Постанова

від 24.11.2014 по справі 2а-1970/3001/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року Справа № 175177/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Довга О.І.

судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Малого виробничо-торгового підприємства "Беркут" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-1970/3001/12 за позовом Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області до Малого виробничо-торгового підприємства "Беркут" про стягнення коштів з рахунків у банках,

В С Т А Н О В И В:

09.08.2012 року Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Малого виробничо-торгового підприємства "Беркут" про стягнення з рахунків в банках та за рахунок готівки Малого виробничо-торгового підприємства "Беркут" 11763 грн. 75 коп. заборгованості по штрафних (фінансових) санкцій.

В обгрунтування адміінстаритвного позову покликається на те, що, що станом на 02.08.2012 року за відповідачем рахується заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях в сумі 11763,75 грн. Сума заборгованості підтверджується довідкою Заліщицького відділення Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції та скороченою формою облікової картки Малого виробничо-торгового підприємства "Беркут". Таким чином, станом на 02.08.2012 року податковий борг відповідача перед бюджетом становить 11763,75 грн., який в добровільному порядку не сплачений.

Постановою Тернопільського окружного суду від 22.08.2012 року позов задоволено, стягнуто з Малого виробничо-торгового підприємства "Беркут" заборгованість, шляхом стягнення коштів з рахунків в банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу на загальну суму 11 763,75 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.

Не погодившись із постановою суду,вважаючи її прийнятою із неповним з'ясуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, Мале виробничо-торгове підприємство "Беркут" подало апеляційну скаргу.

В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не взято до уваги норму ст.250 ГК України, що має суттєвий, на думку апелянта, вплив на правильність вирішення спору, а також вважає, що адміністративний позов Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції поданий після закінчення строків на звернення до адміністративного суду за захистом прав.

Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.1. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали, доводи апеляційної скарги колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржувану постанову скасувати з огляду на наступні мотиви.

Судом першої інстанції встановлено, що Мале виробничо-торгове підприємство "Беркут", зареєстроване як юридична особа органами державної реєстрації 05.02.2001 р. із присвоєнням коду ЄДРПОУ 21134928 та перебуває на обліку в Борщівській МДПІ як платник податків і відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України на нього покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

В серпні 2006 року працівниками відділу оперативного контролю ДПА в Тернопільській області, на підставі направлень №№23-3/3146, 23-3/3147, 23-3/3148 від 09.08.2006 року, виданих ДПА в Тернопільській області проведено перевірку щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари господарської одиниці - автозаправної станції, розташованої по вул. Українська смт. Товсте Заліщицького району Тернопільської області, що належить Малому виробничо-торговому підприємству "Беркут", за результатами якої складено акт №169/23-21134928 від 10.08.2006 р. За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". На підставі акта перевірки, відповідно до ст. 17, ст.22 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 12433,75 грн.

Не погоджуючись із вище зазначеним рішення Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12433,75 грн. відповідачем оскаржено його в судовому порядку. За результатами судового оскарження підтверджено правомірність винесення рішення №0000832900/0 від 15 серпня 2006 року про застосування до Малого виробничо-торгового підприємства "Беркут" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12433,75 грн., що підтверджується дослідженими в судовому засідання письмовими доказами, а саме, постановою Вищого адміністративного суду від 18.06.2012 року №К-14474/08.

Таким чином , станом на 02.08.2012 року за відповідачем рахується заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях в сумі 11763,75 грн., що підтверджується довідкою Заліщицького відділення Борщівської міжрайонною державною податковою інспекцією та скороченою формою облікової картки Малого виробничо-торгового підприємства "Беркут". Зазначений борг відповідачем в добровільному порядку не сплачений.

На момент звернення позивача до суду набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р., який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Процедура стягнення податкового боргу з платника податків - юридичних осіб регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. У статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення грошових коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З врахуванням зазначених норм, податковий орган, звертаючись до суду з вимогою про погашення податкового боргу повинен чітко сформулювати свою вимогу, зазначивши чи це погашення відбуватиметься шляхом стягнення грошових коштів платника податків, які перебувають на його рахунках в установах банків, чи таке погашення податкового боргу здійснюватиметься через отримання у суду дозволу на реалізацію майна боржника.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку ст. 183-3 КАС України.

Дана практика узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в листах №149/11/13-11 від 02.02.2011 р. №1044/11/13-12 від 12.04.2012 р., №1198/12/12-12 від 04.05.2012 р.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що стягнення податкового боргу з рахунків (тобто за рахунок коштів) Малого виробничо-торгового підприємства "Беркут" можливе у порядку позовного провадження, а не шляхом звернення податкового органу з поданням в порядку ст. 183-3 КАС України.

Відповідно до п.3 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Керуючись ст.160, 195, 197, 198, 202, 205,207, 254, КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Малого виробничо-торгового підприємства "Беркут" задоволити, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-1970/3001/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І.

Ліщинський А.