Ухвала

від 17.11.2014 по справі 369/2229/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2229/14-ц Головуючий у І інстанції Волчко А.Я. Провадження № 22-ц/780/5793/14 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба Категорія 38 17.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

17 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Журби С.О., Сержанюка А.С.,

При секретарі - Химинець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, визнання частково недійсним свідоцтва та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

В Києво-Святошинський районний суд Київської області звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визнання частково недійним свідоцтва про право на спадщину. В зв'язку з чим, 12.03.2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області відкрито провадження у справі.

01.07.2014 року представник позивача звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 може у будь-який час відчужити спадкову земельну ділянку, на яку видано свідоцтво про право на спадщину, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі ухвалення його на користь позивача.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.07.2014 року представнику позивача відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з вище зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.07.2014 року скасувати, ухвалити у справі нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову. Зазначила, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.07.2014 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. І, ч. 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

В п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України вказано, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частина 3 ст. 152 ЦПК України передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За правилами ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.

Частиною 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

В п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 9 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в судах першої інстанції» вказано, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У зв'язку з цим вжиття заходів забезпечення позову можливе не лише при проведенні попереднього судового засідання, здійсненні процесуальних дій з підготовки справи до судового розгляду чи під час судового розгляду, а й одночасно з відкриттям провадження у справі чи після постановлення такої ухвали.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, що за відповідачем зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, так як в матеріалах справи відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку, а копія свідоцтва про право на спадщину за законом не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку, не доведено, що відповідач має намір відчужити належне їй майно з метою уникнення обов'язку щодо виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, а також необґрунтовано необхідність застосування обраного позивачем виду забезпечення позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується так як з аналізу наведених вище норм вбачається, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду.

При постановленні ухвали про відмову вжиття заходів забезпечення позову, Києво-Святошинський районний суд Київської області не врахував відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, так як між сторонами виник спір про право на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, не встановив, що обсяг забезпечення позову відповідає заявленим позовним вимогам та не може порушувати права відповідача.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.07.2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2014 року скасувати, а справу направити в суд першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: