Постанова

від 05.12.2014 по справі 826/16868/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2014 року письмове провадження № 826/16868/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луверс"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0006582207 від 04 липня 2014 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0006592207 від 04 липня 2014 року.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі з огляду на те, що доводи контролюючого органу, викладені в Акті перевірки базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами.

Представник позивача зауважував, що під час проведення перевірки посадовим особам Відповідача було надано документи у обсязі за весь період, що перевірявся. Окрім того, із самого Акта перевірки вбачається , що Відповідачу було надано договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо.

Посадові особи відповідача в дійсності факти надання послуг не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не здійснювали, а відобразили в акті перевірки лише вчинені посадовою особою слідчого відділу іншого податкового органу процесуальні дії щодо контрагента позивача та його відносин з іншими платниками податків.

Також зауважує, що керуючись лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, відповідач дійшов висновку про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, однак жодних належних доказів, зокрема, рішення суду про визнання правочинів нікчемними або вирок суду про визнання вини посадових осіб, в Акті перевірки не наведено.

Представник відповідача, у письмових запереченнях до адміністративного позову поданих через канцелярію суду, проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача законними та обґрунтованими, прийнятими з підстав встановлення, під час перевірки позивача, факту невідповідності вимогам чинного законодавства вписаних контрагентом первинних документів, що, за правилами діючого податкового законодавства позбавляє платника податків (у даному випадку - позивача) права на формування податкового кредиту та валових витрат.

У судове засідання 24.11.2014 року з'явився представник податкового органу без доказів на підтвердження повноважень не здійснення представництва відповідача по справі.

Оскільки 24.11.2014 року у судове засідання прибули не всі сторони, то суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луверс" (код ЄДРПОУ 24734014) зареєстровано 02.04.1997 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 №054583 № 794775. Вказане підприємство розташоване за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49а, кв. 1.

ТОВ "Луверс" взято на податковий облік в органах державної податкової служби, та перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Мін доходів у м. Києві на підставі направлення від 03.06.2014р. №1612/22-07, та наказу від 03.06.2014 №1390 року виданих ДПІ Голосіївському районі ГУ Мін доходів у м. Києві, згідно з п.п.75.1.2, п.75.1 ст.75, п.78.1.11, п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України та на виконання постанови про призначення позапланової перевірки управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві від 06.05.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Луверс" по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Мікас Плюс» за період з 01.01.2013 по 30.04.2014, за результатом якої складено акт від 17.06.2014 №240/1/22-07/24734014 (далі акт перевірки).

За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення ТОВ " Луверс" вимог:

-п.п. 198.3, 198.6, ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 982 833,00 грн., а саме по періодах:

січень 2013 року - на суму 118 667 грн.; лютий 2013 року - на суму 190 833,00 грн., березень 2013 року на суму - 421 667, грн.; квітень 2013 року на суму - 544 167 грн., травень 2013 року на суму - 453 333 грн., червень 2013 року на суму - 288 333 грн., липень 2013 року на суму - 575 000,00 грн., серпень 2013 року на суму - 343 333,00 грн.; вересень 2013 року - на суму 308 333 грн., жовтень 2013 року - на суму 477 500, 00 грн., листопад 2013 року на суму - 443 333,00 грн., грудень 2013 року на суму - 460 000,00 грн., січень 2014 року на суму 358 333,00 грн.

- п.44.1 ст. 44 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, за 2013 рік у загальній сумі 4 393 275,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 17.06.2014 №240/1/22-07/24734014 ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 04.07.2014 року № 0006582207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 4 982 833 , 00 грн., визначені штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 491 417,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 04.07.2014 року № 0006592207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 4 393 275,00 грн., визначені штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 098 319,00 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач скористався правом адміністративного узгодження спірних податкових повідомлень рішень, відповідно до приписів от. 56 ПК України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 02 вересня 2014 року за №8194/10/26-15-10-06-15 первинна скарга за залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. Водночас, з збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у розмірі 1 098 319,00 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29 жовтня 2014 року за №4187/6/99-99-10-01-15 оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишено без змін з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а повторну скаргу без задоволення.

Позивач вважаючи висновки відповідача та рішення протиправними звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Як вбачається з Акту перевірки від 17.06.2014 №240/1/22-07/24734014, при проведенні перевірки позивача податковим органом використано:

лист управління фінансових розслідувань Головного управління Мін доходів у м. Києві щодо проведення перевірки ТОВ «Люверс»;

копію Протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_1 від 01.04.2014 року;

договір №02-01/26 від 06.12.2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Мікас Плюс»;

податкові накладні при взаємовідносинах з ТОВ «Мікас Плюс»;

акти приймання виконаних робіт при взаємовідносинах з ТОВ «Мікас Плюс»;

Додатки №5 до декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.01.2013 по 30.04.2014 року;

оборотно-сальдова відомість по контрагенту ТОВ «Мікас Плюс».

Податковим органом в акті перевірки вказано, що ТОВ «Луверс» у періоді з 01.01.2013 по 30.04.2014 мало взаємовідносини з ТОВ «Мікас Плюс» в результаті чого сформував валові витрати у розмірі 23 122 500,00 грн. та податковий кредит по податку на додану вартість у розмірі 4 982 833,33 грн.

Також вказано, що співробітниками управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів м. Києві до перевірки надано копію Протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_1 від 01.04.2014 року.

Відповідно до Протоколу допиту від 01.04.2014 року старшим оперуповноваженим ОВС ОУ ГУ Міндоходів у м. Києві майором податкової міліції Косарєвим В.В. допитано засновника та директора ТОВ «Мікас Плюс» ОСОБА_1

Гр. ОСОБА_3 повідомила, що директором, бухгалтером, засновником будь-яких підприємств, установ, організацій вона ніколи не була. Підприємство ТОВ «Мікас Плюс» (код за ЄДРПОУ 38148234) було зареєстроване на її прізвище незаконно за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Грошових коштів або іншого майна, цінних паперів в статутний фонд ТОВ «Мікас Плюс» вона не вносила, та нікого на це не уповноважувала. Фінансово-господарську діяльність ТОВ «Мікас Плюс» вона ніколи не проводила та не мала наміру проводити. Довіреностей на ведення фінансово - господарської діяльності ТОВ «Мікас Плюс» нікому не надавала.

У зв'язку з цим податковий орган дійшов висновків, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Мікас Плюс» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ «Мікас Плюс», фінансово-господарські відносини між ТОВ «Мікас Плюс» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими право чинами ст. 234 ЦКУ).

Таким чином, на думку податкового органу, первинні документи, укладені між ТОВ «Люверс» та ТОВ «Мікас Плюс», складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ТОВ «Луверс» до валових витрати та податкового кредиту з ПДВ отриманих послуг від ТОВ «Мікас Плюс».

ТОВ «Луверс» не підтвердивши факт реального отримання послуг період з 01.01.2013р. по 30.04.2014р. порушено вимоги п. 138.4, п.138.6 - 138.9, п.138.11 ПКУ, що призвело до завищення витрат в 2013 році у сумі 23 122 500,00 грн. Вищевказане порушення призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік у загальній сумі 4 393 275 грн.

В порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПКУ ТОВ «Луверс» завищено податковий кредит за перевіряємий період у розмірі 4 982 833 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 4 982 833,00 грн.

Суд не бере до уваги вказані доводи податкового органу, з огляду на те, що позивачем надано суду копії нотаріально завірених заяв директора ТОВ «Мікас Плюс» ОСОБА_1 від 24.06.2014 року, від 23.09.2014 року, згідно яких остання заявила та підтвердила той факт, що 19 лютого 2013 року нею надавалися пояснення співробітникам податкової міліції Святошинського району м. Києва, які її затримали та змусили підписати папери, змісту яких вона навіть не встигла прочитати. Також вказує, що вона була і залишається директором ТОВ «Мікас Плюс», проте останнім часом зазнає постійного тиску та усних обвинувачень у нібито вчиненні нею незаконних дій з боку правоохоронних органів у тому числі податкової міліції, у зв'язку із діяльністю ТОВ «Мікас Плюс». Просить будь які протоколи допитів вважати недійсними та такими, що дані під тиском та примусом.

Також суд зауважує, що лише факт порушення кримінальної справи або про проведення експертного дослідження, сам по собі не свідчить про спрямованість правочину на знищення майна чи відсутність господарських операцій і не позбавляє правова правового значення видані за цими господарськими операціями первинні документи.

Аналогічну правову позицію також висловлює неодноразово Вищий адміністративний суд України у судових рішеннях, зокрема в ухвалі від 16 05 2012 р у справі №К/9991/6340/12, в якій вказано, що доводи відповідача на протокол допиту директора підприємства обґрунтовано відхилено попередніми судовими інстанціями, так як ДПІ не надало доказів наявності відповідного вироку суду у кримінальній справі.

Суд звертає увагу, що у супереч вимог Податкового кодексу України відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про невідповідність виписаних ТОВ «Мікас Плюс» первинних документів вимогам чинного законодавства, посилаючись лише на протокол допиту свідка засновника та директора ТОВ «Мікас Плюс» ОСОБА_1, тобто, фактично, податковим органом заміщено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

При цьому, відповідач не ставив під сумнів реальність здійснених операцій та укладених угод між позивачем та контрагентом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між Позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мікас Плюс» (Виконавець) укладено Договір про виконання робіт у галузі рекламного бізнесу від 06.12.2012 р. № 02-01/26.

Згідно з цим Договором Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується виконати роботи в галузі рекламного бізнесу, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи в порядку і на умовах, передбачених цим Договором (п.п. 1.1).

Роботи, що виконуються Виконавцем згідно з цим Договором, включають в себе технічне та рекламне обслуговування конструкцій зовнішньої реклами Замовника (в подальшому - «рекламні інструкції»), в тому числі:

- підтримання в належному технічному стані, здійснення ремонту та забезпечення належного функціонування рекламних конструкцій і обслуговуючих приладів (приладів освітлення та ін);

- роботи з поклейки рекламного матеріалу (постерів), монтажу багерів та їх подальшого технічного обслуговування (підклейка, заміна, усунення дефектів)

- інші роботи, визначені Сторонами в додаткових угодах до цього Договору(п.п. 1.2 п. 1 Договору).

Перелік робіт, що виконуються Виконавцем згідно з цим Договором, а також терміни їх виконання визначаються Сторонами в Додаткових угодах до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (п.п. 1.3. п. 1 Договору).

Судом встановлено, що основними видами господарської діяльності ТОВ «Луверс» за КВЕД є рекламна діяльність 73.11.

ТОВ « Луверс» є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №37040467 від 16 липня 2002 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

У відповідності до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з п. 201.4 статті 201 ПК України - податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Приписами п. 201.6 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для формування податкового кредиту по ПДВ платник повинен підтвердити належними та достовірними документами факт придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях та пред'явити оформлені належним чином податкові накладні, складені постачальником з урахуванням сум податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Усі здійснювані платником господарські операції мають опосередковуватися складенням первинних документів, що відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно п.2.4, п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З аналізу п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення встановлено, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, оформлені належним чином (згідно вимог діючого законодавства України) податкова накладна, розрахункові, платіжні та інші первинні документи, є документами, які є підставою для нарахування податкового кредиту та формування валових витрат підприємства.

Подання платником належним чином оформлених документів, передбачених законодавством у сфері оподаткування, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе, що відомості у цих документах є неповними, недостовірними та (або) протирічливими.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного вище договору, позивачем було надано суду копії первинних документів, зокрема, договір від 06.12.2012 р. № 02-01/26 та додаткові угоди до нього.

Суд звертає увагу на те, що саме додаткові угоди містять в собі чітко конкретизовані роботи, які є предметом Договору від 06.12.2012 р. № 02-01/26. Відповідно до додаткових угод до Договору №02-01/26 сторонами щомісячно з грудня 2012 року по грудень 2013 року узгоджувалось технічне та рекламне обслуговування належних позивачеві щитів, їх кількість та вартість. Номенклатура наданих робіт згідно Додаткових угод повністю відповідає податковим накладним та конкретизується у актах виконаних робіт, а саме:

- додаткова угода №1 від 06.12.2012 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника, в тому числі роботи з поклейки рекламного матеріалу (постерів), монтажу багерів та їх подальшого технічного обслуговування (підклейка, заміна, усунення дефектів) в кількості 3 447 поверхонь.

Сторони погодились, що термін проведення робіт - з 06.12.2012 р. до 31.12.2012 р. Вартість робіт визначається згідно з погодженою сторонами калькуляцією (вартістю обробки однієї поверхні) та обсягом робіт (кількістю оброблених поверхонь - 3 447 шт.), і складає: 2 034 000,00 грн. у тому числі 339 000,00 грн. ПДВ .

На виконання додаткової угоди позивачем надано суду: акт приймання - передачі до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р. калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки в грудні 2012 року, акти виконаних робіт від 06 грудня 2012 року, 31 грудня 2012 року згідно з додатковою угодою № 1 від 06.12.2012 року на загальну суму 2 034 000,00 грн. у тому числі 339 000,00 грн. ПДВ.

- додаткова угода № 2 від 29 грудня 2012 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 1 715 поверхонь. Термін проведення робіт погоджено з 01.01.2013 р. до 31.01.2013 р. Вартість робіт складає: 1 012 000,00 грн.

Позивачем надано суду: акт приймання - передачі від 29 грудня 2012 року до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р. калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки у січні 2013 року, акт виконаних робіт від 31 січня 2013 року згідно з додатковою угодою № 2 від 29.12.2012 року на загальну суму 1 012 000,00 грн. у тому числі 168 666,67 грн. ПДВ;

- додаткова угода № 3 від 31 січня 2013 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 2 636 поверхонь. Термін проведення робіт погоджено з 01.02.2013 р. до 28.02.2013 р. Вартість робіт складає: 1 555 000,00 грн. в тому числі ПДВ 259 166,67 грн.

Позивачем надано суду: акт приймання - передачі від 31 січня 2013 року до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р. калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки у лютому 2013 року, акт виконаних робіт від 28 лютого 2013 року згідно з додатковою угодою № 3 від 31.01.2013 року на загальну суму 1 555 000,00 грн. в тому числі ПДВ 259 166,67 грн.;

- додаткова угода № 4 від 28 лютого 2013 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 3 084 поверхонь. Термін проведення робіт погоджено з 01.03.2013 р. до 31.03.2013 р. Вартість робіт складає: 1 820 000,00 грн. в тому числі ПДВ 303 333,33 грн.

Позивачем надано суду: калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки у березні 2013 року, акт виконаних робіт від 31 березня 2013 року згідно з додатковою угодою № 4 від 28.02.2013 року на загальну суму 1 820 000,00 грн. в тому числі ПДВ 303 333,33 грн.;

- додаткова угода № 5 від 31 березня 2013 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 5 532 поверхонь. Термін проведення робіт погоджено з 01.04.2013 р. до 30.04.2013 р. Вартість робіт складає: 3 265 000,00 грн. в тому числі ПДВ 544 166,67 грн.

Позивачем надано суду: акт приймання - передачі від « 31» березня 2013 року до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р. калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки у квітні 2013 року, акт виконаних робіт від 30 квітня 2013 року згідно з додатковою угодою № 5 від 31.03.2013 року на загальну суму 3 265 000,00 грн. в тому числі ПДВ 544 166,67 грн.;

- додаткова угода № 6 від 30 квітня 2013 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 4 610 поверхонь. Термін проведення робіт погоджено з 01.05.2013 р. до 31.05.2013 р. Вартість робіт складає: 2 720 000,00 грн., в тому числі ПДВ 453 333,33 грн.

Позивачем надано суду: акт приймання - передачі від « 30» квітня 2013 року до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р. калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки у травні 2013 року, акт виконаних робіт від 31 травня 2013 року згідно з додатковою угодою № 6 від 30.04.2013 року на загальну суму 2 720 000,00 грн. в тому числі ПДВ 453 333,33 грн.;

- додаткова угода № 7 від 31 травня 2013 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 2 932 поверхонь. Термін проведення робіт погоджено з 01.06.2013 р. до 30.06.2013 р. Вартість робіт складає:1 730 000,00 грн., в тому числі ПДВ- 288 333,33 грн.

Позивачем надано суду: акт приймання - передачі від « 31» травня 2013 року до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р., калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки у червні 2013 року, акт виконаних робіт від 25 червня 2013 року згідно з додатковою угодою № 7 від 31.05.2013 року на загальну суму 1 730 000,00 грн., в тому числі ПДВ- 288 333,33 грн.;

- додаткова угода № 8 від 30 червня 2013 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 5 843 поверхні. Термін проведення робіт погоджено з 01.07.2013 р. до 31.07.2013 р. Вартість робіт складає:3 450 000,00 грн., в тому числі ПДВ- 575 000,00 грн.

Позивачем надано суду: акт приймання - передачі від « 30» червня 2013 року до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р., калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки у липні 2013 року, акт виконаних робіт від 31 липня 2013 року згідно з додатковою угодою № 8 від 30 червня 2013 року на загальну суму 3 450 000,00 грн., в тому числі ПДВ- 575 000,00 грн.;

- додаткова угода № 9 від 31 липня 2013 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 3 490 поверхні. Термін проведення робіт погоджено з 01.08.2013 р. до 31.08.2013 р. Вартість робіт складає:2 060 000,00 грн., в тому числі ПДВ- 343 333,33 грн.

Позивачем надано суду: акт приймання - передачі від « 31» липня 2013 року до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р., калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки у серпні 2013 року, акт виконаних робіт від 31 серпня 2013 року згідно з додатковою угодою № 9 від 31 липня 2013 року на загальну суму 2 060 000,00 грн., в тому числі ПДВ- 343 333,33 грн.;

- додаткова угода № 10 від 31 серпня 2013 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 3 135 поверхні. Термін проведення робіт погоджено з 01.09.2013 р. до 30.09.2013 р. Вартість робіт складає:1 850 000,00 грн., в тому числі ПДВ- 308 333,33 грн.

Позивачем надано суду: акт приймання - передачі від « 31» серпня 2013 року до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р., калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки у вересні 2013 року, акт виконаних робіт від 30 вересня 2013 року згідно з додатковою угодою № 10 від 31 серпня 2013 року на загальну суму 1 850 000,00 грн., в тому числі ПДВ- 308 333,33 грн.;

- додаткова угода № 11 від 30 вересня 2013 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 4 855 поверхонь. Термін проведення робіт погоджено з 01.10.2013 р. до 31.10.2013 р. Вартість робіт складає:2 865 000,00 грн., в тому числі ПДВ- 477 500,00 грн.

Позивачем надано суду: акт приймання - передачі від 30 вересня 2013 року до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р., калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки у жовтні 2013 року, акт виконаних робіт від 31 жовтня 2013 року згідно з додатковою угодою № 11 від 30.09.2013 року на загальну суму 2 865 000,00 грн., в тому числі ПДВ- 477 500,00 грн.;

- додаткова угода № 12 від 31 жовтня 2013 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 4508 поверхонь. Термін проведення робіт погоджено з 01.11.2013 р. до 30.11.2013 р. Вартість робіт складає:2 660 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 443 333,33 грн.

Позивачем надано суду: акт приймання - передачі від 31 жовтня 2013 року до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р., калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки в листопаді 2013 року, акт виконаних робіт від 29 листопада 2013 року згідно з додатковою угодою № 12 від 31.10.2013 року на загальну суму 2 660 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 443 333,33 грн.;

- додаткова угода № 13 від 30 листопада 2013 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 4 677 поверхонь. Термін проведення робіт погоджено з 01.12.2013 р. до 31.12.2013 р. Вартість робіт складає:2 760 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 460 000,00 грн.

Позивачем надано суду: акт приймання - передачі від 30 листопада 2013 року до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р., калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки в грудні 2013 року, акт виконаних робіт від 31 грудня 2013 року згідно з додатковою угодою № 13 від 30 листопада 2013 року на загальну суму 2 760 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 460 000,00 грн.;

- додаткова угода № 14 від 31 грудня 2013 року про проведення Виконавцем в рамках Договору робіт з технічного обслуговування щитів зовнішньої реклами Замовника в кількості 3 644 поверхонь. Термін проведення робіт погоджено з 01.01.2014 р. до 31.01.2014 р. Вартість робіт складає:2 150 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 358 333,33 грн.

Позивачем надано суду: акт приймання - передачі від 31 грудня 2013 року до Договору № 02-01/26 від 06.12.2012 р., калькуляцію технічного обслуговування 1 плоскості рекламної установки в січні 2014 року, акт виконаних робіт від 31 січня 2014 року згідно з додатковою угодою № 14 від 31 грудня 2013 року на загальну суму - 2 150 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 358 333,33 грн.

Загальна вартість виконаних робіт становить 31 931 000,00 грн., за перевіряємий період 29 897 000,00 грн

Також на підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ "Мікас Плюс", позивачем було надано податкові накладні на загальну суму 29 897 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 4 982 833,33 грн., про що вказано в акті перевірки, а також банківські виписки, що свідчать про оплату позивачем виконаних контрагентом робіт, оборотно-сальдову відомість.

Представник відповідача під час проведення перевірки та в письмових запереченнях на адміністративний позов дійсність даних документів, (крім того що вони підписані директором контрагента ОСОБА_1), не заперечував як і виконання сторонами укладених договорів. Отже, угоди є чинними та недійсними в установленому порядку не визнавалися.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що надані ТОВ «Мікас Плюс» Товариству послуги пов'язані із безпосереднім здійсненням ним господарської діяльності.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Луверс» надало також: копії статуту підприємства, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копію наказу від 08 січня 2013 року № 01-06/29 про зміну розмірів оплати праці, копію штатного розпису товариства, з якого вбачається, що на момент спірних відносин (січень 2013 року - січень 2014 року) кількість працюючих на підприємстві позивача складала 39 осіб; копію угоди від 01 лютого 2013 року № 397 про оренду нежилих приміщень, акт передання-приймання нежилих приміщень до договору оренди № 397 від 01 лютого 2013 року, за яким позивач прийняв від ТОВ Фірма «Т.М.М.» - частину групи нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул.. Володимирська, 49А, на 5 поверсі, загальною площею 688,9 квадратних метрів (том 1).

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи фото звітами з вибірковою роздруківкою та 13 DVD-R носіїв з фотозвітами щодо виконання технічного та рекламного обслуговування вищевказаних рекламних площин за умовами укладеного 06 грудня 2012 року з ТОВ «Мікас Плюс» Договору №02-01/26. Крім цього позивачем надано копії Дозвілів на розміщення об'єкта зовнішньої реклами (додатки до матеріалів справи1-4).

Дослідивши вказані первинні документи, суд дійшов висновку про їх відповідність вимогам зазначеним вище вимогам законодавства та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою виникнення права на податковий кредит та формування валових витрат.

Відповідно до ч.2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Слід зазначити, що на час розгляду справи ТОВ «Мікас Плюс» згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб 07.05.2014 року припинено.

Однак, на момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент мав спеціальну податкову правосуб'єктність.

Крім того, подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не призводить до недійсності усіх правочинів, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2013 року у справі № К/9991/66881/11.

Таким чином, оформлені належним чином первинні документи надають право платнику, відповідно до ПК України на віднесення витрат на придбання робіт у ТОВ «Мікас Плюс» до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів.

Крім того, законом чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено право працівників податкової інспекції на свій розсуд встановлювати реальність чи фіктивність господарських операцій.

Податковим органом під час розгляду справи не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого з працівників Позивача або його контрагента за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), чи визнання недійсними у судовому порядку договорів укладених позивачем з даним товариством.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Аналізуючи положень ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228, 234 ЦК України, можна дійти висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. В матеріалах справи жодних допустимих доказів на підтвердження недійсності правочинів не міститься.

Також в матеріалах справи не міститься жодних вироків щодо посадових осіб позивача чи його контрагентів щодо ухиляння від сплати податків та зборів бо будь-яких інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Таким чином, відповідачем, під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не була дана належна оцінка первинним документам по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Мікас Плюс», а лише прийнята до уваги та відтворена інформація, надана іншими податковими та правоохоронними органами відносно зазначеного контрагента позивача, що суперечить вимогам діючого податкового законодавства.

Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так само як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» - якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану.

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від ТОВ «Мікас Плюс» податкових накладних, було здійснено ним на підставі вчиненого правочину, реальність якого доведено в судовому засіданні та у відповідності до вимог діючого законодавства, а суми ПДВ підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними.

За таких обставин встановлені під час перевірки відповідачем порушення вимог податкового, суперечить фактичним обставинам справи та є необґрунтованими.

Відтак, збільшення розміру грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 04.07.2014 року № 0006582207, № 0006592207, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 04.07.2014 року № 0006582207, № 0006592207.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луверс" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 липня 2014 року № 0006592207 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5 491 594,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 липня 2014 року № 0006582207 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 473 250, 00 грн.

Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луверс" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій