Постанова

від 19.11.2014 по справі 826/14780/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2014 року 08:05 № 826/14780/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П., судді Іщука І.О., судді Погрібніченка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України», за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ЛІЯ», товариства з обмеженою відповідальністю «Українське дитяче харчування НВП», товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАН», ЛТД про визнання неправомірними дій, визнання недійсними висновків та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі - відповідач 1), Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України» (далі - відповідач 2, Інститут), за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ЛІЯ» (далі - третя особа 1, ТОВ Фірма «ЛІЯ»), товариства з обмеженою відповідальністю «Українське дитяче харчування НВП» (далі - третя особа 2, ТОВ «Українське дитяче харчування НВП») про:

визнання неправомірними дій Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України» щодо підготовки для затвердження висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на ім'я TОB «ГАЛЕАН», ЛТД (код ЄДРПОУ 30016454): №05.03.02-03/59662 від 15 червня 2012 року, №05.03.02-03/116609 від 19 грудня 2013 року, №05.03.02-03/116610 від 19 грудня 2013 року, №05.03.02-03/5179 від 28 січня 2014 року, №05.03.02-03/24942 від 09 квітня 2014 року, №05.03.02-03/24944 від 09 квітня 2014 року, №05.03.02-03/26550 від 16 квітня 2014 року, №05.03.02-03/37905 від 06 червня 2014 року;

визнання недійсними висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи: №05.03.02-03/59662 від 15 червня 2012 року, №05.03.02-03/116609 від 19 грудня 2013 року, №05.03.02-03/116610 від 19 грудня 2013 року, №05.03.02-03/5179 від 28 січня 2014 року, №05.03.02-03/24942 від 09 квітня 2014 року, №05.03.02-03/24944 від 09 квітня 2014 року, №05.03.02-03/26550 від 16 квітня 2014 року, №05.03.02-03/37905 від 06 червня 2014 року;

зобов'язання Державної санітарно-епідеміологічної служби України вчинити дії щодо внесення до Реєстру висновків санітарно-епідеміологічної експертизи запису про втрату чинності (анулювання) оскаржуваних висновків у зв'язку з їх недійсністю;

зобов'язання Державної санітарно-епідеміологічної служби України утриматись від затвердження висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, підготовлених уповноваженими державними установами на ім'я суб'єктів, що не мають права на використання корисних моделей визначених технічними умовами та описом до патентів:

№88474, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11 березня 2014 року, композицій активних компонентів визначеного складу, що є сировиною для виробництва та збагачення продуктів спеціального дієтичного споживання, продуктів дитячого харчування, функціональних харчових продуктів, харчових продуктів для спеціального медичного призначення, дієтичних добавок та харчових продуктів на промислових підприємствах;

№53011, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 27 вересня 2010 року, функціональний харчовий продукт для різних верств населення;

№52326, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 25 серпня 2010 року, функціональний продукт для спортсменів та людей, що ведуть активний спосіб життя.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що власником на зазначені в оскаржуваних висновках об'єкти експертизи є позивач, однак висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи видані ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД, надання яких, на думку позивача, не передбачено законодавством України.

Позивач вважає, що порушення відповідачами порядку підготовки висновків, їх затвердження, призводить до порушення прав та законних інтересів власника об'єктів експертизи, склад сумішей, межі виготовлення з визначеними формами речовин, які можуть призвести до зміни властивостей кінцевих продуктів та можуть мати негативний вплив об'єктів на здоров'я людей.

Тому з метою усунення небезпеки для здоров'я і життя громадян, а також з метою відновлення порушених прав та законних інтересів позивача, останній вважає за необхідне визнати недійсними оскаржувані висновки та утриматись відповідачем від затвердження вказаних висновків.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував в повному обсязі, мотивуючи, тим що твердження позивача не відповідають дійсним обставинам справи та позивачем не наведено підстав, які передбачені законодавством, для визнання недійсними оскаржуваних висновків, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач 2 не прибув в судове засіданні, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав, письмових заперечень проти позову не подав.

Представники третіх осіб 1 та 2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2014 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАН», ЛТД (далі - третя особа 3, ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД).

Представник третьої особи 3 надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що докази, викладені позивачем в позові не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому не можуть бути оцінені в якості належних та допустимих доказів визнання висновків держаної санітарно епідеміологічної експертизи недійсними та не можуть слугувати підставою для їх подальшого анулювання.

В судовому засіданні представник третьої особи 3 заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Позивач є правовласником корисних моделей: № 88474 «Композиція активних компонентів визначеного складу, що є сировиною для виробництва та збагачення продуктів спеціального дієтичного споживання, продуктів дитячого харчування, функціональних харчових продуктів, харчових продуктів для спеціального медичного призначення, дієтичних добавок та харчових продуктів на промислових підприємствах», відповідно до патенту, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11.03.2014 р.; № 53011 «Функціональний харчовий продукт для різних верств населення», відповідно до патенту, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 27.09.2010 р.; № 52326 «Функціональний продукт для спортсменів та людей, що ведуть активний спосіб життя» відповідно до патенту, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 25.08.2010 р.

Позивач призначений директором ТОВ Фірма «ЛІЯ» (код ЄДРПОУ 21604587) та ТОВ «Українське дитяче харчування НВП» (код ЄДРПОУ 32622430).

З матеріалів справи вбачається, що до ТОВ Фірма «ЛІЯ» та ТОВ «Українське дитяче харчування НВП» звернулись виробники продуктів дитячого харчування за роз'ясненнями стосовно правомірності використання вітамінних та мінеральних сумішей за технічною документацією, якою користуються зазначені підприємства, оскільки їм надано ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД інші Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи з питань правомірності постачання ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД вітамінних та мінеральних сумішей для виробництва продуктів спеціального дієтичного споживання, в тому числі, дитячого харчування, виготовленого за калькуляціями ТОВ Фірма «ЛІЯ» та ТОВ «Українське дитяче харчування НВП».

Матеріалами справи підтверджено, що третій особі 3 видані висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи: №05.03.02-03/59662 від 15 червня 2012 року, №05.03.02-03/116609 від 19 грудня 2013 року, №05.03.02-03/116610 від 19 грудня 2013 року, №05.03.02-03/5179 від 28 січня 2014 року, №05.03.02-03/24942 від 09 квітня 2014 року, №05.03.02-03/24944 від 09 квітня 2014 року, №05.03.02-03/26550 від 16 квітня 2014 року, №05.03.02-03/37905 від 06 червня 2014 року на використання вітамінних та мінеральних сумішей.

Позивач вважає неправомірними дії відповідачів щодо підготовки та затвердження на ім'я ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД вищезазначених висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, оскільки порушують його права та інтереси як власника об'єктів експертиз.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» 24.02.1994 року № 4004-XII регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза - це вид професійної діяльності органів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об'єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об'єктах, встановленні відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі відсутності відповідних санітарних норм - в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об'єкта для здоров'я та життя людини (ст. 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»).

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено, що державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об'єктів та пов'язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає:

визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров'я населення;

встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарних норм;

оцінку повноти та обґрунтованості санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;

оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов'язаних з діяльністю об'єктів експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров'я населення.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», до об'єктів державної санітарно-епідеміологічної експертизи входять, зокрема, продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», державна санітарно-епідеміологічна експертиза проводиться органами державної санітарно-епідеміологічної служби, а в особливо складних випадках - комісіями, що утворюються головним державним санітарним лікарем.

До проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи можуть залучатися за їх згодою фахівці наукових, проектно-конструкторських, інших установ та організацій незалежно від їх підпорядкування, представники громадськості, експерти міжнародних організацій.

Висновок щодо результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем.

Стаття 16 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення.

Відповідно до п. 18 ч. 4 Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 400/2011, Держсанепідслужба України відповідно до покладених на неї завдань проводить аналіз та оцінки ризику для здоров'я і життя людини, обґрунтування заходів з управління ризиком, обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження і випробування, а також санітарну, гігієнічну, токсикологічну, епідеміологічну та інші види оцінки середовища життєдіяльності людини, об'єктів, нехарчової продукції, робіт, послуг, проектної та нормативної документації і видає висновки щодо їх відповідності вимогам санітарних норм.

У Положенні про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. № 1218, яке діяло на момент видачі спірних висновків, також було визначено, що постанови, розпорядження, висновки, приписи, що видаються головними державними санітарними лікарями та іншими посадовими особами з метою усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення і поширення інфекційних хвороб, обов'язкові для виконання усіма юридичними та фізичними особами.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 24.07.2000 р. № 918 і Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 р. № 1109 затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України № 247 від 09.10.2000 р. Тимчасовий порядок проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи (далі - Тимчасовий порядок).

Тимчасовим порядком визначено, що державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають об'єкти, визначені в статті 11 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», якщо щодо них раніше не проводилася експертиза і власник об'єкта чи вповноважена ним особа не має діючого позитивного висновку на цей об'єкт.

Згідно з п. п. 5.1, 5.2 Тимчасового порядку, заявниками державної санітарно-епідеміологічної експертизи є власники об'єкта експертизи або вповноважені ними особи.

Власник об'єкта експертизи - фізична або юридична особа зобов'язана відшкодувати всі пов'язані з проведенням державної санітарно-епідеміологічної експертизи витрати та виконувати вимоги експертизи щодо об'єкта експертизи.

Позивач стверджує, що відповідачами неправомірно здійснено підготовку та затвердження на ім'я ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи: №05.03.02-03/59662 від 15 червня 2012 року, №05.03.02-03/116609 від 19 грудня 2013 року, №05.03.02-03/116610 від 19 грудня 2013 року, №05.03.02-03/5179 від 28 січня 2014 року, №05.03.02-03/24942 від 09 квітня 2014 року, №05.03.02-03/24944 від 09 квітня 2014 року, №05.03.02-03/26550 від 16 квітня 2014 року, №05.03.02-03/37905 від 06 червня 2014 року, посилаючись на те, що він є власником вказаних об'єктів експертизи, що підтверджується патентами на корисні моделі № 88474, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України 11.03.2014 р., № 52326, зареєстровано зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України 25.08.2010 р., № 53011, зареєстровано зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України 27.09.2010 р.

Зокрема, в обґрунтування своїх тверджень щодо протиправного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/116609 від 19 грудня 2013 року на об'єкти експертизи - вітамінні суміші FT041081EU, FT041093EU, FT041084EU, FT061545EU, T101970EU, ОСОБА_1 зазначила, що ці суміші є вітамінними сумішами, що підтверджується специфікацією виробника, висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданих ТОВ Фірма «ЛІЯ» та ТОВ «Українське дитяче харчування НВП», копіями рішень Державної митної служби України з визначення кодів товарів, Експертним висновком Торгово-промислової палати на коди УКТ ЗЕД, копіями ТУ У15.8-21604587.002-2002; ТУ У15.8-21604587-003-003;ТУ У15.8-21604587-009:2008.

Крім того, щодо зазначеного об'єкту експертизи у висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/116610 від 19 грудня 2013 року - вітамінні суміші FT061547EU; FTQ41512EU, позивач зазначив, що перераховані суміші відповідають задекларованим даним асортименту ТУ У 21.1-21604587-019:2014 та патенту позивача на корисну модель як на сировину №88474 від 11 березня 2014 року.

Також, як зазначив позивач, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/26550 від 16.04.2014 року - об'єкт експертизи мінеральні суміші FT061547EU; FT041512EU; FT041836EU суперечить попередньому висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.12.2013 року №05.03.02-03/116610.

Щодо висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/24944 від 09.04.2014 р., №05.03.02-03/59662 від 15.06.2012 р., позивач стверджує, що об'єкт суміші CoustomixFiz, Coustomixmintrals згідно рішень Державної митної служби України з визначення кодів товарів, Експертного висновку Торгово-промислової палати на коди УКТ ЗЕД - визначено як лікарський засіб, що не відповідає коду УКТ ЗЕД, вказаного у оскаржуваних Висновках. Щодо суміші VM-961, то в результаті проведення аналізу експертизи встановлено невідповідність задекларованої кількості вітаміну С.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваних висновках заявником санітарно-епідеміологічної експертизи є власник об'єктів експертизи, виробник - корпорація «DSM Nutritional Produkts Europe Ltd», Швейцарія.

Згідно наявного в матеріалах справи листа від 14.02.2014 року корпорації «DSM Nutritional Produkts Europe Ltd», Швейцарія, зазначено, що з 01.02.2014 року корпорацією придбано компанію «Fortitech Evrope bS», Данія, яка повністю представляється на українському ринку через ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД.

Також, листом від 22.04.2014 року корпорація «DSM Nutritional Produkts Europe Ltd», Швейцарія підтвердила факт придбання права власності компанії «Fortitech Evrope ApS», Данія, при цьому марку та найменування продуктів залишено «Fortitech». Починаючи з 01.02.2014 року продаж в Україні вітамінних преміксів під ТМ «Fortitech», здійснює офіційний дистриб'ютор «DSM» в Україні ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД.

Слід зазначити, що відповідно до звітів за результатами робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи, які виготовлені Державною установою «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва Академії медичних наук України» та які є невід'ємною частиною оскаржуваних висновків, об'єктом експертизи виступала продовольча сировина, надана виробником, на відміну від наведеного позивачем визначення об'єкту експертизи - патенту на корисні моделі.

Вищенаведене підтверджується наявністю в оскаржуваних висновках посилання про надання саме заявником зразків, таким чином, твердження позивача, що оскаржувані висновки видані з порушенням права власності на об'єкти експертизи, оскільки видані не власнику об'єктів не відповідають дійсності та не доведені належними доказами.

Посилання позивача на невідповідність кодів УКТ ЗЕД товарів, вказаних в оскаржуваних висновках з посиланнями на специфікації виробника, етикетки, ТУУ, попередні висновки, судом до уваги не беруться, оскільки відповідно до вимог Митного кодексу України, визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД здійснюється в спеціальному порядку, яка потребує відповідної кваліфікації та потребує належних повноважень.

Крім того, відповідальність за перевірку правильності та відповідності коду за УКТ ЗЕД товару покладено на посадову особу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Також, судом в даному випадку до уваги не беруться посилання позивача на невідповідність задекларованої кількості вітаміну С в результаті проведення аналізу суміші VM-961, складу сумішей, оскільки не відповідають вимогам щодо належності та допустимості доказів.

При цьому, на спростування інформації позивача про те, що товар, який виробляє компанія «Fortitech», Польща та взірці якого досліджувалися в процесі державної санітарно-епідеміологічної експертизи, несуть небезпеку для здоров'я та життя громадян України, третьою особою 3 надано копію Сертифікату якості № 14656/5 від 06.02.2013 року вказаного виробника.

Відповідно до п. 9 Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 р. № 247, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи визнаються недійсними:

у зв'язку із закінченням терміну дії;

за результатами повторної державної санітарно-епідеміологічної експертизи об'єкта, призначеної головним державним санітарним лікарем України, що визнає недійсними попередні результати.

Враховуючи, що термін дії оскаржуваних висновків не закінчився та те, що позивачем не наведено жодних підстав визнання недійсності висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, зокрема, проведення повторної державної санітарно-епідеміологічної експертизи вказаних об'єктів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, ставить під сумнів та посилається на висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/59662 від 15 червня 2012 року, №05.03.02-03/116609 від 19 грудня 2013 року, №05.03.02-03/116610 від 19 грудня 2013 року, №05.03.02-03/24944 від 09 квітня 2014 року, №05.03.02-03/26550 від 16 квітня 2014 року.

На решту висновків санітарно-епідеміологічної експертизи, які позивач просить визнати недійсними, а саме №05.03.02-03/5179 від 28 січня 2014 року, №05.03.02-03/24942 від 09 квітня 2014 року, №05.03.02-03/37905 від 06 червня 2014 року, позивач в позовній заяві не посилається та не мають жодного відношення до предмету позову, оскільки видані на товар, який не відноситься до об'єктів, включених у вказані у позові патенти.

Окрім того, як пояснив представник відповідача, Держсанепідслужбу України корпорацією «DSM Nutritional Produkts Europe Ltd» листом 28.08.2014 р. повідомлено, що премікси FT061547EU, FT041512EU, FT041836EU, FT041081EU, FT04109EU, FT041084EU, FT061545EU є виключно інтелектуальною власністю компанії та зареєстровані в ЄС як продукт компанії.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки позивач висуває питання порушення його прав з питань привласнення належних йому об'єктів, то це стосується питання права власності на зазначені вище премікси, однак в межах даної справи таких вимог не заявлено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимогищодо визнання неправомірними дій Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України» щодо підготовки для затвердження висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на ім'я TОB «ГАЛЕАН», ЛТД та визнання недійсними висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо решти позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв'язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Державної санітарно-епідеміологічної служби України вчинити дії щодо внесення до Реєстру висновків санітарно-епідеміологічної експертизи запису про втрату чинності (анулювання) оскаржуваних висновків у зв'язку з їх недійсністю та зобов'язання Державної санітарно-епідеміологічної служби України утриматись від затвердження висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, підготовлених уповноваженими державними установами на ім'я суб'єктів, що не мають права на використання корисних моделей визначених технічними умовами та описом до патентів не підлягають задоволенню, оскільки, на думку суду, така заборона не буде належним способом захистом порушеного права позивача.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів всебічно та об'єктивно оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні, вважає позовні вимоги необґрунтованими, у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.М Погрібніченко