Рішення

від 08.12.2014 по справі 925/1522/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року Справа № 925/1522/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача - Борейко В.С., Савчук О.Г. - по довіреності,

відповідача-1: не з'явився,

відповідача-2: не з'явився,

відповідача-3: Глущенко В.І. - по довіреності,

третіх осіб - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №925/1522/14

за позовом публічного акціонерного товариства «БМ Банк»

до відділу Державної виконавчої служби Ватутінського міського управління юстиції, Уманського міського відділу Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Черкаська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні третього відповідача -

товариство з обмеженою відповідальністю «Христинівка-Агро»

про звільнення майна з під арешту,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «БМ Банк» (позивач) звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом, у якому просить: «Звільнити нерухоме майно - нежитлові будівлі і споруди, загальною площею - 6354,0 м.кв. та земельну ділянку, площею 4,5992 га, кадастровий номер 7110800000:03:003:0964, цільове призначення - для виробничих потреб, які розташовані за адресою: Черкаська обл., м.Умань, вул.Енергетична, 1-Г (один літера "Г") і належать товариству з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2» та передане публічному акціонерному товариству «БМ БАНК» в іпотеку відповідно до Договору іпотеки нерухомого майна №38/3/19032010-DC-1 від 19.03.2010 року, з-під арештів, які було накладено постановою про відкриття виконавчого провадження б/н від 05.07.2011 року, яка була винесена Відділом державної виконавчої служби Ватутінського міського управління юстиції (номер запису про обтяження №6424925 від 07.07.2011 року), постановою про відкриття виконавчого провадження б/н від 05.07.2011 року, яка була винесена Відділом державної виконавчої служби Ватутінського міського управління юстиції (номер запису про обтяження №6424975 від 07.07.2011 року), постановою про арешт майна та заборони на його відчуження №30879703 від 08.02.2012 року, яка була винесена Уманським міським відділом державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції (номер запису про обтяження №6425033 від 09.02.2012 року), постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №35209509 від 16.11.2012 року, яка була винесена Уманським міським відділом державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції (номер запису про обтяження №642078 від 16.11.2012 року).

Позовні вимоги мотивовані наступним:

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, укладеному позивачем з ТОВ «Христинівка-Агро», між позивачем (іпотекодержатель по договору) та ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» (іпотекодавець по договору, третій відповідач у справі) 19.03.2010 року укладено Договір іпотеки нерухомого майна №38/3/19032010-DC-1 (надалі - Договір іпотеки), посвідчений держаним нотаріусом Уманської міської нотаріальної контори за реєстровим №1-297, на підставі якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, яке було арештоване державною виконавчою службою (перший та другий відповідачі).

Позивач вважає, що в силу договору та закону, зокрема статті 572 Цивільного кодексу України, статей 1, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», статей 52, 54 Закону України «Про виконавче провадження», він має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, а тому арешт предмета іпотеки з метою його реалізації для задоволення вимог інших стягувачів, які не є іпотекодержателями, призводить до порушення його речового права на нерухоме майно, яке підлягає захисту у спосіб встановлений Законом України «Про виконавче провадження», а саме: шляхом подання позову про зняття арешту, як передбачає частина 4 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження». Арешт предмета іпотеки створив перешкоди для реалізації передбаченого статтею 37 Закону України «Про іпотеку» права іпотекодержателя, переважно перед іншими особами, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю (позивач) права власності на предмет іпотеки.

На підставі статті 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку з неявкою представників сторін, які викликались у судове засідання, та необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою господарського суду від 08 жовтня 2014 року на підставі статей 22, 24, 27 ГПК України задоволено клопотання відділу ДВС Ватутінського міського управління юстиції про розгляд справи без участі його представника; змінено процесуальний статус ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» із третьої особи на відповідача та залучено його третім відповідачем; залучено Черкаську обласну дирекцію публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача; залучено ТОВ «Христинівка-Агро» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні третього відповідача.

Відділ ДВС Ватутінського міського управління юстиції (перший відповідач) у запереченні на позов просить у позові до нього відмовити повністю, мотивуючи наступним: на підставі статей 16, 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження» на виконання постанови начальника управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області від 19.06.2012 року, виконавче провадження з примусового виконання наказу №02/2551 від 10.03.2011 року, виданого господарським судом Черкаської області, про звернення стягнення на майно ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» заборгованості в сумі 2582252,44 грн. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», передано до Уманського міського відділу ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції.

Уманський міський відділ ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції (другий відповідач) у запереченні на позов просить у позові до нього відмовити повністю, мотивуючи наступним: відповідно до вимог статей 3, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем прийнятий до виконання виконавчий напис №1556 від 19.07.2011 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» (боржник) на користь позивача (стягувач) і 16.11.2012 року відкрито виконавче провадження №35209509 з примусового виконання вказаного виконавчого напису; з метою забезпечення виконання виконавчого напису у відповідності до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка була направлена учасникам виконавчого провадження; згідно з частиною 4 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника у десятиденний строк не оскаржений; у зв'язку з оскарженням виконавчого напису нотаріуса, на виконання ухвали Уманського міськрайонного суду у цивільній справі №705/359/13-ц/2/705/34428, 28.01.2013 року зупинено виконавче провадження; 08.04.2014 року до ДВС надійшло рішення від 01.04.2014 року апеляційного суду Черкаської області у справі №22ц/793/936 про відмову ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» у позові про визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса, тому 10.04.2014 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса було поновлено; державним виконавцем була призначена експертна оцінка арештованого майна, проведення якої доручено ТОВ «Експерт В плюс», яка не виконана, оскільки від ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» надійшов лист про втрату правовстановлювальних документів на об'єкти нерухомості та земельну ділянку, а також надійшло оголошення в газеті «Уманська Зоря» про те, що правовстановлювальні документи загублені і є недійсними з 23.11.2012 року (дата публікації оголошення), використання їх копії чи оригіналів є незаконним; про це було повідомлено стягувача; стягувач у виконавчому провадженні (він же позивач у цій справі) не направив державному виконавцю будь-яких заяв та повідомлень, виконавче провадження не завершено, підстави для завершення виконавчого провадження чи припинення арешту відсутні; у відділі ДВС перебуває ще одне виконавче провадження №30879703 відкрите на підставі наказу від 10.03.2011 року №02/2551 господарського суду Черкаської області, на виконання якого накладався арешт на все майно боржника ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2»; державним виконавцем вчинені всі дії, у тому числі арешт майна боржника у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» (третій відповідач) у запереченні на позов просить у позові до нього відмовити повністю, мотивуючи наступним: згідно з приписами пункту 5 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження вправі накладати арешт на майно боржника; накладаючи арешт на майно, державний виконавець діяв у спосіб та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»; в порушення статті 33 Закону України «Про іпотеку» позивач жодним словом не згадує про те, що за його заявою вчинено виконавчий напис нотаріуса про стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах; за заявою позивача відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, в межах якого в інтересах стягувача, яким є позивач, і накладений арешт на предмет іпотеки; частина 4 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження», на яку посилається позивач, як на підставу зняття арешту на нерухоме майно, передбачає право звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями; статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення майна з-під арешту. Вимоги банку не ґрунтуються ні на праві власності на описане та арештоване майно, ні на праві володіння ним.

У судових засіданнях 24.11.2014 року та 08.12.2014 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити.

На адреси відповідача-1: відділу Державної виконавчої служби Ватутінського міського управління юстиції та відповідача-2: Уманського міського відділу Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції, надсилались ухвали суду: від 08.10.2014 року, 23.10.2014 року та 24.11.2014 року про відкладення розгляду справи, якими відповідачі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, проте їх представники в судові засідання 23.10.2014 року, 24.11.2014 року та 08.12.2014 року не з'явилися, листами №5985 від 30.10.2014 року та №22748-4 від 22.10.2014 року просять розглянути справу без їх представників.

У судових засіданнях 24.11.2014 року та 08.12.2014 року представник відповідача-3: ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» проти позову заперечив з наведених вище підстав.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Черкаська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та на стороні третього відповідача - ТОВ «Христинівка-Агро» у судові засідання 23.10.2014 року, 24.11.2014 року та 08.12.2014 року також не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи по суті у їх відсутності за наявними в ній матеріалами.

Від арбітражного керуючого ліквідатора ТОВ «Христинівка-Агро» Короткої А.В. надійшов лист №218/14-590 від 05.12.2014 року, в якому вона проти позову заперечує.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-3, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд відмовляє у позові повністю з наступних підстав.

Предметом спору у справі є звільнення з-під арешту нерухомого майна (предмету іпотеки) у виконавчому провадженні.

З наявних у справі доказів вбачається, що Уманським міським відділом Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції (скорочено - Уманський МВ ДВС) (другий відповідач) 16 листопада 2012 року відкрито виконавче провадження №35209509 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19 липня 2011 року про звернення стягнення на нерухоме майно (нежитлові будівлі, споруди), що знаходяться у м.Умань, вул.Енергетична, 1-Г і належать на праві власності ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» (третій відповідач у справі) та земельну ділянку площею 4,5992 га, яка знаходиться за цією адресою і належить на праві власності ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2», яке є майновим поручителем ТОВ «Христинівка-Агро» за вимогами АТ «БМ Банк» до ТОВ «Христинівка-Агро» згідно договору відновлювальної кредитної лінії №38/3/19032010-DC від 19.03.2010 року. В цей же день, 16.11.2012 року, головним державним виконавцем Уманського МВ ДВС прийнята постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладений арешт на нерухоме майно (предмет іпотеки), що належить боржникові (ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2»), згідно переліку, зазначеного у виконавчому написі нотаріуса.

Таким чином, арешт на належне ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» нерухоме майно, яке позивач просить звільнити з-під арешту, був накладений Уманським МВ ДВС в інтересах позивача у процесі примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, виданого позивачу. Позивач являється стягувачем у виконавчому провадженні, іпотекодержателем по договору іпотеки, який був укладений між ним та ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2». ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» (третій відповідач у справі) являється боржником у виконавчому провадженні (іпотекодавець по договору іпотеки, укладеного з позивачем).

Частиною 4 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження», на яку посилається позивач як на правову підставу своїх вимог, встановлено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

З наведених обставин справи вбачається, що позивач являється стягувачем у виконавчому провадженні, заставодержателем (іпотекодержателем) арештованого нерухомого майна. Отже суд погоджується з доводами третього відповідача, що зазначена норма не поширюється на спірні правовідносини.

Згідно частини 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону України «Про іпотеку»).

Позивач здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, який рішенням від 01.04.2014 року апеляційного суду Черкаської області у справі №22ц/793/936 визнаний правомірним. Отже, згідно зі статтею 35 ГПК України у даній справі не підлягає доказуванню правомірність виконавчого напису нотаріуса.

Виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки пред'явлений позивачем до примусового виконання. Суд вважає, що другим відповідачем правомірно відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса та у відповідності до вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення виконання виконавчого напису державним виконавцем правомірно накладений арешт на нерухоме майно (предмет іпотеки).

Зняття арешту з майна у процесі виконавчого провадження регулює стаття 60 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Позивач вважає, що арешт на предмет іпотеки порушує його право, як кредитора і іпотекодержателя, оскільки створює перешкоди для реалізації права іпотекодержателя переважно перед іншими особами задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Доводи позивача суд вважає такими, що не відповідають встановленим фактичним обставинам справи та законодавству, зокрема:

- з вищенаведених обставин справи вбачається, що позивач здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 33 Закону України «Про іпотеку», виконавче провадження з примусового виконання звернення стягнення на предмет іпотеки не завершено, підстави його завершення сторони не навели, не встановлені вони також судом;

- порядок передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки врегульовано статтею 37 Закону України «Про іпотеку», яка встановлює, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Позивач не навів доказів, які б підтверджували вчинення ним дій, направлених на задоволення забезпечених іпотекою вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зняття арешту з майна у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, що є підставою для відмови у позові.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У позові до відділу Державної виконавчої служби Ватутінського міського управління юстиції відмовити повністю.

2.У позові до Уманського міського відділу Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції відмовити повністю.

3.У позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2» відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Повне рішення складено 08.12.2014 року

Суддя С.С.Боровик