Рішення

від 02.12.2014 по справі 904/8903/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.14р. Справа № 904/8903/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВАРИСТВО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ ЗАДАЧ НАУКОВО ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР", с.Боромля, Тростянецький район, Сумська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "АКМА-СТАНКОІМПОРТ", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Брез В.І.- довіреність № б/н від 07.11.14р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Товариство реалізації інженерних задач науково технічний центр", с.Боромля, Тростянецький район, Сумська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Акма-станкоімпорт", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) в якій позивач просить суд:

1. зобов'язати відповідача вчинити дії з поставки товару по договору поставки №30 від 25.09.2013р., а саме: поставити в місце поставки: Сумська область, Тростянецький р-н., с.Боромля, вул.Леніна, 13 на умовах DDР доставлено, мито сплачено згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2000», з урахуванням умов та особливостей поставки, передбачених договором і передати у власність позивача металоріжуче обладнання (Токарно-револьверний оброблювальний центр моделі L600LA з системою ЧПК FANUC 32i-А стандартної комплектації, країна походження: Республіка Корея, підприємство-виробник: корпорація Hyundai WIA, Республіка Корея) за найменуванням, комплектністю, кількістю, цінами - у відповідності зі Специфікацією №1 (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору поставки №30 від 25.09.2013р.;

2 . Стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 572603,93грн. (п'ятсот сімдесят дві тисячі шістсот три грн. 93 коп.);

3. Стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору у зв'язку із заявленням позовних вимог немайнового характеру в розмірі 1218,00грн., суму судового збору у зв'язку із заявленням позовних вимог майнового характеру в розмірі 11452,08грн., всього судових витрат в розмірі 12670,08грн. (дванадцять тисяч шістсот сімдесят грн. 08 коп.).

За результатами розгляду позовної заяви за вих. №07/11-14 від 07.11.14р. ухвалою суду від 13.11.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 01.12.14р.

21.11.14р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача за вих.№19/11-14 від 19.11.14р. про забезпечення позову, в якій останній просив суд:

1. Накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідача, які знаходяться на рахунках у всіх банківських та в інших кредитно-фінансових установах в межах розміру суми позовних вимог - 572603,93грн. (п'ятсот сімдесят дві тисячі шістсот три гри. 93 коп.);

2. Заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження металоріжучого обладнання (Токарно-револьверний оброблювальний центр моделі L600LA з системою ЧПК FANUC 32і-А стандартної комплектації, країна походження: Республіка Корея, підприємство-виробник: корпорація Нyundai WIA, Республіка Корея) за найменуванням, комплектністю, кількістю, цінами - у відповідності зі Специфікацією № 1 (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору поставки №30 від 25.09.2013р.

Заява позивача за вих.№19/11-14 від 19.11.14р. про забезпечення позову господарським судом визнана частково обґрунтованою, а отже такою, що задоволена частково.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання відповідачем ухвали суду від 13.11.2014р. з інформацією про розгляд справи 01.12.2014р. завчасно, а саме 21.11.2014р., тобто за 9 (дев'ять) днів до дати судового засідання.

01.12.2014р. повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, просив суд розглянути справу без участі повноважного представника відповідача.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, витребуванні судом документи не представив, подав клопотання за вих.№б/н від 28.11.2014р. про відкладення розгляду справи.

Клопотання за вих.№б/н від 28.11.2014р. про відкладення розгляду справи обґрунтовано тим, що 27.11.2014р. відповідач випадково дізнався про те, що судове засідання по справі №904/8903/14 призначено на 01.12.2014р.

Директор відповідача, Лазуренко Ірина Сергіївна додатково повідомила, що представляє інтереси відповідача згідно зі Статутом, однак в судове засідання, яке відбудеться 01.12.2014р. не може прибути, у зв'язку з необхідністю проведення переговорів у місті Києві. Службове відрядження триватиме з 01.12.2014 року по 02.12.2014 року.

Директор відповідача вважає за неможливе проводити судове засідання за відсутністю представника відповідача.

Позивач на клопотання відповідача за вих.№б/н від 28.11.2014р. про відкладення розгляду справи надав свої заперечення в яких вказав, що відповідач неодноразово був повідомлений про час та місце судового засідання та мав достатньо часу для підготування своїх заперечень і мав реальну можливість забезпечити явку свого представника в судове засідання.

Враховуючи викладені обставини позивач вважає, що клопотання за вих.№б/н від 28.11.2014р. про відкладення розгляду справи не підлягає задоволення, а позовна заяви підлягає задоволенню в повному обсязі.

Врахувавши позиції сторін господарський суд дійшов наступних висновків:

По-перше, копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідач отримав 18.11.2014р., що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Таким чином, про існування позовної заяви відповідач довідався 18.11.2014р., тобто за 12 (дванадцять) днів до дати судового засідання.

По-друге, ухвалу господарського суду від 13.11.2014р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 01.12.2014 року відповідач отримав не 27.11.2014р., а 21.11.2014р. , що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Таким чином, відповідач вводить суд в оману щодо незнання про час та місце судового засідання, так як про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений за 9 (дев'ять) днів до дати судового засідання.

По-третє, представництво сторони в судовому засіданні господарського суду не обмежене певним колом осіб , а відповідача можна представляти не лише в межах повноважень наданих Статутом, а ще й на підставі зокрема довіреності;

По-четверте, обставини, викладені в клопотанні про відкладення розгляду справи містять недостовірну інформацію, а саме в частині дати коли відповідач довідався про час та місце судового засідання, а отже господарський суд визнає клопотання за вих.№б/н від 28.11.2014р. про відкладення розгляду справи таким, що спрямовано на затягування судового процесу і свідчить про визнання відповідачем правомірності позовних вимог позивача.

Враховуючи, що суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, в задоволенні клопотання відповідача за вих.№б/н від 28.11.2014р. про відкладення розгляду справи відмовлено.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів, на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 01.12.2014р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Товариство реалізації інженерних задач науково технічний центр" (далі по тексту - позивач, покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Акма-станкоімпорт" (далі по тексту - відповідач, постачальник) укладено договір поставки №30 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити в місце поставки: Сумська область, Тростянецький район, с.Боромля, вул.Леніна, 13 (далі по тексту - місце поставки) на умовах DDP доставлено, мито сплачено згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2000", з урахуванням умов та особливостей поставки, передбачених цим договором і передати у власність:

- металоріжуче обладнання за найменуванням, комплектністю, кількістю, цінами - у відповідності зі Специфікацією №1 (Додаток №1 до цього договору), що є невід'ємною частиною даного договору (далі по тексту - товар №1) або обладнання, по комплекту документів - у відповідність з пунктом 4.5 цього договору (підпункт 1.1.1);

- програмне забезпечення по найменуванню, кількості, ціні - у відповідності зі Специфікацією №2 (Додаток №2 до цього договору), що є невід'ємною частиною даного договору (далі по тексту - товар №2), по комплекту документів - у відповідності з пунктом 4.5 договору (далі по тексту - товар №1 і товар №2, разом - товар).

Пунктом 1.3 договору визначено, що покупець зобов'язується належним чином прийняти та оплатити поставлений товар у відповідності з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна товару-1 на момент укладання цього договору - відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1 до цього договору), що є невід'ємною частиною цього договору, є договірною і на момент укладання цього договору становить суму у розмірі 2583924,37грн., ПДВ 20% 516784,87грн., загальну суму з урахуванням ПДВ - 3100709,24грн., що відповідає 287930,00 євро EUR у відповідності з офіційним курсом Національного Банку України гривні за євро, на 25.09.2013 року рівному 10,768969грн./1EUR.

Пунктом 2.2 договору визначено, що ціна товару-2 на момент укладення цього договору - відповідно до Специфікації №2 (Додаток №2 до цього договору), що є невід'ємною частиною цього договору, є договірною і на момент укладення цього договору становить суму у розмірі 32629,98грн. без ПДВ, що відповідає 3030,00EUR у відповідності з офіційним курсом Національного Банку України гривні за євро, на 25.09.2013р., рівному 10,768969грн./EUR.

Пунктом 2.3 договору сторони домовилися, що ціна товару в EUR є незмінною, а ціна товару і сума договору в гривнях підлягають зміні в порядку, встановленому цим договором. Оплата товару проводиться в національній валюті України - гривні. При цьому ціна товару, сума договору і сума оплати по кожному платежу визначається в порядку, встановленому пунктами 2.7 - 2.9 договору.

Пунктом 2.4 договору визначено, що ціна товару визначена на умовах DDP доставлено, мито сплачено (Сумська область, Тростянецький району, с.Боромля, вул.Леніна, 13) (правила Інкотермс, редакція 2000 року) і включає в себе вартість упаковки, маркування, транспортування в с.Боромля, страхування, митного оформлення по імпорту, сплату мит і ПДВ, сертифікації. Усі ризики, пов'язані з збереженням товару до моменту поставки товару покупцю, несе постачальник.

Пунктом 2.5 договору визначено, що загальна сума договору включає ціну товару і на момент укладання цього договору становить суму в розмірі 2616554,35грн., ПДВ 20% - 516784,87грн., загальну суму з урахуванням ПДВ - 3133339,22грн., що відповідає 290960,00євро EUR у відповідності з офіційним курсом Національного Банку України гривні за євро, на 25.09.2013року, рівному 10,768969грн./1 EUR.

Відповідно до пункту 2.6 договору оплата здійснюється в гривнях України шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника.

Згідно пункту 2.7 договору сума до сплати кожного платежу за товар згідно пунктів 2.9.1-2.9.3 договору розраховується за формулою: В1 = (К1/К)*В, де:

В - сума до сплати на день підписання договору, гривень;

В1 - сума до сплати на день перерахування коштів покупцем, гривень;

К1 - вартість 1 євро в гривнях на день перерахування коштів у відповідності з офіційним курсом Національного Банку України гривні за євро;

К - вартість 1 євро в гривнях на день підписання договору у відповідності з офіційним курсом Національного Банку України гривні за євро.

Згідно пункту 2.8 договору сума до оплати за товар згідно пункту 2.9.4 цього договору розраховується за формулою: В1 = (К1/К)*В, де:

В - сума до сплати на день підписання договору, гривень;

В1 - сума до сплати на день перерахування коштів покупцем, гривень;

К1 - вартість 1 євро в гривнях на дату поставки товару у відповідності з офіційним курсом Національного Банку України гривні за євро;

К - вартість 1 євро в гривнях на день підписання договору у відповідності з офіційним курсом Національного Банку України гривні за євро.

Пунктом 2.9 договору визначено порядок оплати товару:

Авансовий платіж у розмірі 20% ціни товару №1 - протягом п'яти банківських днів з дати підписання договору (підпункт 2.9.1 пункту 2.9 договору);

Платіж у розмірі 50% ціни товару №1 - протягом п'яти банківських днів з дати отримання факсимільного повідомлення постачальника про дату готовності товару до відвантаження з Республіки Корея (підпункт 2.9.2 пункту 2.9 договору);

Платіж у розмірі 25% ціни товару №1 - протягом п'яти банківських днів з дати отримання факсимільного повідомлення постачальника про дату прибуття товару в Україну для проходження митних процедур по імпорту (підпункт 2.9.3 пункту 2.9 договору);

Платіж у розмірі 5% ціни товару №1 - протягом десяти календарних днів з дати поставки товару (підпункт 2.9.4 пункту 2.9 договору);

Платіж у розмірі 100% ціни товару №2 - протягом п'яти робочих днів з дати отримання рахунку постачальника, до поставки товару №2 (підпункт 2.9.5 пункту 2.9 договору);

Пунктом 2.10 договору визначено, що остаточна ціна товару №1 дорівнює сумі платежів згідно пункту 2.9.1-2.9.4 договору та визначається на дату зарахування коштів за платежами відповідно з пунктами 2.9.1-2.9.3 і на дату поставки товару для платежу у відповідності з пунктом 2.9.4 договору.

Ціна товару №1 та товару №2 фіксується у видаткових накладних на товар.

Остаточна сума договору дорівнює сумі платежів згідно пунктів 2.9.1-2.9.5 договору (пункт 2.11 договору).

Згідно з пунктом 2.13 договору моментом повної оплати вважається дата надходження грошових коштів у розмірі 100% суми договору на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 2.14 договору покупець має право на дострокову оплату товару за попереднім погодженням з постачальником. Дострокова оплата товару здійснюється покупцем на підставі рахунків постачальника.

Пунктом 3.2 договору визначено, що поставка товару здійснюється протягом шести місяців з моменту оплати в повному обсязі першого авансового платежу у відповідності до пункту 2.9.1 договору, за умови своєчасного і в повному обсязі виконання покупцем платежів згідно пунктів 2.9.2, 2.9.3 договору. Постачальник має право на дострокову поставку товару.

Приймання товару по кількості у організації-перевізника здійснюється за кількістю прибулих місць на підставі товарно-транспортної накладної. Здача-приймання товару по кількості здійснюється на території покупця (пункт 4.4 договору).

Пунктом 7.2 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання пункту 3.2 договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості оплаченого, але не поставленого товару за кожний день прострочення.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014р. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від повного виконання своїх зобов'язань за даним договором, а так само від відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання (пункт 11.1 договору).

На виконання умов договору між позивачем та відповідачем підписано специфікації №1 та №2 (а.с.20-22), де сторони узгодили конкретний асортимент, кількість, ціну товару, що має передаватися відповідачем.

На виконання умов укладеного між сторонами договору та на підставі відповідних рахунків відповідача позивач здійснив оплату товару №1 та товару №2 у наступному порядку:

За товар №1:

1. Авансовий платіж 20 % від вартості товару №1 у сумі 621568,72грн., що на дату виставлення рахунку № СФ-0574 від 26.09.2013р. (а.с.23) становило 57586,00 євро позивачем сплачено 30.09.2013 року, що підтверджується платіжним дорученням №275 від 30.09.2013р. (а.с.28);

2. Платіж 15,9% від вартості товару №1 у сумі 500733,80грн., що на дату виставлення рахунку № СФ-0790 від 26.09.2013р. (а.с.24) становило 45780,87 євро позивачем сплачено 26.12.2013 року, що підтверджується платіжним дорученням №399 від 26.12.2013р. (а.с.29);

3. Платіж 19,18% від вартості товару №1 у сумі 602705,55грн., що на дату виставлення рахунку № СФ-0000008 від 14.01.2014р. (а.с.25) становило 55224,97 євро позивачем сплачено 14.01.2014 року, що підтверджується платіжним дорученням №15 від 14.01.2014р. (а.с.30);

4. Платіж 44,97% від вартості товару №1 у сумі 1403975,17грн., що на дату виставлення рахунку № СФ-0000022 від 23.01.2014р. (а.с.26) становило 129478,54 євро позивачем сплачено 23.01.2014 року, що підтверджується платіжним дорученням №30 від 23.01.2014р. (а.с.31).

Таким чином, за товар №1 позивачем фактично сплачено на користь відповідача грошові кошти у сумі 3128983,24грн. , що у підсумку суми рахунків виставлених відповідачем складає 288070,38 євро.

За товар №2:

1. Платіж 100% від вартості товару №2 у сумі 3606,88грн., що на дату виставлення рахунку № СФ-0000040 від 07.02.2014р. (а.с.27) становило 3030,00 євро позивачем сплачено 07.02.2014 року, що підтверджується платіжним дорученням №51 від 07.02.2014р. (а.с.32).

Таким чином, за товар №2 позивачем фактично сплачено на користь відповідача грошові кошти у сумі 35606,88грн. , що у підсумку суми рахунків виставлених відповідачем складає 3030,00 євро.

Позивач зазначає, а відповідач не спростовує, що всі платежі за товар здійснювалися на підставі виставлених відповідачем рахунків, в яких саме відповідач вказував суми до сплати в гривнях, що відповідала еквіваленту у євро на дату виставлення рахунків та відсотку суми рахунку по відношенню за загальної вартості товару.

Право позивача на дострокову оплату за товар закріплено пунктом 2.14 договору та було підтверджено згодою відповідача, що доводять виставлені останнім рахунки на оплату.

Отже, позивач належним чином виконав свої обов'язки за укладеним між сторонами договором.

Відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору товар №1, не зважаючи на настання строку поставки, не поставив без поважних причин.

Проти факту поставки товару №2 позивач не заперечує.

Досудове врегулювання спору не дало бажаних результатів, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити дії з поставки товару по договору поставки №30 від 25.09.2013р., а саме: поставити в місце поставки: Сумська область, Тростянецький р-н., с.Боромля, вул.Леніна, 13 на умовах DDР доставлено, мито сплачено згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2000», з урахуванням умов та особливостей поставки, передбачених договором і передати у власність позивача металоріжуче обладнання (Токарно-револьверний оброблювальний центр моделі L600LA з системою ЧПК FANUC 32i-А стандартної комплектації, країна походження: Республіка Корея, підприємство-виробник: корпорація Hyundai WIA, Республіка Корея) за найменуванням, комплектністю, кількістю, цінами - у відповідності зі Специфікацією №1 (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору поставки №30 від 25.09.2013р., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на положення пункту 3.2 договору, строк поставки товару №1 є таким, що настав.

Господарський суд вважає, що відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, у зв'язку з визнанням своєї вини, враховуючи той факт, що останній завчасно був повідомлений про час та місце судового засідання.

Доказів належного виконання умов укладеного між сторонами договору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Факт оплати товару обумовленого укладеним між сторонами договору відповідач не заперечив.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2). У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3). Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4). Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч.5).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання пункту 3.2 договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості оплаченого, але не поставленого товару за кожний день прострочення.

Посилаючись на положення чинного законодавства та умови пункту 7.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 572603,93грн. за період з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року.

Господарський суд визнав, що зобов'язання відповідача з поставки товару не є грошовим, а отже розмір пені не обмеженим подвійною обліковою ставкою Національного Банку України.

Перевіривши розрахунок здійснений позивачем господарський суд визнав його вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1218,00грн. за немайнову вимогу та 11452,08грн. за майнову вимогу. Всього судових витрат в розмірі 12670,08грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 509, 530, 536, 625, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКМА-СТАНКОІМПОРТ» (49041, Україна, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Стартова, 20; ідентифікаційний код юридичної особи 36725970) вчинити дії з поставки товару по договору поставки №30 від 25.09.2013р., а саме: поставити в місце поставки: Сумська область, Тростянецький р-н., с.Боромля, вул.Леніна, 13 на умовах DDР доставлено, мито сплачено згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2000», з урахуванням умов та особливостей поставки, передбачених договором і передати у власність ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОВАРИСТВО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ ЗАДАЧ НАУКОВО ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР» ( 42621, Україна, Сумська область, Тростянецький район, с.Боромля, вул.Леніна, 13; ідентифікаційний код юридичної особи 37344756) металоріжуче обладнання (Токарно-револьверний оброблювальний центр моделі L600LA з системою ЧПК FANUC 32i-А стандартної комплектації, країна походження: Республіка Корея, підприємство-виробник: корпорація Hyundai WIA, Республіка Корея) за найменуванням, комплектністю, кількістю, цінами - у відповідності зі Специфікацією №1 (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору поставки №30 від 25.09.2013р., видати наказ.

Стягнути з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКМА-СТАНКОІМПОРТ» (49041, Україна, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Стартова, 20; ідентифікаційний код юридичної особи 36725970) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОВАРИСТВО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ ЗАДАЧ НАУКОВО ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР» ( 42621, Україна, Сумська область, Тростянецький район, с.Боромля, вул.Леніна, 13; ідентифікаційний код юридичної особи 37344756) 572603,93грн. (п'ятсот сімдесят дві тисячі шістсот три грн. 93 коп.) - пені; 12670,08грн. (дванадцять тисяч шістсот сімдесят грн. 08 коп.) - судового збору, видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

01.12.2014р.

Суддя І.В. Петренко Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко