Постанова

від 27.11.2014 по справі 826/17394/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2014 року № 826/17394/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Гавриленко В.О.(дов. від 10.11.2014р.)

від відповідача: Галик О.В. (дов. від 19.05.2014р. №28/26-58-10-44)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.І.Л.С.» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.11.2014 року в 15 год. 02 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Н.І.Л.С.» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2307 від 29 жовтня 2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, видано протиправний наказ про проведення відносно нього перевірки за відсутності на те законних підстав.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та зазначив, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №2307 від 29.10.2014р. винесено правомірно та у відповідності до законодавства України, а отже відсутні правові підстави для його скасування та визнання протиправним. У задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Н.І.Л.С.» зареєстроване 13.10.2006 року Головним управлінням юстиції у м. Києві, номер №10731020000011198.

Відповідачем на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було прийнято наказ № 2307 від 29 жовтня 2014 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Н.І.Л.С.».

Позивач вважаючи наказ № 2307 від 29 жовтня 2014 року протиправним звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Податковим кодексом України також надано контролюючому органу право проводити позапланову перевірку платника податків, яка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Так, в силу приписів п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності визначених обставин, серед яких, зокрема, виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу можливість для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає, зокрема, за наявності, однієї з умов, а саме: ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби уповноважені, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як стверджує відповідач, на адресу ТОВ «Н.І.Л.С.» було направлено запит №18982/10/26/58/22-02-11 від 18.09.2014 року про надання інформації та її документального підтвердження, щодо взаємовідносин з ПВП «Черкаське Шляхове ремонтно-будівельне управління» (код ЄДРПОУ 03333363) та ПП «Олімп» (код ЄДРПОУ 31414089) за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що як встановлено п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України встановлено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на

контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено не достовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Як слідує зі змісту запиту ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.09.2014р. № 18982/10/26-58-22-02-11 не вказано жодної з перелічених вище підстав, на підставі яких, у позивача запитувалась інформація.

Так, відповідачем зазначено, що підставою для надання запиту є перевірка ТОВ «ГРАНТ БУД». Однак не надано жодних підтверджень, що проводиться перевірка ТОВ «ГРАНТ БУД» та складено акт перевірки, у якому було б вказано про порушення ТОВ «ГРАНТ БУД» норм чинного законодавства та наявність фактів порушень норм чинного податкового, валютного або іншого законодавства по взаємовідносинам ТОВ «ГРАНТ БУД» з ТОВ «Н.І.Л.С».

Водночас, в межах розгляду справи підтверджено, що ТОВ «Н.І.Л.С.», у відповідь на запит, 08 жовтня 2014р. позивачем було подано витребовувані документи стосовно взаємовідносин між «ЧШРБУ» та ПП «ОЛІМП» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року Центру обслуговування платників податків ДПІ у Солом'янському районі Міндоходів у м. Києві.

Крім того, п. 81.1. ст.81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як встановлено в судовому засіданні, наказ та повідомлення про проведення перевірки було позивачем отримано засобами поштового зв'язку 03 листопада 2014 року, що представником відповідача не спростовано та не надано на обґрунтування належних доказів.

Наказом встановлено термін проведення перевірки починаючи з 04 листопада 2014 року на п'ять робочих днів. Однак станом на 10.11.2014р. (дату звернення до суду) відповідач не приступив до проведення документальної позапланової перевірки, і тільки 17.11.2014р. відповідачем оформлено відповідний акт.

З урахуванням викладеного, на думку суду, наказ № 2307 від 29 жовтня 2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки є протиправним та підлягає скасуванню, а дії суб'єкта владних повноважень щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки є такими, що порушують права і свободи позивача, а тому також є протиправними.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для проведення перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного наказу.

З урахуванням викладеного, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2307 від 29 жовтня 2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур