Ухвала

від 05.11.2014 по справі 2а-8808/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Київ К/9991/22934/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Стахановська ОДПІ)

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2012

у справі № 2а-8808/11/1270

за позовом Стахановської ОДПІ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні логістичні системи" (далі - Товариство)

про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерський документів.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Стахановська ОДПІ звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила вилучити у Товариства оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, що підтверджують формування податкового кредиту за липень 2011 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2012, у позові відмовлено з тих мотивів, що позивачем не наведено підстав, з якими чинне законодавство пов'язує право контролюючого органу на звернення до суду з даними позовними вимогами.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Стахановська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов. Зокрема, на обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що зазначений позов подано у рамках реалізації податковим органом повноваження, прямо передбаченого підпунктом 20.1.40 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи з'ясовано, що у зв'язку з відмовою платника надати відповіді з документальним підтвердженням на обов'язкові запити податкового органу Стахановською ОДПІ було призначено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з питання достовірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту у декларації Товариства за липень 2011 року за наказом від 29.09.2011 № 1058.

30.09.2011 наказ про призначення цієї перевірки та повідомлення про її проведення було вручено платникові.

Під час цієї перевірки Товариство відмовилося надати Стахановській ОДПІ витребувані нею первинні документи, необхідні для проведення цієї перевірки, що зумовило звернення відповідача до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Частиною першою пункту 85.2 статті 85 ПК передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Наведеному обов'язку платника кореспондує передбачене у пункті 85.4 цієї ж статті Кодексу право посадових осіб органу державної податкової служби отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 ПК у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

За правилами пункту 44.6 статті 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з підпунктом 20.1.40 пункту 20.1 статті 20 ПК орган державної податкової служби має право звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом.

У той же час в силу вимог пункту 85.5 статті 85 ПК забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Аналіз наведених положень податкового законодавства свідчить про те, що відмова платника надати податковому органу під час проведення перевірки документи, необхідні для підтвердження задекларованих ним показників податкової звітності, є підставою для визнання таких показників непідтвердженими та прийняття у зв'язку з цим податкового повідомлення-рішення. Втім така відмова не може бути підставою для звернення податкового органу до адміністративного суду з позовом про вилучення у платника оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів.

З урахуванням викладеного суди цілком об'єктивно відмовили у задоволенні цього позову.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано судами, а їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2012 у справі № 2а-8808/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько