., № 41533 від 01.08.2008 р. на суму 1518,03 грн. строк оплати 31.08.2008 р., № 41536 від 01.08.2008 р. на суму 1208,06 грн. строк оплати 31.08.2008 р., № 41536 від 01.08.2008 р. на суму 1208,06 грн. строк оплати 31.08.2008 р., № 42538 від 06.08.2008 р. на суму 851,69 грн. строк оплати 05.09.2008 р., № 42539 від 06.08.2008 р. на суму 1141,39 грн. строк оплати 05.09.2008 р., № 44524 від 15.08.2008 р. на суму 1432,76 грн. строк оплати 14.09.2008 р., № 44525 від 15.08.2008 р. на суму 658,65 грн. строк оплати 14.09.2008 р., № 49259 від 09.09.2008 р. на суму 1676,41 грн. строк оплати 09.10.2008 р., № 49268 від 09.09.2008 р. на суму 1551,05 грн. строк оплати 09.10.2008 р., всього на суму 15766,94 грн. Таким чином, в накладних вказано номер Договору на підставі якого був поставлений товар та терміни його оплати.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, в процесі розгляду справи сплатив 50 грн.

Таким чином,  основна сума заборгованості відповідача по договору № 712/м-с від 05.05.08 р. складає 15716,93 грн. і саме з вимогами про її стягнення а також нарахованих в зв'язку з її несплатою штрафних санкцій позивач звернувся до суду з позовом по даній справі.

Разом з тим, відповідач стверджує, що ним був повернутий товар на суму 7975,01 грн. по зворотній накладній № 002 від 13.11.2008 р. Як свідчить вказана накладна (т 1 а.с. 69-70), відповідно до неї товар від відповідача прийняв гр. Гацько Владислав Борисович.

Однак, позивач проти отримання вказаного товару від відповідача заперечує, зазначаючи при цьому що гр. Гацько Владислав Борисович з моменту реєстрації ТОВ «Аметрін», м. Київ ніколи не мав з позивачем трудових відносин (довідка ТОВ «Аметрін», т. 2 а.с. 28), а останній ніколи не уповноважував вказаного громадянина на отримання товару від відповідача.

Разом з тим, відповідач з посиланням на акт звірки взаєморозрахунків (т. 1 а.с 144) станом на 05.01.09 р. зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем взагалі відсутня, оскільки саме позивач заборгував відповідачу 42269,38 грн., що становить суму значно більшу ніж сума заявленого позивачем позову. При цьому, відповідач вважає, що позивач є правонаступником ТОВ «Аптека-95», з якою в даному акті відповідачем були звірені розрахунки. Зазначене, на думку відповідача, підтверджується договором відступлення права вимоги № 6-у від 12.08.08 р., укладеним між позивачем та ТОВ «Аптека-95».

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в рамках укладеного між сторонами договору № 712/м-с від 05.05.08 р.; що пеня та штраф підлягають стягненню з відповідача на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм  надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК  України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В ст. 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції.

Отже, факт передачі позивачем товару відповідачу підтверджується матеріалами справи, зокрема накладними, за якими цей товар передавався, в яких вказано номер Договору на підставі якого був поставлений товар та терміни його оплати. Таким чином, існування заборгованості за поставлений в рамках договору № 712/м-с від 05.05.08 р. товар в сумі  15716,93 грн. з урахуванням вимог ст. 32-36 ГПК України вважається доведеною позивачем належним чином.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач в обґрунтування своїх вимог не надав доказів сплати вказаної заборгованості у встановлений строк, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15716,93 грн. боргу.

При цьому, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи відповідача про те, що частину отриманого в рамках договору № 712/м-с товару він повернув позивачу по зворотній накладній № 002 від 13.11.2008 р., оскільки як свідчить вказана накладна (т 1 а.с. 69-70), відповідно до неї товар відповідач передав гр-у. Гацько Владиславу Борисовичу. Як зазначено в даному документі - провізору-працівнику складу Аметрин. Однак, вказана накладна не має ні печатки підприємства позивача, не вказано підстав, за якими був повернутий товар, а відповідач до того ж не надав суду довіреності або іншого документу, який би міг засвідчити що гр. Гацько Владислав Борисович дійсно був уповноважений на прийняття товару для позивача, або що він передав його позивачу після прийняття від відповідача. Крім того, позивач проти отримання вказаного товару від відповідача заперечує, зазначаючи при цьому що гр. Гацько Владислав Борисович з моменту реєстрації ТОВ «Аметрін», м. Київ ніколи не мав з позивачем трудових відносин (в матеріалах справи міститься відповідна довідка ТОВ «Аметрін», т. 2 а.с. 28), та ніколи не уповноважував вказаного громадянина на отримання товару від відповідача.

До того ж, відповідач також не надав суду доказів того, що вказана передача товару мала місце за узгодженням сторін та в рамках договору купівлі-продажу № 712/М-С.

Стосовно акту звірки станом на 05.01.09 р. на який посилається позивач в обґрунтування своїх заперечень, то він, з урахуванням вимог ст. 32, 34, 36 ГПК України також не може бути належним доказом відсутності заборгованості відповідача перед позивачем за договором №712/М-С, оскільки по-перше в даному документі відповідач звіряв розрахунки з ТОВ «Аптека № 95», а не з позивачем, і по-друге вказаний акт в будь-якому випадку не є первинним документом в розумінні ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тоді як факт здійснення будь-якої господарської операції (в т.ч. передачі товару, сплати грошових коштів, тощо), і, як наслідок, може засвідчувати факт її здійснення тільки первинні документи (в т.ч. договір, накладна, платіжні доручення тощо).

Не знайшли документального підтвердження і доводи відповідача про те, що позивач є правонаступником ТОВ «Аптека № 95». Зокрема відповідачем будь-яких доказів, які б в розумінні ст. ст. 104-108 ЦК України свідчили про зазначені обставини не надані. До того ж, сам позивач заперечує проти того, що він є правонаступником ТОВ «Аптека № 95».

При цьому, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи відповідача про те, що факт правонаступництва нібито підтверджується укладеним між позивачем та ТОВ «Аптека № 95»договором про відступлення права вимоги № 6-у від 12.08.08 р., оскільки по-перше сам по собі договір та факт його укладання не мають жодного відношення до правонаступництва, і по-друге в ньому взагалі не йдеться про заборгованість, яка виникла у відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу № 712/М-С, і стягнення якої позивач вимагає по даній справі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не виконав в обумовлений договором та відповідних накладних строк свої зобов'язання з оплати отриманого товару.

Відповідно до ст. 611-612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 4.4 договору, за порушення строку оплати за поставлений товар Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє в періоді, за який нараховується пеня) від суми виниклої заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

Крім того, п. 4.5 договору передбачено, що в випадку прострочення оплати партії товару більш ніж на 30 календарних днів, відповідач крім пені зобов'язаний сплатити позивачеві штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

Враховуючи викладене, висновки господарського суду про задоволення позову в частині стягнення 371,10 грн. пені та 4264,71 грн. штрафу є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим, оскаржуване рішення в даній частині також підлягає залишенню без змін.

При цьому, не можуть бути прийняті судом до уваги вимоги відповідача про скасування прийнятого по справі рішення з підстав ненадання ліцензії на право здійснення відповідного виду діяльності, свідоцтва платника податку, свідоцтва про державну реєстрацію на фактичну адресу, акту оскільки як свідчать матеріали справи відповідні документи відповідач має, їх копії залучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 54-58), представник відповідач неодноразово ознайомлювався з їх змістом під час ознайомлення з матеріалами з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

При цьому, вимоги чинного законодавства України не забороняють суб'єктам господарювання за певних обставин володіти майном та здійснювати свою господарську діяльність не за місцем державної реєстрації цього суб'єкту господарювання.

Разом з тим, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Аметрін», підприємство зареєстровано за юридичною адресою м. Київ, вул. Гайдара, буд. 27, поверх 1, офіс 3. Саме вказаний суб'єкт господарювання, який зареєстрований в м. Києві є позивачем по даній справі, саме з останнім відповідачем був укладений договір № 712/м-с, і саме від ТОВ «Аметрін», м. Київ відповідач отримував лікарські засоби. Як зазначає позивач, філій або інших відокремлених структурних підрозділів, зареєстрованих в м. Харків, в т.ч. таких, які б мали право представляти інтереси ТОВ «Аметрін»в судах, товариство не має. Ліцензію на оптову торгівлю лікарськими засобами ТОВ «Аметрін»має, і саме вона дає право останньому здійснювати таку діяльність по всій території України, в т.ч. в Харківській області. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Аметрін»також має, що свідчить про те, що останній у встановленому законом порядку зареєстрований як платник податку на додану вартість та здійснює всі відповідні дії щодо його сплати за місцем реєстрації, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

До того ж наявність чи відсутність таких документів у позивача, їх дійсність або недійсність, не є предметом розгляду суду по даній справі, а їх відсутність жодним чином не може вплинути на настання юридичної відповідальності відповідача за порушення своїх зобов'язань за договором № 712/м-с.

Щодо ненадання позивачем до суду акту звірки взаєморозрахунків на час звернення до суду, то наявність чи відсутність такого документа жодним чином не може вплинути на прийняття по справі рішення, оскільки акт звіряння є тільки документом по якому бухгалтерії підприємств звіряють облік господарських операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань, сторони повинні довести первинними документами в розумінні ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", при цьому відповідач не надав до суду первинних документів які б могли свідчили про відсутність в нього заборгованості за договором № 712/м-с перед позивачем.

До того ж, як свідчать матеріали справи, до них залучено підписаний позивачем акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.01.08 р. по 31.12.08 р. за договором № 712/м-с від 05.05.08 р. в якому позивачем була відображена заборгованість відповідача за вказаним договором в сумі 15716,93 грн., тобто саме вказана заборгованість без виключення 50 грн. які відповідач сплатив вже в процесі розгляду справи, існувала станом на час звернення позивача до суду.

При цьому, даний акт звірки позивачем неодноразово надсилався на адресу відповідача, що не заперечується і самим представником відповідача Чередниченко М.І.

Перевіривши правильність дотримання господарським судом під час розгляду даної справи норм процесуального права суд приходить до висновку про безпідставність посилань відповідача про їх порушення.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, рішення по даній справі було прийнято в законному складі суду, про що свідчать ухвали Заступника голови Господарського суду Харківської області від 05.02.09 р. та від 11.02.09 р. про відмову в задоволенні заяви про відвід судді Ковальчук Л.В. та про призначення для розгляду судової колегії, яка в подальшому і прийняла оскаржуване рішення.

Щодо чисельних зауважень та скарг відповідача на нібито неправомірні дії суду стосовно нього, то зазначені обставини відповідачем також жодним чином не доведені та спростовуються матеріалами справи, дії суду щодо розгляду справи відповідають відповідним вимогам ГПК України, а відповідач до того ж не пояснив як саме відповідні дії суду призвели до прийняття неправильного рішення по даній справі. Крім того, відповідач, як свідчать матеріали справи не був позбавлений права реалізовувати свої процесуальні права, зокрема його судом було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, в разі необхідності, представник відповідача міг ознайомитися з матеріалами справи, в т.ч. з документами які відповідач не має. Не знайшли документального підтвердження і доводи відповідача про підробку позивачем документів, внесення судом виправлень до таких документів, вилучення таких документів з матеріалів справи, та залучення таких документів до матеріалів справи без відома відповідача тощо.

Щодо залишення судом першої інстанції без відповідей чисельних заяв та зауважень відповідача, то ці доводи також не можуть бути прийняті судом до уваги, а тим більше, бути підставою для скасування прийнятого по справі рішення, оскільки відповідно до вимог п. 2 ст. 12 Закону України «Про статус суддів»будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і  тягне  за  собою відповідальність згідно з законом. Суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо  суті розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення, інакше як  у  випадках і порядку, передбачених  законом.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. При цьому,  відповідач, не надав жодного доказу того, що господарський суд при винесенні рішення порушив норми процесуального права, які могли б в будь-якому випадку бути підставою для скасування даного рішення.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Клопотання відповідача (заяву) про відкладення розгляду справи відхилити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.02.09 р. по справі № 08/189-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Повний текст постанови підписано 10.07.09 р.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Барбашова С.В.