Постанова

від 06.07.2009 по справі 11/96-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/96-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2009 року                                    Справа №  11/96-09

    Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Головко В.Г., Стрелець Т.Г.

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

з участю представника позивача        Алексєєв Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпробетон” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р.  у справі  

за позовом     Товариства  з обмеженою відповідальністю “Рибальський кар'єр”,                              с. Любимівка, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області

до  відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпробетон”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 15029,14гр.

ВСТАНОВИВ:

    В березні 2009 року товариство  з обмеженою відповідальністю “Рибальський кар'єр” (далі Кар'єр) звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпробетон” (далі ТОВ “Дніпробетон”) про стягнення 15029,14гр. Свої вимоги позивач  мотивував тим, що на підставі укладеного з відповідачем договору Кар'єр поставив ТОВ “Дніпробетон” продукцію на загальну суму 60000гр., але відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 15029,14гр.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. (суддя –Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги задоволенні.

    Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, ТОВ “Дніпробетон” звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт зазначив, що судом не проведено акту звірки взаєморозрахунків між сторонам.

    У своєму відзиві позивач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з'явився, пославшись на хворобу.  Враховуючи те, що відповідач у своїй апеляційній скарзі не посилається на наявність у нього якихось інших доказів, що можуть вплинути на рішення суду, а залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

  Дослідивши матеріали справи та перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, вислухавши пояснення представника позивача та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем 20.03.2007р.був укладений договір № 20/03/07 відповідно до умов якого позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 60000гр., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на право отримання продукції (а.с.12-27,49-55). В порушення умов договору відповідач за отриманий товар розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 15029,14гр.

З огляду на це висновки місцевого суду про задоволення позову відповідають положенням ст.509, 526, 530, 655 ЦК України та ст.193 ГК України.

Доводи апелянта про те, що позивачем не правильно визначено розмір заборгованості спростовуються наданими Кар'єром виписками з банківського рахунку позивача через який відбувалась оплата отриманого ТОВ “Дніпробетон” товару (а.с.28-43). Крім того, в порушення приписів ст.33,34 ГПК України відповідач взагалі не надав доказів належного виконання ним умов договору та перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Колегія суддів вважає, що поведінка відповідача під час розгляду справи в судах першої та другої інстанції свідчить про зловживання ТОВ “Дніпробетон” своїми правами та намагання уникнути оплати отриманого від позивача товару.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає передбачених ст.104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду.

              Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпробетон” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. - без змін.                                                                  

                        Головуючий                                                                                      А.О. Логвиненко

                        Суддя                                                                                                Т.Г. Стрелець

                        Суддя                                                                                                В.Г. Головко

Постанову оформлено у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України 9.07.2009р.