Ухвала

від 05.03.2015 по справі 826/16868/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16868/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Луверс» та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін у справі за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луверс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луверс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 липня 2014 року: № 0006582207; № 0006592207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

12 лютого 2015 року у судовому засіданні позивачем подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін шляхом досягнення податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року допущено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві його правонаступником: Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Під час апеляційного розгляду справи від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та надання сторонам часу для досягнення податкового компромісу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та просив його задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року спільне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Луверс» та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про зупинення провадження - задоволено. Зупинено провадження в адміністративний справі № 826/16868/14 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луверс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Зобов'язано сторони повідомити суд про досягнення податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

26 лютого 2015 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про затвердження примирення сторін у зв'язку із досягненням податкового компромісу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луверс» та закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін шляхом досягнення податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

До поданого клопотання відповідачем додано рішення податкового органу про погодження застосування податкового компромісу № 2341/10/26-50-22-07 від 11 лютого 2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року поновлено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луверс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала за можливе проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін, колегія суддів вважає, що клопотання підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 51 КАС України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 194 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 113 КАС України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення.

У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

У разі невиконання умов примирення однією із сторін суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.

Згідно з п. 11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Згідно з п. 11 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі направлення № 1612/22-07 від 03 червня 2014 року та наказу № 1390 від 03 червня 2014 року, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на виконання постанови про призначення позапланової перевірки управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві від 06 травня 2014 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Луверс» по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Мікас Плюс» за період з 01 січня 2013 року по 30 квітня 2014 року, за результатом якої складено акт № 240/1/22-07/24734014 від 17 червня 2014 року.

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «Луверс» вимог: п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 982 833,00 грн., а саме по періодах: січень 2013 року - на суму 118 667,00 грн.; лютий 2013 року - на суму 190 833,00 грн., березень 2013 року на суму - 421 667,00 грн.; квітень 2013 року на суму - 544 167,00 грн., травень 2013 року на суму - 453 333,00 грн., червень 2013 року на суму - 288 333,00 грн., липень 2013 року на суму - 575 000,00 грн., серпень 2013 року на суму - 343 333,00 грн.; вересень 2013 року - на суму 308 333,00 грн., жовтень 2013 року - на суму 477 500,00 грн., листопад 2013 року на суму - 443 333,00 грн., грудень 2013 року на суму - 460 000,00 грн., січень 2014 року на суму 358 333,00 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, за 2013 рік у загальній сумі 4 393 275,00 грн.

Предметом адміністративного позову є податкові повідомлення-рішення від 04 липня 2014 року: № 0006582207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 4 982 833 , 00 грн., визначені штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 491 417,00 грн.; № 0006592207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 4 393 275,00 грн., визначені штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 098 319,00 грн.

Таким чином, до податкових зобов'язань, нарахованих оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, може бути застосована процедура податкового компромісу.

Згідно з п. 8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Відповідно до п. 2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи наявне рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про погодження застосування податкового компромісу № 2341/10/26-50-22-07 від 11 лютого 2015 року за результатами розгляду заяви ТОВ «Луверс» № 01-10/01/391 від 06 лютого 2015 року.

Згідно з платіжними дорученнями № 3190 від 11 лютого 2015 року та № 3189 від 11 лютого 2015 року, наявними в матеріалах справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Луверс» сплачено 5 відсотків суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у розмірі 219 664,00 грн. та 249 142,00 грн. відповідно.

Відповідно до п. 3.14 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України № 13 від 17 січня 2015 року, у разі подання заяви про компроміс по ППР під час процедури судового оскарження до моменту набрання законної сили рішенням суду (винесення рішення судом апеляційної інстанції незалежно від факту оскарження до Вищого адміністративного суду України) після досягнення податкового компромісу відповідний орган ДФС подає до суду першої або апеляційної інстанції, який розглядає справу, вмотивоване письмове клопотання із дотриманням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України вимог щодо затвердження примирення сторін у справі у зв'язку із досягненням такими сторонами податкового компромісу.

26 лютого 2015 року представником відповідача подано до суду вмотивоване письмове клопотання щодо затвердження примирення сторін у справі у зв'язку із досягненням такими сторонами податкового компромісу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що умови примирення сторін не суперечать вимогам закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо сторони досягли примирення.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що примирення сторін на стадії апеляційного розгляду справи у зв'язку з досягнення та виконанням ними податкового компромісу є достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується досягнення сторонами податкового компромісу зі сплати ТОВ «Луверс» спірного податкового зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 04 липня 2014 року: № 0006582207, № 0006592207, то колегія суддів вважає, що у цьому випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року є законною та обґрунтованою, а обставина, яка є підставою для закриття провадження у справі, виникла після її ухвалення, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає визнанню нечинною, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. ст. 41, 113, 157, 160, 194, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Луверс» та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року - визнати нечинною.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луверс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.