Ухвала

від 24.11.2014 по справі 804/19287/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 листопада 2014 р. справа № 804/19287/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РИОМ" до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про заборону вчиняти будь-яких реєстраційних дій від 27.10.2014 р., -

ВСТАНОВИВ :

21 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РИОМ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Принової С.Г. від 27.10.2014 р. про заборону вчиняти будь-яких дій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Згідно ч. 2 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду.

Судом встановлено, що позовну заяву підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "РИОМ" Маменко П.П., від імені юридичної особи. Проте, документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РИОМ", як юридичної особи, та документів на підтвердження посади особи, якою підписано позов, таких як наказ про призначення на посаду директора, Статут підприємства, Витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, або інших належних доказів, до матеріалів адміністративного позову не надано.

Разом з тим, частиною 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Проте, судом встановлено, що доказів, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач до суду не надає.

Також, судом встановлено, що в оскаржуваній постанові від 27.10.2014 р. про заборону вчиняти будь-яких дій, зазначено як стягувача за виконавчим провадженням - ОСОБА_3, та боржником - ОСОБА_4.

Отже, з позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги стосуються також прав та обов'язків вищезазначених осіб, які є сторонами виконавчого провадження № 44952150.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

На підставі зазначеної норми закону, суд вважає за необхідне, в порядку підготовки адміністративної справи до судового розгляду по суті заявлених позовних вимог, позивачу визначитись із залученням до участі у справі як третіх осіб на стороні позивача чи відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, а якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Згідно ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Отримавши позовну заяву 21.11.2014 р., суд встановлює, чи подано адміністративний позов в межах строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

У позовній заяві зазначено, що позивач отримав постанову Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 27.10.2014 р. про заборону вчиняти будь-яких дій - 13.11.2014 року, але доказів про отримання зазначеної постанови саме цієї дати, на яку позивач посилається, до позовної заяви не надано. В разі відсутності зазначеного доказу в матеріалах справи, судом не може бути встановлено, чи в межах строку позивачем звернуто до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105 - 108, 181, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РИОМ" до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про заборону вчиняти будь-яких реєстраційних дій від 27.10.2014 р. - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 12 січня 2015 р. для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:

- надання до суду позовної заяви із викладенням змісту в новій редакції, із зазначенням третіх осіб на стороні позивача чи відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з наданням відповідної кількості копій та копій всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб;

- наданням до суду документів на підтвердження посади особи, якою підписано позов від імені юридичної особи, та документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатність позивача, як юридичної особи;

- наданням до суду доказів, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, засвідчені належним чином;

- наданням до суду доказів на підтвердження звернення до суду в межах строку, передбаченого ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1. ч. 3, ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник