Постанова

від 15.07.2009 по справі 16/69-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/69-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня  2009 р.                                                 Справа № 16/69-09  

Колегія суддів у складі

головуючого судді Шепітько І.І., судді Івакіної В.О., судді Терещенко О.І.

при секретарі Погребняк А.М.

за участю представників сторін:

позивача –Криги Ю.О. за дорученням б/н від 24.09.2008 року

відповідача –Грищенка Д.І. за дорученням № 2-10 від 08.01.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 1623Х/1-32) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09 квітня 2009 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна спілка”, м. Київ

до Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтобаз України”, м. Київ

про визнання права власності

                                                      встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 квітня 2009 року (суддя Здоровко Л.М.) порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07 травня 2009 року. Пунктом 5 ухвали про порушення провадження у справі було розглянуто заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. Заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно газоперекачувальний агрегат ГПА-К/5,5-ГТП/6,3 СК (станційний номер №2; заводський номер–5492397403, яке знаходиться: Харківська область, м. Куп'янськ, на території КС-2 “Куп'янськ”) та передано його на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна спілка”.

        Відповідач з пунктом 5 ухвали господарського суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 09 квітня 2009 року в частині пункту 5, що стосується вжиття заходів до забезпечення позову та відмовити позивачу у задоволенні заяви в повному обсязі. Вказує на те, що позивачем не доведено яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідач зазначає, що оскаржуваною ухвалою господарський суд фактично вирішив по суті спір по відношенню до відповідачів, не надавши можливість використати гарантоване статтею 22 Господарського процесуального кодексу України право щодо надання обгрунтованих заперечень з відповідними доказами та аргументами щодо вимог позивача, зазначених в заяві про вжиття заходів забезпечення позову. Також зазначає, що ст. 67 ГПК України не передбачає такого заходу до забезпечення позову як передача спірного майна на відповідальне зберігання позивачу.

       Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні його представник зазначив, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржена ухвала прийнята при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, вона є обґрунтованою і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На підставі наведеного просить ухвалу господарського суду Харківської області  від  09 квітня 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

      Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

       З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Українська транспортна спілка” звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання за ним права власності  на майно –газоперекачувальний агрегат ГПА-К/5,5-ГТП/6,3 СК (станційний номер №2; заводський номер –5492397403).

       У позовній заяві позивач просить суд до прийняття рішення по справі вжити заходи до забезпечення позову - накласти арешт на майно газоперекачувальний агрегат ГПА-К/5,5-ГТП/6,3 СК (станційний номер №2; заводський номер - 5492397403) та передати його на відповідальне зберігання позивачу.

      В обгрунтуванні заявленного клопотання позивач вказує на те, що внаслідок неповного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором підряду № 3-695, законсервоване устаткування - ГПА-К/5,5-ГТП/6,3 СК більше року зберігається у відповідача, у зв'язку з чим потребує виконання деяких робіт з усунення дефектів, які виникли внаслідок тривалого зберігання без використання. Також щодо ГПА-К/5,5-ГТП/6,3 СК необхідно проведення сертифікації установки пожежегасіння. Позивач зазначає, що у березні 2009 року звернувся з відповідними листами до представників відповідача з проханням повернути обладнання - ГПА-К/5,5-ГТП/6,3 СК (станційний номер №2; заводський номер - 5492397403). Оскільки усунення деяких дефектів можливе лише на заводі-виробникові цього обладнання. Позивач розпочав вивезення устаткування з метою направлення його на завод-виробник для усунення дефектів тривалої консервації. Проте, з боку представників відповідача, а саме з боку Куп'янського ЛВУ УМГ “Харківтрансгаз”ДК “Укртрансгаз”НАК “Нафтогаз України” почав чинитися опір, а саме накладено заборону на вивезення ГПА-К/5,5-ГТП/6,3 СК (станційний № 2), перекрито вантажним автомобілем шлях руху ГПА-К/5,5-ГТП/6,3 СК. У випадку продовження відповідачем дій, що перешкоджають позивачу розпоряджатися спірним майном з метою його збереження та підтримання у справному технічному стані, спірне майно стане непридатним для використання.

Пунктом 5 ухвали господарського суду Харківської області від 09 квітня 2009 заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Задовольняючи заяву позивача, господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. 323 Цивільного кодексу України ризик  випадкового  знищення  та  випадкового  пошкодження (псування)  майна  несе  його  власник,  якщо  інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 842 Цивільного кодексу України ризик випадкового  знищення  або  випадкового  пошкодження (псування)   матеріалу   до   настання  строку  здачі  підрядником визначеної договором  підряду  роботи  несе  сторона,  яка  надала матеріал,  а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом. З цих підстав господарський суд дійшов висновку, що зазначені в клопотанні види та способи забезпечення, дійсно пов'язані з предметом спору і не виходять за його межі, а невжиття необхідних заходів може в майбутньому утруднити або унеможливити виконання рішення господарського суду по даній справі,   оскільки обладнання -  газоперекачувальний агрегат ГПА-К/5,5-ГТП/6,3 СК (станційний номер №2; заводський номер - 5492397403) потребує збереження та підтримання його справному технічному стані.

        Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо задоволення клопотання позивача, виходячи з наступного.  

        Згідно з п. 10 ст. 65 ГПК України суддя з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору вчиняє в необхідних випадках при підготовці справи до розгляду таку дію, як вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, яке допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ст. 67 ГПК України передбачає одним із заходів забезпечення позову  накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Дії господарського суду по забезпеченню позову здійснюються з метою забезпечення виконання рішення господарського суду.

       Розглядаючи заяву про забезпечення позову відповідно до ст.66 ГПК України, суд має з урахуванням доказів, наведених позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

       Така ж правова позиція викладена у п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року.            

       Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.         

       З матеріалів справи вбачається, що між Дочірньою компанією “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтобаз України” (замовник) та ТОВ “Українська транспортна спілка” (підрядник) 26.09.2001 року укладено Генерального договору підряду № 3-695 на проведення реконструкції компресорних станцій ДК «Укртрансгаз»(а.с.10-19).

      Відповідно до п.3.1 Генерального договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами будівельні, монтажні, пусконаладжувальні роботи, що передбачені проектно кошторисною документацією, розробку якої забезпечує підрядник, в обсягах і у відповідності з додатковими угодами, які укладатимуться замовником та підрядником на виконання даного генерального договору.

Згідно з п. 9.2. Генерального договору підряду №3-695 Підрядник зберігає право власності на будівельному майданчику на матеріально-технічні ресурси власного постачання, якщо вони не прийняті Замовником, і несе ризик їх випадкової втрати та пошкодження до моменту здачі об'єкта в гарантійну експлуатацію.

З видаткових накладних №3 від 08.07.2008 року та №9 від 30 жовтня 2008 року вбачається, що на виконання Генерального договору підряду №3-695  постачальником - «ТОВ «Українська транспортна спілка»передано одержувачу - Дирекції з капітального будівництва та капітального ремонту об'єктів газотранспортної системи ДК «Укртрансгаз»НАК "Нафтогаз України" газоперекачувальний агрегат ГПА - К5,5 - ГТП 6,3 СК у кількості двох штук, на загальну суму 209 280 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 34 880 000,00 грн.).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем на користь позивача за Генеральним договором підряду №3-695 сплачено авансів на загальну суму 480657897,31 грн.

З Акту №1 приймання передачі устаткування, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, вбачається, що  позивачем передано відповідачу газоперекачувальні агрегати ГПА - К5,5 - ГТП 6,3 СК у кількості п'яти штук, на загальну суму 523200000,00 грн. (а.с.49).

Доказів того, що поставлене обладнання має дефекти та для їх усунення необхідно направлення на завод-виробник для усунення дефектів тривалої консервації позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

        Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що претензій щодо неякісності газоперекачувальних агрегатів до позивача не має, вказане обладнання буде використовуватися у виробничій діяльності та відповідач не має наміру його відчужувати.

       Також зазначив, що видаткові накладні про видачу майна підписані директором філії «Дирекція з капітального будівництва та капітального ремонту об'єктів газотранспортної системи»дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»Сидоренком Олександром Миколайовичем з перевищенням своїх повноважень, не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки 04 березня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демченко Л. В. вчинено запис про припинення дії довіреності за реєстровим №3109.

       На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі та позивач в заяві не вказали який зв'язок між зазначеними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та не обґрунтували, яким чином невжиття саме таких заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно газоперекачувальний агрегат ГПА-К/5,5-ГТП/6,3 СК (станційний номер №2; заводський номер–5492397403, яке знаходиться: Харківська область, м. Куп'янськ, на території КС-2 “Куп'янськ”) та передача його на відповідальне зберігання ТОВ “Українська транспортна спілка”. може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по даній справі.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у позовній заяві позивач стверджує, що спірне майно належить йому на праві власності, а ст. 67 ГПК України одним із заходів забезпечення позову передбачено накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними з позовними вимогами та такими, що підлягають реальному виконанню. Проте, ні позивач у заяві, ні господарський суд в оскаржуваній ухвалі не зазначили, яким чином вона підлягає виконанню в частині передачі відповідачем спірного майна на відповідальне зберігання позивачеві.  

Відповідно до ст. ЗЗ ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

        На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарський суд, вжив заходи забезпечення позову не врахувавши фактичні матеріали справи.

        Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 09 квітня 2009 року в частині задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно газоперекачувальний агрегат ГПА-К/5,5-ГТП/6,3 СК (станційний номер №2; заводський номер–5492397403, яке знаходиться: Харківська область, м. Куп'янськ, на території КС-2 “Куп'янськ”) та передачі його на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна спілка” прийнята при недоведеності обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підлягає в цій частині скасуванню.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106  ГПК України,                                          

                                                 постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Пункт 5 ухвали господарського суду Харківської області від 09 квітня 2009 року  у справі № 16/69-09 в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна спілка” про вжиття заходів забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно газоперекачувальний агрегат ГПА-К/5,5-ГТП/6,3 СК (станційний номер №2; заводський номер–5492397403, яке знаходиться: Харківська область, м. Куп'янськ, на території КС-2 “Куп'янськ”) та передачі його на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна спілка” (код ЄДРПОУ 30167087, юридична адреса: 01030, м.Київ, вул. Б. Хмельницького,66, фактична адреса: 03680, м.Київ, вул.. Кайстрова,2) скасувати.

У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.              

Справу передати на розгляд господарського суду Харківської області.     

        Головуючий суддя                                                    Шепітько І.І.  

                               суддя                                                    Івакіна В.О.  

                             суддя                                                     Терещенко О.І.    

Постанову підписано 13.07.2009 року