Постанова

від 03.12.2014 по справі 922/2370/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 922/2370/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В., суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - Кравцов С.О.; відповідача - Шевцов О.М.; розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 та на рішенняГосподарського суду Харківської області від 11.08.2014 у справі № 922/2370/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпроект" доДержавного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" простягнення 1 810 830, 47 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмашпроект" (далі - ТОВ "Спецмашпроект") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (далі - ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова") про стягнення суми в розмірі 1 810 830, 47 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.06.2014 порушено провадження у справі № 922/2370/14 за позовом ТОВ "Спецмашпроект" до ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" про стягнення 1 810 830, 47 грн.

До прийняття рішення по суті спору, ТОВ "Спецмашпроект" подало заяву про зменшення позовних вимог, в якій просило стягнути з ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" 1 021 889, 65 грн. заборгованості за договорами поставки № 1424и-ХКБМ від 13.03.2010 та № 1430и-ХКБМ від 18.03.2010, 76 248, 63 грн. суми пені, 60 718, 84 грн. суми 3% річних, 118 191, 17 грн. суми інфляційних витрат.

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Добреля Н.С.) від 11.08.2014 позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" на користь ТОВ "Спецмашпроект" 1 021 889, 65 грн. суми основної заборгованості, 76 248, 63 грн. суми пені, 60 718, 84 грн. 3% річних, 118 191, 17 грн. суми інфляційних витрат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Ільїн О.В., Россолов В.В.) від 22.09.2014 рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 та рішенням Господарського суду Харківської області від 11.08.2014, ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме ст.ст. 4 7 , 33, 34, 43 ГПК України, судом зроблено неправильні висновки, які спростовуються матеріалами справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 26.11.2014.

ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" подало доповнення до касаційної скарги, в яких вказало на те, що ТОВ "Спецмашпроект" не вчинило відповідних дій для отримання вже перерахованих на його рахунок коштів. В той же час, факт зарахування коштів на рахунок ТОВ "Спецмашпроект" є свідченням виконання ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" своїх зобов'язань.

В засіданні суду, призначеному на 26.11.2014, оголошено перерву до 03.12.2014.

ТОВ "Спецмашпроект" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ТОВ "Міандр Груп" (постачальник) та ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (покупець) 13.03.2010 було укладено договір поставки № 1424и-ХКБМ, за умовами якого, постачальник зобов`язався виготовити за конструкторською документацією покупця, поставити та передати у власність покупця комплектуючі ходової частини (далі - продукція), у номенклатурі, за цінами та у кількості, які вказані в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).

Також між ТОВ "Міандр Груп" (постачальник) та ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (покупець) 18.03.2010 було укладено договір поставки № 1430и-ХКБМ, за умовами якого, постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця комплектуючі кермового привода та пневмосистеми (комплект вузлів кермового привода та пневмосистеми виробу), в номенклатурі, за цінами та в кількості вказаними у специфікації, продукції, що поставляється, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).

Згодом між ТОВ "Міандр Груп" та ТОВ "Спецмашпроект" 03.12.2010 було укладено договори переуступки прав та обов`язків за договором поставки № 1424и-ХКБМ та за договором поставки № 1430и-ХКБМ, відповідно до умов яких, ТОВ "Міандр Груп" передало, а ТОВ "Спецмашпроект" прийняло на себе всі права та обов`язки по відношенню до ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" за вказаними договорами поставки в якості постачальника.

Пунктами 13.8 договорів поставки № 1424и-ХКБМ та № 1430и-ХКБМ передбачено, що сторони зобов'язуються невідкладно письмово повідомляти одне одному нові дані у випадку зміни своєї юридичної адреси чи банківських реквізитів.

У додатковій угоді № 3 від 24.10.2010 ТОВ "Спецмашпроект" зазначив наступні банківські реквізити для перерахування грошових коштів - р/р 2600610033001, в ПАТ "Ерде Банк" в м. Києві, МФО 380667, код ОКПО: 37003269.

Господарськими судами встановлено, що в ході виконання вказаних договорів поставки, 18.09.2012 ТОВ "Спецмашпроект" було направлено на адресу ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" лист за вих. № 18/0912 про зміну банківських реквізитів (ПАТ КБ "Аксіома", м. Харків, р/р 26008007002002, МФО 307305, ОКПО 33972230).

Разом з тим, ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" було перераховано ТОВ "Спецмашпроект" кошти платіжним дорученням № 1052 від 09.10.2012 на суму 354 059, 65 грн. та платіжним дорученням № 1052 від 09.10.2012 на суму 667 830, 00 грн. на розрахунковий рахунок № 2600610033001 в АТ "Ерде Банк".

ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" 11.10.2012 було направлено на адресу ТОВ "Спецмашпроект" лист за вих. № 4032-А-2, в якому зазначалось про те, що підприємством платіжним дорученням № 1051 від 09.10.2012 на суму 354 059, 65 грн. та платіжним дорученням № 1052 від 09.10.2012 на суму 667 830, 00 грн. помилково перерахувало на розрахунковий рахунок № 2300610033001 в ПАТ "Ерде Банк" м. Київ, МФО 380667 балансові платежі за другими партіями договорів № 1424и-ХКБМ та № 1430и-ХКБМ відповідно.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні, а ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" не надані докази належного виконання зобов`язання щодо оплати вартості отриманої продукції (зарахування вказаних коштів на змінений рахунок позивача), суди попередніх інстанцій, дійшли висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 1 021 889, 65 грн, а також 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих на суму основної заборгованості.

При цьому, господарськими судами зазначено, що такої істотної умови договору як зміна банківських реквізитів для договору поставки законом не передбачено. Сторонами не було передбачено форми, якою вони повідомляють одне одного про зміну юридичної адреси банківських реквізитів, а тому лист за вих. № 18/0912 про зміну банківських реквізитів судами прийнято як такий, що відповідає пунктам 13.8 договорів.

Відхиляючи доводи відповідача щодо належного виконання зобов'язання за спірним договором суди послались на те, що відповідачем було здійснено перерахування коштів на неналежні банківські реквізити після отримання повідомлення про їх зміну, а також на те, що АТ "Ерде Банк" не міг порушити вимог чинного законодавства та перерахувати під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів кошти ТОВ "Спецмашпроект" в сумі 1 021 889,65 з його поточного рахунку.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Виходячи з наведеного положення, істотними умовами договору поставки є предмет, ціна та строк.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами глави 48 ЦК України визначено такі принципи (умови) належного виконання зобов'язання: виконання зобов'язання належними сторонами (ст. 527 ЦК України); виконання у належний спосіб (ст. 529 ЦК України - виконання зобов'язання частинами); належний строк (термін) виконання зобов'язання (ст. 530 ЦК України); належне місце виконання зобов'язання (ст. 532 ЦК України), а також щодо належного предмета.

Предметом виконання зобов'язання за спірним договором з боку відповідача є зобов'язання по сплаті грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

У п. 1.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного Банку України від 12.11.2003 № 492, зазначено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Власник рахунку в банку (далі - власник рахунку) - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому (п. 1.4 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004 № 22).

Обслуговуючий банк (банк, що обслуговує) - банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність" (п. 1.4 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004 № 22).

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

В п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що з урахуванням п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

Разом з тим, суди, встановивши, що ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" перерахувало ТОВ "Спецмашпроект" кошти платіжним дорученням № 1052 від 09.10.2012 на суму 354 059, 65 грн. та платіжним дорученням № 1052 від 09.10.2012 на суму 667 830, 00 грн. на його розрахунковий рахунок № 2600610033001 в АТ "Ерде Банк" в якості оплати другої партії товару, і дійшовши висновку, що банківські реквізити не є істотною умовою договору, не вказали іншої умови договору, яку було порушено ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова", що в свою чергу свідчило б про виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, судами попередніх інстанцій також не було вказано правових підстав, з яких факт перерахування ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Спецмашпроект" в АТ "Ерде Банк", ними оцінений саме як неналежне виконання, та з яких підстав відхилено доводи відповідача щодо того, що таке виконання слід сприймати як належне.

Пунктом 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Окрім того, господарськими судами не було перевірено обставин щодо поверення ТОВ "Спецмашпроект" коштів, які надійшли на його рахунок в АТ "Ерде Банк", ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування як такі, що помилково зараховані.

Згідно із ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111 10 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2014 у справі № 922/2370/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.