Постанова

від 01.12.2014 по справі 918/534/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р. Справа № 918/534/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Петухов М.Г.

суддів Гулова А.Г.

при секретарі судового засідання Полюхович О.В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК" на рішення господарського суду Рівненської області від 17.07.14 р. у справі № 918/534/14 (суддя Качур А.М. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК"

до фізичної особи підприємця ОСОБА_2

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Висотник-Терзиул", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ті Ел Ікс Трейдинг"

про стягнення в сумі 82 959 грн. 97 коп.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - ОСОБА_4.( свідоцтво № НОМЕР_2 від 03.04.1997 р.)

третьої особи- ТОВ "Висотник-Терзиул" - не з`явився

третьої особи- ТОВ "Ті Ел Ікс Трейдинг" - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.07.2014р. у справі №918/534/14 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за участю третіх особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Висотник-Терзиул" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Ел Ікс Трейдинг" про стягнення в сумі 82 959,97 грн. Вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК" 5764,74 грн. вартості втраченого вантажу та 126,98 грн. витрат по оплаті судового збору. Відмовлено в частині стягнення вартості втраченого вантажу в сумі 77195,23 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 17.07.2014 р. у справі №918/534/14 у частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК" грошових коштів у розмірі 77195,23 грн. У вказаній частині просить позов задовольнити, постановивши нове рішення.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.09.2014року вищевказану апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією в складі :головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Гулова А.Г., суддя Петухов М.Г.

У зв"язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Маціщук А.В. розпорядженням керівника апарату суду №01-07/184 від 17.11.2014 року призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/534/14, відповідно до якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бригинець Л.М., суддя Гулова А.Г., суддя Петухов М.Г.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК" на рішення господарського суду Рівненської області від 17.07.14 р. у справі № 918/534/14 прийнято до провадження колегією в складі :головуючий суддя Бригинець Л.М., суддя Гулова А.Г., суддя Петухов М.Г. та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 01.12.2014р.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника заперечуються з підстав, зазначених у відзиві.

Сторони про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. (Докази повідомлення долучені до матеріалів справи).

Представники позивача, третіх осіб правом на участь в судовому засіданні не скористались.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача та третіх осіб.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку матеріалам справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК" ("Експедитор" по договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 14.01.2014р.) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ("Перевізник" по договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 14.01.2014р.) 82959,97 грн. - відшкодування вартості втраченого вантажу, Місцевий господарський суд частково задоволив позовні вимоги, з тих підстав, що позивач - ТОВ МИРТЄК" (експедитор) підтвердив понесену ним шкоду, внаслідок втрати вантажу Перевізником в сумі 5764,74грн., оскільки відшкодував отримувачу вантажу - ТОВ "Висотник-Терзиул" збитки від втрати вантажу при перевезенні в цій сумі (платіжне доручення №85 від 14.04.2014р.). В решті позову відмовлено.

Вказане рішення оскаржується в частині відмови у стягненні з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК" вартості втраченого вантажу в сумі 77195,23 грн.

На вказане колегія суддів зазначає.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 10.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Висотник-Терзиул" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК" (експедитор) було укладено договір про надання транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню експортно-імпортнних вантажів універсальним вантажним автотранспортом по території України та в міжнародному сполученні.

Пунктом 4.2. вказаного договору від 10.01.2014р. передбачено, що сторона, яка залучила для виконання своїх зобов'язань за цим договором третю особу, несе відповідальність перед іншою стороною за неналежне виконання зобов'язань цією особою, як за свої власні дії.

Відповідно до пунктів 4.7., 4.8. договору експедитор (позивач) несе повну матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу в розмірі вартості втраченої кількості або якості вантажу, вказаній в супровідних документах (ТТН, СMR, інвойс) в процесі перевезення у випадку надання доказів, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу відбулися з його вини. Експедитор не несе відповідальності за нанесену шкоду у випадку: - дорожньо-транспортної події, якщо вона сталася не з вини водія; - незаконні дії третіх осіб (грабіж, розбій, шахрайство і т.д.), що мали наслідком повну або часткову втрату вантажу.

10.01.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ті Ел Ікс Трейдинг" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК" (експедитор) було укладено договір про надання транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню експортно-імпортнних вантажів універсальним вантажним автотранспортом по території України та в міжнародному сполученні, відповідно до умов якого, ТОВ "МИРТЄК" зобов'язувався надати транспортно-експедиційні послуги ТОВ "Ті Ел Ікс Трейдинг" шляхом укладення від свого імені одного або кількох договорів на перевезення вантажів, а останній зобов'язувався прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх вартість. Умови вказаного договору аналогічні умовам договору укладеного ТОВ "МИРТЄК" з ТОВ "Висотник-Терзиул".

14.01.2014р. ТОВ "МИРТЄК" ( експедитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (перевізник) укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування. Відповідно до умов вказаного договору перевізник зобов'язувався здійснити автотранспортне перевезення вантажу кількість, вантаж, вартість якого визначалася супроводжувальними документами.

Пунктами 4.6. договору від 14.01.2014р. визначено, що перевізник (відповідач) несе повну матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу в розмірі вартості втраченої кількості або якості вантажу, вказаній в супровідних документах (ТТН, СMR, інвойс) в процесі перевезення.

Пунктом 4.1. вищевказаних договорів, сторони погодили, що визнають всі положення Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів і будують всі свої взаємовідносини у відповідності до положень Конвенції.

Відповідно частини 1 статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно п.10.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р. (зі змінами та доповненнями) перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).

Частиною 2 статті 307 ГК України, передбачено, що укладання договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента, тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно частини 1 статті 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Заявка експедитора, завірена печаткою перевізника із зазначенням номера автомобіля і прізвища водія, при пред'явленні водієм документів, що посвідчують його особу, є підставою для отримання вантажу для перевезення. Експедитор надає заявку на перевезення в письмовій формі не пізніше, ніж за 2 доби до запланованого завантаження на території України та не менше ніж за 7 діб при завантаженні на території інших країн. У винняткових випадках час надання може бути скорочено за наявності у перевізника вільного транспорту. В заявці має бути вказана дата надання транспортного засобу для завантаження, місце завантаження, тип вантажу, кількість місць, вага брутто, габаритні розміри місць, найменування вантажоотримувача та вантажовідправника, їх реквізити і засоби зв'язку, а також місця проходження митного очищення при завантаженні/розвантаженні вантажу та маршрут прямування (пункти 2.1.7. - 2.1.8. договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 14.01.2014 р.).

На виконання умов вказаного договору, позивачем 14.01.2014р. було подано відповідачу заявку на перевезення вантажу (запасних частин ) вагою до 2,5 т. (4 палети) з місця завантаження: KG GewerbePark Rheiderland 6 D-26826 Weener (Німеччина), вантажовідправник - OTV International GmbH & Co.

Вантаж мав перевозитися автотранспортним засобом: автомобіль НОМЕР_1, водій - ОСОБА_2, про що зазначено у відповідній заявці. Отримувачем вантажу (замовником) за заявкою від 14.01.2014 р. є ТОВ "Ті Ел Ікс Трейдинг".

Крім того, 16.01.2014р. експедитором ТОВ "МИРТЄК" було отримано заявку на перевезення вантажу (компресор) вагою 1,4 т. від замовника ТОВ "Висотник-Терзиул", з місця завантаження Otto-boge-Str., 1-7, 33739, Bilefeld (Німеччина), вантажовідправник Boge Kompressoren. Вантаж повинен був перевозитися автомобілем НОМЕР_1, водій - ОСОБА_2.

Відповідно до супровідних документів одержувачами вказаних вантажів: ТОВ "Ті Ел Ікс Трейдинг" (запасні частини ) та ТОВ "Висотник-Терзиул" (компресор) в м. Одеса.

Вказаний вантаж був прийнятий до перевезення водієм, зазначеним у заявці - ОСОБА_2, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними № 008690 та №008677, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору від 14.01.2014 р., укладеного між ТОВ "МИРТЄК" та ФОП ОСОБА_2, відповідач зобов'язувався здійснити перевезення вантажу власним або орендованим автотранспортом в суворій відповідності до заявки експедитора та діючих правил перевезення вантажів.

При перевірці товару на митному терміналі у м. Одесі виявлено нестачу вантажу на суму 4625,99 євро (отримувач вантажу за контракт - заявкою - ТОВ "Ті Ел Ікс Трейдинг").

Відповідно до контракт - заявки від 16.01.2014р. ( отримувач - ТОВ "Висотник-Терзиул") при перевірці вантажу на митному терміналі у м. Одесі, виявлено нестачу на суму 530,00 євро).

Факт втрати товару підтверджено актами приймання - передачі вантажу.

Вказані акти складені при отриманні продукції вантажоотримувачами, містять підпис відповідача і представників вантажоотримувачів та скріплені печатками останніх.

26.01.2014 р. за даним фактом Суворовським PB ОМУ ГУМВС України в Одеській області було відкрито кримінальне провадження № 12014160490000437.

Відомості щодо даної події внесено до єдиного державного реєстру досудових розслідувань та розпочате кримінальне провадження № 12014160490000437 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України. По даному кримінальному провадженню проводиться досудове розслідування.

Вантажоотримувачами вантажу - ТОВ Висотник-Терзиул" та ТОВ "Ті Ел Ікс Трейдинг" на адресу експедитора - ТОВ "МИРТЄК" направлені претензії від 24.02.2014р. з вимогами відшкодувати вартість недостачі вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було перераховано третій особі - ТОВ Висотник-Терзиул" 5764,74 грн. (530,00 євро) відшкодування збитків від втрати вантажу в процесі перевезення, що підтверджується платіжним дорученням № 85 від 14.04.2014 р.

Доказів відшкодування збитків позивачем перед третьою особою ТОВ "Ті Ел Ікс Трейдинг" (4625,99 євро) суду не подано.

Як було зазначено вище, при укладенні договору від 14.01.2014 р. позивач та відповідач погодили, що їх договірні відносини будуються у відповідності до положень Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (далі - Конвенція).

Відповідно до статті 926 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).

Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а як роз'яснено в листі Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 р. № 72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007 р.

Частиною 1 статті 1 Конвенції визначено, що вона застосовується до будь-якого автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Враховуючи, що обставини даного спору виникли з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому відповідач виступав перевізником, а втрата вантажу відбулась на території України, то на спірні правовідносини сторін поширюються положення вказаної Конвенції.

Згідно з частиною 1 статті 17 Конвенції, перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки; згідно частини 2 статті 17 Конвенції перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Відповідно до частини 1 статті 18 Конвенції, тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Згідно із положеннями частини 1 статті 20 Конвенції, той факт, що вантаж не був доставлений протягом тридцяти днів після закінчення узгодженого терміну або, за відсутності узгодженого терміну, протягом шістдесяти днів із дня прийняття вантажу перевізником, є безперечним доказом втрати вантажу і особа, яка має право пред'явити претензію, може на цій підставі вважати його загубленим.

Відповідач не заперечує факт недоставлення переданого йому вантажу до місця доставки у необхідній кількості та факт втрати вантажу внаслідок заволодіння ним третіми особами.

Статтею 3 Конвенції закріплено, що транспортер відповідає, як за свої власні дії чи недогляд, за дії і недогляд свої агентів і всіх інших осіб, послуги яких він використовує для виконання перевезення, коли ці агенти чи особи виконують покладені на них обов'язки.

Положення Конвенції не вимагають доказування позивачем наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення та згідно частини 1 статті 18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу викликана обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17 (а саме: дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути), що є підставою звільнення перевізника від відповідальності за втрату вантажу, лежить на перевізнику.

Перевізником (відповідачем) не доведено обставин для звільнення його від відповідальності за втрату вантажу.

Відповідно до частини 1 статті 925 ЦК України, до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).

З матеріалів справи вбачається, що позивач після отримання претензії від третіх осіб ТОВ "Висотник-Терзиул" та ТОВ "Ті Ел Ікс Трейдинг" про відшкодування вартості втраченого вантажу, звернувся до відповідача з претензіями від 24.02.2014 р., в яких вимагав відшкодувати вартість вантажу, щодо якого виявлена нестача згідно заявок від 14.01.2014 р. та транспортних накладних CMR № 008690 та № 008677 у загальному розмірі 63167,67 грн.

Відповідач вартість втраченого вантажу не відшкодував.

Згідно з положеннями статті 920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 1 статті 314 ГК України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

При цьому, позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк (частина 2 статті 925 ЦК України).

Відповідно до пунктів 16.1.-16.4.Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, перед поданням вантажовідправником або вантажоодержувачем позову на Перевізника обов'язково треба пред'явити йому претензію. При перевезеннях вантажів автомобільним транспортом право на пред'явлення перевізнику претензій мають: а) вантажовідправник або вантажоодержувач - у випадку втрати вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної з підписом водія (експедитора перевізника) про прийняття ним вантажу для перевезення; б) вантажоодержувач - у випадках недостачі, зіпсуття або ушкодження вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної із відповідними записами в ній або акта встановленої форми, якщо такий акт складався; в) вантажоодержувач - у випадку прострочення доставки вантажу; г) вантажовідправник - при незбереженні або простроченні доставки вантажу, якщо перевезення виконувалось у попутному напрямку. Претензії, які виникають із перевезення вантажів, включаючи повну або часткову втрату вантажу, порушення строків чи інших умов доставки вантажу, пред'являються перевізнику, з яким укладено договір на перевезення. Право на пред'явлення претензій вантажовідправником або вантажоодержувачем може бути передане юридичній або фізичній особі за довіреністю.

Згідно частини 1 статті 22, частини 1 статті 623 ЦК України, відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Так, протиправною є поведінка особи, яка порушила норми законодавства. Якщо зобов'язання виникає з договору, то протиправною визнається поведінка боржника, що порушує умови договору та закону. В даному випадку відповідачем порушені зобов'язання за договором; умови статті 14 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, що також свідчить про наявність в його діях вини у невиконанні умов договору.

Згідно приписів чинного законодавства за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу перевізник відповідає: у разі втрати - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Розмір заявленої позивачем вартості втраченого вантажу складає 82959,97 грн. (5155,99 євро).

В той же час, як вбачається із матеріалів справи, розмір доведеної шкоди, понесеної позивачем становить 5764,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 85 від 14.04.2014 р., за яким позивач відшкодував отримувачу вантажу - ТОВ "Висотник-Терзиул" збитки від втрати вантажу в процесі перевезення в розмірі 5764,74 грн.

Доказів, які підтверджували б, що понесення позивачем решти заявленої до стягнення шкоди, матеріали справи не містять.

На доводи скаржника про те, що ТОВ "Висотник-Терзиул" та ТОВ "Ті Ел Ікс Трейдинг" передали право вимоги щодо відшкодування шкоди ТОВ "МИРТЄК" слід зазначити.

ТОВ "МИРТЄК" не є вантажовідправником або вантажоодержувачем, а тому, виходячи із положень частини 2 статті 925 ЦК України, при заявлені позовних вимог про відшкодування вартості втраченого вантажу, йому слід доводити розмір шкоди понесеної саме ним, а не вантажоодержувачами.

Доказів отримання від вантажоодержувачів права на пред'явлення претензій перевізнику позивач не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача 5764,74 грн. вартості втраченого вантажу, що була відшкодована позивачем перед вантажоодержувачем ТОВ "Висотник-Терзиул", та правомірно відмовив у задоволенні решти позовних вимог.

Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та виніс рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРТЄК" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 17.07.14 р. у справі № 918/534/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прий няття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.