Постанова

від 30.06.2009 по справі 15/73

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/73

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.06.2009                                                                                           № 15/73

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:            Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

 при секретарі:           Цецарському А.О.

 За участю представників:

 від позивача –           Магденко Ю.А.

  від відповідача -           Дмитрієвська І.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.05.2009

 у справі № 15/73 (суддя Федоренко Ю.В.)

 за позовом                               Приватного підприємства "Векторпостач"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор"

 про                                                   стягнення 27299,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач, ПП „Векторпостач” звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ТОВ „Агрікор” про стягнення основної сум боргу за договором купівлі-продажу та штрафних санкцій за неналежне виконання  умов договору.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2009 року позов був задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 25470,36 грн., 3% річних в розмірі 117,38 грн., пеню в розмірі 937,94 грн. та 566,49 грн. інфляційних втрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій  вказує, що рішення суду першої інстанції постановлено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача надав  суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норма матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

          Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

          07.10.2008 року між позивачем ПП „Векторпостач” та ТОВ „Агрікор” був укладений договір № 03-040/08.

          Відповідно до умов даного договору позивач поставляв відповідачу продукцію: спецодяг, спецвзуття та промислові засоби індивідуального захисту на загальну суму 100000 грн.

          Відповідно до п. 2.1 та 2.2 договору відповідач розраховується з позивачем перерахуванням грошей на розрахунковий рахунок позивача.

          Остаточний термін оплати продукції складає 30  календарних днів з моменту її поставки і в розмірі 100% згідно видаткової накладної.

Пунктом 2.3 договору визначено, що датою поставки продукції вважається дата виписки видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється обома сторонами, позивачем було поставлено відповідачу продукції на загальну суму 55470,36 грн.

Даний факт підтверджується наступними накладними: № ВП-0000277 від 10.10.2008 року на суму 168 грн., № ВП-0000293 від 21.10.2008 року на 15116,52 грн., № ВП-0000300 від 30.10.2008 року на 7076,40 грн., № ВП-0000319 від 13.11.2008 року на 4044 грн., № ВП-0000276 від 09.10.2008 року на 1260,72 грн., № ВП-0000297 від 24.10.2008 року на 15728,70 грн., № ВП-0000298 від 24.10.2008 року на 12076,02 грн.

Відповідачем позивачу було частково перераховано кошти за поставлений товар в сумі 30000 грн.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем становить 25470,36 грн.

          Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

23.01.2009 року ПП „Векторпостач” направив на адресу відповідача ТОВ „Агрікор” претензію, якою просив сплатити основну суму боргу в розмірі 25470,36 грн. та штрафні санкції, нараховані ним відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідь на претензію відповідачем позивачу не направлялася, борг сплачений ними не був.

Отже, сума основного боргу ТОВ „Агрікор” перед ПП „Векторпостач” становить 25470,36 грн.

Дана сума відповідачем по справі не оспорюється.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, крім основної суми боргу просив стягнути з відповідача також штрафні санкції, а саме 3% річних в розмірі 117,38 грн., інфляційні втрати в сумі 773,54 грн. та пеню в розмірі 937,94 грн.

Обґрунтовуючи розмір штрафних санкцій, позивач надав розрахунок сум боргу, з якого вбачається, що нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені ним здійснювалося з 23.11.2008 року по дату направлення претензії відповідачу.

Відповідач, не погоджуючись з даним нарахуванням штрафних санкцій, в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до умов договору, а саме п. 2.2 договору штрафні санкції повинні нараховуватися з 13.12.2008 року.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Як передбачено п.2.2 договору остаточний термін оплати продукції складає 30  календарних днів з моменту ї поставки в розмірі 100% згідно видаткової накладної.

Остання видаткова накладна датована 13.11.2008 року, коли відповідачу було поставлено останню партію продукції.

Отже строк оплати вартості поставленої продукції позивачем відповідачу  закінчується 12.12.2008 року включно, тобто штрафні санкцію мають зараховувати з 13.12.2008 року.

Таким чином, розмір 3% річних, які підлягають сплаті відповідачем на користь позивача за несвоєчасне виконання умов договору по оплаті поставленого товару буде наступним:

За період з 13.12.2008 року по 31.12.2008 року

25470,36 *19 * 3/366/100 = 39,67 грн.

За період з 01.01.2009 року по 22.01.2009 року

25470,36 * 22 * 3/365/100 = 46,06 грн.

Отже загальна сума 3% річних становить 85,73 грн.

Відповідно до рекомендації ВСУ № 62-97р від 03.04.1997 року, нарахування інфляційних витрат повинно здійснюватися не на фактичну суму боргу, а на усереднену, на перше число кожного місяця.

Таким чином, розмір інфляційних збитків, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 534,88 грн.

Крім того, як зазначалося вище, позивач просив стягнути з відповідача також пеню за невиконання умов договору по оплаті поставленого товару в розмірі 937,94 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору, за несвоєчасну оплату продукції у відповідності з пунктом 2.2 договору покупець сплачує продавцю пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,2% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на кожен день прострочення від простроченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Отже, розмір пені, що підлягає сплаті відповідачем на користь позивача становить:

За період з 13.12.2008 року по 31.12.2008 року

25470,36 *19 * 24/366/100 = 317,34 грн.

За період з 01.01.2009 року по 22.01.2009 року

25470,36 * 22 * 24/365/100 = 368,45 грн.

Всього: 685,79 грн.

          Таким чином, з ТОВ „Агрікор” на користь ПП „Векторпостач” підлягає стягненню основна сума боргу в розмірі 25470, 36 грн., пеня в розмірі 685,79 грн., 3% річних в розмірі 85,73 грн., інфляційні збитки в розмірі 534,88 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

           За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області  від 06.05.2009 року у справі № 15/73  підлягає зміні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 4 ст. 103,  п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2009 року у справі № 15/73 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

” Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор” (17552, Чернігівська обл., Прилуцький район, с. Красляни, вул. Свято-Миколаївська,109, р/р 26000041631200 в АКБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, код 33660151) на користь Приватного підприємства „Векторпостач” ( 42007, Сумська обл., м. Ромни, вул. Фрунзе,6а/14 р/р 26000201316970 філія ЗАТ „ОТП Банк” м. Суми, МФО 337977, код 33219499) пеню в розмірі 685,79 грн., 3% річних в розмірі 85,73 грн., інфляційні збитки в розмірі 534,88 грн.

 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор” (17552, Чернігівська обл., Прилуцький район, с. Красляни, вул. Свято-Миколаївська,109, р/р 26000041631200 в АКБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, код 33660151) на користь Приватного підприємства „Векторпостач” ( 42007, Сумська обл., м. Ромни, вул. Фрунзе, 6а/14 р/р 26000201316970 філія ЗАТ „ОТП Банк” м. Суми, МФО 337977, код 33219499) державне мито в розмірі 267,77 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 116,63 грн.”

3.           В іншій частині рішення суду залишити без змін.

4.      Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор” (17552, Чернігівська обл., Прилуцький район, с. Красляни, вул. Свято-Миколаївська,109, р/р 26000041631200 в АКБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, код 33660151) на користь Приватного підприємства „Векторпостач” ( 42007, Сумська обл., м. Ромни, вул. Фрунзе,6а/14 р/р 26000201316970 філія ЗАТ „ОТП Банк” м. Суми, МФО 337977, код 33219499) мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 1,58 грн.

5.     Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

6.     Матеріали справи № 15/73 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.