Постанова

від 07.07.2009 по справі 9/54-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/54-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" липня 2009 р.                                                           Справа № 9/54-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Подух Л.В. - представника за довіреністю №4/20 від 20.05.2009р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Подільське", с.Жежелів Козятинського району Вінницької області  

на рішення господарського суду Вінницької області

від "17" квітня 2009 р. у справі № 9/54-09 (суддя Балтак О.О.)

за позовом приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м.Київ

до селянського (фермерського) господарства "Подільське", с.Жежелів Козятинського району Вінницької області  

про стягнення 84825,23 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.04.2009р. у справі №9/54-09 задоволено позов приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" до селянського (фермерського) господарства "Подільське" про стягнення 84825,23 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 62851,85грн. боргу, 4463,34грн. пені, 12457,78грн. штрафу, 2789,59грн. 15% річних, 2262,67грн. інфляційних втрат, 848,25 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просить зазначений судовий акт скасувати та прийняти новий, яким у позові відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що в порушення вимог ст.ст.22, 28 ГПК України, суд розглянув справу  без участі повноважного представника відповідача (а.с. 66 - 67).

У відзиві на апеляційну скаргу №07-09/01-П від 03.07.2009р., позивач заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, зазначивши, що відповідач не забезпечив  явку повноважного представника у судове засідання та несвоєчасно повідомив суд про неявку останнього. Крім того, відповідач не надав суду всіх витребуваних доказів, що, як вважає позивач,  є навмисним затягуванням вирішення спору по суті (а.с. 72).

Представник відповідача у засідання суду не з'явився.

06.07.2009р. на адресу Житомирського апеляційного господарського суду від СФГ "Подільське" надійшло клопотання №28/32а від 06.07.2009р. про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю повноважного представника відповідача (а.с. 71).

У зв'язку ненаданням СФГ "Подільське" належних доказів на підтвердження обставин непрацездатності повноважного представника, що унеможливило його участь у судовому засіданні, колегія суддів відхилила клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на останню, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.04.2008р. між ПП "Хімагромаркетинг 2000" (продавець) та СФГ "Подільське" (покупець) укладено договір поставки №Х2-02-0191 (далі - договір поставки), у відповідності до п.1.1 якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити засоби захисту рослин (а.с. 14).

Згідно п.1.4 договору поставки, кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п.1.1 даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшений, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати.

Так, додатковими угодами №Х2-02-0191ДС1 від 06.05.2008р., №Х2-02-0191ДС2 від 13.05.2008р., №Х2-02-0191ДС3 від 21.05.2008р., №Х2-02-0191ДС4 від 27.05.2008р.,  №Х2-02-0191ДС5 від 10.06.2008р., №Х2-02-0191ДС6 від 13.06.2008р., №Х2-02-0191ДС7 від 09.07.2008р. сторони внесли зміни до договору поставки, щодо кількості, асортименту товару, що підлягає поставці, та строку оплати (а.с. 15 - 21).

На виконання договору поставки та додаткових угод до нього, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 83051,85грн., що стверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с. 22 - 33).

Відповідно до п.2.1 договору поставки та додаткових угод до нього, відповідач зобов'язалося оплатити отриманий товар не пізніше 20.10.2008р.

Відповідач, в порушення умов договору, здійснив часткові  розрахунки за товар в  сумі 20200грн., що підтверджується  випискою банку по особовому рахунку ПП "Хімагромаркетинг 2000" від 25.09.2008р. (а.с. 34).

Таким чином, сума боргу за договором поставки становить 62851,85грн.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою №11-09/029-Г від 06.02.2009р. про сплату боргу за договором поставки в сумі 84825,23грн. з урахуванням штрафу, встановленого індексу інфляції, річних та пені за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання (а.с. 37).

Відповідачем вимогу позивача залишило без відповіді та виконання.

За вказаних обставин, ПП "Хімагромаркетинг 2000" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою №9-09/029-Г від 05.02.2009р. про стягнення з СФГ "Подільське" заборгованості у сумі 84825,23грн., з яких 62851,85грн. основного боргу, 4463,34грн. пені, 12457,78грн. 15% штрафу, 2789,59грн. 15% річних,  2262,67грн. інфляційних втрат (а.с. 2 - 5).

З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне:

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1,6 ст.265 ГК України, за   договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До  відносин  поставки,  не  врегульованих  цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1, 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити  продавцеві повну ціну переданого товару.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав у повному обсязі зобов'язання щодо оплати отриманого товару у,  встановлений п.2.1 договору поставки та додаткових угод до нього,  строк, тобто вважається таким, що прострочив.

Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача (боржника) на користь позивача 62851,85грн. боргу.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Нормами ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У договорі поставки сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання зобов'язання, передбачених п.2.1 даного договору (несвоєчасної оплату товару), більше ніж 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору (п.5.4 договору поставки).

Згідно зазначеного, вимога позивача щодо стягнення  з відповідача  12457,78грн. 15% штрафу правильно задоволена судом першої інстанції у повному обсязі.

Згідно ст.1,3 спеціального Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо  відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку  платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 договору поставки сторони передбачили, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п.2.1 даного договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.  Начислення пені здійснюється з дня прострочення, але продавець має право застосовувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів.

Колегія суддів вважає, що позивач правильно у відповідності до норм чинного законодавства та умов договору нарахував, а  суд першої інстанції стягнув з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання  4463,34грн. пені за період з 21.10.2008р. по 05.02.2009р. (а.с. 35 - розрахунок, перевірений судом).

Нормою ч.2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, пунктом 5.5 договору поставки передбачено, що сторони дійшли до згоди  щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст.625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі 15 % . З дня закінчення  строків сплати, передбачених п.2.1 договору, вважається, що продавцем  пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення  (минулий та майбутній) та  відсотків річних.  

Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача (боржника) 2262,67грн. інфляційних втрат з 01.11.2008р. по 31.12.2008р.  та 2789,59грн. 15% річних за період з 21.10.2008р. по 05.02.2009р. (а.с. 35 - 36 - розрахунок, перевірений судом).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зазначеного, суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги селянського (фермерського) господарства "Подільське" .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 17.04.2009 року прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 17 квітня 2009 року у справі №9/54-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Подільське", с.Жежелів Козятинського району Вінницької області - без задоволення.

2. Справу №9/54-09 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд.