Постанова

від 19.11.2014 по справі 17/9 (2а-11648/08)

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2014 року 15:20 Справа № 17/9 (2а-11648/08) (вх. 15651)

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» (далі - ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи», позивач) до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва (далі - відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2008р. №0000272304/0 та №0000282304/0, від 06.06.2008р. №0000282304/1 та № 0000272304/1, від 06.08.2008р. № 0000282304/2 та № 0000272304/2, від 10.10.2008р. №0000272304/3 та №0000282304/3; від 31.03.2008р. №0000381702/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість і застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

У судовому засіданні 03.11.2014 р. судом допущено заміну неналежного відповідача на належного, а саме Державну податкову інспекцію в Оболонському районі м. Києва на Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві).

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими, винесеними на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, а господарські операції за угодами, в результаті яких занижені податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток є безтоварними, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства та є такими, що порушують публічний порядок.

У судове засідання, призначене на 12.11.2014 р., представники позивача і відповідача не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» зареєстроване 19.02.2001 р. за № 10691200000002186, ідентифікаційний код - 31351256.

З квітня 2004 року позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за № 5688.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ № 186765, до видів діяльності позивача відноситься: діяльність у сфері інжинірингу; проведення розслідувань та забезпечення безпеки; електромонтажні роботи.

У період, що перевірявся, ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 25.05.2004 р. за № 36761215.

Відповідачем відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 30.09.2007 р., за результатами якої складено акт перевірки № 148-23-4-31351256 від 24.03.2008 року.

З акту вбачається, що перевірка проводилась в період з 05.02.2008 р. по 17.03.2008 р., а оформлення результатів перевірки здійснювалось з 18.03.2008 р. по 24.03.2008 р.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення позивачем вимог:

п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з ІІ квартал 2005 року по ІІІ квартал 2007 року в розмірі 9 637 286 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2005 року - 726 710 грн.; 3 квартал 2005 року - 646 085 грн.; 4 квартал 2005 року - 1 708 518 грн.; 1 квартал 2006 року - 1 076 152 грн.; 2 квартал 2006 року - 963 823 грн.; 3 квартал 2006 року - 1 333 949 грн.; 4 квартал 2006 року - 1 683 876 грн.; 1 квартал 2007 року - 475 097 грн.; 2 квартал 207 року - 583 891 грн.; 3 квартал 2007 року - 439 185 грн.;

п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за період 2005 року по ІІІ квартал 2007 року на суму 7 709 829 грн., у тому числі по періодах: квітень 2005 року - 167 544 грн.; травень 2005 року - 166 010 грн.; червень 2005 року - 247 814 грн.; липень 2005 року - 178 417 грн.; серпень 2005 року - 165 663 грн.; вересень 2005 року - 172 788 грн.; жовтень 2005 року - 199 425 грн.; листопад 2005 року - 231 850 грн.; грудень 2005 року - 935 540 грн.; січень 2006 року - 226 354 грн.; лютий 2006 року - 260 883 грн.; березень 2006 року - 373 684 грн.; квітень 2006 року - 148 409 грн., травень 2006 року - 151 532 грн.; червень 2006 року - 471 118 грн.; липень 2006 року - 316 395 грн.; серпень 2006 року - 184 671 грн.; вересень 2006 року - 566 094 грн.; жовтень 2006 року - 701 133 грн.; листопад 2006 року - 418 435 грн.; грудень 2006 року - 2 275 333 грн.; січень 2007 року - 91 981 грн.; лютий 2007 року - 82 730 грн.; березень 2007 року - 205 367 грн.; квітень 2007 року - 77 673 грн.; травень 2007 року - 297 522 грн., червень 2007 року - 91 919 грн.; липень 2007 року - 163 604 грн.; серпень 2007 року - 75 455 грн.; вересень 2007 року - 112 288 грн.;

п.п. 9.12.1 та п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 481, 65 грн.

Висновок податкового органу про заниження податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток зводиться до безтоварності господарських операцій позивача з наступними підприємствами: ТОВ Компанія «Ален» (код ЄДРПОУ 32919642), ТОВ «Вілан -Трейд» (код ЄДРПОУ 33396863), ТОВ «Вінер Груп» (код ЄДРПОУ 33546135), ТОВ «Інвест Трейд» (код ЄДРПОУ 32854092), ТОВ «Проектмонтажбуд Плюс» (код ЄДРПОУ 33405902), ТОВ «Теодоліт» (код ЄДРПОУ 33194841), ТОВ «ТК «Паритет» (код ЄДРПОУ 33154202), ТОВ «Торіс -7» (код ЄДРПОУ 33053536), ТОВ «Солті Трейд» (код ЄДРПОУ 33396892), ТОВ «Будстиль проект» (код ЄДРПОУ 33887202), ТОВ «Компанія «Альтіма» (код ЄДРПОУ 33783371), ТОВ «Реал Груп» (код ЄДРПОУ 33783343), ТОВ «Сокіл СБ» (код ЄДРПОУ 33228807), ТОВ «Інтекс Трейд» (код ЄДРПОУ 33887266), ТОВ «Сфера Промо Груп» (код ЄДРПОУ 32983875), ТОВ «Аксайт» (код ЄДРПОУ 33098818), ТОВ «Будекспо Комплекс» (код ЄДРПОУ 34693984), які, як вказує податковий орган, мають ознаки фіктивних підприємств.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000272304/0 від 04.04.2008 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 19 274 572 грн., в тому числі 9 637 286 грн. основного платежу та 9 637 286 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0000282304/0 від 04.04.2008 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 11 564 744 грн., в тому числі 7 709 829 грн. основного платежу та 3 854 915 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0000381702/0 від 31.03.2008 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 1 444,95 грн., в тому числі 481,65 грн. основного платежу та 963,30 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача від 07.04.2008 р., відповідач рішенням № 13633/10/25-008 від 06.06.2008 р. податкові повідомлення-рішення №0000272304/0 та №0000282304/0 від 04.04.2008 р., № 0000381702/0 від 31.03.2008 р. залишив без змін та прийняв податкові повідомлення-рішення №0000272304/1 та № 0000282304/1 від 06.06.2008 р.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві про результати розгляду скарги від 29.07.2008 р., податкові повідомлення-рішення №0000272304/0 та №0000282304/0 від 04.04.2008 р., № 0000381702/0 від 31.03.2008 р., №0000272304/1 та № 0000282304/1 від 06.06.2008 р., рішення № 13633/10/25-008 від 06.06.2008 р. залишені без змін та прийнято податкові повідомлення-рішення №0000272304/2 та № 0000282304/2 від 06.08.2008 р, а скаргу позивача - без задоволення.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 03.10.2008 р. № 20126/7/25-0115 вищевказані податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг залишені без змін та прийняті повідомлення-рішення №0000272304/3 та № 0000282304/3 від 10.10.2008 р.

Непогоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

До набуття чинності Податковим кодексом України, спірні правовідносини регулювалися Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно п.п. 5.2.1 вказаної статті, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції (п.п.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа» (п.п.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою правильності визначення валових витрат ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» в період, що перевірявся, а саме з 01.10.2004 р. по 30.09.2007 р. встановлено завищення валових витрат в розмірі 38 549 143 грн.

Зокрема, позивач відніс до складу валових витрат на протязі 2 кварталу 2005 року по 3 кварталу 2007 року суми витрат у розмірі 18 730 446 грн., понесених у зв'язку з придбанням наступних послуг: інжинірингові роботи, рекламні послуги, послуги лекторів, випробування обладнання, проектні роботи, дослідження ринку, розробка документації, матеріалів ОПС, отриманих від наступних підприємств: ТОВ Компанія «Ален», ТОВ «Вілан Трейд», ТОВ «Вінер Груп», ТОВ «Інвест Трейд», ТОВ «Проектмонтажбуд Плюс», ТОВ «Теодоліт», ТОВ «ТК «Паритет», ТОВ «Торіс-7», ТОВ «Солті Трейд», ТОВ «Буд-стиль проект», ТОВ «Компанія «Альтіма», ТОВ «Реал Груп».

Також, позивач відніс до складу валових витрат на протязі 2 кварталу 2005 року по 3 квартал 2007 року суми витрат у розмірі 19 818 698 грн., понесених у зв'язку з придбанням наступних послуг: послуги охорони, інжинірингові роботи, рекламні послуги, послуги лекторів, випробування обладнання, проектні роботи, дослідження ринку, розробка документації, матеріалів ОПС, отриманих від наступних підприємств : ТОВ «Сокіл СБ», ТОВ «Інтекс Трейд», ТОВ «Сфера Промо Груп», ТОВ «Аксайт», ТОВ «Будекспо Комплекс».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Компанія «Ален» (код ЄДРПОУ 32919642) укладені договори №04/10-2004 від 04.10.2004 р. та №01/03-2005 від 01.03.2005 р. з придбання інжинірингових послуг; договори №20.05-2005 від 20.05.2005 р. та №12/07-2005 від 12.07.2005 р. - з придбання рекламних послуг; договори №03/11-2004 від 03.11.2004 р., №01/07-1-2005 від 01.07.2005 р., №04/05-1-2005 від 04.05.2005 р. та № 01/07-1-2005 від 01.07.2005 р. - з придбання послуг лекторів; договори №09/06-2005 від 06.06.2005 р., №02/12-2004 від 02.12.2004 р., № 30/05-205 від 30.05.2005 р. - з придбання послуг з підготовки проектів, проектні роботи; договори № 01/11-2004 від 01.11.2004 р. та № 10/06-2005 від 10.06.2005 р. - з придбання інформаційних послуг, послуг з дослідження ринку; договори №03/11-2004 від 03.11.2004 р., № 01/06-2005 від 01.06.2005 р., №28/10-2004 від 28.10.2004 р., № 04/04-2005 від 04.04.2005 р., №01/07-2005 від 01.07.2005 р. - з придбання послуг з виготовлення методологічних брошур, матеріалів; розробки документації; експертні роботи; договори №08/06-2005 від 08.06.2005 р. та № 15/07-2005 від 15.07.2005 р. - з придбання послуг з передпродажної підготовки комплектуючих до охоронної та пожежної сигналізацій.

Також, між позивачем та ТОВ «Вілан-Трейд» (код ЄДРПОУ 33396863) укладені: договір №11/11-2005 від 11.11.2005 р. з придбання рекламних послуг; договір №02/11-1-2005 від 02.11.2005 р. - з придбання послуг лекторів; договір №1/12-05 від 01.12.2005 р. - з придбання послуг з постачання обладнання охоронного відеоспростереження.

Між позивачем та ТОВ «Вінер Груп» (код ЄДРПОУ 33546135) укладені договори: №05/09-2005 від 05.09.2005 р. та № 05/09-2005 від 05.09.2005 р. з придбання інжинірингових послуг; №10/02-1-2006 від 10.02.2006 р., № 25/07-1-2005 від 25.07.2005 р., №01/11-1-2005 від 01.11.2005 р., №05/10-1-2005 від 05.10.2005 р. - з придбання послуг лекторів; №01/07-2005 від 01.07.2005 р. - з придбання послуг з випробування обладнання; №10/01-2005 від 10.01.2006 р. та №10/08-2005 від 10.08.2005 р. - з придбання інформаційних послуг, послуг з дослідження ринку; № 05/10-2005 від 05.10.2005 р., №10/02-2006 від 10.02.2006 р., № 25/07-2005 від 25.07.2005 р. - з придбання послуг з виготовлення методологічних брошур, матеріалів; розробки документації; експертні роботи; №09/12-2005 від 09.12.2005 р. - з придбання послуг з передпродажної підготовки комплектуючих до охоронної та пожежної сигналізацій.

Між позивачем та ТОВ «Інвест Трейд» (код ЄДРПОУ 32854092) укладено договір №11/05-2005 від 11.05.2005 р. з придбання інформаційних послуг, послуг з дослідження ринку.

Між позивачем та ТОВ «Проектмонтажбуд Плюс» (код ЄДРПОУ 33405902) укладено наступні договори: №15/11-05 від 15.11.2005 р. з придбання інжинірингових послуг; №03/07-1-2006 від 03.07.2006 р. - з придбання послуг лекторів; №23/06-06 від 23.06.2006 р. - з придбання послуг з підготовки проектів, проектні роботи; №3/10-05 від 03.10.2005 р. - з придбання інформаційних послуг, послуг з дослідження ринку.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Теодоліт» (код ЄДРПОУ 33194841) укладено договір №07/02-2005 від 07.02.2005 р. з придбання послуг з монтажу та виготовленню пуско-наладочних робіт.

Між позивачем та ТОВ «Торіс -7» (код ЄДРПОУ 33053536) укладено договір №15/09-2004 від 15.09.2004 р. з придбання послуг щодо закупівлі обладнання пожежно-охоронного значення та супутних матеріалів.

Між позивачем та ТОВ «Солті Трейд» (код ЄДРПОУ 33396892) укладені договори: №01/02-2006 від 01.02.2006 р., №01/02-2006 від 01.02.2006 р., №01/02-2006 від 01.02.2006р. (на різну суму договору) з придбання послуг з передпродажної підготовки комплектуючих до охоронної та пожежної сигналізацій.

Між позивачем та ТОВ «Буд-стиль проект» (код ЄДРПОУ 33887202) укладені наступні договори: №11/01-1-2007 від 11.01.2007 р. з придбання послуг лекторів; №15/11-06 від 15.11.2006 р. - з придбання послуг з підготовки проектів, проектні роботи.

Між позивачем та ТОВ «Компанія «Альтіма» (код ЄДРПОУ 33783371) укладені договори №03/03-06 від 03.03.2006 р. з придбання інжинірингових послуг; №03/03-06 від 03.03.2006 р. та № 19/06-2006 від 19.06.2006 р. - з придбання рекламних послуг; №03/07-2006 від 03.07.2006 р. - з придбання інформаційних послуг, послуг з дослідження ринку.

Між позивачем та ТОВ «Реал Груп» (код ЄДРПОУ 33783343) укладені договори №04/08-06 від 04.08.2006 р. - з придбання послуг з постачання обладнання охоронного відеоспростереження; №06/03-06 від 06.03.2006 р. - з придбання послуг щодо закупівлі обладнання пожежно-охоронного значення та супутних матеріалів.

Між позивачем та ТОВ «Сокіл СБ» (код ЄДРПОУ 33228807) укладені договори №21/10-06 від 21.10.2006 р., №06/06-2006 від 06.09.2006 р., № 06/12-2006 від 06.12.2006 р. - з придбання послуг по охороні об'єктів; №03/02-06 від 03.02.2006 р. та № 03/05-06 від 03.05.2006 р. - з придбання рекламних послуг.

Між позивачем та ТОВ «Інтекс Трейд» (код ЄДРПОУ 33887266) укладені договори №03/10-2006 від 03.10.2006 р. - з придбання послуг з підготовки проектів, проектні роботи; №04/08-06 від 04.08.2006 р. - з придбання послуг з постачання обладнання охоронного відеоспростереження.

Між позивачем та ТОВ «Аксайт» (код ЄДРПОУ 33098818) укладені наступні договори: №8/11-2005 від 08.11.2005 р. та №23/06-2005 від 23.06.2005 р. - з придбання інформаційних послуг, послуг з дослідження ринку; №04/11-2005 від 04.11.2005 р. та №04/08-06 від 04.08.2006 р. - з придбання послуг з виготовлення методологічних брошур, матеріалів; розробки документації; експертні роботи; № 03/10-2005 від 03.10.2005 р. - з придбання послуг з передпродажної підготовки комплектуючих до охоронної та пожежної сигналізації.

Між позивачем та ТОВ «ТК «Паритет 7» (код ЄДРПОУ 33154202) укладено договір поставки № 17/01-2005 від 17.01.2005 р. з придбання послуг з постачання обладнання охоронного відеоспростереження, охоронної та пожежної сигналізації, санкціонованого доступу, авто сигналізації.

Між позивачем та ТОВ «Сфера Промо Груп» (код ЄДРПОУ 32983875) укладено договір поставки № 18/01-06 від 18.01.2006 р. з придбання послуг з постачання обладнання охоронного відеоспростереження, охоронної та пожежної сигналізації, санкціонованого доступу, авто сигналізації.

Між позивачем та ТОВ «Будекспо Комплекс» (код ЄДРПОУ 34693984) укладено договір № 02/02-07 від 02.02.2007 р. з придбання послуг з підготовки проектів, проектні роботи.

В підтвердження виконання умов вищевказаних договорів, позивач надав копії актів виконаних робіт (наданих послуг), актів прийому-передачі робіт, протоколів узгодження договірної ціни, податкових накладних, видаткових накладних, журнал довіреностей, приходних накладних, розрахункових документів, а також реєстри придбання, продажу товарів (послуг).

Також, в матеріалах справи містяться копії реєстру бланків суворої звітності єдиної первинної транспортної документації та подорожніх листів.

Як з'ясовано судом, роботи фактично виконувались на користь позивача, послуги надавались, та в подальшому, використовувались у власній господарській діяльності.

Зокрема, використання матеріалів і обладнання охоронної та пожежної сигналізації у власній господарській діяльності, а саме для готівкової роздрібної реалізації придбаного в магазині «Охоронні системи» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями дозволу на розміщення об'єкта торгівлі від 22.04.2005 року, ліцензії на торгівлю та копії торгових патентів.

З метою підтвердження реалізації товару позивачем надано, зокрема, копію книги обліку розрахункових операцій № 2654002703р/4 від 01.04.2006 р.

Доказом використання матеріалів і обладнання охоронної та пожежної сигналізації у власній господарській діяльності позивача, а саме для безготівкової роздрібної реалізації є також наявність у матеріалах справи копії довіреностей та видаткових накладних за серпень, вересень 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що матеріали охоронної та пожежної сигналізації, крім продажу за перерахуванням, реалізовувались позивачем разом з монтажними роботами та пусконалагоджувальними, а також під час здійснення гехобслуговування систем відео- та пожеже- спостереження.

Також, позивачем надано копію реєстру отриманих та виданих податкових накладних за перевіряємий період, використання інформаційних послуг та послуг лекторів в подальшому, в тому числі, копії договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань пожежної безпеки, забезпечення учасників інформаційно-довідковими матеріалами.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія ліцензії Державного департаменту пожежної безпеки МНС України, виданої 19.08.2005 року ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи», яка надає позивачу право на проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів. На підтвердження здійснення зазначених послуг, позивач надав до суду, зокрема, копії договорів, укладених на умовах надання консультацій стосовно порядку застосування нових нормативних документів ДБН, аналіз та інженерно-технічне супроводження розроблення проектної документації з подальшою подачею на експертизу та відповідності проекту нормативним документа з пожежної безпеки, протоколів угоди договірної ціни, акти наданих послуг, календарні плани, копії проектів, актів здачі-приймання науково-технічної продукції.

З матеріалів справи вбачається, що свої послуги позивач надав, зокрема, підприємствам гідроелектростанції, будівельним компаніям, санаторіям, Укрзалізниця, банкам, торгівельним центрам тощо.

За договірними зобов'язаннями з придбанням послуг з постачання обладнання охоронного відеоспростереження, в подальшому були складені технічні завдання на проектування системи охоронного відеоспростереження, системи контролю доступу, системи управління інженерним обладнанням, копії яких наявні в матеріалах справи, робочі проекти охоронної та тривожної сигналізації.

Окрім того, висновок акта перевірки про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту ґрунтується на тому, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сокіл СБ» (код ЄДРПОУ 33228807), ТОВ «Інтекс Трейд» (код ЄДРПОУ 33887266), ТОВ «Сфера Промо Груп» (код ЄДРПОУ 32983875), ТОВ «Аксайт» (код ЄДРПОУ 33098818), ТОВ «Будекспо Комплекс» (код ЄДРПОУ 34693984).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою Деснянського району м. Києва проведено перевірку додержання суб'єктом господарювання - ТОВ «Віктерприбор» вимог чинного законодавства, яке регулює питання легалізації коштів, отриманих протиправним шляхом, законодавства про оподаткування, в тому числі щодо повноти нарахування підприємствами, установами та організаціями та сплати податку на прибуток та податку на додану справу. Перевіркою встановлено, що підприємство ТОВ «Віктерприбор» мало фінансово-господарські відносини з підприємством ТОВ «Сфера Промо Груп», зареєстроване в порушення вимог закону, підприємницька діяльність від імені якого здійснювалася в порушення закону, господарська діяльність підприємства відбувалася не з метою отримання прибутку, а виключно з метою ухилення від оподаткування, що відповідно суперечить інтересам держави.

Заступник прокурора Деснянського району м. Києва звернувся до суду з позовом до ТОВ «Віктерприбор» про зобов'язання виконати припис про усунення порушень вимог податкового законодавства України, шляхом подання до податкових органів за місцем реєстрації уточнюючого розрахунку до поданих податкових декларацій з податку на прибуток за період діяльності з квітня 2006 року по липень 2008 року.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2009 р. у справі № 2/548, у задоволенні позову заступника прокурора Деснянського району м. Києва відмовлено повністю. Постанова оскаржена не була та набрала законної сили.

В межах даної справи судом встановлено, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва складено акт від 05.05.2008р. № 227-23-4-32246703 «Про результати проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Віктерприбор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р.», за результатами якої порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Сфера Промо Групп» не встановлено, також зазначено, що в даний період державна реєстрація відносно ТОВ «Сфера Промо Групп» не скасовувалась, підприємницька діяльність не припинялась.

Зазначене дає підстави для висновку про недоведеність відповідачем протиправного здійснення господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ «Сфера Промо Групп» та наявність у нього ознак фіктивності.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Сокіл СБ» та ряд інших підприємств з надання послуг та виконання робіт, відповідач посилається на припинення їх реєстрації.

В матеріалах справи містяться докази припинення юридичних осіб - ТОВ «Ален» (код ЄДРПОУ 32919642) - 11.05.2006 р., ТОВ «Вілан-Трейд» (код ЄДРПОУ 33396863) - 03.08.2007 р., ТОВ «Вінер Груп» (код ЄДРПОУ 33546135) - 30.03.2007 р., ТОВ «Торис-7» (код ЄДРПОУ 33053536), ТОВ «Альтіма» (код ЄДРПОУ 33783371) - 14.01.2009 р., ТОВ «Реал-Груп» (код ЄДРПОУ 33783343) - 31.05.2008 р., ТОВ «Сокіл СБ» (код ЄДРПОУ 33228807) - 22.04.2011 р., однак згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців офіційне припинення вказаних юридичних осіб здійснене після укладання та виконання вищевказаних договорів з позивачем, зазначені твердження не спростовують реального виконання на той час умов договорів, що підтверджуються відповідними доказами.

Також, з матеріалів справи вбачається, що у Оболонському районному суді м. Києва розглядалась справа за скаргою директора ТОВ ««Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» до заступника прокурора Оболонського району м. Києва про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.06.2008 року та порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Постановою від 22.07.2008 р. у справі № 4-481/08 скаргу директора ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» на постанову заступника прокурора Оболонського району м. Києва від 19.06.2008 року задоволено, а постанову заступника прокурора Оболонського району м. Києва від 19.06.2008 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.06.2008 року щодо службових осіб ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» та порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - скасовано, в порушенні кримінальної справи відмовлено.

В мотивувальній частині, суд, зокрема, зазначив, що вважає помилковим посилання заступника прокурора Оболонського району м. Києва в своїй постанові від 19.06.2008р. як на підставу про порушення кримінальної справи на господарські взаємовідносини між ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» з підприємством ТОВ «Будекспо-комплекс», яке має ознаки фіктивності. Згідно чинного законодавства платники податків не несуть відповідальності за несплату податкових зобов'язань їх контрагентами.

Що стосується посилань відповідача на безтоварність взаємовідносин позивача з ТОВ «Вілан Трейд», суд зазначає, що з досліджених судом письмових доказів у справі встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проводилась невиїзна документальна перевірка ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» з питань правовідносин з ТОВ «Науково-технічний центр «Охоронні системи» за період 01.12.2005 р. по 31.12.2005 р., за результатами якої складено довідку від 01.06.2007 р. № 875з/42-30.

Згідно вказаної довідки вбачається, що постачальником реалізованої продукції є ТОВ «Вілан-Трейд» (код ЄДРПОУ 33396863), а саме ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» укладено з ТОВ «Вілан Трейд» договір №1/12-05 від 01.12.2005 р. на поставку обладнання охоронного відеоспростереження (вказаний договір був також об'єктом планової перевірки позивача), на виконання умов якого поставлено обладнання та матеріали, про що зазначено у податковій накладній та відвантажено продукцію, про що свідчить видаткова накладна.

Як зазначено у згадуваній довідці, податковим органом зроблено висновок, що порушень законодавства, що діяло на момент проведення перевірки не встановлено.

Отже, твердження відповідача про безтоварність господарських операцій з вказаним контрагентом суперечить матеріалам справи та є необґрунтованими.

Інших беззаперечних доказів щодо підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з іншими підприємствами з порушенням законодавства відповідачем не надано. Ненадання контрагентами пояснень та їх документального підтвердження взаємовідносин з позивачем на запити контролюючого органу не свідчить про невиконання сторонами, покладених на них згідно умов договорів, обов'язків і не можуть бути підставою для висновку вважати господарські операції підприємств фіктивними.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Не отримавши відповідного рішення суду по кримінальній справі, контролюючий орган безпідставно прийшов до висновку про завищення позивачем валових витрат, сформованих за рахунок господарських операцій з вказаними контрагентами.

Крім того, згідно з вимогами ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

При цьому, пояснення, відібрані відділами податкової міліції, від директорів підприємств не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, згідно з положеннями ст.323 Кримінально-процесуального кодексу України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому, згідно ст.76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 Цивільного кодексу України, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи відповідачем не доведено та не надано належних доказів щодо наявності умислу у вищевказаних підприємств на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків та заволодіння майном.

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Судом встановлено, що за вищезазначеними договорами позивачем придбано товар, отримано послуги, отже договори були належним чином та в повному обсязі виконані.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Аналізуючи наведені норми законодавства, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні первинні бухгалтерські документи, а також докази подальшої реалізації отриманого товару та послуг у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу про неможливість формування позивачем валових витрат за рахунок вказаних контрагентів.

Щодо правомірності нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки, згідно з наданими документами, встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту за період з квітня 2005 року по січень 2006 pоку, податкові накладні, виписані ТОВ «Торіс-7» (код ЄДРПОУ 33053356) на загальну суму 671188,84 грн., в тому числі, ПДВ - 111864,81 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Торіс-7» (код ЄДРПОУ 33053536) укладено договір №15/09-2004 від 15.09.2004 р. з придбання послуг щодо закупівлі обладнання пожежно-охоронного призначення та супутних матеріалів.

Позивачем виписано довіреність ТОВ «Торіс-7» на представництво його інтересів по закупівлі обладнання та матеріалів пожежно-охоронного призначення, відповідно до якої ТОВ «Торіс-7» діяло в інтересах позивача. Надання вказаних послуг підтверджується наявними первинними документами.

Однак, як зазначено в акті перевірки, відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2006 р. по справі № 2-3269/13 2006 року державну реєстрацію ТОВ «Торіс - 7» (код ЄДРПОУ 33053536), нову редакцію статуту ТОВ «Торіс - 7» (код ЄДРПОУ 33053536), зареєстровану Голосіївською районною адміністрацією у м. Києві 10.12.2004 р. визнано недійсною з часу реєстрації та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Торіс - 7» (№ свідоцтва 37088084 від 26.08.2004 p., ІПН 330535326508), з дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість, тобто з 26.08.2004 р. (акт анулювання свідоцтва платника ПДВ № 8031/29-203 від 08.02.2008 р. - датою анулювання реєстрації є 26.08.2004 p.).

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2006 р. № 2-3269/13 2006 року не оскаржувалося до Апеляційного суду м. Києва.

На підставі зазначеного, відповідач зробив висновок, що позивачем в порушення вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2. та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Торіс-7».

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність податкової накладної та відсутність первинних бухгалтерських документів, якими підтверджується реальність здійснення господарської операції, безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податку у звітному періоді.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді ТОВ «Торіс-7», яке було зареєстровано як платник ПДВ 26.08.2004 р., належним чином виконало свої зобов'язання за договором № 15/09-2004 від 15.09.2004 р., що оформлено відповідними первинними документами, у тому числі й податковими накладними, які містять всі необхідні реквізити відповідно до вимог, зазначених в п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

На момент проведення перевірки позивач мав всі необхідні податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту, що не заперечується відповідачем.

За таких обставин, висновки відповідача про те, що ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» не мав права на податковий кредит на підставі виписаних ТОВ «Торіс - 7» податкових накладних, суд вважає помилковими.

Слід зазначити, що договір № 15/09-2004 від 15.09.2004 р. був укладений та виконаний в 2005 році, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва постановлене лише 14.07.2006 р.

Визнання в судовому порядку недійсними з моменту державної реєстрації установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Торис-7» не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій (правочинів) недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність лише за наявності вини.

Крім того, Законом України «Про систему оподаткування» для платника податку не передбачено обов'язку (ст. 9) та не надано право (ст. 10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в тому числі щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім податкового обліку, сплати податків до бюджету тощо). Також, Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає обов'язку чи права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податку.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ «Торис -7», зазначені в рішенні Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2006 р. по справі № 2-3269/13 2006 р., визнання недійсними його установчих документів та свідоцтва платника ПДВ не впливають на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 10.06.2003 р. у справі № А9/462, визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва як платника ПДВ, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини.

Отже, позивач відповідно до вимог чинного законодавства України, за наявності виписаних належним чином податкових накладних та сплати сум, зазначених у них, мав всі правові підстави для включення сплаченої у складі вартості виконаних послуг суми ПДВ до податкового кредиту.

Вказана позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.09.2012 року у справі № К-51873/09.

Враховуючи викладене, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000272304/0 та №0000282304/0 від 04.04.2008 р., №0000272304/1 та № 0000282304/1 від 06.06.2008 р., №0000272304/2 та № 0000282304/2 від 06.08.2008 р, №0000272304/3 та № 0000282304/3 від 10.10.2008 р. підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення від 31.03.2008 р. №0000381702/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 1 444, 95 грн., то така вимога не підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено судом, рішенням ДПА у м. Києві від 01.10.2008 р. № 11967/7/25-214 «Про внесення змін до рішення від 29.07.2008 р. №3141/10/25-114 про результати розгляду скарги» вказане податкове повідомлення -рішення скасовано.

Відповідно до 6.4.1 «б» п.6.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Отже, враховуючи, що оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення скасовано ДПА у м. Києві в процедурі адміністративного оскарження, правові підстави для скасування його у суду відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Натомість, вимоги позивача знайшли своє належне обґрунтування в частині позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи» задовольнити частково.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.04.2008 р. №0000272304/0 та №0000282304/0, від 06.06.2008 р.№0000282304/1 та № 0000272304/1, від 06.08.2008 р. № 0000282304/2 та № 0000272304/2, від 10.10.2008 р. №0000272304/3 та №0000282304/3.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко