Ухвала

від 27.11.2014 по справі 2а-4007/09/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року м. Київ К/9991/74532/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Михайлівський райагропостач» та Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби в особі Михайлівського відділення

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012

у справі № 2а-4007/09/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області»

до Державної податкової інспекції у Михайлівському районі Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Михайлівському районі Запорізької області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Михайлівському районі Запорізької області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2008 №0000162300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 77099,80 грн. та №0000152300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 62605,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2008 №0000162300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 77099,80 грн. У задоволення решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач у своїй касаційній скарзі просить змінити рішення суду апеляційної інстанції в частині залишення апеляційної скарги без задоволення, скасувавши податкове повідомлення-рішення від 29.12.2008 №0000152300/0.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведення податковим органом перевірки позивача встановлено порушення Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР), Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон №334/94-ВР) та прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги частково та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 29.12.2008 №0000162300/0, суд апеляційної інстанції виходив з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи є в наявності у позивача.

Крім того, на час укладання договорів із позивачем, його контрагент був належним чином зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мав достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону №334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2008 №0000152300/0, суд апеляційної інстанції виходив з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснено і підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

При цьому, з урахуванням встановлених обставин справи, правильними є висновки апеляційного суду про те, що податковий орган довів факт необґрунтованості отриманої платником податку податкової вигоди, зокрема, з тих підстав, що для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою та операції не обумовлені розумними економічними та іншими причинами (метою ділового характеру). Разом з тим враховано, що діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак, податкова вигода не є самостійною діловою метою.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом необхідними первинними документами не підтверджується, оскільки на час укладання договорів із позивачем, ПВКФ «Агробудтехсервіс» не мало статусу платника податку на додану вартість.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Михайлівський райагропостач» та Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби в особі Михайлівського відділення відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров