Постанова

від 07.07.2009 по справі 3/488

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/488

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07.07.2009                                                                                           № 3/488

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Сотнікова С.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Клименко Н.О. – представник за дов. б/н від 18.03.2009р.;

 від відповідача -Кузьменкова Ю.М. – представник за дов .№ 06-34/48648 від 03.12.2008р.;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2009

 у справі № 3/488 (суддя  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-виробничий центр "РЕУТ"

 до                                                   Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   зобов"язання виконати умови договору

 Суть ухвали і апеляційної скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Культурно-виробничий центр “РЕУТ”           (далі – позивач) у листопаді 2004 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки площею 0,02 га, розташованої за адресою: вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі м. Києва у відповідності до умови п. 3 Угоди № 145 від 11.06.2003р. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита та витрати та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2005р. у справі № 3/488 позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки площею 0,02 га, розташованої за адресою: вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі м. Києва у відповідності до умови п. 3 Угоди № 145 від 11.06.2003р. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2005р. рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2005р. у справі № 3/488 залишено без змін.

          На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2005р. було видано наказ № 3/488 від 04.05.2005р.

          07.11.2005р. ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2005р. у справі № 3/488 та зазначену справу передано для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.09.2007р. рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2005р. у справі № 3/488 залишено без змін.

          15.04.2009р. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи цю заяву тим, що рішенням Київської міської ради від 14.07.2005р. № 775-4/3350 Товариству з обмеженою відповідальністю “Культурно-виробничий центр “РЕУТ” відмовлено у передачі в оренду та продажі земельної ділянки і вирішено повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Культурно-виробничий центр “РЕУТ” кошти в сумі 124981,78 грн., сплачені ним за угодою № 145 від 11.06.2003р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2009р. у справі № 3/488 у задоволенні заяви № 06-34/10634 від 13.04.2009р. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Ухвала суду обґрунтована приписами ст. 117 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що наведені доводи заявника не є обґрунтованими та не відповідають вимогам ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що прийняття Київською міською радою рішення від 14.07.2005р. № 775-4/3350 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “Культурно-виробничий центр “РЕУТ” у передачі в оренду та продажі земельної ділянки не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким заяву про визнання наказу № 3/488 від 04.05.2005р. таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням Київської міської ради від 14.07.2005р. № 775-4/3350 позивачу було відмовлено у передачі в оренду та продажі земельної ділянки та вирішено повернути позивачу кошти у сумі 124981,78 грн., сплачені ним за угодою № 145 від 11.06.2003р., то відсутні підстави для складання технічної документації з продажу земельної ділянки та організації проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки метою її проведення є визначення ціни земельної ділянки, яка підлягає продажу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2009р. у справі № 3/488, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду               № 01-23/3/552 від 06.07.2009р. „Про зміну складу колегії суддів” у зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 3/488 колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий суддя, суддів Сулім В.В., Мартюк А.І.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

 Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи Київський апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.05.2009р. у справі № 3/488 підлягає залишенню без змін, а подана апеляційна скарга – залишенню без задоволення, з наступних підстав.

11.06.2003р. між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради та ТОВ “КВЦ “РЕУТ” укладено Угоду № 145, відповідно до п. 1 якої позивач зобов'язувався сплатити 124981,78 грн. а відповідно до п. 3 Угоди - відповідач зобов'язався організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, зазначеної у пункті 1 цієї Угоди в максимально короткі терміни.

Так. 06.10.2004р. позивач сплатив авансовий внесок у повному розмірі, чим виконав умови угоди, що підтверджується листами-запитами позивача та відповіддю відповідача (аркуші справи 8-10).

Позивач 14.10.2004р. звернувся до відповідача з листом за вх. № 63134 із клопотанням в максимально короткий термін визначитись з ціною земельної ділянки, яке було залишено відповідачем без відповіді.

17.10.2004р. позивач пред'явив відповідачу вимогу за вх. № 61234 з пропозицією виконати свої зобов'язання за угодою.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає твердження апелянта щодо застосування Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.03.2002р. № 304/1738, оскільки предметом спору є зобов'язання виконати умови Угоди № 145, а не послідовність дій щодо установленого порядку продажу земельної ділянки, щодо якої укладено Угоду, з проведенням експертної грошової оцінки та складанням технічної документації з її продажу після обов'язкового отримання права користування земельною ділянкою.

Аналогічна позиція міститься в постанові Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2005р.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням  третейського  суду,  під  час розгляду однієї справи, не доводяться  знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Так, частина четверта статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

-          якщо його видано помилково;

-          якщо обов'язок боржник відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведений перелік підстав є вичерпним.

Таким чином, підставами для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково Закон визначає або обставини, що свідчать про помилку при видачі наказу або свідчать про припинення правових підстав, відповідно до яких були задоволені позовні вимоги.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, що Господарський суд міста Києва помилково видав наказ від 04.05.2005р. № 3/488.

В той же час, правовою підставою задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки площею 0,02 га, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28-30, у Подільському районі м. Києва, є умови пункту 3 Угоди № 145 від 11.06.2003р., укладеної між Позивачем та Відповідачем.

Згідно із ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідач не надав суду доказів того, що Угода № 145 від 11.06.2003р., яку Відповідача зобов'язано виконати наказом від 04.05.2005р. № 3/488, була розірвана (припинено зобов'язання) у встановленому чинним законодавством України порядку та у належній формі. Не було Відповідачем також надано доказів того, що він або інша особа добровільно виконала обов'язок, який виник за Угодою № 145 від 11.06.2003р. та визначений спірним наказом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Відповідач не надав суду доказів того, що Угоду № 145 від 11.06.2003р. було визнано недійсною у встановленому чинним законодавством України порядку, як не було надано доказів того, що Відповідач вчинив дії, спрямовані на розірвання Угоди (припинення зобов'язання), в тому числі повернення Позивачу грошових коштів у сумі 124981,78 грн., сплачених останнім на виконання умов Угоди.

Таким чином, Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що настали інші обставини, внаслідок яких припинилося зобов'язання Відповідача за Угодою № 145 від 11.06.2003р., та за наявності яких господарський суд може визнати наказ повністю або частково таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач посилається на той факт, що Київська міська рада на пленарному засіданні Х сесії IV скликання 14.07.2005р. своїм рішенням № 775-4/3350 “Про відмову у передачі в оренду та продажі земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю “Культурно-виробничий центр “РЕУТ” для експлуатації та обслуговування павільйону-магазину продтоварів на вул. Верхній вал, 28-30 у Подільському районі м. Києва” вирішила повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Культурно-виробничий центр “Реут” кошти за земельну ділянку на вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі м. Києва, сплачених відповідно до угоди № 145 від 11.06.2003р. у сумі 124981,78 грн., та відмовлено у передачі в оренду та продажі земельної ділянки, а тому, на думку Відповідача, відсутні підстави для складання технічної документації з продажу земельної ділянки та організації проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки метою її проведення є визначення ціни земельної ділянки, яка підлягає продажу.

Суд відхиляє зазначене посилання, виходячи з наступного. Як зазначалося, правовою підставою виникнення обов'язку із організації в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки площею 0,02 га, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28-30, у Подільському районі м. Києва, є Угода № 145 від 11.06.2003р. Умови Угоди не визначають як правову підставу для її дострокового розірвання факт прийняття Київською міською радою рішення про відмову в передачі в оренду та продажі вищезазначеної земельної ділянки, а тому факт прийняття Київською міською радою 14.07.2005р. рішення № 775-4/3350, не є обставиною, яка припиняє обов'язок Відповідача належним чином виконувати умови Угоди № 145 від 11.06.2003р. та рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2005р. у справі № 3/488.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду 07.07.2009р. зазначив, що кошти за земельну ділянку на вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі м. Києва, після сплати яких і виникло зобов'язання у Відповідача відповідно до угоди № 145 від 11.06.2003р. не були повернуті Товариству з обмеженою відповідальністю “Культурно-виробничий центр “Реут” як того вимагало рішення Київської міської ради № 775-4/3350 від 14.07.2005р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.09.2007р. рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2005р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2005 у справі № 3/488 залишені без змін.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Обовязок Відповідача виконати угоду згідно рішення суду не обумовлений прийняттям рішень щодо передачі в оренду чи продажу земельної ділянки Позивачу.

          Отже, наявність рішення Київської міської ради від 14.07.2005р. № 775-4/3350 не звільняє Відповідача від обов'язку організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки площею 0,02 га розташовану за адресою: вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі м. Києва у відповідності до умови п. 3 Угоди № 145 від 11.06.2003р., встановленого рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2005р., постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2005р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.09.2007р. у справі № 3/488.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати на наступне. Наказ Господарського суду міста Києва від 04.05.2005р. № 3/488 був виданий за 2 місяця до прийняття рішення Київської міської ради від 14.07.2005р. № 775-4/3350, протягом яких Відповідач безпідставно не виконував наказ. Заява про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 04.05.05р. № 3/488 таким, що не підлягає виконанню, надійшла від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Господарського суду міста Києва 15.04.2009р., тобто через 4 роки після видання спірного наказу та прийняття Київською міською радою рішення від 14.07.2005р. № 775-4/3350. Протягом такого тривалого строку Відповідач безпідставно не виконував судові рішення у справі № 3/488, які набрали законної сили та не вчинив будь-яких дій для врегулювання спірних правовідносин. Законність та обґрунтованість рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2005р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2005р. були підтверджені вже й після прийняття Київською міською радою рішення від 14.07.2005р. № 775-4/3350 ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі від 27.09.2007р.

Отже, фактичні обставини справи свідчать про відсутність підстав, які ст. 117 Господарського процесуального кодексу України надають господарському суду право визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Підстави для скасування та зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на встановлене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні  ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

2.   Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2009 у справі № 3/488 залишити без змін.

3.   Матеріали справи № 3/488 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді