Постанова

від 02.12.2014 по справі 804/10600/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р. Справа № 804/10600/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок відпочинку» до заступника начальника Держспоживінспекції у Дніпропетровській області Самарця Олександра Івановича про скасування постанови від 03.06.14, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ТОВ «Будинок відпочинку», звернувся до суду з позовом до заступника начальника Держспоживінспекції у Дніпропетровській області Самарця Олександра Івановича про скасування постанови від 03.06.14. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у програмі новорічного туру у Грузію зазначені всі види транспортних засобів, що будуть застосовані - трансфер в аеропорт мікроавтобусом, літак Донецьк-Кутаїсі-Донецьк, поїзд Кутаїсі-Тбілісі, трансфер під час усього туру на мікроавтобусі з супроводжуючим або гідом, тобто скаржникам була надана інформація стосовно всіх транспортних засобів за весь час туру. Також відповідач зазначив, що відповідач у своїй постанові не навів жодного конкретного порушення позивачем умов туру та не навів жодного доказу на підтвердження наявності такого порушення. Замість цього, у постанові обмежився лише перерахунком позицій ст.19-1 Закону України «Про туризм», що є неприпустимим при накладенні штрафу, а тому постанова відповідача про накладення на позивача штрафу є, на думку позивача, незаконною, необгрунтованою жодним доказом, та підлягає скасуванню. До канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, заступник начальника Держспоживінспекції у Дніпропетровській області Самарець О.І., про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.73), проте правом участі в судовому засіданні не скористався, клопотання про перенесення розгляду справи не надіслав, заперечення проти позову за своїм особистим підписом чи за підписом уповноваженого представника відповідач до суду не надав. Заперечення на адміністративний позов та додатки до нього, які надійшли до канцелярії суду 23.09.14, до уваги судом не приймаються, адже підписані особою, повноваження якої не підтверджені (а.с.42-43).

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач пройшов процедуру державної реєстрації та набув статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 36606956, видами діяльності є: діяльність туристичних агентств; Діяльність туристичних операторів (основний); надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність тощо.

Зі змісту оскаржуваної постанови від 03.06.14 №340 «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», вбачається, що до позивача застосовано штраф в розмірі 21 585,90 грн. за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, що встановлено на підставі акту від 16.05.14 №003803, а саме: при надані позивачем туристичної послуги (Новорічний тур в Грузії 6 днів/5ночей з 30.12.13 по 04.01.14) споживачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 не була надана інформація про основні властивості продукції (відповідно до ст.19-1 Закону України «Про туризм»), як-то: характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорію; характеристику готелів і інших об'єктів, призначених для надання послуг і тимчасового розміщення, у тому числі місце їх розташування, категорію, відомості про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам; види і способи харчування під час туристичної подорожі; мінімальну кількість туристів у групі.

Зі змісту акту перевірки, на підставі якого прийнята спірна постанова, вбачається, що перевіркою встановлено, зокрема, що в порушення ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначеним вище споживачам не була надана інформація про основні властивості продукту відповідно до ст.19-1 Закону України «Про туризм».

Розв'язуючи спір, суд зазначає наступне. Відповідно до п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», з посиланням на яку до позивача спірною постановою застосований штраф, суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію несуть відповідальність у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування (ч.2 ст.15).

Приписами ст.19-1 Закону України «Про туризм» визначено, що будь-яка інформація, надана туроператором (турагентом), повинна містити достовірні відомості про умови договору на туристичне обслуговування; інформація про умови надання туристичних послуг, яку туроператор (турагент) поширює до укладення договору на туристичне обслуговування, має доводитися у доступній, наочній формі, бути розбірливою, зрозумілою та місти-ти відомості про: 1) місце надання туристичних послуг, програму туристичного обслуговування; 2) характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорію; 3) характеристику готелів та інших об'єктів, призначених для надання послуг з тимчасового розміщення, у тому числі місце їх розташування, категорію, відомості про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам, строки і порядок оплати готельного обслуговування; 4) види і способи забезпечення харчування під час туристичної подорожі; 5) мінімальну кількість туристів у групі, а також інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи, не пізніше ніж за три дні до початку туристичної подорожі; 6) ціну туристичних послуг.

В матеріалах справи наявний плакат позивача (інформаційна програма), в якому останній у доступній, наочній формі доводить до невизначеного кола споживачів інформацію, наведену в ст.19-1 Закону України «Про туризм», щодо туру «Новий рік в Грузії» із зустрічі Нового 2014 року. Крім того, зі змісту вказаного плакату вбачається, що більш детальна інформація розміщена на сайті позивача www.rest-house.com.ua, а також може бути отримана за телефоном, та зауважено, що можливі зміни в порядку виконання програми.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту ненадання позивачем такої інформації ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 або відмови позивача надати наведеним споживачам до замовлення ними послуги необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформацію про таку послугу. Зміст колективної претензії за підписом вказаних споживачів не дозволяє дійти висновку, що ними не була одержана необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про продукцію, передбачена ст.19-1 Закону України «Про туризм», до замовлення ними такої продукції - послуги.

Отже, суд зазначає, що відповідачем, на якого приписами ст.70 КАС України покладений обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано до суду належних та допустимих доказів порушення позивачем ч.1 ст.15 Закону України «Про туризм», відсутності відповідної інформації як на плакатах позивача так і на його сайті. Відтак, викладені в акті відповідні доводи посадових осіб відповідача носять характер суб'єктивних припущень, обставини наведеного в акті перевірки порушення викладені однобічно та не дозволяють дійти висновку про повноту дослідження посадовою особою інспекцій висвітленого питання.

Суд відмічає, що порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів, визначений Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою КМУ від 17.08.02 №1177 (далі - Положення №1177). Відповідно до абз.1 п.4 вказаного Положення рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у п.2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства (далі - суб'єкти господарювання), крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим, визначений Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженим на виконання ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07 березня 2012 року № 310 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 року за № 743/21056 (далі - Порядок №310).

Згідно з п. 3.2 даного Порядку під час опису виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер. Зміст порушення повинен бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускається. Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

На підставі наведеного суд доходить до висновку, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження визначеного в акті перевірки від 16.05.14 порушення, за яке на позивача спірною постановою накладний штраф.

Відтак, за відсутністю відповідних доказів, які б стверджували допущення позивачем порушення з відсутності повної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що знаходиться в реалізації, з огляду на приписи Положення №1177 та Порядку №310, підстави для застосування до відповідача штрафу за посиланням на ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» у відповідача відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Оскільки в ході судового розгляду відповідачем - суб'єктом владних повноважень не було доведено правомірності мотивів винесення спірної постанови за правилами ч.2 ст.71 КАС України, доводи, викладені в акті перевірки від 16.05.14, з посиланням на який прийнята спірна постанова, не знайшли свого підтвердження добутими судом доказами, то поданий позов підлягає задоволенню, а постанова заступника начальника Держспоживінспекції у Дніпропетровській області Самарця О.І. №340 від 03 червня 2014 року - скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Держспоживінспекції у Дніпропетровській області Самарця О.І. №340 від 03.06.14 «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Будинок відпочинку» (код ЄДРПОУ - 36606956) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 грн. (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев