Постанова

від 21.07.2009 по справі 3/64-09-1862

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/64-09-1862

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" липня 2009 р. Справа № 3/64-09-1862

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.                     

                   Суддів:  Гладишевої Т.Я.

                                  Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судових засіданнях від 14.07.2009 р. та 21.07.2009р.:

від позивача: Приступа О.А., довіреність від 22.01.2008р.;

від відповідача: Цапенко О.В., довіреність №4/1 від 02.07.2009р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Гефест”

на рішення господарського суду Одеської області

від 07 травня 2009 року

по справі №3/64-09-1862

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сантерм”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гефест”

про стягнення 78874,46 грн..

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 21.07.2009р..

В судовому засіданні 21.07.2009р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.05.2009р. по справі №3/64-09-1862 (суддя Д'яченко Т.Г.) задоволено частково позов ТОВ „Сантерм” до ТОВ „Гефест” про стягнення 78874,46 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 54500 - заборгованість, 8377,46 грн. пені, 8911 грн. –інфляційних, 1586 грн. –3% річних, 863,89 грн. –державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, в частині позовних вимог ТОВ „Сантерм” до ТОВ „Гефест” про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 5500 грн. –провадження у справі припинено, з посиланням на те, що : 1) з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що станом на момент звернення з позовними вимогами заборгованість ТОВ „Гефест” перед ТОВ „Сантерм” складала 70000 грн., що свідчить про неналежне виконання умов договору № 07-14 від 04.07.2007р. в редакції додаткової угоди від 16.10.2008р., під час розгляду справи ТОВ „Гефест” частково сплачено частину основної заборгованості на суму 10000 грн. сума основної заборгованості у розмірі 60000 грн. залишилась не сплаченою, у зв'язку з чим позивачем було уточнено позовні вимоги, в судовому засіданні 06.05.2009р. представником ТОВ „Гефест” надано суду копію платіжного доручення від 06.05.2009р. №398, яким засвідчується проплата по договору № 07-14 від 04.07.2007р. з боку відповідача на суму 5500 грн., ТОВ „Сантерм” підтверджено, що 5500 грн. надійшли на розрахунковий рахунок позивача, за таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми основного боргу у розмірі 54500 грн., пені в розмірі 8377,46 грн., інфляційних в розмірі 8911 грн., 3% річних в розмірі 1586 грн. та припиненням провадження в частині позовних вимог на суму 5500 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ „Гефест” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №3/64-09-1862 від 07.05.2009р., мотивуючи це тим, що розрахунки пені, 3% річних, які надані позивачем, не відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Гефест”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення господарського суду першої інстанції - змінити, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 04.07.2007р. між ТОВ „Гефест” (замовник) та ТОВ „Сантерм” (підрядник) укладено договір підряду № 07-14, згідно з яким підрядник прийняв на себе зобов'язання по завданню замовника на свій ризик виконати власними силами з власних матеріалів наступні роботи: виконати проект, монтаж, пуск, налагодження теплотехнічного та насосного обладнання котельної, КіП та автоматики, силових шаф котельної, систем опалення, водопостачання, каналізації та вентиляції котельної, димових труб котельної, що повинні бути проведені у котельній житлового будинку з офісними приміщеннями за адресою: м. Одеса, пров. Віце-Адмірала Жукова, 21/23, та передати завершену роботу у встановлений строк, а замовник прийняв на себе зобов'язання прийняти у підрядника виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до умов п. п. 2.1. –2.3. договору загальна вартість робіт, зазначених у договорі, складала 346800 грн., у тому числі ПДВ 57800грн., оплата по договору повинна була проводитись шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок підрядника на підставі узгодженого сторонами графіку платежів, який є невід'ємною частиною договору, у необхідності проведення робіт, не врахованих даним договором, їх перелік, вартість та порядок розрахунків будуть зафіксовані сторонами у додаткових угодах до договору.

Розділом 3 договору визначено, що підрядник приступає до виконання робіт на протязі 3-х календарних днів з моменту передачі котельної по акту від замовника підряднику під монтажні роботи та надходження авансового платежу на поточний рахунок підрядника, згідно з графіком платежів, підрядник зобов'язався виконати проектні роботи на протязі 30 календарних днів з моменту надходження авансового платежу, а монтажні роботи на протязі 60 робочих днів з моменту початку робіт. Датою закінчення робіт вважається дата підписаний сторонами акту приймання виконаних робіт.

Додатком №1 до договору сторони встановили графік виконання робіт.

Додатком №2 до договору сторони визначили порядок оплати робіт за договором (протягом п'яти днів з моменту підписання актів виконаних робіт).

16.08.2007р. між ТОВ „Гефест” та ТОВ „Сантерм” укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №07-14 від 04.07.2007р., в якій вказали, що у зв'язку зі збільшенням навантаження на котельну, монтаж якої здійснює підрядник договору № 07-14 від 04.07.2007р. сторони дійшли згоди збільшити загальну вартість робіт передбачених у договорі до 367800 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 61300 грн..

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що станом на липень 2008р. передбачений умовами договору об'єм робіт на суму 367800 грн. ТОВ „Сантерм” виконало, що підтверджується двосторонньо підписаними акт приймання виконаних підрядних робіт за квітень, травень та липень 2008р..

ТОВ „Гефест” частково оплатило виконані ТОВ „Сантерм” підрядні роботи, сплативши на користь підрядника аванс у розмірі 142800 грн. (13.07.2007р.).

В процесі виконання умов договору у ТОВ „Гефест” виникли фінансові труднощі, що вбачається з листа ТОВ „Гефест” від 15.10.2008р. №350/10, у зв'язку з чим сторони дійшли згоди щодо реструктуризації заборгованості, яка станом на 16.10.2008р. складала 225000грн..

16.10.2008р. ТОВ „Гефест” та ТОВ „Сантерм” уклали додаткову угоду до договору підряду №07-14 від 04.07.2007р., в якій вказали, що у зв'язку з неможливістю проведення замовником повної оплати по договору підряду №07-14 в розмірі 225000 грн. на користь підрядника, замовник погашає заборгованість поетапно протягом чотирьох місяців, а саме: 1) з 16.10.2008р. по 15.11.2008р. –85000 грн.; 2) з 16.11.2008р. –по 15.12.2008р. –60000 грн.; 3) з 16.12.2008р. - по 15.01.2009р. –40000 грн.; 4) з 16.01.2009р. –по 15.02.2009р. –40000 грн., у випадку порушення строку оплати, всі досягнуті раніше домовленості з даного питання анулюються.

Платіжними дорученнями №1558 від 20.11.2008р. (5000 грн.), №1582 від 25.11.2008р. (50000 грн.), №1690 від 16.12.2008р. (60000 грн.), №52 від 21.01.2009р. (40000 грн.) ТОВ „Гефест” оплатило в період з 16.10.2008р. по 15.02.2009р. 155000 грн. заборгованості перед ТОВ „Сантерм”.

На момент звернення з позовними вимогами ТОВ „Гефест” заборгованість перед ТОВ „Сантерм” у повному обсязі не погасило, заборгованість складала 70000 грн., що свідчить про неналежне виконання умов договору № 07-14 від 04.07.2007р. з врахуванням додаткової угоди від 16.10.2008р..

Під час розгляду справи ТОВ „Гефест” сплатило 10000 грн. (15.04.2009р.), у зв'язку з чим позивачем змінені позовні вимоги, в яких позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 60000 грн., пеню у розмірі 8377,46 грн., індекс інфляції у розмірі 8911 грн., 3% річних в сумі 1586 грн..

В судовому засіданні господарського суду першої інстанції, яке відбулося 06.05.2009р. представником ТОВ „Гефест” надано суду копію платіжного доручення від 06.05.2009р. №398, згідно з яким відповідач сплатив по договору № 07-14 від 04.07.2007р. 5500 грн., у судовому засіданні господарського суду першої інстанції, яке відбулося 07.05.2009р. представник ТОВ „Сантерм” підтвердив надходження на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів у розмірі 5500 грн..

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання зобов'язань ТОВ „Гефест” по оплаті виконаних робіт за договором підряду №07-14 від 04.07.2007р., а отже господарським судом першої інстанції цілком правомірно зроблено висновок щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 54500 грн., а в частині позовних вимог по стягненню заборгованості у розмірі 5500 грн. припинено провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ „Сантерм” в уточненнях до позовної заяви також просило стягнути з ТОВ „Гефест” пеню у розмірі 8377,46 грн., інфляційні втрати в сумі 8911 грн. та 3% річних –1586 грн., при цьому позивачем до вказаної заяви надано розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних .

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положеннями п. 6.2 договору підряду передбачено, що в разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

ТОВ „Сантерм” визначено період нарахування пені 182 дні з серпня 2008 року, між тим колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає визначення початку строку нарахування пені помилковим, оскільки 16.10.2008р. уклавши додаткову угоду до договору підряду №07-14 від 04.07.2007р. сторони змінили умови договору щодо здійснення розрахунків за виконані роботи, так у зв'язку з неможливістю проведення замовником повної оплати по договору підряду №07-14 в розмірі 225000 грн. на користь підрядника, замовник зобов'язався погашати заборгованість поетапно протягом чотирьох місяців, а саме: 1) з 16.10.2008р. по 15.11.2008р. –85000 грн.; 2) з 16.11.2008р. –по 15.12.2008р. –60000 грн.; 3) з 16.12.2008р. - по 15.01.2009р. –40000 грн.; 4) з 16.01.2009р. –по 15.02.2009р. –40000 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Гефест” порушувало строки оплати, встановлені додатковою угодою до договору підряду:

1)          в період з 16.10.2008р. по 15.11.2008р. ТОВ „Гефест” зобов'язалося оплатити 85000 грн., проте не виконало зобов'язання, у зв'язку з чим 16.11.2008р. розпочався строк нарахування пені на зобов'язання по сплаті заборгованості у сумі 85000 грн., 20.11.2008р. ТОВ „Гефест” платіжним дорученням №1558 оплатило ТОВ „Сантерм” 5000 грн. (85000 грн. * 12% *2: 365 дн.*5 дн.= 278,69 грн.), отже розмір пені за період з 16.11.2008р. по 20.11.2008р. становить 278,69 грн.;

2)          25.11.2008р. ТОВ „Гефест” оплатило підряднику 50000 грн., період з 21.11.2008р. по 25.11.2008р. складав п'ять днів, сума, на яку повинна була нараховуватися пеня, становила 80000 грн. (80000 грн. * 12% * 2 : 365 дн. * 5 дн. = 262,30 грн.), отже розмір пені за період з 21.11.2008р. по 25.11.2008р. становить 262,30 грн.;

3)          розмір заборгованості за період з 26.11.2008р. по 15.12.2008р. (20 днів) становив 30000 грн. ( 30000 грн. грн. * 12% * 2 : 365 дн. * 20 дн. = 393,44 грн.), отже розмір пені за вказаний період становить 393,44 грн.;

4)          в період з 16.11.2008р. по 15.12.2008р. ТОВ „Гефест” повинно було оплатити ТОВ „Сантерм” 60000 грн., проте ТОВ „Гефест” не оплатило у встановлений додатковою угодою строк вказану суму, 60000 грн. відповідачем було оплачено лише 16.12.2008р., тобто пропущено строк виконання зобов'язання (30000 + 60000 грн. = 90000 грн.) на 1 день, у зв'язку з чим пеня за 1 день прострочення виконання зобов'язання становила 54,25 грн.;

5)          в період 17.12.2008р. по 15.01.2009р. (30 днів) заборгованість ТОВ „Гефест” перед ТОВ „Сантерм” становила 30000 грн., а отже розмір пені становив 571,30 грн. (30000 грн. грн. * 12% * 2 : 365 дн. * 30 дн. = 571,30 грн.);

6)          в період з 16.12.2008р. по 15.01.2009р. ТОВ „Гефест” зобов'язувалося оплатити на користь ТОВ „Сантерм” 40000 грн., між тим вказане зобов'язання у строк не виконало, оскільки 40000 грн. оплатило платіжним дорученням №52 від 21.01.2009р., тобто з пропуском строку на 5 днів, отже розмір пені за вказаний період повинен становити 230,14 грн. (70000 (30000 грн. + 40000) * 12% * 2 : 365 дн. * 5 дн. = 230,14 грн.);

7)          в період з 22.01.2009р. по 01.02.2009р. (строк визначено позивачем у розрахунку пені) (11 днів) заборгованість відповідача складала 30000 грн., отже розмір пені за вказаний період склав 216,14 грн. (30000 грн. * 12% * 2 : 365 дн. * 11 дн. = 216,14 грн.).

Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне задовольнити частково позовну вимогу ТОВ „Сантерм” про стягнення пені, стягнувши з відповідача на користь позивача 2006,26 грн..

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між тим, господарський суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми інфляційних втрат та 3% річних, приходить до висновку, що позивачем помилково обраховано інфляційні та 3% річних з серпня 2008 року, оскільки додатковою угодою від 16.10.2008р. сторони змінили строк виконання зобов'язання та встановили графік погашення заборгованості.

З врахуванням додаткової угоди до договору підряду №07-14 від 04.07.2007р. та вищенаведеного розрахунку колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду обраховано розмір інфляційних втрат та 3 % річних за період з 16.11.2008р. по 06.05.2009р., у зв'язку з чим апеляційний господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 4971,37 грн. та 3% річних у розмірі 736,43 грн..

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області змінити.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 07.05.2009р. по справі №3/64-09-1862 змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Гефест” (65045, м. Одеса, вул. Буніна, 55/15, р/р №26001660628780 в ФАКБ „Укрсоцбанк”, МФО 328016, код 31681536) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сантерм” (65070, м. Одеса, вул. Варненська, 16/2, кв. 16, р/р №26001224381 АКБ „МТБ”, МФО №328168, код 19214749) суму боргу в розмірі 54500 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот ) грн., пеню у розмірі 2006 (дві тисячі шість) грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 736 (сімсот тридцять шість) грн. 43 коп., інфляційні втрати у розмірі 4971 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 37 коп., витрати по оплаті державного мита у розмірі 538 (п'ятсот тридцять вісім) грн. 15 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 83 (вісімдесят три) грн. 10 коп.

Доповнити резолютивну частину рішення пунктом 4: „У задоволенні решти позовних вимог відмовити”.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сантерм” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Гефест” витрати по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 83 (вісімдесят три) грн. 30 коп..

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                             Савицький Я.Ф.

Суддя                                                                                                                 Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                              Лавренюк О.Т.