Ухвала

від 02.04.2015 по справі 826/14780/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14780/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України», за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ЛІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське дитяче харчування НВП», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАН», ЛТД про визнання неправомірними дій, визнання недійсними висновків та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України», за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ЛІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське дитяче харчування НВП», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАН», ЛТД про визнання неправомірними дій, визнання недійсними висновків та зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обгрунтовує тим, що на її думку, відповідачами порушено порядок підготовки висновків, їх затвердження, призводить до порушення прав та законних інтересів власника об'єктів експертизи, склад сумішей, межі виготовлення з визначеними формами речовин, які можуть призвести до зміни властивостей кінцевих продуктів та можуть мати негативний вплив об'єктів на здоров'я людей.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Позивач є правовласником корисних моделей: № 88474 «Композиція активних компонентів визначеного складу, що є сировиною для виробництва та збагачення продуктів спеціального дієтичного споживання, продуктів дитячого харчування, функціональних харчових продуктів, харчових продуктів для спеціального медичного призначення, дієтичних добавок та харчових продуктів на промислових підприємствах», відповідно до патенту, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11.03.2014 р.; № 53011 «Функціональний харчовий продукт для різних верств населення», відповідно до патенту, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 27.09.2010 р.; № 52326 «Функціональний продукт для спортсменів та людей, що ведуть активний спосіб життя» відповідно до патенту, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 25.08.2010 р.

Позивач призначена директором ТОВ Фірма «ЛІЯ» (код ЄДРПОУ 21604587) та ТОВ «Українське дитяче харчування НВП» (код ЄДРПОУ 32622430).

До ТОВ Фірма «ЛІЯ» та ТОВ «Українське дитяче харчування НВП» звернулись виробники продуктів дитячого харчування за роз'ясненнями стосовно правомірності використання вітамінних та мінеральних сумішей за технічною документацією, якою користуються зазначені підприємства, оскільки їм надано ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД інші Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи з питань правомірності постачання ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД вітамінних та мінеральних сумішей для виробництва продуктів спеціального дієтичного споживання, в тому числі, дитячого харчування, виготовленого за калькуляціями ТОВ Фірма «ЛІЯ» та ТОВ «Українське дитяче харчування НВП».

Вказаному товариству видані висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи: №05.03.02-03/59662 від 15 червня 2012 року, №05.03.02-03/116609 від 19 грудня 2013 року, № 05.03.02-03/116610 від 19 грудня 2013 року, № 05.03.02-03/5179 від 28 січня 2014 року, № 05.03.02-03/24942 від 09 квітня 2014 року, № 05.03.02-03/24944 від 09 квітня 2014 року, № 05.03.02-03/26550 від 16 квітня 2014 року, № 05.03.02-03/37905 від 06 червня 2014 року на використання вітамінних та мінеральних сумішей.

Вважаючи неправомірними дії відповідачів щодо підготовки та затвердження на ім'я ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД вищезазначених висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, оскільки порушують його права та інтереси як власника об'єктів експертиз, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза - це вид професійної діяльності органів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об'єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об'єктах, встановленні відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі відсутності відповідних санітарних норм - в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об'єкта для здоров'я та життя людини (ст. 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»).

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено, що державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об'єктів та пов'язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає:

визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров'я населення;

встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарних норм;

оцінку повноти та обґрунтованості санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;

оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов'язаних з діяльністю об'єктів експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров'я населення.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», до об'єктів державної санітарно-епідеміологічної експертизи входять, зокрема, продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», державна санітарно-епідеміологічна експертиза проводиться органами державної санітарно-епідеміологічної служби, а в особливо складних випадках - комісіями, що утворюються головним державним санітарним лікарем.

До проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи можуть залучатися за їх згодою фахівці наукових, проектно-конструкторських, інших установ та організацій незалежно від їх підпорядкування, представники громадськості, експерти міжнародних організацій.

Висновок щодо результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем.

Стаття 16 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення.

Відповідно до п. 18 ч. 4 Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 400/2011, Держсанепідслужба України відповідно до покладених на неї завдань проводить аналіз та оцінки ризику для здоров'я і життя людини, обґрунтування заходів з управління ризиком, обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження і випробування, а також санітарну, гігієнічну, токсикологічну, епідеміологічну та інші види оцінки середовища життєдіяльності людини, об'єктів, нехарчової продукції, робіт, послуг, проектної та нормативної документації і видає висновки щодо їх відповідності вимогам санітарних норм.

У Положенні про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. № 1218, яке діяло на момент видачі спірних висновків, також було визначено, що постанови, розпорядження, висновки, приписи, що видаються головними державними санітарними лікарями та іншими посадовими особами з метою усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення і поширення інфекційних хвороб, обов'язкові для виконання усіма юридичними та фізичними особами.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 24.07.2000 р. № 918 і Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 р. № 1109 затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України № 247 від 09.10.2000 р. Тимчасовий порядок проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Тимчасовим порядком визначено, що державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають об'єкти, визначені в статті 11 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», якщо щодо них раніше не проводилася експертиза і власник об'єкта чи вповноважена ним особа не має діючого позитивного висновку на цей об'єкт.

Згідно з п. п. 5.1, 5.2 Тимчасового порядку, заявниками державної санітарно-епідеміологічної експертизи є власники об'єкта експертизи або вповноважені ними особи.

Власник об'єкта експертизи - фізична або юридична особа зобов'язана відшкодувати всі пов'язані з проведенням державної санітарно-епідеміологічної експертизи витрати та виконувати вимоги експертизи щодо об'єкта експертизи.

При цьому колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції твердження позивача про те, що відповідачами неправомірно здійснено підготовку та затвердження на ім'я ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи: №05.03.02-03/59662 від 15 червня 2012 року, №05.03.02-03/116609 від 19 грудня 2013 року, №05.03.02-03/116610 від 19 грудня 2013 року, №05.03.02-03/5179 від 28 січня 2014 року, №05.03.02-03/24942 від 09 квітня 2014 року, №05.03.02-03/24944 від 09 квітня 2014 року, №05.03.02-03/26550 від 16 квітня 2014 року, №05.03.02-03/37905 від 06 червня 2014 року, посилаючись на те, що він є власником вказаних об'єктів експертизи, що підтверджується патентами на корисні моделі № 88474, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України 11.03.2014 р., № 52326, зареєстровано зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України 25.08.2010 р., № 53011, зареєстровано зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України 27.09.2010 р. з огляду на наступне.

Зокрема, в обґрунтування своїх тверджень щодо протиправного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/116609 від 19 грудня 2013 року на об'єкти експертизи - вітамінні суміші FT041081EU, FT041093EU, FT041084EU, FT061545EU, T101970EU, ОСОБА_2 зазначила, що ці суміші є вітамінними сумішами, що підтверджується специфікацією виробника, висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданих ТОВ Фірма «ЛІЯ» та ТОВ «Українське дитяче харчування НВП», копіями рішень Державної митної служби України з визначення кодів товарів, Експертним висновком Торгово-промислової палати на коди УКТ ЗЕД, копіями ТУ У15.8-21604587.002-2002; ТУ У15.8-21604587-003-003;ТУ У15.8-21604587-009:2008.

Крім того, щодо зазначеного об'єкту експертизи у висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/116610 від 19 грудня 2013 року - вітамінні суміші FT061547EU; FTQ41512EU, позивач зазначив, що перераховані суміші відповідають задекларованим даним асортименту ТУ У 21.1-21604587-019:2014 та патенту позивача на корисну модель як на сировину №88474 від 11 березня 2014 року.

Також, як зазначив позивач, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/26550 від 16.04.2014 року - об'єкт експертизи мінеральні суміші FT061547EU; FT041512EU; FT041836EU суперечить попередньому висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.12.2013 року №05.03.02-03/116610.

Щодо висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/24944 від 09.04.2014 р., №05.03.02-03/59662 від 15.06.2012 р., позивач стверджує, що об'єкт суміші CoustomixFiz, Coustomixmintrals згідно рішень Державної митної служби України з визначення кодів товарів, Експертного висновку Торгово-промислової палати на коди УКТ ЗЕД - визначено як лікарський засіб, що не відповідає коду УКТ ЗЕД, вказаного у оскаржуваних Висновках. Щодо суміші VM-961, то в результаті проведення аналізу експертизи встановлено невідповідність задекларованої кількості вітаміну С.

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що в оскаржуваних висновках заявником санітарно-епідеміологічної експертизи є власник об'єктів експертизи, виробник - корпорація «DSM Nutritional Produkts Europe Ltd», Швейцарія.

Згідно наявного в матеріалах справи листа від 14.02.2014 року корпорації «DSM Nutritional Produkts Europe Ltd», Швейцарія, зазначено, що з 01.02.2014 року корпорацією придбано компанію «Fortitech Evrope bS», Данія, яка повністю представляється на українському ринку через ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД.

Також, листом від 22.04.2014 року корпорація «DSM Nutritional Produkts Europe Ltd», Швейцарія підтвердила факт придбання права власності компанії «Fortitech Evrope ApS», Данія, при цьому марку та найменування продуктів залишено «Fortitech». Починаючи з 01.02.2014 року продаж в Україні вітамінних преміксів під ТМ «Fortitech», здійснює офіційний дистриб'ютор «DSM» в Україні ТОВ «ГАЛЕАН», ЛТД.

Відповідно до звітів за результатами робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи, які виготовлені Державною установою «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва Академії медичних наук України» та які є невід'ємною частиною оскаржуваних висновків, об'єктом експертизи виступала продовольча сировина, надана виробником, на відміну від наведеного позивачем визначення об'єкту експертизи - патенту на корисні моделі.

Вищенаведене підтверджується наявністю в оскаржуваних висновках посилання про надання саме заявником зразків, таким чином, твердження позивача, що оскаржувані висновки видані з порушенням права власності на об'єкти експертизи, оскільки видані не власнику об'єктів не відповідають дійсності та не доведені належними доказами.

Посилання позивача на невідповідність кодів УКТ ЗЕД товарів, вказаних в оскаржуваних висновках з посиланнями на специфікації виробника, етикетки, ТУУ, попередні висновки, судом до уваги не беруться, оскільки відповідно до вимог Митного кодексу України, визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД здійснюється в спеціальному порядку, яка потребує відповідної кваліфікації та потребує належних повноважень.

Крім того, відповідальність за перевірку правильності та відповідності коду за УКТ ЗЕД товару покладено на посадову особу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Також, колегія суддів вважає вірним критичне сприйняття судом першої інстанції посилання позивача на невідповідність задекларованої кількості вітаміну С в результаті проведення аналізу суміші VM-961, складу сумішей, оскільки не відповідають вимогам щодо належності та допустимості доказів.

При цьому, на спростування інформації позивача про те, що товар, який виробляє компанія «Fortitech», Польща та взірці якого досліджувалися в процесі державної санітарно-епідеміологічної експертизи, несуть небезпеку для здоров'я та життя громадян України, третьою особою 3 надано копію Сертифікату якості № 14656/5 від 06.02.2013 року вказаного виробника.

Відповідно до п. 9 Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 р. № 247, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи визнаються недійсними: у зв'язку із закінченням терміну дії; за результатами повторної державної санітарно-епідеміологічної експертизи об'єкта, призначеної головним державним санітарним лікарем України, що визнає недійсними попередні результати.

Враховуючи, що термін дії оскаржуваних висновків не закінчився та те, що позивачем не наведено жодних підстав визнання недійсності висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, зокрема, проведення повторної державної санітарно-епідеміологічної експертизи вказаних об'єктів.

Також колегія суддів зазначає, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, ставить під сумнів та посилається на висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/59662 від 15 червня 2012 року, № 05.03.02-03/116609 від 19 грудня 2013 року, № 05.03.02-03/116610 від 19 грудня 2013 року, № 05.03.02-03/24944 від 09 квітня 2014 року, № 05.03.02-03/26550 від 16 квітня 2014 року.

На решту висновків санітарно-епідеміологічної експертизи, які позивач просить визнати недійсними, а саме № 05.03.02-03/5179 від 28 січня 2014 року, № 05.03.02-03/24942 від 09 квітня 2014 року, № 05.03.02-03/37905 від 06 червня 2014 року, позивач в позовній заяві не посилається та вони не мають відношення до предмету позову, оскільки видані на товар, який не відноситься до об'єктів, включених у вказані у позові патенти.

Окрім того, Держсанепідслужбу України корпорацією «DSM Nutritional Produkts Europe Ltd» листом 28.08.2014 р. повідомлено, що премікси FT061547EU, FT041512EU, FT041836EU, FT041081EU, FT04109EU, FT041084EU, FT061545EU є виключно інтелектуальною власністю компанії та зареєстровані в ЄС як продукт компанії.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що фактично позивач ставить питання про порушення його авторських прав на вказані об'єкти.

При цьому, колегія суддів зауважує, що звертаючись з даним позовом до суду щодо захисту авторських прав, підтверджених відповідними патентами, позивачем не взято до уваги та не розмежовано поняття "авторське право" та "право власності" на такі об'єкти виробника спірної продукції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України» щодо підготовки для затвердження висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на ім'я TОB «ГАЛЕАН», ЛТД та визнання недійсними висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо решти позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв'язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині зобов'язання Державної санітарно-епідеміологічної служби України вчинити дії щодо внесення до Реєстру висновків санітарно-епідеміологічної експертизи запису про втрату чинності (анулювання) оскаржуваних висновків у зв'язку з їх недійсністю та зобов'язання Державної санітарно-епідеміологічної служби України утриматись від затвердження висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, підготовлених уповноваженими державними установами на ім'я суб'єктів, що не мають права на використання корисних моделей визначених технічними умовами та описом до патентів не підлягають задоволенню, оскільки, на думку суду, така заборона не буде належним способом захистом порушеного права позивача.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги необґрунтованими, у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 02.04.2015 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.