Постанова

від 08.07.2009 по справі 34/123-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/123-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2009 року                                    Справа №  34/123-09

        Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:Верхогляд Т.А., Прокопенко А.Є.

при секретарі Вроні С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кірєєв К.А. директор, паспорт серії ММ№006103  від 12.11.98;

від  відповідача : Чобанюк Т.М. представник, довіреність №52-16/111  від 23.12.08

    розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  07.05.09р.  у справі №34/123-09

за позовом дочірнього підприємства “ЛДС-Харків”, м.Харків

до відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг

про стягнення 53700грн.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2009р. у справі №34/123-09 (суддя С.А.Примак) позов дочірнього підприємства (далі-ДП)“ЛДС-Харків” задоволено, з відкритого акціонерного  товариства ““Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (далі-ВАТ”ПГЗК)  стягнуто на користь позивача 53700грн.заборгованості;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обґрунтованості вимог позивача стосовно стягнення заборгованості по оплаті вартості отриманого відповідачем товару внаслідок підтвердженого матеріалами справи факту поставки товару, направлення позивачем на адресу відповідача рахунку-фактури та листа з вимогою щодо оплати, а також ненадання відповідачем доказів такої оплати;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ВАТ”ПГЗК” подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального права просить це рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про те, що встановивши дату отримання відповідачем рахунку-фактури та податкової накладної, господарський суд не встановив дату виникнення прострочення оплати за отриманий товар та часу виникнення права на позов без чого неможливо вірно визначити фактичні обставини справи, про те, що в підтвердження направлення відповідачу оригіналів рахунку –фактури, податкової накладної та актів звірки розрахунків позивач повинен був скласти опис вкладення, який є єдиним належним доказом такого направлення, а також про відсутність в матеріалах справи акту прийому-передачі товару, підписання якого відповідно до укладеного сторонами договору є, у тому числі, передумовою виникнення обов'язку по оплаті товару;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2008р. ВАТ”ПГЗК” (покупцем) та ДП”ЛДС_Харків” (постачальником) укладено договір №1576д, на підставі якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар згідно з додатками-спеціфікаціями, а покупець –прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору оплата товару покупцем здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником. Умови оплати –50-ти процентна передплата.

Решта оплати проводиться по факту поставки протягом 5-ти банківських днів, після підписання акту приймання-передачі товару, надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.

В п.п.6.2, 6.3 договору сторонами передбачено, що постачальник надає покупцю на товар, у тому числі, рахунки-фактури та податкову накладну. Оригінали цих документів передаються покупцю “из рук в руки” або іншим способом по факту поставки. За несвоєчасне надання документів постачальник сплачує пеню в розмірі 0.5 процента від суми поставленого товару за кожен день прострочки.

Матеріали справи свідчать також і про те, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 107400грн., що підтверджується накладною №6 від 30.09.2008р. з підписом уповноваженої особи товариства та довіреністю серії ЯОП №451698/1261 від 29.09.2008р.

Найменування, кількість, ціна поставленого товару узгоджені сторонами в специфікації №1, яка є додатком №1 до договору.

Факт отримання товару відповідачем не спростовується.

Листом №15 від 09.12.2008р. позивачем на адресу відповідача направлено рахунок-фактуру №06/08 від 01.09.2008р. на суму 107400грн., податкові накладні №10 від 03.09.2008р., №11 від 30.09.2008р. та акт звірки.

При цьому згідно з п.5.2 договору попередньо, 03.09.2008р., відповідачем проведено авансовий платіж на суму 53 700грн.

Листом №16 від 12.12.2008р. позивач звернувся до відповідача з проханням сплатити залишок заборгованості за договором №1576д від 28.07.2008р.

Направлення позивачем вказаних листів на отримання їх відповідачем підтверджується наданими в матеріали  справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.15, 18).

Згідно з даними повідомленнями листи отримані відповідачем відповідно, 09. та 12.12.2008р.

Проте, в установлені договором строки після отримання рахунку-фактури та податкової накладної, а також в семиденний термін після направлення листа №16 від 12.12.2008р. відповідач оплату товару в сумі 53700грн. не здійснив.

Докази оплати товару відповідачем не надані та в матеріалах справи відсутні.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язань не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням вищезазначених фактичних обставин, а саме: поставки товару відповідачу, непроведення відповідачем оплати отриманого товару, ненадання ним доказів оплати під час розгляду справи, господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог та визнання їх такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене рішення господарського суду слід залишити без змін.

Посилання скаржника колегію суддів не прийняті до уваги, оскільки в порядку ст.33 Господарського процесуального кодексу України докази неотримання рахунку-фактури та податкової накладної ним також не надані.

Стосовно відсутності в матеріалах справи акту приймання-передачі товару, який є, у тому числі, підставою для виникнення обов'язку по оплаті слід зазначити, що факт поставки товару позивачем документально не спростовано.

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від  07.05.09р.  у справі №34/123-09 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

      Головуючий                                                                                І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                            Т.А.Верхогляд

      Суддя                                                                                            А.Є.Прокопенко